Рішення від 30.04.2025 по справі 380/6357/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 рокусправа №380/6357/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "ПІВДЕНЬЗАХІДЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" про зупинення експлуатації будівлі,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (21021, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. 600-річчя, 11; ЄДРПОУ 38635397) з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПІВДЕНЬЗАХІДЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 10; ЄДРПОУ 00114086) в якому просить суд:

- зупинити експлуатацію будівлі ПрАТ Південьзахіделектромережбуд за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 18-б, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних у позові, шляхом відключення від джерел електроживлення, опечатування (опломбування) вхідних дверей будівлі, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення позапланової перевірки відповідача за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 18-б, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. №31786 від 16.04.2025 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Єдиною підставою для звернення Позивача з відповідним позовом про застосування заходів реагування на порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є проведення ним перевірки відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V та складення акту перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2019 р. № 22.

Разом з тим, Позивач як підставу звернення до суду з адміністративним позовом посилається на пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2030 "Про затвердження порядку обліку пожеж та їх наслідків" (далі Порядок), та абз. 11 пункту 3 розділу V наказу МВС України від 24.07.2017р. № 621 "Про затвердження Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов`язаних з пожежами (далі-Наказ)."

Відповідно п. 1 постанови КМУ від 26.12.2003 р. № 2030 "Про затвердження порядку обліку пожеж та їх наслідків" цей Порядок визначає основні вимоги і процедуру ведення обліку пожеж та їх наслідків.

Дана постанова не передбачає звернення до адміністративного суду з позовами про застосування заходів реагування на порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Також пунктом 8 Порядку передбачено, що уповноваженою посадовою особою ДСНС протягом трьох днів з моменту складання акта в письмовій формі оформляється висновок про причини виникнення пожежі (далі - висновок) за формою згідно з додатком 2, який складається у двох примірниках.

У Висновку від 05.03.2025 р. № 22 "Про причини виникнення пожежі" в пункті 8 посадова особа Позивача зазначає: "Порушення (невиконання) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об`єкті пожежі:

- будівля не облаштована засобами захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (ППБУ пункт 1.21, глава 1, розділ IV);

- будівля та приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (ППБУ пункт 1.2, глава 1, розділ V);

- будівля та приміщення не забезпечено нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у початковій стадії (ППБУ пункт 3.11, глава 3 розділ V);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (ППБУ пункт 1.20, глава 1, розділ IV);

- система внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам правил пожежної безпеки (1П1БУ пункт 2.2, глава 2, розділ V)."

А в пункті 18 Висновку зазначає, що причиною виникнення пожежі є порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрозварювальних робіт.

Вищевказані посилання на пункти ППБУ, зазначені у п. 8 Висновку, в жодній мірі не могли призвести до виникнення пожежі та її розповсюдження (могли стати причиною її виникнення).

Представник позивача подав відповідь на відзив в яких позовні вимоги підтримав повністю (вх. №33428 від 22.04.2025 року; №35597 від 29.04.2025 року).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 02.03.2025 у складській будівлі ПрАТ Південьзахіделектромережбуд за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 18-б, виникла пожежа в приміщенні, що орендується ФОП ОСОБА_1 , на площі орієнтовно 50,0 м2.

Внаслідок пожежі знищено декоративні іграшки кількості 50 шт. та блоки управління до іграшок, пошкоджено облицювання стін та стелі на площі 200 м2.

Згідно з висновком про причину виникнення пожежі №22, під час огляду місця пожежі на об`єкті Відповідача було виявлені наступні порушення:

1. Будівля не облаштована засобами захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі ППБУ)).

2. Будівля та приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ).

3. Будівля та приміщення не забезпечені нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у початковій стадії (пункт 3.11 глава 3 розділ V ППБУ).

4. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глава 1 розділ IV ППБУ).

5. Система внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам правил пожежної безпеки (пункт 2.2 глава 2 розділ V ППБУ).

Відповідно до висновку про причину виникнення пожежі від 05.03.2025 № 22, причиною виникнення пожежі є порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрозварювальних робіт.

З метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, у висновку про причину виникнення пожежі від 05.03.2025 № 22, під час огляду місця пожежі на об`єкті Відповідача було виявлені наступні порушення:

1. Будівля не облаштована засобами захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі ППБУ)).

2. Будівля та приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ).

3. Будівля та приміщення не забезпечені нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж у початковій стадії (пункт 3.11 глава 3 розділ V ППБУ).

4. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глава 1 розділ IV ППБУ).

5. Система внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам правил пожежної безпеки (пункт 2.2 глава 2 розділ V ППБУ).

Усунення порушень має підтверджуватися актом позапланової перевірки, проведеної за зверненням відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом відсутності раніше допущеного порушення. Відповідачем такий не долучено до матеріалів позову.

Таким чином, на теперішній час вказані у висновку про причину виникнення пожежі від 05.03.2025 року огляду місця пожежі на об`єкті порушення залишаються неусуненими.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 Терміни та визначення понять ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 №162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Оскільки під час розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вище зазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у статті 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Суд зауважує, що виявлені порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі 826/1024/18.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення негативних наслідків від надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов та не усуненні порушень існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом №877 та Кодексом цивільного захисту України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникненню та поширенню надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов`язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об`єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування ліфтовою шахтою та цокольним поверхом вказаного об`єкту може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерії «пропорційності» втручання.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження усунення відповідачем порушень, які виявлені в ході проведення перевірки та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача, що розташований за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 18-б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботу) вказаного об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних у позові, шляхом відключення від джерел електроживлення, опечатування (опломбування) вхідних дверей будівлі, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "ПІВДЕНЬЗАХІДЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" про зупинення експлуатації будівлі задоволити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі ПрАТ Південьзахіделектромережбуд за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 18-б, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вказаних у позові, шляхом відключення від джерел електроживлення, опечатування (опломбування) вхідних дверей будівлі, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКухар Наталія Андріївна