Рішення

від 01.05.2025 по справі 909/203/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/203/25

Господарський суд Івано-Франківської області, у складі судді Горпинюка І. Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/203/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс" до Приватного підприємства "Сиплайнзахід" про стягнення 412 835,39 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Сиплайнзахід" про стягнення 412 835,39 грн, з яких: 333 941,96 грн - основний борг, 61 514,01 грн - 55% річних за користування чужими коштами, 17 379,42 грн - інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання № 01-04/2023 від 01 квітня 2023 року в частині здійснення розрахунків.

За порушення строків виконання грошового зобов`язання, позивач відповідно п. 4.2.4 договору нарахував 55% річних за користування коштами та інфляційні втрати (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2025 для розгляду справи № 909/203/25 визначено суддю Горпинюка І. Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/203/25; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно вимог ст. 120, 242 ГПК України, шляхом направлення її в електронній формі до електронного кабінету позивача, представника позивача та відповідача.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів позивача, його представника та відповідача 03.03.2025 о 13:23.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

01 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс" (далі також - позивач/зберігач) та Приватним підприємством "Сиплайнзахід" (далі також - відповідач/поклажодавець) укладено договір зберігання № 01-04/2023 (а.с. 4 зворот - 5 зворот).

Зазначений вище договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

За даним договором Зберігач зобов`язується зберігати продукцію (сипучі вантажі та інші товари) в асортименті, в подальшому іменовані - Майно, передане йому Поклажодавцем, і повернути це Майно в цілості на умовах, визначених даним договором (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що асортимент та кількість майна, що передається на зберігання, погоджується сторонами в актах приймання-передачі на кожну окрему товарну партію майна.

Обов`язки сторін визначені у розділі 4 договору.

Згідно з п. 4.2.4 договору Поклажодавець зобов`язується здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Зберігача до 10-го числа наступного місяця за звітним. За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Поклажодавець сплачує Зберігачу 55% річних за користування чужими коштами.

Пунктом 9.5. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року.

Якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору не надійде письмова заява однієї із сторін про перегляд чи припинення його дії, то термін дії договору продовжується на наступний рік.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та надав послугу зберігання продукції поклажодавця на загальну суму 333 941,96 грн, що підтверджується, підписаними та скріпленими печатками сторін, копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які знаходяться в матеріалах справи.

Матеріали справи містять:

- акт № 310724-10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 липня 2024 р.; загальна вартість послуг 54 514,20 грн (з ПДВ) (а.с. 6);

- акт № 310824-10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 серпня 2024 р.; загальна вартість послуг 54 514,20 грн (з ПДВ) (а.с. 6 зворот);

- акт № 300924-10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальна вартість послуг 54 841,28 грн (з ПДВ) від 30 вересня 2024 р. (а.с. 7);

- акт № 311024-10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 серпня 2024 р.; загальна вартість послуг 55 663,91 грн (з ПДВ) (а.с. 7 зворот);

- акт № 301124-10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 листопада 2024 р.; загальна вартість послуг 56 665,86 грн (з ПДВ) (а.с. 8);

- акт № 311224-10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2024 р.; загальна вартість послуг 57 742,51 грн (з ПДВ) (а.с. 8 зворот).

В порушення умов договору, відповідач (поклажодавець) не виконав свої зобов`язання та не здійснив оплату за надану послугу зберігання.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отриману послугу зберігання згідно договору зберігання № 01-04/2023 від 01 квітня 2023 року, за період з липня 2024 року по грудень 2024 року, становить 333 941,96 грн, що стало підставою для нарахування відповідачу 55% річних за користування чужими коштами в сумі 61 514,01 грн, 17 379,42 грн інфляційних втрат та звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Внаслідок укладення договору зберігання № 01-04/2023 від 01 квітня 2023 року між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), виникли цивільні права та обов`язки.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що зазначений вище договір укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦК України).

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У пункті 4.2.4 договору Поклажодавець зобов`язується здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Зберігача до 10-го числа наступного місяця за звітним. За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Поклажодавець сплачує Зберігачу 55% річних за користування чужими коштами.

За встановлених судом обставин, позивач за період з липня 2024 року по грудень 2024 року виконав свої договірні зобов`язання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками сторін, копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Натомість в порушення договірних зобов`язань, відповідач не здійснив оплату за надані послуги у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 333 941,96 грн.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач свого обов`язку з оплати наданих послуг не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 333 941,96 грн. Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, відповідно до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати наданих послуг зберігання в сумі 333 941,96 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість за надання послуг зберігання згідно договору зберігання № 01-04/2023 від 01 квітня 2023 року, за період з липня 2024 року по грудень 2024 року, відповідачем не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

За порушення строків виконання грошового зобов`язання, з посиланням на п. 4.2.4 договору, нараховано до стягнення з відповідача 55% річних за користування чужими коштами в сумі 61 514,02 грн, а також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати в сумі 17 379,42 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до 4.2.4 договору Поклажодавець зобов`язується здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Зберігача до 10-го числа наступного місяця за звітним. За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Поклажодавець сплачує Зберігачу 55% річних за користування чужими коштами.

За наведених обставин та правових норм, нарахування позивачем 55% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат є обгрунтованим та правомірним.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування 55% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, та встановив, що розрахунок позивача є арифметично та методологічно правильний.

В контексті наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Ойл-Транс" у повному обсязі.

При цьому суд не вбачає підстав для зменшення розміру застосованих до відповідача 55% річних згідно положень ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України. виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 суд касаційної інстанції зазначав, що «виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.»

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру процентів річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру процентів річних перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру процентів річних наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд враховує, що відповідач повністю не виконав своє зобов`язання з оплати отриманих послуг зберігання, не навів суду причин, з яких він допустив таке порушення своїх зобов`язань, не вживав жодних заходів для врегулювання оплати заборгованості, не подав клопотання про зменшення розміру процентів річних та не надав жодних доказів свого майнового стану чи існування інших виняткових обставин, які б були підставою для зменшення розміру неустойки, передбаченого договором. При цьому розмір процентів річних узгоджено сторонами в договорі, тобто відповідач добровільно погодився на такий розмір процентів річних за прострочення оплати послуг зберігання.

За таких обставин підстав для зменшення розміру нарахованих відповідачу 55% процентів річних немає.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 6192,53 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 72 від 26 лютого 2025 р. (а.с. 14 зворот).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 6192,53 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс" до Приватного підприємства "Сиплайнзахід" про стягнення 412 835,39 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Сиплайнзахід" (78793, Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 37586805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Транс" (78405, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, м. Надвірна, вул. Вокзальна, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи: 40821172) 333 941 (триста тридцять три тисячі дев`ятсот сорок одну) грн 96 коп. основного боргу, 61 514 (шістдесят одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 01 коп. 55 % річних за користування чужими коштами, 17 379 (сімнадцять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 42 коп. інфляційних втрат та 6192 (шість тисяч сто дев`яносто дві) грн 53 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І. Є. Горпинюк