Рішення від 24.04.2025 по справі 910/3630/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2025Справа № 910/3630/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом ОСОБА_1 (ОСОБА_1)

до 1. Чернівецької обласної державної адміністрації

2. Релігійної організації "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

відповідача державний реєстратор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної державної адміністрації Заяць Вікторія Вікторівна

про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним статуту, протоколу та скасування реєстраційної дії,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

За участі:

від позивача: ОСОБА_1 (ОСОБА_1)

Задніпряний В.В. за ордером від 22.03.2024 року серії АІ № 1574464;

Ковальчук Я.В. за ордером від 04.12.2024 року серії АІ № 1762938;

від відповідача-1: Тирончук В.В. (у порядку самопредставництва);

від відповідача-2: Йосипенко С.Т. за ордером від 09.05.2024 року серії АІ № 1607326;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1) (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Адміністрація) та Релігійної організації "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області" (далі - відповідач-2, Організація) про:

- визнання недійсним Статуту Організації (код ЄДРПОУ 21446881) в новій редакції, зареєстрованого розпорядженням голови Чернівецької обласної військової адміністрації від 27.12.2023 № 1359-р "Про реєстрацію статутів релігійних організацій", на підставі чого внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.01.2024 року о 09:44:00 № 1000311070008000436;

- визнання протиправним та скасування розпорядження голови Чернівецької обласної військової адміністрації (начальника обласної військової адміністрації) від 27.12.2023 року № 1359-р "Про реєстрацію статуту релігійної організації "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області, що розташована за адресою: Чернівецька область, Дністровський район, село Ленківці, вулиця Церковна, будинок 10-а;

- скасування запису про державну реєстрацію № 1000311070008000436 від 03.01.2024 року 09:07:25 та від 05.01.2024 року 09:44:00 змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Організації.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) просив суд витребувати у Адміністрації належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Організації, а також витребувати у Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної військової адміністрації належним чином засвідчену копію висновку цього Департаменту з додатками, на підставі якого прийнято спірне розпорядження Голови Чернівецької обласної військової адміністрації від 27.12.2023 № 1359-р "Про реєстрацію Статуту релігійної організації" та внесено зміни до відомостей про юридичну особу; заяву за підписом керівника або уповноваженого ним представника Релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь святих апостолів Петра і Павла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 21446881); Статут (Положення) Організації у новій редакції; протокол Загальних зборів Релігійної громади (Код ЄДРПОУ 21446881); копію чинної на дату подання документів редакції статуту Релігійної громади (ЄДРПОУ 21446881); копію виданого органом реєстрації свідоцтва про державну реєстрацію Релігійної громади "РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНІ) С. ЛЕНКІВЦІ ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ" (код ЄДРПОУ 21446881).

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що релігійна громада, членом якої є ОСОБА_1 (ОСОБА_1), зазнала неправомірного втручання в свою діяльність, за відсутності реального волевиявлення членів релігійної організації була підпорядкована іншому релігійному управлінню (центру) - Православній Церкві України, у зв`язку із чим наявне порушення охоронюваних державою прав. Позивач також вказав, що підставою його вимог є незгода з рішенням скликаних та проведених всупереч закону загальних зборів членів релігійної організації від 19.11.2023 року, якими було прийнято нову редакцію Статуту Організації про зміну її канонічної підлеглості, оскільки наведені збори проходили без участі людей, які постійно відвідують храм та беруть активну участь у житті парафії.

Ухвалою від 01.04.2024 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням позивачу строку та способу усунення її недоліків.

18.04.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 12.04.2024 року № 21 про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 23.04.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/3630/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 22.05.2020 року. Крім того, цією ухвалою суд залучив державного реєстратора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної державної адміністрації Заяць Вікторію Вікторівну до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У той же час, цією ухвалою суд повернув без розгляду подане позивачем клопотання про витребування доказів.

01.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 30.04.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції. Ухвалою від 13.05.2024 року господарський суд міста Києва частково задовольнив вищевказане клопотання та вирішив проводити підготовче засідання, призначене на 22.05.2024 року, за участі представника Адміністрації в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку "Електронний суд".

01.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Адміністрації від 30.04.2024 року на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення вимог позивача з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

17.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення третьої особи від 16.05.2024 року, в яких остання вказала про те, що законність дій державного реєстратора при вчиненні спірних реєстраційних дій була підтверджена наказом Міністра юстиції України від 08.03.2024 року № 722/7 "Про відмову в задоволенні скарги". Разом із тим, державний реєстратор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної державної адміністрації Заяць Вікторія Вікторівна просила суд здійснювати розгляд справи без участі її уповноваженого представника.

До початку призначеного підготовчого засідання 22.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Організації від 21.05.2024 року, в якому остання вказала про відсутність, на її думку, правових підстав для задоволення вимог позивача з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту прав в частині вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Адміністрації та запису про державну реєстрацію змін. Відповідач-2 також зазначив, що право релігійної громади на зміну підлеглості не може залежати від волі однієї конкретної людини, у даному випадку позивача, який законність проведення загальних зборів Релігійної громади УПЦ с. Ленківці 19.11.2023 року за участі 74 осіб ставить в залежність від своєї участі/головуванні в них. У той же час, існування рішень загальних зборів Релігійної громади УПЦ с. Ленківці, зафіксованих протоколом від 02.07.2023 року № 1, як не створювало фіксованого членства в релігійній громаді, так і не могло обмежувати Релігійну громаду УПЦ с. Ленківці у проведенні 19.11.2023 року загальних зборів для ухвалення рішення про зміну підлеглості.

Слід зазначити, що до початку означеного підготовчого засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 22.05.2024 року № 36, в якому останній просив суд витребувати в Управління культури Чернівецької військової державної адміністрації інформацію про надходження на адресу Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Адміністрації (Чернівецької військової державної адміністрації) звернення (заяви) щодо проведення державної реєстрації зміни найменування, керівника юридичної особи РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА" ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ та змін до Статуту (Статуту в новій редакції); надати копії документів щодо проведення державної реєстрації змін до статуту юридичної особи щодо зміни найменування та керівника зазначеної юридичної особи; надати копію розпорядження голови Чернівецької обласної військової адміністрації про реєстрацію змін до Статуту (Статут в новій редакції) Релігійна організація "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Української православної церкви, 60111, Чернівецька область, Дністровський район, село Ленківці, вулиця Церковна, будинок 10-а; надати копії документів, які стали підставою для реєстрації змін до Статуту юридичної особи, зміни найменування та керівника зазначеної юридичної особи; надати копії всієї реєстраційної справи юридичної особи (код ЄДРПОУ 21446881); надати копію Висновку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Адміністрації про реєстрацію змін до Статуту (Статут в новій редакції) Релігійна організація "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Української православної церкви, 60111, Чернівецька область, Дністровський район, село Ленківці, вулиця Церковна, будинок 10-а.

У підготовчому засіданні 22.05.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати встановив позивачу строк на подання відповіді на відзиви відповідачів на позовну заяву до 31.05.2024 року; встановив відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 14.06.2024 року, а також запропонував відповідачам у строк до 14.06.2024 року в письмовій формі висловити власну правову позицію щодо поданого позивачем клопотання про витребування доказів. У той же час, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2024 року.

У підготовчому засіданні 26.06.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення клопотання позивача від 22.05.2024 року № 36 про витребування доказів, а також відклав підготовчого засідання на 10.07.2024 року.

03.07.2024 року та 04.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли клопотання відповідачів, в яких останні просили суд закрити підготовче провадження у даній справі та призначити її до судового розгляду по суті.

04.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 04.07.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у підготовчому засіданні 10.07.2024 року в режимі відеоконференції. Ухвалою від 05.07.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання.

08.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача (сформована в системі "Електронний суд" 05.07.2024 року) про відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/3630/24.

Ухвалою від 09.07.2024 року господарський суд міста Києва залишив означену заяву ОСОБА_1 (ОСОБА_1) від 05.07.2024 року про відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/3630/24 без розгляду.

10.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про зміну (доповнення) предмета позову, в якій останній просив суд:

- визнати недійсним Статут Організації (код ЄДРПОУ 21446881) в новій редакції, зареєстрований розпорядженням голови Чернівецької обласної військової адміністрації від 27.12.2023 № 1359-р "Про реєстрацію статутів релігійних організацій", на підставі чого внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.01.2024 року о 09:44:00 № 1000311070008000436;

- визнати недійсним протокол від 19.11.2023 року № 1 парафіяльних зборів релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області, як такого, що прийнятий неуповноваженими особами;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної військової адміністрації (начальника обласної військової адміністрації) від 27.12.2023 року № 1359-р "Про реєстрацію статуту релігійної організації", яким зареєстровано у новій редакції Статут релігійної організації "Святих апостолів Петра і Павла Чернівецької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)" с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області, що розташована за адресою: Чернівецька область, Дністровський район, село Ленківці, вулиця Церковна, будинок 10-а;

- скасувати запис про державну реєстрацію № 1000311070008000436 від 03.01.2024 року 09:07:25 та від 05.01.2024 року 09:44:00 змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Організації.

У підготовчому засіданні 10.07.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.07.2024 року.

30.07.2024 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання Адміністрації про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи наведені обставини, у підготовчому засіданні 31.07.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2024 року.

09.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 09.08.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у підготовчому засіданні 14.08.2024 року в режимі відеоконференції. Ухвалою від 12.08.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання.

До початку призначеного підготовчого засідання 14.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 14.08.2024 року, в якому останній просив суд:

- витребувати в Управління культури Адміністрації (код ЄДРПОУ 37240220) інформацію про надходження на адресу (Управління культури) Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Адміністрації звернення (заяви) щодо проведення державної реєстрації зміни найменування, керівника юридичної особи РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА" ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ, 60111 Чернівецька область, Дністровський район, село Ленківці, вулиця Церковна, 10А та змін до статуту (статуту в новій редакції);

- надати копії документів щодо проведення державної реєстрації змін до статуту юридичної особи, щодо зміни найменування та керівника зазначеної юридичної особи;

- надати копію розпорядження голови Чернівецької обласної військової адміністрації про реєстрацію змін до Статуту (статут в новій редакції) РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА" ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ, 60111 Чернівецька область, Дністровський район, село Ленківці, вулиця Церковна, 10А;

- надати копії документів, які стали підставою для реєстрації змін до статуту юридичної особи, зміни найменування та керівника зазначеної юридичної особи;

- надати копії всієї реєстраційної справи юридичної особи (код ЄДРПОУ 21446881);

- надати копію висновку Департаменту культури та туризму Адміністрації про реєстрацію змін до Статуту (статут в новій редакції) РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА" ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ, 60111 Чернівецька область, Дністровський район, село Ленківці, вулиця Церковна, 10А та змін до статуту (статуту в новій редакції), код ЄДРПОУ: 21446881.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 року представник позивача подав суду та просив долучити до матеріалів справи квитанцію про доплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн. Означений платіжний документ долучений судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 року суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, що надійшла через систему "Електронний суд" 10.07.2024 року, встановив відповідачам строк на подання відзивів на позовну заяву, з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, до 29.08.2024 року, а також запропонував останнім у цей же строк у письмовій формі висловитись щодо клопотання позивача про витребування додаткових доказів. Крім того, суд встановив позивачу процесуальний строк на подання відповіді на відзиви відповідачів на позовну заяву (з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову) до 03.09.2024 року, встановив відповідачам строк на подання відповідних заперечень до 09.09.2024 року, а також відклав підготовче засідання на 11.09.2024 року.

28.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Організації від 28.08.2024 року на позовну заяву, з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення пред`явлених позивачем вимог.

29.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Адміністрації від 29.08.2024 року на позовну заяву, з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, в якому відповідач-1 також вказав про безпідставність позову ОСОБА_1 (ОСОБА_1).

До початку призначеного підготовчого засідання 11.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 10.09.2024 року про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача-1.

Крім того, до початку цього підготовчого засідання через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 11.09.2024 року, в якому останній просив суд витребувати у Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної військової адміністрації: належним чином завірену копію висновку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернівецької обласної військової адміністрації з додатками, на підставі якого прийнято розпорядження голови Адміністрації від 27.12.2023 року № 1359-р та внесено зміни до відомостей про юридичну особу; заяву за підписом керівника або уповноваженого ним представника Релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь святих апостолів Петра і Павла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області" (код ЄДРПОУ 21446881); статут (положення) Релігійної громади "РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНІ) С. ЛЕНКІВЦІ ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ" (код ЄДРПОУ 21446881) у новій редакції; протокол загальних зборів Релігійної громади (код ЄДРПОУ 21446881); копію чинної на дату подання документів редакції статуту Релігійної громади (код ЄДРПОУ 21446881); копію свідоцтва, виданого органом реєстрації, про державну реєстрацію Релігійної громади "РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНІ) С. ЛЕНКІВЦІ ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ" (код ЄДРПОУ 21446881).

Крім того, позивач просив суд витребувати у відповідача-1 належним чином завірену копію реєстраційної справи "РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНІ) С. ЛЕНКІВЦІ ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ" (код ЄДРПОУ 21446881).

Ухвалою від 11.09.2024 року господарський суд міста Києва частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у Адміністрації (Управління культури Адміністрації) копію реєстраційної справи юридичної особи (код ЄДРПОУ 21446881), встановивши відповідачу-1 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання означених доказів. У той же час, вказаною ухвалою суд відклав підготовче засідання у справі на 02.10.2024 року.

24.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 23.09.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у підготовчому засіданні у даній справі, призначеному на 02.10.2024 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 30.09.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

26.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Управління культури Адміністрації від 26.09.2024 року про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів - копії реєстраційної справи № 103100043633.

У підготовчому засіданні 02.10.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.10.2024 року.

04.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Управління культури Адміністрації, до якої останнє долучило клопотання про участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного реєстратора департаменту культури і туризму, національностей та релігій Адміністрації Заяць Вікторії Вікторівни про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 23.10.2024 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 17.10.2024 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання.

04.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Управління культури Адміністрації від 04.10.2024 року, до якої долучено клопотання третьої особи про заміну цього учасника судового процесу на належного - начальника відділу з питань релігій та національностей Управління культури Адміністрації, державного реєстратора Заяць Вікторію Вікторівну.

09.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Адміністрації від 08.10.2024 року.

21.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Адміністрації від 21.10.2024 року про проведення підготовчого засідання у даній справі, призначеного на 23.10.2024 року, без участі уповноваженого представника відповідача-1.

У підготовчому засіданні 23.10.2024 року суд дослідив клопотання від 04.10.2024 року про заміну учасника судового процесу (третьої особи) та встановив, що його долучено як додаток до заяви Управління культури Адміністрації, яке не є учасником справи № 910/3630/24. Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Управління культури Адміністрації є представником державного реєстратора Заяць Вікторії Вікторівни. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання.

Ухвалою від 23.10.2024 господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/3630/24 до судового розгляду по суті на 20.11.2024 року.

15.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 15.11.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у судовому засіданні у даній справі, призначеному на 20.11.2024 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 20.11.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

У судовому засіданні 20.11.2024 року суд оголошував перерву до 04.12.2024 року.

20.11.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_3 від 20.11.2024 року, в якій остання просила суд залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

27.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Адміністрації від 26.11.2024 року, в яких остання просила суд відмовити в задоволені заяви ОСОБА_3 від 20.11.2024 року.

27.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення Організації від 26.11.2024 року, в яких остання просила суд повернути без розгляду заяву ОСОБА_3 від 20.11.2024 року.

27.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли пояснення позивача, в яких останній просив суд задовольнити подану 20.11.2024 року ОСОБА_3 заяву та залучення останньої до участі у справі № 910/3630/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

02.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 29.11.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 04.12.2024 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 03.12.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

04.12.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про залучення останніх до участі у справі № 910/3630/24 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

04.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 910/3630/24. В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказував на необхідність залучення до участі у справі третіх осіб, що може бути реалізоване лише на стадії підготовчого провадження.

У судовому засіданні 04.12.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 910/3630/24; відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_3 від 20.11.2024 року, ОСОБА_4 від 04.12.2024 року, а також ОСОБА_5 від 04.12.2024 року про залучення вказаних осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Також, у вказаному засіданні суд оголосив перерву до 18.12.2024 року.

11.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 11.12.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 18.12.2024 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 12.12.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

17.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Управління культури Адміністрації від 17.12.2024 року про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.12.2024 року оголошувалася перерва до 28.01.2025 року.

22.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 22.01.2025 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 28.01.2025 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 24.01.2025 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

У судовому засіданні 28.01.2025 року суд оголошував перерву до 25.02.2025 року.

17.02.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 11.12.2024 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у судовому засіданні у даній справі, призначеному на 25.02.2025 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 18.02.2025 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

25.02.2025 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні 25.02.2025 року оголошувалася перерва до 09.04.2025 року.

03.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації про забезпечення участі представника відповідача-1 у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 09.04.2025 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 04.04.2025 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

У судовому засіданні 09.04.2025 року оголошувалася перерва до 15.04.2025 року.

10.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшли клопотання Адміністрації та Організації про забезпечення участі їх представників у судовому засіданні, призначеному на 15.04.2025 року, в режимі відеоконференції. Ухвалами від 11.04.2025 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказані клопотання Адміністрації та Організації.

До початку призначеного судового засідання 15.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи означене клопотання позивача, у судовому засіданні 15.04.2025 року оголошувалася перерва до 24.04.2025 року.

17.04.2025 року до суду надійшла заява позивача від 16.04.2025 року про забезпечення його участі у судовому засіданні 24.04.2025 року та всіх наступних засіданнях у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 18.04.2025 року господарський суд міста Києва повернув заявнику без розгляду заяву ОСОБА_1 (ОСОБА_1) від 16.04.2025 року про участь у судовому засіданні 24.04.2025 року та всіх наступних засіданнях у режимі відеоконференції.

18.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Адміністрації від 18.04.2025 року про забезпечення участі представника відповідача-1 у судовому засіданні в даній справі, призначеному на 24.04.2025 року, в режимі відеоконференції. Ухвалою від 22.04.2025 року господарський суд міста Києва задовольнив вищевказане клопотання Адміністрації.

21.04.2025 року до суду надійшло клопотання позивача від 17.04.2025 року про забезпечення його участі у судовому засіданні 24.04.2025 року та всіх наступних засіданнях у режимі відеоконференції. Ухвалою від 22.04.2025 року господарський суд міста Києва частково задовольнив означене клопотання позивача.

У судовому засіданні 24.04.2025 року позивач та його представники підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) предмета позову, та наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідачів у наведеному судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву.

Третя особа про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене на 24.04.2025 року судове засідання не забезпечила.

У судовому засіданні 24.04.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.08.1992 року указом Єпископа Чернівецького та Буковинського № 90 позивача було призначено настоятелем храму Святих апостолів Петра і Павла Буковинської єпархії Української православної церкви.

06.04.2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про Релігійну організацію "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Української православної церкви с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області".

14.12.2017 року на підставі розпорядження голови Адміністрації від 14.12.2017 року № 1175-р був зареєстрований у новій редакції Статут Релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь святих апостолів Петра і Павла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області" (далі - Статут у редакції 2017 року).

Згідно з пунктом 2.4 Статуту у редакції 2017 року вищим органом парафіяльного управління є парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель.

До складу парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті (пункт 2.5 Статут у редакції 2017 року).

У пунктах 2.10, 2.11 Статуту у редакції 2017 року передбачено, що рішення парафіяльних зборів приймається простою більшістю голосів присутніх на зборах. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним. Парафіяльні збори, на яких розглядається питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади, вважаються чинними за умови присутності усіх членів парафіяльних зборів.

У пункті 2.12 Статуту у редакції 2017 року передбачено, що рішення парафіяльних зборів про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади приймається шляхом консенсусу за згодою всіх членів парафіяльних зборів.

19.11.2023 року відбулися парафіяльні збори Релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь святих апостолів Петра і Павла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області", на яких були присутні 74 повнолітні члени релігійної громади.

Зі змісту протоколу від 19.11.2023 року № 1 вбачається, що на вказаних парафіяльних зборах, зокрема було вирішено:

1. обрати головою лічильної комісії ОСОБА_6 та членами Лічильної комісії: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

2. обрати головою загальних зборів ОСОБА_9 , секретарем парафіяльних зборів ОСОБА_10 ;

3. затвердити список членів релігійної громади, що беруть участь у парафіяльних зборах, у кількості 74 особи;

4. перейти у канонічне підпорядкування до Чернівецької єпархії Православної церкви України, у зв`язку з чим вилучити інформацію про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру, як особу, уповноважену представляти релігійну організацію;

5. ухвалити нову редакцію статуту Релігійної організації "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Православної церкви України села Ленківці Дністровського району Чернівецької області" та зареєструвати зміни відповідно до вимог чинного законодавства України. Викласти та прийняти статут у новій редакції, що додається, та уповноважити голову парафіяльних зборів ОСОБА_9 підписати статут та звернутися до церковної влади Православної Церкви України на Буковині про духовну опіку;

6. змінити офіційне найменування Релігійна організація "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Православної церкви України села Ленківці Дністровського району Чернівецької області;

7. уповноважити на підписання протоколу голову парафіяльних зборів ОСОБА_9 , секретаря парафіяльних зборів ОСОБА_10 та ще 5 осіб-парафіян учасників парафіяльних зборів: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

8. провести реєстрацію статуту Релігійної громади у новій редакції, а також державну реєстрацію змін до відомостей про релігійні громади, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та уповноважити ОСОБА_10 на представництво інтересів релігійної громади перед органами державної влади, зокрема у обласних державних адміністраціях, відділах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказаний протокол від 19.11.2023 року № 1 підписали голова парафіяльних зборів, секретар парафіяльних зборів та уповноважені на його підписання учасники парафіяльних зборів.

Додатком № 1 до вказаного протоколу затверджено список членів, що брали участь у загальних зборах Релігійної громади Релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь святих апостолів Петра і Павла Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області" та ухвалили рішення змінити підлеглість релігійної громади у канонічних організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання - Православної церкви України, а також внесення змін до Статуту релігійної громади шляхом викладення та прийняття його в новій редакції.

Вказаний додаток № 1 містить прізвище, ім`я, по батькові, дату, місяць, рік народження, адресу проживання, інформацію про результат голосування та підписи 74 осіб, які брали участь в загальних зборах релігійної громади 19.11.2023 року.

У пункті 1.1 Статуту у новій редакції було визначено, що релігійна громада є складовою частиною релігійного об`єднання Православної Церкви України. Релігійна громада канонічно та організаційно підпорядковується Управлінню Чернівецької єпархії Української Чернівецької єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) та Київській Митрополії Української Православної Церкви (Православної церкви України), підзвітною єпархіальним зборам та єпархіальному архієрею Управління єпархії.

Згідно з пунктом 1.7 Статуту у новій редакції юрисдикція релігійної громади поширюється на територію села Ленківці Кельменецької ТГ Дніпровського району Чернівецької області України.

На підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації (начальника обласної військової адміністрації) від 27.12.2023 року № 1359-р державний реєстратор Управління культури Адміністрації Заяць В.В. зареєструвала у новій редакції статут Релігійної організації "Святих апостолів Петра і Павла Чернівецької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області".

У подальшому державний реєстратор Управління культури Адміністрації Заяць В.В. внесла до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 03.01.2024 року № 1000311070008000436 про державну реєстрацію року змін до відомостей про юридичну особу, зокрема внесла зміни до відомостей про органи управління Організації, її місцезнаходження, найменування, структуру власності, установчі документи. Крім того, 05.01.2024 року державний реєстратор внесла зміни до відомостей про керівника Організації.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що парафіяльні збори, що відбулися 19.11.2023 року у селі Ленківці Дністровського району Чернівецької області, проводились за участі людей, які не були членами релігійної громади та без участі у таких зборах позивача, як керівника юридичної особи, з порушенням положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та Статуту вказаної релігійної громади.

На переконання позивача, фіктивним рішенням загальних зборів релігійної громади селі Ленківці Дністровського району Чернівецької області, оформленим протоколом від 19.11.2023 року № 1, без згоди членів такої релігійної громади змінено підлеглість релігійної громади від Української Православної Церкви до Православної церкви України, прийнято рішення виключити дані про позивача як керівника релігійної організації, прийнято статут у новій редакції.

За доводами позивача, зміна підлеглості релігійної громади від Української Православної Церкви до Православної церкви України відбулася без згоди самих членів релігійної громади та не у спосіб, визначений статутом і законодавством, а також без дотримання процедури державної реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції.

Також, позивач посилався на порушення відповідачами положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Закону України "Про місцеві державні адміністрації", оскільки заява про реєстрацію статуту Організації в новій редакції подана неуповноваженою на такі дії особою.

Позивач зазначав, що неправомірним розпорядженням голови Адміністрації порушено права та законні інтереси позивача, як керівника та члена релігійної громади, проведено реєстрацію статуту релігійної організації та змінено її найменування з порушенням встановлено порядку.

З урахуванням наведених підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено у статті 16 Цивільного кодексу України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України).

В силу частини 1 статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення гарантованого Конституцією України права на свободу світогляду і віросповідання не підлягає обмеженню законом інакше, ніж в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей (частина 2 статті 35 Конституції України).

Подібна норма закріплена також у статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", відповідно до якої кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Частина 3 статті 35 Конституції України визначає, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Релігійна організація зобов`язана додержуватися вимог чинного законодавства і правопорядку.

Здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров`я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов`язанням України (частини 2, 4 статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації").

Стаття 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Частинами 3-9 статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачено, що держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

У позовній заяві (в редакції заяви про зміну предмета позову від 10.07.2024) ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним протокол від 19.11.2023 року № 1 парафіяльних зборів Організації, як такий, що прийнятий неуповноваженими особами.

Разом із тим, у судовому порядку може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників, а не протокол, оскільки протокол є лише документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

У той же час, виходячи зі змісту положень статті 5 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку встановленню підлягають обставини порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача рішенням загальних зборів, що дозволило б здійснити захист таких порушених прав (у разі встановлення такого факту) шляхом визнання недійсними рішень парафіяльних зборів Організації, який є ефективним способом захисту.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 року в справі № 910/1942/22.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

За обґрунтуваннями позивача, рішення загальних зборів членів Релігійної організації прийняті особами, які не мали правоздатності на їх прийняття, оскільки не були членами релігійної громади з порушенням вимог чинного законодавства та процедури, визначеної Статутом.

Надаючи оцінку наведеним позивачем доводам, суд виходить із такого.

Закон не визначає порядку вступу, прийняття до складу членів релігійної громади, їх обліку, а залишає вирішення цього питання самій громаді.

17.01.2019 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2673-VIІI "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи".

Цей закон був розроблений, оскільки "конституційне право віруючих громадян та створених ними громад щодо вільного релігійного вибору виявляється ускладненим, а часом таким, який неможливо реалізувати. Відсутність вищезазначеної унормованості процедури та механізму зміни приналежності релігійних громад призводить до підвищеної конфліктності в релігійному середовищі" (з пояснювальної записки до проекту Закону від 23.02.2016 року № 4128).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 року в справі № 906/1330/21, здійснивши аналіз положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", зробила такі висновки:

"Законодавець установив механізм, за яким рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади, і такі збори можуть скликатися її членами.

1) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами;

2) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади;

3) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення;

4) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону;

5) зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону;

6) частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

При цьому законодавець визнав автономію релігійної громади у визначенні кількості її членів, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади, а також у питаннях членства на таких засадах:

- членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади;

- релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади в порядку, встановленому її статутом (положенням)".

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно із статтею 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (стаття 98 Цивільного кодексу України).

Суд зауважує, що стаття 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" у редакції від 15.03.2022 року жодним чином не обмежувала чи перешкодила релігійній організації на власний розсуд визначати, в який спосіб вона вирішуватиме, чи приймати нових членів, визначатиме критерії членства та процедуру обрання органів управління.

З точки зору статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосованої разом зі статтею 11, це були рішення, які лежать у площині приватного права та які не мають бути об`єктом втручання з боку органів державної влади, якщо вони не порушують прав інших осіб чи підпадають під обмеження, встановлені пунктами 2 статей 9 та 11 Конвенції. Іншими словами, держава не може зобов`язати легально існуюче приватно-правове об`єднання прийняти нових та виключити обраних членів. Втручання такого роду суперечитиме свободі релігійних об`єднань вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи (пункти 146, 150 рішення Європейського суду з прав людини від 14.07.2007 року в справі "Свято-Михайлівська Парафія" проти України").

У зазначеному вище рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що релігійні об`єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказав, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів.

У пунктах 52, 147, 151 рішення у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14.06.2007 року зазначено, що Верховний Суд у складі трьох суддів відхилив касаційну скаргу громади-заявника, тому що положення статуту Парафії суперечили відповідному законодавству. Колегія також зазначила, що положення статуту відносно фіксованого членства суперечили законодавству, оскільки не дозволяли більшості релігійної групи проявляти свої релігійні переконання шляхом участі в управлінні церковними справами. Зокрема, Верховний Суд України зазначив: "...статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству. Оскільки діюче законодавство не передбачає обов`язкового чи іншого фіксованого членства віруючих даного віросповідання, в правовому значенні парафіяльні збори та загальні збори релігійної громади є поняттями тотожними, судова колегія виснувала, що пункти 2.12, 2.13 статуту не повністю відповідають діючому законодавству, що призвело до фактичного усунення від вирішення статутних питань більшості релігійної громади і порушення їх права на віросповідання". Європейський суд з прав людини визнав, що не є "належними та достатніми" висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 21 квітня 2000 року, що вимога "фіксованого членства" в релігійній організації не була закріплена законодавчо та що "збори парафіян" та "загальні збори релігійної групи" збігаються за значенням, і, таким чином, що права більшості релігійної групи та їх права на віросповідання були порушені. Суд вважав, що внутрішня організація Парафії чітко визначена статутом. Органи державної влади, включно з судами, знехтували цією внутрішньою структурою Парафії як приватноправового об`єднання, зазначивши, що відповідна релігійна група була лише меншістю з "постійного складу релігійної групи", яка складалась близько з 300 осіб, які не були запрошені взяти участь в Парафіяльних зборах, хоча вони й є частиною групи.

У той же час, дотримання принципу вільного волевиявлення, визначеного в частині 2 статті 8 Закону, здійснюється шляхом реалізації права на свободу совісті, закріпленого в статті 3 Закону, а правом на прийняття рішення про включення нових та виключення існуючих членів релігійної громади володіє виключно релігійна громада, яка приймає таке рішення в порядку визначеному статутом (положенням).

Однак, Статутом у редакції 2017 року не встановлено будь-якого врегульованого порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядку їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади. Не визначено такого порядку і Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Відповідно до пункту 54 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2024 року в справі № 902/1283/21 безпідставним є ототожнення членства у релігійній громаді та членство у вищому органі управління парафії Парафіяльних зборів. Ані законодавство України, ані Статут релігійної громади не містить поняття фіксованого членства в релігійній громаді, не містить визначену процедуру прийняття до членів релігійної громади.

З огляду на вказане, а також враховуючи, що ні законодавство України, ні Статут релігійної організації (у редакції 2017 року) не містить поняття фіксованого членства в релігійній громаді та визначеної процедури прийняття в члени релігійної громади, суд відхиляє посилання позивача на те, що рішення парафіяльних зборів Організації від 19.11.2023 року, оформлені протоколом № 1, було прийняте особами, що не були її членами.

Разом із тим, позивач не надав суду доказів на спростування членства в релігійній громаді с. Ленківці осіб, які брали участь у загальних зборах цієї релігійної громади 19.11.2023 року.

Суд зауважує, що відсутність врегульованого порядку прийняття членів у релігійну громаду не може нівелювати прав релігійної громади на прийняття рішень про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 року в справі № 906/1330/21: "… у питанні наявності порушеного права, що є підставою для звернення до суду, необхідно враховувати, що право на свободу віросповідання включає забезпечення вільної можливості сповідувати свою релігію, дотримуватися релігійної практики та релігійних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими єдиновірцями".

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові також виходила з того, що: "законодавець у частині восьмій статті 8 Закону закріпив правило, спрямоване на захист права на свободу віросповідання частини громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості: вона має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Тому далі Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що самим визнанням державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості в канонічних і організаційних питаннях з тих підстав, на які вказує позивач, не може порушуватись право настоятеля цієї громади чи її члена на свободу віросповідання".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 року в справі № 906/1330/21 також вказала, що завданням суду є визначення того, чи заходи, вжиті на національному рівні, є виправданими та пропорційними, а також наскільки виправданим є втручання суду у внутрішні справи релігійної громади.

Судом враховано, що при визначенні критеріїв, яким мали відповідати члени релігійної громади, які брали участь у загальних парафіяльних зборах громади та прийняли оспорювані позивачем рішення, слід враховувати встановлені у пункті 2.5 Статуту (в редакції 2017 року) релігійної громади критерії членів парафіяльних зборів, до яких належить досягнення 18-річного віку, визнання обов`язковості статуту про управління УПЦ, регулярна участь у богослужінні, сповідування та причащання, перебування у канонічному послухові до настоятеля, не перебування такої особи під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.04.2024 року в справі № 906/1330/21 щодо визначення критеріїв, яким мають відповідати члени релігійної громади, які брали участь у загальних зборах релігійної громади, що приймали оспорювані рішення про зміну підлеглості у канонічних питаннях та прийняття в новій редакції статуту, при відсутності визначеного у статуті релігійної громади в редакції на момент проведення оспорюваних загальних зборів, порядку прийняття до членів релігійної громади, фіксованого членства.

Такими критеріями, відповідність яким може бути об`єктивно встановлена, з перелічених є досягнення 18-річного віку і регулярне відвідування богослужіння.

З наявного у матеріалах реєстраційної справи протоколу від 19.11.2023 року № 1 та додатку № 1 до нього вбачається, що на зборах 19.11.2023 року були присутні 74 особи.

З огляду на відсутність даних, які б дозволяли перевірити регулярне відвідування богослужіння, варто враховувати критерій територіального зв`язку, тобто проживання у місцевості, де діє релігійна громада, оскільки відповідність цьому критерію робить можливим виконання умови про регулярне відвідування богослужіння.

З інформації, що внесена за результатами зборів до додатку № 1 до протоколу від 19.11.2023 року № 1, вбачається відповідність учасників спірних зборів критерію територіального зв`язку, а також досягнення вказаними особами 18-річного віку. Доказів на спростування наведеного позивачем суду не надано.

При цьому, позивачем не наданого жодного доказу на підтвердження того, що особи, які прийшли на парафіяльні збори та прийняли оскаржувані рішення, зокрема про зміну канонічного підпорядкування, про прийняття нової редакції статуту та керівника релігійної громади, були не парафіянами релігійної громади.

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання позивача на те, що у зборах брали участь особи, які не є членами релігійної громади, оскільки саме позивач стверджує, що оспорювані рішення загальних зборів релігійної громади приймались особами, які не були членами цієї громади, відповідно саме він мав довести, на чому ґрунтуються такі твердження, тобто вказати на критерії, які дозволяли б суду встановити, чи є певна особа членом громади.

За змістом спірних рішень частина жителів с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області вирішила добровільно змінити канонічну приналежність, перейшовши до Православної Церкви України, чим виразили своє право на свободу віросповідування, необхідне у демократичному суспільстві. Реалізація такого права релігійної громади не може бути обмеженою особистими інтересами особи, яка не згідна із прийнятими рішеннями про канонічне підпорядкування релігійної громади.

За встановлених вище обставин, рішення прийняті загальними (парафіяльними) зборами відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" (пункти 2, 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення").

Судом не встановлено жодних порушень чинного законодавства чи статуту, які б знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи. У свою чергу, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві.

Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що діючим законодавством саме релігійну громаду наділено виключною компетенцією вирішення питань щодо зміни канонічного підпорядкування, а також затвердження нової редакції статуту, обрання керівника релігійної громади, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.04.2024 року в справі № 906/1330/21, у суду відсутні правові підстави вважати, що оскаржувані рішення загальних зборів Організації прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

У свою чергу, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та вказує, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права (аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 року в справі № 990/150/23).

Позивач на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами щодо предмета спору, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися, як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Тобто, інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зауважує, що рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 року в справі № 916/375/17).

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника юридичної особи. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2018 року в справі № 927/265/17, від 21.03.2018 року в справі № 927/699/17.

Рішення, які були прийняті загальними зборами релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.

