Рішення

від 30.04.2025 по справі 320/49001/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року справа №320/49001/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №51288/43497247/2 від 20.06.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СКАЙ ФІНАНС» №6 від 22 грудня 2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» №6 від 22 грудня 2023 року датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, однак відповідачем-1 відмовлено в її реєстрації, не зважаючи на відповідність податкової накладної всім вимогами та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, а відповідачем-2 протиправно відмовлено у задоволенні його скарги щодо скасування протиправного рішення відповідача-1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що податковим органом було прийняте вмотивоване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, тому не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Також відповідач-2 подав до суду відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну слід розцінювати як втручання в дискреційні повноваження відповідача-2. Зауважив, оскаржуване рішення податкового органу центрального рівня не порушує прав позивача, оскільки не породжує жодних правових наслідків для товариства.

У відповіді на відзив позивач наголошував на протиправності оскаржуваного рішення та необґрунтованості аргументів представників відповідачів у відзивах.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ- КУРАХОВЕ» взятих зобов`язань перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» за Договором позики № 15/12-21ФП від 15 грудня 2021 року в розмірі 94 000 000,00 гривень, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» 16.11.2022 року звернуло стягнення на заставне майно ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» згідно Договору застави, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В. та зареєстрований у реєстрі за №2697 на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 14.09.2022 у справі №905/2465/21.

У зв`язку з тим, що набуте майно не може бути використане ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» в рамках здійснюваної господарської діяльності, керівництвом компанії було прийнято рішення здійснити реалізацію вказаного майна на користь ТОВ «МЕТАЛЛОРЕСУРС», у зв`язку з чим, 22.12.2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» та ТОВ «МЕТАЛЛОРЕСУРС» був укладений договір поставки №19122022 на суму 578 896,90 грн, в т.ч. 96 482,82 грн ПДВ.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» передало, а ТОВ «МЕТАЛЛОРЕСУРС» отримало рухоме майно, на підставі чого була складена видаткова накладна №6 від 22.12.2022, яку було направлено до податкового органу для реєстрації.

Згідно з квитанції про отримання податкової накладної вказано, що документ прийнято, але відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки така податкова накладна подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості плтаника податку.

В подальшому, рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №51288/43497247/2 від 20.06.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 22 грудня 2023 року у зв`язку з ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Не погоджуючись із вказаним вище рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 22.12.2022, товариство скористалось правом на адміністративне оскарження зазначених вище рішень та звернулось зі скаргами щодо їх скасування.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.06.2023 № 51288/43497247/2 скарги товариства залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 2 наведеної статті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ).

У відповідності до пункту 12 Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

В силу вимог пунктів 3, 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (додаток 1).

За правилами пунктів 15-17 вказаного порядку рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН приймаються Комісією регіонального рівня, в той час, як скарги на рішення комісій регіонального рівня розглядаються саме Комісією центрального рівня.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. В разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого в межах здійснення ним владної компетенції у відносинах з певним платником податків, до вищого органу чи посадової особи є одним з елементів у системі захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з суб`єктами владних повноважень, що є альтернативним судовому захисту, який спрямований на виявлення порушення закону з боку підпорядкованих органів та посадових осіб при прийнятті ними адміністративних актів.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження за своєю суттю є досудовим порядком вирішення спору, що виник між позивачем та суб`єктом владних повноважень з приводу відмови в реєстрації податкових накладних. Досудове врегулювання спірних правовідносин має на меті відновлення прав та інтересів юридичної чи фізичної особи, що були порушені оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку порушення прав та інтересів позивача відбулось внаслідок прийняття Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Cаме вказаним рішенням було порушено права та інтереси, за захистом яких слід звертатись до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вказаного акта індивідуальної дії.

Водночас, в межах даного спору позивачем не оскаржується рішення податкового органу регіонального рівня.

У той же час, рішення вищого органу чи посадової особи, прийняте за результатами розгляду в адміністративному порядку скарги фізичної чи юридичної особи, містить оцінку законності рішення (дії чи бездіяльності) підпорядкованого суб`єкта владних повноважень, є похідним від такого рішення (дії чи бездіяльності), але не має самостійного значення, адже є опосередкованим, безпосередньо не визначає обсягу прав та обов`язків фізичної чи юридичної особи.

У постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 Верховний Суд в аналогічній за змістом справі підкреслив, що обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Таким чином, оскаржуване в межах даного спору рішення Державної податкової служби України (комісії центрального рівня) не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов`язків, отже ніяким чином не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Ураховуючи попередні висновки суду про те, що рішення про результати розгляду скарги не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки платника шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави скасування такого рішення відсутні.

Суд акцентує увагу на тому, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі № 813/5256/13-а, від 6 лютого 2020 року № 810/101/16, 03 квітня 2020 року у справі № 826/4114/18, від 16 червня 2020 року у справі № 810/1652/16.

Отже, позивачем в рамках даного спору невірно обрано спосіб захисту порушених, на його думку, прав та інтересів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СКАЙ ФІНАНС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30 квітня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.