Рішення

від 30.04.2025 по справі 640/16133/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року Справа№640/16133/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Крилової М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Державної аудиторської служби, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Одеський завод оздоблюваних матеріалів» про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Державної аудиторської служби, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Одеський завод оздоблюваних матеріалів», в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-24-002496-а від 08.09.2022.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-24-002496-а від 08.09.2022 порушує права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», є необґрунтованим та невмотивованим, а відтак підлягає скасуванню.

Наголошує, що тендерна документація процедури закупівлі UA-2021-12-24- 002496-a відповідно до законодавства України дозволяє використання удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) замість кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), що, в свою чергу, відображає основну мету Закону України «Про публічні закупівлі» - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг на період воєнного стану на території України.

Вказує, що учасниками процедури закупівлі ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» та ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС» на власні тендерні пропозиції накладено саме УЕП на кваліфікованому сертифікаті, що не суперечить чинному законодавству України та вимогам Тендерної документації Замовника. З огляду на зазначене, лист-пояснення від учасників процедури закупівлі ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» та ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС» Замовником не вимагається.

Також зазначає, що Висновок неконкретизований, не містить чітких вимог або правових рекомендацій щодо шляхів та способу усунення виявлених порушень під моніторингу порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року (суддя Вєкуа Н.Г.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/16133/22.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/16133/22 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/16133/22, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, що Держаудитслужба відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» на підставі наказу Держаудитслужби від 17.08.2022 № здійснила моніторинг процедури закупівлі, предмет закупівлі: конструкційні матеріали (система антикорозійна холодного нанесення) код ДК 021:2015: 44110000-4 конструкційні матеріали, очікуваною вартістю 57 210 571,00 гривні.

Вказує, що під час проведення моніторингу закупівлі установлено порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників закупівлі ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» та ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС» як такі, що не відповідають встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922 вимогам до учасника відповідно до законодавства, допустив його до аукціону, визначив ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» переможцем та уклав з ним Договір.

Зазначає, що за результатами моніторингу установлено, що Замовник відповідно до пункту 1 розділу III тендерної документації зазначив вимогу щодо надання інформації та документів, які зазначені в Додатку 2 тендерної документації, зокрема у разі якщо учасник, згідно з законодавством, не може накласти кваліфікований електронний підпис (далі КЕП), виданий відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII», на тендерну пропозицію, то такий учасник надає лист-пояснення, допускається використання удосконаленого електронного підпису (УЕП) замість КЕП, у випадках, що визначені чинним законодавством України (пункт 1 розділ ІІ Додатку 2 тендерної документації). Учасники ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» та ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС» у складі своїх тендерних пропозицій не надали лист пояснення, щодо неможливості накладання кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), виданого відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII», на тендерну пропозицію, чим не дотримано вимог пункту 1 розділу III тендерної документації Замовника та Додатка 2 тендерної документації.

Позивач з відзивом на позовну заяву не погодився та надав до суду відповідь на відзив зі місту якої спростовував доводи наведені відповідачем у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На підставі наказу Держаудитслужби від 17.08.2022 № 174, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба здійснила моніторинг процедури закупівлі, предмет закупівлі: конструкційні матеріали (система антикорозійна холодного нанесення) код ДК 021:2015: 44110000-4 конструкційні матеріали, очікуваною вартістю 57 210 571,00 гривні.

08.09.2022 року за результатами моніторингу Державної аудиторської служби України складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозорро» Висновок про результат моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-24-002496-а.

За результатами моніторингу установлено, що Замовник відповідно до п.1 розділу ІІІ тендерної документації зазначив вимогу щодо надання інформації щодо надання інформації та документів, які зазначені в Додатку 2 тендерної документації, зокрема у разі якщо учасник, згідно з законодавством, не може накласти кваліфікований електронний підпис (далі КЕП), виданий відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII», на тендерну пропозицію, то такий учасник надає лист-пояснення, допускається використання удосконаленого електронного підпису (УЕП) замість КЕП, у випадках, що визначені чинним законодавством України (пункт 1 розділ ІІ Додатку 2 тендерної документації).

Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 749, захищений носій особистих ключів засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання

При перевірці підписів учасників ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів», ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС», накладених на тендерні пропозиції на сайті https://czo.gov.ua/ у розділі «перевірити підпис», установлено, що тип носія особистого ключа «незахищений», тип підпису «удосконалений», сертифікат «кваліфікований», що свідчить про наявність електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим.

При цьому, учасники ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» та ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС» у складі своїх тендерних пропозицій не надали лист-пояснення, щодо неможливості накладання кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), виданого відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII», на тендерну пропозицію, чим не дотримано вимог пункту 1 розділу III тендерної документації Замовника та Додатка 2 тендерної документації.

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів», ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС», установлено порушення абзацу 3 п. 1 ч. 1 статті 31 Закону.

Крім того, Держаудитслужбою зазначено про зобов`язання щодо усунення порушень законодавства:

« «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які (яке) є значущим через необ`єктивне та упереджене визначення переможця відкритих торгів із застосуванням електронної системи закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Непогоджуючись із вказаним висновком позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

За визначеннями, що наведені у пунктах 31, 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII, тендерна документація - це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, а тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною першою статті 26 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; удосконалений електронний підпис - це електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

03 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» (далі - Постанова №193).