Позивач з огляду на обґрунтування заявлених позовних вимог звернувся до суду за захистом права на свободу віросповідання, яке вважає порушеним у зв`язку з позбавленням його можливості сповідувати обрану релігію спільно з тими, хто поділяє його переконання, тобто позов поданий на захист цього права саме в його колективному вимірі, а тому визнанням державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості в канонічних і організаційних питаннях з тих підстав, на які вказує позивач, не може порушуватись право настоятеля цієї громади чи її члена на свободу віросповідання.

Відповідно до пункту 8 частини 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Відтак, позивач не позбавлений права бути настоятелем релігійної громади із канонічною приналежністю Українській Православній Церкві, не позбавлений можливості зберігати живий зв`язок зі своєю парафією, сповідувати обрану релігію, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, брати участь у релігійних обрядах.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 14.06.2007 року в справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави.

Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці суду, бути нейтральною та безсторонньою.

За наведених вище обставин у сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення прав останнього оскаржуваним протоколом від 19.11.2023 року № 1 парафіяльних зборів релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь Святих апостолів Петра і Павла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Ленківці Кельменецької області", а також прийняття вказаного протоколу не уповноваженими особами, у зв`язку з чим суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним протоколу від 19.11.2023 року № 1 парафіяльних зборів релігійної організації "Релігійної громади парафії на честь Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області", як такого, що прийнятий неуповноваженими особами.

Також, згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" правоздатність релігійної організації визначає її статут (положення), який підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Згідно з частинами 3, 4 статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються:

1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;

2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються:

1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

Відповідно до частини 19 статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 30 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом: здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них.

Відповідно до пунктів 2, 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" встановлено, що у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна організація повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному вебсайті.

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Суд звертає увагу, що підставами для визнання акту, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 10.06.2020 року в справі № 922/2200/19).

У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.

Дослідивши умови спірного статуту, судом встановлено, що його умови не суперечать вимогам чинного законодавства. Навпаки, він був прийнятий на загальних (парафіяльних) зборах від 19.11.2023 року та приведений у відповідність до вимог Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" згідно з розділом II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи".

Також судом встановлено, що для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції уповноважений на підставі протоколу парафіяльних зборів від 19.11.2023 року № 1 представник релігійної організації ОСОБА_10 дотрималась вимог статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та подала підписану нею заяву з переліком документів, які визначені вказаною статтею.

Враховуючи висновок суду про недоведеність позивачем як порушення вимог Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", так і порушення його прав при ухваленні оспорюваного рішення загальних зборів громади, а також з огляду на неподання позивачем доказів суперечності статуту у новій редакції нормам законодавства та не зазначення позивачем положень статуту, що, на думку останнього, порушують його права чи охоронювані законом інтереси, у суду відсутні підстави для визнання такого статуту недійсним, у зв`язку з чим у задоволенні відповідної позовної вимоги про визнання недійсним статуту Організації у новій редакції також слід відмовити.

За встановлених вище обставин необґрунтованості аргументів позивача щодо порушень при проведенні державної реєстрації нової редакції статуту, оскільки чинним законодавством саме релігійну громаду наділено виключною компетенцією вирішення питань щодо зміни канонічного підпорядкування та затвердження нової редакції статуту, судом не встановлено порушення Чернівецької обласною державною (військовою) адміністрацією положень статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" при прийнятті розпорядження від 27.12.2023 року № 1359-р, яким зареєстровано нову редакцію статуту Організації, у зв`язку із чим у позові в цій частині належить відмовити.

Враховуючи чинність спірного рішення парафіяльних зборів Релігійної організації "Святих апостолів Петра і Павла" Чернівецької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Ленківці Дністровського району Чернівецької області", а також прийнятого на таких зборах статуту релігійної організації в новій редакції, як наслідок, законність підстав для вчинення державним реєстратором на підставі останніх реєстраційних записів № 1000311070008000436 від 03.01.2024 року 09:07:25 та від 05.01.2024 року 09:44:00 змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Організації, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача в частині скасування запису про державну реєстрацію № 1000311070008000436 від 03.01.2024 року 09:07:25 та від 05.01.2024 року 09:44:00 щодо змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Організації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 року в справі № 910/10011/19 за позовом релігійної організації до обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування розпорядження зазначила, що фактично підставою позову є незгода релігійної організації з рішеннями загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оскільки, на думку цієї організації, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, за відсутності необхідного кворуму, всупереч раніше прийнятому на загальних парафіяльних зборах релігійної громади рішенню.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах (пункт 96).

Зважаючи на характер спірних відносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції (пункт 98).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року в справі № 925/642/19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Чернівецької обласної військової адміністрації (начальника обласної військової адміністрації) від 27.12.2023 року № 1359-р, яким зареєстровано статут Організації у новій редакції, та скасування записів про державну реєстрацію змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі, є неналежним способом захисту.

Беручи до уваги вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні заявленого позивачем позову в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Чернівецької обласної адміністрації (начальника обласної військової адміністрації) від 27.12.2023 року № 1359-р, яким зареєстровано статут Організації у новій редакції, та скасування запису про державну реєстрацію № 1000311070008000436 від 03.01.2024 року 09:07:25 і від 05.01.2024 року 09:44:00 змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Організації.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не було доведено тих обставин, на які він посилався як на підставу пред`явлених до відповідачів вимог, а також з огляду на недоведеність останнім факту порушення його прав та можливість відновлення таких прав внаслідок задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ОСОБА_1).

Судові витрати позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, покладаються на позивача та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.05.2025 року.

Суддя В.С. Ломака