Рішення

від 30.04.2025 по справі 924/225/25

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2025 р. Справа № 924/225/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до фізичної особи-підприємця Горбової Олени Володимирівни

про стягнення 75407,34 грн

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Горбової Олени Володимирівни 75407,34 грн, з яких: 39999,96 грн основного боргу за поставлений товар, 4721,71 грн 24% річних, 22530,99 грн штрафу - 50% за порушення строків оплати товару, 5290,42 грн пені, 2864,26 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Хмельницького суду від 12.03.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/225/25 для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неналежне виконання умов договору поставки №5797 від 29.09.2020 щодо своєчасної оплати товару. Як на правові підстави позову посилається на ст. ст. 526, 536, 611, 625, 692 ЦК України.

Відповідач відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвала суду від 12.03.2024 направлена відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою відділення Укрпошти.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

29.09.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", як постачальником, та фізичною особою-підприємцем Горбовою Оленою Володимирівною, як покупцем, укладено договір поставки №5797 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію на умовах визначених цим договором.

Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних; які складаються сторонами при прийманні - передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).

Партією товару вважається найменування, кількість та асортимент товару, зазначені в одній видатковій накладній (п. 1.3 договору).

У розділі 2 договору сторони узгодили, що ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних. Вартість однієї партії товару являє собою вартість товару зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється. Загальна сума договору складається із сум всіх видаткових накладних, складених відповідно до цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця окремими партіями протягом строку дії цього договору.

Заявки покупця повинні бути зроблені останнім в усній або письмовій формі за допомогою телефонного або факсимільного зв`язку. В заявці повинні бути значені: найменування, асортимент та кількість товару (п. 3.2 договору)

Поставка товару здійснюється на умовах DDP відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010). Поставка товару здійснюється транспортними засобами за рахунок постачальника. Адреса доставки узгоджується сторонами під час узгодження заявки покупця (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред`явлений до оплати під час приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюється за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки такої партії.

Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб (порядку), що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником (п. 4.2 договору).

Сторони вправі за спільною згодою застосовувати попередню оплату товару. Про здійснення попередньої оплати покупець повинен повідомити постачальника за допомогою телефонного зв`язку (п. 4.3 договору).

В п. 4.4. договору сторони погодили, що днем оплати є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Постачальник має право без згоди покупця та незалежно від призначення платежу, зараховувати кошти, які покупець перерахував за отриману продукцію в рахунок погашення боргу за накладними на продукцію, яка була поставлена раніше (п. 4.5 договору).

Приймання - передача товару здійснюється в місці поставки повноважними представниками сторін (п. 6.1 договору).

В пп. 6.1.1 договору визначено, що покупець зобов`язується до моменту першої поставки надати постачальнику письмову інформацію/довіреність про осіб, уповноважених приймати товар, зразки їх підписів та зразки печатки/штампів, якими зазначені матеріально відповідальні особи завіряють свій підпис на документах (накладних) про одержання товару. Така інформація оформлюється у вигляді додатку до даного Договору (надалі Додаток), який підписується керівником та завіряється печаткою. У випадку зміни/доповнення наданої інформації покупець зобов`язаний повідомити про це постачальника до наступної поставки в порядку та з додержанням форми, передбаченими у даному підпункті.

Підпис уповноваженої особи приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у Додатку наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завіряння такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких попередньо було надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у Додатку не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих, що були оплачені покупцем раніше то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця (пп. 6.1.2 договору).

Оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних і/або інших товаросупроводжувальних документів (п. 6.3 договору).

Згідно із 6.4 договору перехід права власності та всіх ризиків на товар відбувається у момент підписання представником покупця видаткової накладної.

У п. 7.1 договору узгоджено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконання) збитки та сплатити передбачені цим договором штрафні санкції. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання нею зобов`язань за даним договором.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що на покупця покладаються наступні штрафні санкції: за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу за весь час, а також 24% річних від суми заборгованості (п. 7.2.1.); у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 10 днів з дати її виникнення, покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено (п. 7.2.2.).

Відповідно до п. 10.2 договору, договір набирає чинності з моменту підписання і діє на протязі двох років з моменту укладення, а відносно грошових зобов`язань - до повного їх виконання. По закінченню терміну дії даний договір вважається автоматично пролонгованим строком на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах при відсутності письмового повідомлення про його припинення, направленого однією стороною іншій.

В матеріалах справи наявна довіреність від 01.09.2024 відповідно до якої Горбова Олена Володимирівна як довіритель надає повноваження особам, зазначеним у цій довіреності (уповноважені особи) на отримання матеріальних цінностей від ТОВ "Баядера Логістик" поставлених в рамках договору поставки №5797 від 29.09.2020.

Позивач на виконання умов Договору згідно видаткових накладних №60838/58003 від 04.09.2024 на суму 10204,44 грн; №60839/58004 від 04.09.2024 на суму 3673,20 грн; №60840/58005 від 04.09.2024 на суму 618,60 грн; №60843/58007 від 04.09.2024 на суму 4610,64 грн; №60844/58008 від 04.09.2024 на суму 11688,96 грн; №60845/58009 від 04.09.2024 на суму 14266,14 грн поставив відповідачеві товар в асортименті на загальну суму 45061,98 грн.

Відповідач, відповідно до платіжних інструкцій №@2PL772716 від 07.01.2025 на суму 3000,00 грн, №@2PL661314 від 09.01.2025 на суму 1500,00 грн, №@2PL058424 від 04.02.2025 на суму 1000,00 грн, №@2PL058684 від 17.02.2025 на суму 1120,00 грн з призначенням платежу "Сплата по накладних за 10.08.24, ОСОБА_1 ", сплатив позивачеві 6620,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем решти вартості поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача 39999,96 грн основного боргу, 4721,71 24% річних, 22530,99 грн штрафу, 5290,42 пені, 2864,26 грн інфляційних нарахувань.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли із договору поставки.

Так, 29.09.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", як постачальником, та фізичною особою-підприємцем Горбовою Оленою Володимирівною, як покупцем, укладено Договір поставки №5797, відповідно до якого, постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію на умовах визначених цим договором.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи слідує, що позивач на виконання умов Договору поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 45061,98 грн, що підтверджується видатковими накладними №60838/58003 від 04.09.2024 на суму 10204,44 грн; №60839/58004 від 04.09.2024 на суму 3673,20 грн; №60840/58005 від 04.09.2024 на суму 618,60 грн; №60843/58007 від 04.09.2024 на суму 4610,64 грн; №60844/58008 від 04.09.2024 на суму 11688,96 грн; №60845/58009 від 04.09.2024 на суму 14266,14 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки розрахунок за товар здійснюється за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки такої партії.

Датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред`явлений до оплати під час приймання-передачі товар ( п. 3.6 договору).

Згідно із п. 4.4. договору сторони погодили, що днем оплати є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач згідно платіжних інструкцій №@2PL772716 від 07.01.2025 на суму 3000,00 грн, №@2PL661314 від 09.01.2025 на суму 1500,00 грн, №@2PL058424 від 04.02.2025 на суму 1000,00 грн, №@2PL058684 від 17.02.2025 на суму 1120,00 грн сплатив позивачу 6620,00 грн.

Позивач у позовній заяві вказує, що 1557,98 грн сплачених згідно з платіжною інструкцією №@2PL772716 від 07.01.2025, зараховано за попередньою видатковою накладною щодо якої у позивача відсутні претензії до відповідача та яка не є предметом розгляду даної справи.

Так, судом береться до уваги, що відповідно до п. 4.5 договору постачальник має право без згоди покупця та незалежно від призначення платежу, зараховувати кошти, які покупець перерахував за отриману продукцію в рахунок погашення боргу за накладними на продукцію, яка була поставлена раніше.

З огляду на зазначене, як оплату за видатковими накладними №60838/58003 від 04.09.2024; №60839/58004 від 04.09.2024; №60840/58005 від 04.09.2024; №60843/58007 від 04.09.2024; №60844/58008 від 04.09.2024; №60845/58009 від 04.09.2024 позивачем зараховано 5062,02 грн, сплачених згідно з платіжними інструкціями №@2PL772716 від 07.01.2025 на суму 3000,00 грн, №@2PL661314 від 09.01.2025 на суму 1500,00 грн, №@2PL058424 від 04.02.2025 на суму 1000,00 грн, №@2PL058684 від 17.02.2025 на суму 1120,00 грн.

Решту суми вартості поставленого товару відповідач не сплатив, утворивши заборгованість в сумі 39999,96 грн. Доказів про сплату заявленого до стягнення боргу та доказів, які б його спростовували суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 39999,96 грн заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

У зв`язку із несплатою відповідачем вартості поставлено товару, позивач нарахував відповідачу до стягнення 4721,71 грн 24% річних та 2864,26 грн інфляційних втрат.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 7.2.1 договору сторони погодили, що на покупця покладаються наступні штрафні санкції: за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу за весь час, а також 24% річних від суми заборгованості.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та відсотки річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок нарахованих 4721,71 грн 24% річних, з врахуванням сум заборгованості та періодів нарахувань, зазначає, що відповідні нарахування здійснені правомірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 4721,71 грн 24% річних підлягають задоволенню.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом враховується висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно якого роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Суд, здійснивши перевірку нарахованих інфляційних втрат в розмірі 2864,26 грн з використанням ІПС "Законодавство" та врахуванням вищевикладених правових позицій Верховного Суду зазначає, що відповідні нарахування здійснені в допустимих межах, а тому позовні вимоги щодо стягнення 2864,26 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Доказів, які би спростовували заявлені до стягнення нарахування 24% річних та інфляційних втрат, контрозрахунку нарахувань суду не подано.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 5290,42 грн пені, з приводу чого суд враховує таке.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вже було зазначено, в п. 7.2.1. Договору сторонами визначено, що на покупця покладаються наступні штрафні санкції: за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу за весь час.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що нарахування пені є обґрунтованими та проведеними у межах можливих нарахувань, тому позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 22530,99 грн штрафу за порушення строків оплати товару.

Так, у п. 7.2.2 договору сторони узгодили, що у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 10 днів з дати її виникнення, покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред`явлений до оплати під час приймання-передачі товару (п. 3.6 договору).

Відповідно до наявних в матеріалах справи накладних №60838/58003, №60839/58004, №60840/58005, №60843/58007, №60844/58008, №60845/58009, поставку товару було здійснено 04.09.2024.

Згідно із п. 4.1 договору розрахунок за товар здійснюється за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки такої партії.

Отже, останнім днем строку оплати товару за зазначеними накладними є 18.09.2024.

Натомість, з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій слідує, що перша оплата за поставлений товар за вищевказаними накладними була здійснена 07.01.2025 - згідно з платіжною інструкцією №@2PL772716 на суму 3000,00 грн, тобто з пропущенням обумовленого в договорі строку.

З огляду на зазначене, пропущення строків оплати поставленого товару, нарахований штраф в сумі 22530,99 грн в розмірі 50% від суми поставки - 45061,98 грн відповідає умовам п. 7.2.2 договору, відтак, правомірно заявлений позивачем до стягнення.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 22530,99 грн штрафу підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З огляду на викладене у сукупності позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до фізичної особи-підприємця Горбової Олени Володимирівни про стягнення 75407,34 грн задовольнити.

Стягнути з Горбової Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, код 35871504) 39999,96 грн (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 96 коп.) боргу за поставлений товар, 4721,71 грн (чотири тисячі сімсот двадцять одну гривню 71 коп.) 24% річних, 2864,26 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 26 коп.) інфляційних втрат, 5290,42 грн (п`ять тисяч двісті дев`яносто гривень 42 коп.) пені, 22530,99 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять гривень 99 коп.) штрафу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова