Рішення

від 01.05.2025 по справі 907/234/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/234/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріли справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Ужгород

до відповідача Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради, Закарпатська обл., Берегівський район, с. Вилок

про стягнення 54595,46 грн,

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, ЄДРПОУ 45365917) заявило позов до Відділу освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради (90351, Закарпатська обл., Берегівський район, с. Вилок, вул. Літуна Андрія, буд. 8, ЄДРПОУ 43927514) про стягнення суми в розмірі 54 595,46 грн. вартості перерахованого об`єму природного газу.

Позов заявлено з посиланням на статті 15, 16, 526, 527, 530, 610 ЦК України, статті 161- 164, 171,176 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.03.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

17.03.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

21.03.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

24.03.2025 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що позивач несвоєчасно повідомив Позивача (Оператора ГРМ) про закінчення терміну періодичної повірки лічильника, який знаходиться у котельні школи за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Шаланки, вул. Головна, 46, тобто не здійснив належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів засобу вимірювальної техніки (ЗВТ), у зв`язку з чим Позивач здійснив нарахування об`єму спожитого газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання за період з дати початку прострочення періодичної повірки 21.08.2024 до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ 18.09.2024 в обсязі 2901, 85 куб. м на суму 54595, 46 грн. Відповідне порушення встановлено Актом про порушення № ZK 000139 від 18.09.2024. При цьому узгоджений сторонами обсяг фактичного споживання за серпень-вересень 2024 року за показниками лічильника складає всього 43 куб. м.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, зазначає, що в матеріалах справи міститься цей же Лист № 1941 від 18.07.2024 із написом «Отримала 22.08.24 ОСОБА_1 (підпис)», що створює враження несвоєчасного його надіслання Відповідачем. Необхідно відзначити, що посада особи, яка вчинила цей напис, ніде не вказана. Із змісту позову також незрозуміло коли і від кого ОСОБА_1. отримала цей Лист, адже 22.08.2024 жодних контрольних заходів Оператором ГРМ на об`єктах Відповідача у с. Шаланки не проводилося, електронні листи Оператору ГРМ в цей день також не надсилалися. Зазначені обставини потребують пояснень Позивача, адже відповідний напис про одержання Листа прямо суперечить роздруківці електронного листа із поштового веб-сервісу Gmail від 18.07.2024 та може свідчити про штучне створення доказів Позивачем, що має ознаки зловживання процесуальними правами.

Водночас враховуючи факт надіслання Відділом освіти Оператору ГРМ засобами електронної пошти Листа № 1941 від 18.07.2024 з проханням провести повірку газових лічильників, зокрема, у Шаланківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Вилоцької селищної ради у с. Шаланки, вул. Головна, 46, Відділом освіти було повністю дотримано вимоги пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРС у частині завчасного (не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати) направлення Оператору ГРМ письмового повідомлення про необхідність демонтажу лічильників на повірку, що виключає вину споживача та свідчить про відсутність правових підстав для зміни режиму нарахування об`ємів природного газу із нарахування за фактичними показниками лічильника на нарахування за номінальною потужністю газового обладнання.

Заперечення позивача.

Позивач позицію відповідача заперечує, вказує, що посилання відповідача про те, що лист № 1941 від 18.07.2024р. було скеровано Оператору ГРМ на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 не може вважатись належним доказом, оскільки вище вказана електронна адреса не має жодного відношення до чинного Оператора ГРМ у Закарпатській області, а саме: Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Також зазначає, що у вказаному Листі вписано не той лічильник, по якому встановлено порушення.

Водночас відповідач не забезпечив контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ Premagas G 4 № 1599074 дата виготовлення 2016р. дата держповірки 20.08.2016р. чим порушив норми Кодексу ГРМ, що в свою чергу стало підставою задоволення акту про порушення № ZK 000139 від 18.09.2024р. на засіданні комісії Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення 15.10.2024 року та перерахування об`єм спожитого газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з 21.08.2024 - дата початку прострочення періодичної повірки ЗВТ Premagas G 4 № 1599074 (Акт перевірки ВОГ від 11.04.2024р.) до 18.09.2024р.

Заперечення відповідача.

Позивач позицію відповідача заперечує, вказує, що позивач сам собі суперечить, стверджуючи, що надіслання Листа № 1941 від 18.07.2024 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 не має доказового значення, адже вказаний Лист міститься в додатках до позову, тобто сам позивач надав йому доказового значення. Проте цей доказ спотворений позивачем написом: «Отримала 22.08.24 ОСОБА_1 (підпис)» без зазначення посади особи, яка вчинила цей напис. Вказує, що, лічильник G4 № 1599074, по якому складено Акт про порушення № ZK 000139 від 18.09.2024, також вказаний у Листі відповідача.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі Закон) Постановою від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

На виконання вимог статей 12 та 40 Закону постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 НКРЕКП (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір),

- який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п.1.1.Договору);

- умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону і Кодексу (п.1.2.);

- Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовим) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплати рахунка Оператора ГРМ, та/бо документально підтверджене споживання природного газу (1.3.).

- за умовами договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні цим договором (п.2.1);

- облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.5.1).

Умови приєднання до Договору розподілу природного газу Відповідачем виконано Відділом освіти, культури і туризму Вилоцької селищної ради надіслало на адресу Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заяву - приєднання від 30.01.2024р. № 42Вн-277-Б-24 (далі - «Заява приєднання») до умов публічного договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим)

Відтак, за цим Договором Відповідач зобов`язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов`язків (Розділ VIII Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що окрім договору Сторони зобов`язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ).

