Рішення від 30.04.2025 по справі 910/1160/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2025Справа № 910/1160/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він тест груп»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Паріматч»

про стягнення 1064648,55 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Він тест груп» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Паріматч» про стягнення 1064648,55 грн, у тому числі: 860000,00 грн боргу, 151988,28 грн інфляційних втрат, 52660,27 грн 3% річних.

Суд своєю ухвалою від 31.01.2025 відкрив провадження у справі 910/1160/25, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив свої обов`язки за договором на розробку мобільного додатку та передачі майнових прав інтелектуальної власності № 2022081-ПМ щодо оплати наданих позивачем послуг. Всього, за твердженням позивача, ним було надано відповідачу послуг на суму 860000 грн, підтвердженням чого є підписаний 01.12.2022 сторонами відповідний акт, і послуги підлягали оплаті протягом 10 днів. Інфляційну складову боргу просить стягнути за період з січня 2023 року по грудень 2024 року, а 3% річних з 01.01.2023 по 15.01.2025.

Відповідач позов відхилив частково: в частині стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних за період з 15.03.2023 по 15.01.2025. Зокрема, відповідач не заперечує факт надання позивачем послуг, водночас вважає, що внаслідок введення в дію з 14.03.2023 на підставі Указу Президента України №145/2023 від 10.03.2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» санкцій щодо відповідача (блокування активів), відповідно до п. 7.1 вказаного вище договору відповідач підлягає звільненню від відповідальності, оскільки невиконання є наслідком актів органів державної влади.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11 вересня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Він тест груп» (виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Паріматч» (замовник) уклали договір на розробку мобільного додатку та передачу майнових прав інтелектуальної власності № 20220811-ПМ (далі - Договір), згідно з умовами якого замовник доручає виконавцю здійснити розробку мобільного додатку на Платформі Android, а виконавець зобов`язується надати оплатні роботи із розробки Мобільного додатку відповідно до обумовлених технічних завдань замовника (далі - послуги) та передати майнові права інтелектуальної власності на Мобільний додаток замовнику.

Відповідно до п. 2.1 Договору послуги надаються виконавцем на підставі погоджених сторонами технічних завдань, визначених у додатках до цього договору та наданих замовником матеріалів.

Згідно з п. 3.1 Договору сторони узгодили, що загальна ціна договору становить 860000,00 грн.

Сума винагороди за передачу майнових прав інтелектуальної власності на мобільний додаток включена в загальну суму договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник здійснює оплату робіт шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у рахунку, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня виставлення рахунку виконавцем, за умови підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо воно є наслідком дії обставини непереборної сил, а саме: стихійні лиха, війни і воєнних дій, страйків, масових безладь, аварій і катастроф, а також актів органів державної влади, що перешкоджають виконанню зобов`язань за договором і які безпосередньо вплинули на виконання умов цього договору.

01 грудня 2022 року сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт, за яким виконавець передав, а замовник прийняв роботи по розробці мобільного додатку на Платформі Android, загальною вартістю 860000,00 грн.

У цей же день позивач виставив відповідачеві рахунок на суму 860000,00 грн.

Також виконавець передав замовнику всі майнові права інтелектуальної власності на мобільний додаток.

Станом на день розгляду справи у суді відповідач не погасив 860000,00 грн боргу.

Згідно з приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 860000,00 грн боргу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розрізі доводів відповідача про неможливість виконання ним своїх обов`язків відповідно до п. 7.1 Договору внаслідок введення в дію з 14.03.2023 на підставі Указу Президента України №145/2023 від 10.03.2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» таких обмежувальних заходів (санкцій) як блокування активів (тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення) строком на 50 років) суд виходить з такого.

Неможливість виконання зобов`язань є однією з підстав припинення зобов`язань (ст. 607 ЦК України), яка поділяється на фактичну (пов`язана зі змінами, що стались з предметом виконання) та юридичну (пов`язана із суб`єктом виконання), до якої (юридичної) належать акти органів державної влади.

Застосування санкцій, якими є спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності.

Відповідно до Закону України «Про санкції» підставами для застосування санкцій є: дії, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Тобто санкції (спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи) - це каральні заходи правового впливу, що застосовуються з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобіганню порушення прав, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Отже, незважаючи на те, що санкції застосовуються актом органу державної влади (ст. 5 Закону України «Про санкції»), їх застосування є наслідком попередньої неправомірної поведінки сторони. З огляду на це акт органу державної влади про запровадження санкцій не є тією юридичною обставиною, настання якої не залежало від поведінки позивача.

Відсутні також обставини для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань внаслідок дії обставини непереборної сил.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ця норма встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов`язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов`язаний або якщо на місці боржника була б інша особа. Такий підхід щодо суб`єктивної неможливості передбачити, а отже і попередити діяння, що викликало невиконання або неналежне виконання зобов`язання, дозволяє відмежувати випадок від непереборної сили (форс-мажор).

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Форс-мажорними обставинами визнається обставина (дія чи подія), що спричинили неможливість виконання договірних зобов`язань у обумовлений сторонами строк. Ці обставини є юридичними фактами, що спричинили неможливість виконання договірних зобов`язань, і для настання яких необхідна наявність певних умов: виникнення після укладення договору; неможливість виконання зобов`язання у період їх існування; закріплення, як правило, таких обставин у договорі як таких, що звільняють від виконання зобов`язання.

Крім того, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Відповідач не надав доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення санкцій).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача слід стягнути 52660,27 грн 3% річних, 151988,28 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судовий збір.

Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи копію договору про надання юридичних послуг, представництво інтересів, захист прав та надання правової допомоги від 01.10.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, платіжну інструкцію.

Оскільки відповідач не довів неспівмірність цих витрат, суд покладає на нього ці витрати в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Він тест груп» до товариства з обмеженою відповідальністю «Паріматч».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Паріматч» (проспект Миколи Бажана, 14 А, офіс 26, м. Київ, 02140, код 43363902) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він тест груп» (вул. Івана Кудрі, 20, корпус Б, м. Київ, 01042, код 41680722) 860000,00 грн боргу, 151988,28 грн інфляційних втрат, 52660,27 грн 3% річних, 15969,73 грн судового збору, 22000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун