Рішення

від 30.04.2025 по справі 540/4156/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 540/4156/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-129712-51

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-129712-51.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17.11.2020 року відповідачем було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої позивачу повідомлено, що станом на 30.10.2020 року він має заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені у сумі 17 312, 02 грн. Разом з чим, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників ЄВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1162, взяття на облік платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону №№755 контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяв про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника ЄВ (члена фермерського господарства) за формою №12-ЄСВ згідно з додатком №2 до цього Порядку. Однак, позивач не звертався до відповідача з вказаними заявами, а отже на його думку він не може вважатися платником ЄСВ.

Ухвалою Херсонського окружним адміністративним суду від 16.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-129712-51.

Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

27.01.2021 року від відповідача до суду надійшов письмовий відзив, в якому представник контролюючого органу просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрований як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність з 30.04.2014 року, а отже зобов`язаний своєчасно нараховувати та сплачувати зобов`язання з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року клопотання про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року №Ф-129712-51 до одужання позивача. Зобов`язано позивача - ОСОБА_1 повідомити суд про усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 року, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та віднесено на Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 21.03.2023 року справу №540/4156/20 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 27.03.2023 року прийняти до провадження справу №540/4156/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-129712-51. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи, що обставин, які викликали зупинення провадження у справі не усунені, питання щодо поновлення провадження у справі ухвалено вирішити у порядку, передбаченому ст. 237 КАС України.

Ухвалою суду від 14.04.2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті 28 квітня 2025 року.

Представником відповідача 25.04.2025 подано додаткові пояснення.

В судовому засіданні, призначеному на 28.04.2025 року, сторони участі не приймали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог КАС України.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що з 28.09.2006 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", за КВЕД - 74.11.1 «Адвокатська діяльність (основний)» та з 27.12.2007 взята на облік до Головного управління регіональної статистики.

З 28.09.2006 ОСОБА_1 взято на облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, як фізична особа підприємець, платник єдиного внеску.

29.04.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ФОП за її рішенням про що внесено відповідний запис №24990060003015850 та 30.04.2014 року знятий з обліку в Головному управлінні регіональної статистики, та з обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі.

У відзиві представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрований як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність з 30.10.2024 року, а отже зобов`язаний своєчасно нараховувати та сплачувати зобов`язання з Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, однак на підтвердження вказаних обставин будь-яких доказів до суду надано не було.

Згідно інтегрованої картки платника, станом на 31.10.2020 рік заборгованість зі сплати єдиного внеску платника податків ОСОБА_1 становить 17312, 02 грн.

17 листопада 2020 року Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-129712-51 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 17312,02 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком № 1162 (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI(пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Отже, взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом виключно за заявою такої особи за формою №1-ЄСВ.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац третій частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац третій частини другої статті 20 Закону № 2464-VI).

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням № 10-1.

З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI(пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

За змістом пункт 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Пунктом 178.2 статті 178 Податкового кодексу України передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З аналізу наведених вимог чинного податкового законодавства слідує, що для цілей оподаткування фізичні особи, які є суб`єктами господарювання та зареєстровані як підприємці, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є самозайнятими особами.

З метою адміністрування сплати податків та інших обов`язкових платежів самозайняті особи, у тому числі ті, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на податковий облік.

В свою чергу, як вже наголошувалося вище, аналіз положень "Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску - осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою №1-ЄСВ.

Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення "ознаки незалежної професійної діяльності" вказаний Порядок не передбачає.

Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець в період з 28.09.2006 року по 30.04.2014 та перебував на у цей період на обліку з видом економічної діяльності 74.11.1 Адвокатська діяльність (основна).

Проте, відповідач не надав жодних доказів того, що після припинення підприємницької діяльності (назва КВЕД - адвокатської діяльності) , позивач звертався до контролюючого органу із заявою за формою № 1-ЄСВ про взяття його на облік платника єдиного внеску як особи, яка провадить незалежну професійну діяльності; щорічного звітування позивача, подання декларацій.

Також відповідачем не обґрунтовані підстави встановлення з 30.10.2014 року позивачу статусу фізичної особи-підприємця, яка проводить незалежну професійну діяльність, враховуючи що 29.04.2014 позивач припинив підприємницьку діяльність.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю є незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 5076 адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Відповідно до ст. 13 Закону № 5076 адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, якщо така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, особа здійснює незалежну професійну діяльність за умови, якщо вона не є працівником в межах такої діяльності.

Позивач набув право на заняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво №499 від 25.06.2009 року, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Відомості про зупинення або припинення адвокатської діяльності також вносяться до Реєстру. Згідно інформації стосовно позивача відомості про зупинення чи припинення його адвокатської діяльності в Єдиному реєстрі адвокатів не міститься.

Разом з чим, відповідачем не надано до суду докази того, що після припинення підприємницької діяльності 30.04.2014 року позивач подав заяву за формою №1-ЄСВ до контролюючого органу. Натомість самостійне встановлення відповідачем з 30.10.2014 року позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності не узгоджується з нормами Порядку №1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску.

Крім того, постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562, затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення №10-1), яке відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається у разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення № 10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Як вже зазначалося судом, статус фізичної особи - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою Закон № 2464-VI не передбачає.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 вересня 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у зразковій справі №520/3939/19, та враховуються судом при вирішенні цієї справи.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав до суду доказів того, що позивач після припинення підприємниць, навіть з діючим свідоцтвом про заняття адвокатською діяльністю звертався до контролюючого органу з заявою за формою № 1-ЄСВ, натомість 30.10.2014 року відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі - підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності до ІКП з КБК 71040000, не приймаючи до уваги те, що з 29.04.2014 року позивач припинив підприємницьку діяльність та не є фізичною особою - підприємцем, доказів наявності іншої підприємницької діяльності до суду також надано не було.

Отже, з огляду на те, що позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, протилежних доказів відповідачем до суду надано не було, та відповідно не подає звітність як такий платник, суд дійшов висновку про безпідставне встановлення відповідачем позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та висновків щодо застосування норм права у зразковій справі №520/3939/19, суд дійшов висновку, що вимога про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17 листопада 2020 року № Ф-129712-51 на суму 17312, 02 грн сформована та надіслана позивачу безпідставно, у зв`язку із чим з вказаних підстав, виходячи з наданих суду повноважень, позовні вимоги про визнання незаконною та скасування оскаржуваної вимоги належить задовольнити.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №СВ04410114/1 від 06.01.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 слід стягнути 840, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-129712-51 задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.11.2020 року № Ф-129712-51.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, адреса: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, адреса: 73026, м. Херсон, просп.. Ушакова, 75).

Суддя П.П.Марин