Пунктами 5.2., 5.4 Договору сторони погодили, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та цим Договором. Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього Договору.

Умовами Договору передбачено обов`язки Споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем. (пункт 7.4 Договору).

Відповідно до пп. 8 п. 7.1. Договору, Оператор ГРМ зобов`язується, зокрема, здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 8.1 Договору, Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Порядок експлуатації комерційного вузла обліку визначений Главою 6 Розділу X Кодексу ГРМ.

Власник комерційного вузла обліку газу (далі - «ВОГ») забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема і засобу вимірювальної техніки - «ЗВТ»), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Відповідно до п.1 глави 7 Розділу Х власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: 1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

Пунктом 8 Глави 7 Розділу Х кодексу ГРМ встановлено відповідальність за пропущення терміну повірки ЗВТ зокрема, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.

Натомість Відповідачем допущено порушення зазначених норм за наступних обставин. 31.01.2024 року представниками Оператора ГРМ на об`єкті відповідача, що знаходиться за адресою с. Імстичово, вул. Макаренка, буд. 5 під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікуються як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (пп. 4 п. 2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Дане порушення належним чином, з дотриманням положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, за участю представника споживача, що знаходиться за адресою с. Шаланки, вул. Головна, 46 зафіксовано актом про порушення № ZK 000139 від 18.09.2024 року (далі - «Акти про порушення»), який підписано представником без жодних зауважень.

Акт про порушення № ZK 000139 від 18.09.2024р. у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 15.10.2024 року, розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення. Витяг з рішення додається. Пунктом 4 глави 4 Розділу XI визначено, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Відповідно до наведеного, Оператором ГРМ перераховано об`єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 21.08.2024 - дата початку прострочення періодичної повірки (Акт перевірки ВОГ від 11.04.2024р.) до 18.09.2024р.

Таким чином, перерахований до сплати об`єм природного газу складає 2901,85 м. куб., а його вартість, яку Відповідач на підставі зазначених вище норм має оплатити Оператору ГРМ Закарпатській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - становить 54 595,46 грн.

У відповідності до положень п. 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначена вартість донарахованого об`єму природного газу пред`явлена до сплати Відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання йому рекомендованим поштовим відправленням разом із Вимогою від 16.10.2024 за № ЗкФ/100/26.1-Вих-403-24.

З огляду встановлені Договором розподілу природного газу (зокрема п. 7.1, 7.4, 8.1) та Кодексом ГРМ вимоги, споживач зобов`язаний компенсувати Оператору ГРМ вартість необлікованого об`єму природного газу.

Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, що стало підставою звернення позивачем до суду з метою захисту порушених прав.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою її фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За своєю правовою природою між сторонами був укладений договір розподілу природного газу.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 (далі - договір), цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору.

За цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ). Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Варто зазначити, що відповідно до частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу», приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.

Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу.

Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.

Відповідно до положення глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.

У главі 7 розділу X Кодексу ГРМ встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ (вузол обліку природного газу), зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацією проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок. Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити оператора ГРМ та забезпечити присутність представника оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ. У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або не допуск до ЗВТ представників оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ Кодексу.

Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015р., лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Згідно з пунктом 5.9 Правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005р., власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.

Відповідно до пункту 7.4 Типового договору, до умов якого споживач приєднався згідно із заявою-приєднанням, останній зобов`язується дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРМ.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Проте, позивач стверджує, що відповідач не звернувся до позивача з листом про зняття лічильника на перевірку у встановлені строки, представниками Оператора ГРМ на об`єкті відповідача виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікуються як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим. Факт вчинення відповідачем правопорушення у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, на думку позивача є доведеним, у зв`язку з чим, позивачем складено Акт про порушення № ZK 000139 від 18.09.2024р.

Водночас суд зазначає, що згідно з умовами укладеного між сторонами типового договору, між сторонами не врегульовано питання порядку повідомлення позивача (Оператора ГРМ) про закінчення терміну періодичної повірки лічильника.

Відповідач, як доказ повідомлення позивача про закінчення терміну періодичної повірки лічильника посилається на Листа № 1941 від 18.07.2024 з проханням провести повірку газових лічильників, зокрема, у Шаланківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Вилоцької селищної ради у с. Шаланки, вул. Февут, 17 ВК G4 1599074) та супровідний листом на повірку від 18.07.2024 доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Водночас підтвердженням отримання такого листа є долучення такого до позовної заяви самим позивачем.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за ст. 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, на які посилається скаржник).

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін, стандарту доказування вірогідності доказів та долучені сторонами до матеріалів справи доказів, суд, враховуючи долучення самим позивачем як доказу Листа № 1941 від 18.07.2024, підтерджує з більшою вірогідністю ту обставину, що позивач повідомлений про закінчення терміну періодичної повірки лічильників у встановлений строк, що спростовує заперечення відповідача.

Водночас суд наголошує, що лічильник G4 № 1599074, по якому складено Акт про порушення № ZK 000139 від 18.09.2024, також вказаний у Листі відповідача, що дає позивачу можливість ідентифікувати вказаний лічильник та підтверджує факт своєчасного направлення відповідачем Оператору ГРМ письмового повідомлення про необхідність демонтажу лічильників на повірку, що повністю виключає вину споживача та свідчить про відсутність правових підстав для зміни режиму нарахування об`ємів природного газу із нарахування за фактичними показниками лічильника на нарахування за номінальною потужністю газового обладнання.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 231, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 01.05.2025

Суддя Л.В. Андрейчук