У пункті 1 Постанови №193 Кабінет Міністрів України вирішив погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).

Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови №193 установлено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім .

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Постанови №193 результати надання електронних довірчих послуг, пов`язаних із створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, визнаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, та користувачами електронних довірчих послуг.

Згідно з частиною дев`ятою статті 29 Закону № 922-VIII після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Частиною першою статті 31 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, зокрема, якщо, учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Абзацом 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Спір у цій справі виник у межах правовідносин, пов`язаних із процедурою закупівлі послуг, відповідно до Закону № 922-VIII та стосується, зокрема, правових наслідків підписання учасником закупівлі тендерної пропозиції та інших документів удосконаленим електронним підписом (замість кваліфікованого електронного підпису).

Суд зазначає, що Верховний Суд уже вирішував як необхідно застосовувати частину першу статті 31 Закону № 922-VIII у випадках, коли в тендерній документації є вимога щодо використання учасниками торгів кваліфікованого електронного підпису, а документ, поданий для участі в закупівлі, підписано удосконаленим електронним підписом.

Так, 17.01.2024 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову у справі № 380/16208/22, предметом якої був висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі. В оскаржуваному висновку Держаудитслужба зазначила, що учасник процедури закупівлі, якого було визначено переможцем, у складі своєї тендерної пропозицій надав електронну банківську гарантію, підписану удосконаленим електронним підписом, хоча тендерна документація замовника вимагала накладення на таку гарантію саме кваліфікованого електронного підпису.

У вказаній постанові Касаційний адміністративний суд зазначив, що електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту.

Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Таким чином, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис.

У листі-роз`ясненні Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 наголошується на можливості до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Крім того, використання удосконаленого електронного підпису передбачено Законом України «Про електронні довірчі послуги», а також постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у вказаній постанові констатував, що порушення, яке встановив контролюючий орган (застосування удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого) є суто формальним, адже електронна банківська гарантія з накладеним електронним цифровим підписом надавалася учасником процедури закупівлі, а вказаний підпис дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Такий самий підхід, який полягає у можливості підписання учасником торгів документів, що подаються для участі в закупівлі, удосконаленим електронним підписом, був застосований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 23.02.2024 у справі № 200/14064/21.

Як і у цій справі, у справі № 200/14064/21 учасник закупівлі подав тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису, за наслідками перевірки якого на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим.

У вказаній справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також резюмував, що використання удосконалених електронних підписів (у тому числі для участі у публічних закупівлях) передбачено Законом України «Про електронні довірчі послуги», а також постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Аналогічна позиції викладена у постанові Верховного суду від 02.05.2024 року у справі № 640/21828/21.

Судом встанолвено, що удосконаленні електронні підписи ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» та ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС», якими підписано тендерну пропозицію позивача, базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритих ключів.

Крім того, до пункту 1 розділу III тендерної документації позивач зазначив вимогу, щодо надання інформації та документів, які зазначені в Додатку 2 тендерної документації, зокрема у разі якщо учасник, згідно з законодавством, не може накласти кваліфікований електронний підпис (далі КЕП), виданий відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII», на тендерну пропозицію, то такий учасник надає лист-пояснення, допускається використання удосконаленого електронного підпису (УЕП) замість КЕП, у випадках, що визначені чинним законодавством України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що використання позивачем удосконаленого електронного підпису у спірних правовідносинах не становило порушення вимог Закону № 922-VIII та тендерної документації.

Щодо ненадання ПрАТ «Одеський завод оздоблювальних матеріалів» та ТОВ «ЄВРОКОР ПЛЮС» у складі своїх тендерних пропозицій листа-пояснення, щодо неможливості накладання кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), виданого відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII», на тендерну пропозицію, суд зазначає, що виявлене відповідачем порушення під час здійснення моніторингу є формальним, а тому не може мати наслідком розірвання вже укладеного договору. Зауваження відповідача зводяться до невідповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, що носить суто формальний характер, оскільки це не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язано із запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Частиною 2 ст. 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі N 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України.

Також Верховним Судом зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі N 160/9513/18, від 11.06.2020 року у справі N 160/6502/19, від 12.08.2020 року у справі N 160/11304/19, від 26.1.2020 року у справі N 160/11367/19 та від 10.12.2020 року у справі N 160/6501/19.

Більше того, відповідачем у оскаржуваному висновку зазначається, що за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, вимог тендерної документації вимогам Закону , своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю щодо прийняття рішень иа/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі порушень не встановлено.

У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою про припинення зобов`язань щодо укладеного за результатами публічної закупівлі договору, відтак зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.

За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно визначено порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі», як замовником у межах процедури закупівлі UA-2021-12-24-002496-а, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:

Визнання протиправним та скасування висновок Державної аудиторської служби від 08.09.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-24-002496-а.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи те, що спірний висновок визнано протиправним та скасовано, судовий збір у розмірі 2481,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Державної аудиторської служби, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Одеський завод оздоблюваних матеріалів» про визнання протиправним та скасування висновку, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби від 08.09.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-24-002496-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби (адреса: м. Київ, вул. Сагайдачного, б. 4, код ЄДРПОУ: 40165856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (адреса: м. Київ, пр-т. Любомира Гузара, б. 44 , код ЄДРПОУ: 42795490) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова