Рішення

від 01.05.2025 по справі 640/10362/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року Справа№640/10362/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (юридична адреса: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098) до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" м. Києва (юридична адреса: 02121, Україна, місто Київ, вулиця Дніпродзержинська, будинок, 130, код ЄДРПОУ 31722818) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

УСТАНОВИВ:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" м. Києва в якому просить суд:

- стягнути з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" м. Києва на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 455 297,12 грн. та пені у розмірі 27 682,06 грн., що разом складає суму у розмірі 482 979,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем не виконано встановлений статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Зокрема, відповідно до звіту за формою 10-ПОІ вбачається, що середньооблікова кількість працівників підприємства у 2021 році становила 243 особи, з них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, осіб 8, а відповідно до нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 10 осіб з інвалідністю

Отже, на переконання позивача, відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/10362/22.

В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Зінченка О.В. для розгляду адміністративної справи № 640/10362/22.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/10362/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, за змістом якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що на відповідача, як працедавця, покладено обов`язок створити робочі місця і умови для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

При цьому, вказаний обов`язок не супроводжується обов`язком відповідача здійснювати пошук інвалідів, адже в силу ст. 18-1 Закону № 875 такий обов`язок покладено на Державну службу зайнятості. З метою дотримання вимог законодавства, відповідачем протягом 2021 року подано до Київського міського центру зайнятості інформацію (звітність) про попит на робочу силу (вакансії) від 12.01.2021, 15.02.2021, 09.03.2021, 04.04.2021, 05.05.2021, 23.06.2021, 01.07.2021, 05.08.2021, 05.09.2021, 08.10.2021, 08.11.2021, 07.12.2021 згідно з якими повідомлялось про дві вакансії відповідно, з яких за можливості зазначаються такі категорії громадян, як інваліди.

Відповідач створив на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів протягом 2021 року у кількості 2 вакансії та подавав до центру зайнятості звіти щодо наявності таких вакантних місць, отже вчинив всі належні дії з метою виконання положень ст. 19 Закону № 875 в частині виконання нормативів працевлаштування інвалідів у 2021 році. Центром зайнятості особи з інвалідністю для працевлаштування до відповідача не направлялись, не було безпосереднього звернення таких осіб до відповідача для працевлаштування. Фактів відмови відповідача в працевлаштуванні інвалідів центром зайнятості не зафіксовано.

Відтак, на думку відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З 16 квітня 2025 року по 30 квітня 2025 року включно суддя Зінченко О.В. перебував у щорічній відпустці згідно наказу ДОАС, тому розгляд справи вирішено 01 травня 2025 року, тобто у перший після них робочий день.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідач, Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" м. Києва, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань за ідентифікаційним кодом: 31722818, юридична адреса: 02121, Україна, місто Київ, вулиця Дніпродзержинська, будинок, 130.

Відповідачем направлено Київському міському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, форми №10-ПОІ (річна).

За даними звіту середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 243осіб, з них:

середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 8 осіб;

кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні - 10 особа;

фонд оплати праці штатних працівників, - 55 318,60 грн;

Позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у розмірі 455 297,12 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.

Згідно з розрахунком суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році сума пені за період з 16.04.2022 по 30.06.2022 становить 27 682,06 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону №875-XII.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України від 5 липня 2012 року №5067-VI Про зайнятість населення (далі Закон №5067-VI) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (далі Порядок №70), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено форму звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше десяти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.

Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 статті 18 Закону №875-XII.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

На виконання пункту 2 Порядку №70 наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 №591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2020 за №1007/35290, затверджено форми звітності форми звітності № 10-ПОІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

Також, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону №5067-VI роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку надання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (далі Порядок №316), форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, звітність за формою № 3-ПН подається до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), і лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. При цьому періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі №824/379/17-а та від 26.06.2018 у справі №806/1368/17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем неодноразово надавалися звіти форми №3-ПН про попит на робочу силу (вакансії). Зазначене також підтверджується листом Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості від 22.07.2022 № 263.2-1369/22.

Тобто, відповідач інформував Центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у 2021 році виконано вимоги щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю відповідно до нормативів, встановлених ст. 19 Закону України №875-ХІІ, а також інформовано центр зайнятості про наявність вільних робочих місць.

Юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 18 Закону №875-XII, а саме не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або у разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, статті 18, частин 2, 3 та 5 статті 19 Закону №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі № 808/2646/15.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем виконано вимоги щодо створення робочих місць, працевлаштований інвалід, відповідно до нормативів, установлених статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, належно поінформовано центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві. Таким чином, в діях відповідача відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18, від 28.04.2020 у справі №824/643/18-а.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не здійснюється.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (юридична адреса: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098) до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" м. Києва (юридична адреса: 02121, Україна, місто Київ, вулиця Дніпродзержинська, будинок, 130, код ЄДРПОУ 31722818) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 01 травня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко