Рішення від 21.04.2025 по справі 440/4015/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4015/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гринька Я.О.,

представників позивача Костуренка Є.М., Суркової Д.О.,

представника відповідача Ткаченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00004250701 від 09.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок контролюючого органу про заниження податкового зобов`язання з ПДВ у зв`язку з реалізацією товару (бензину автомобільного А-92-Євро 5 Е5, бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5, палива дизельного Energy ДП-Л-Євро5-ВО та ін.) за ціною нижче ціни придбання та не нарахування податку на додану вартість на суму перевищення суми придбання над сумою реалізації зроблено помилково, з розрахунку того, що партія товару, придбана в певному місяці, була повністю реалізована в цьому ж місяці, при цьому не враховано залишки на початок місяця та ціну придбання цих залишків у попередньому місяці, не здійснено переведення тон у літри при визначенні ціни товару та не вказано, від якого контрагента придбано партію товару та якому контрагенту продано саме цю партію товару. Крім того, в таблиці на сторінках 12-13 Акту перевірки взагалі відсутні розрахунки за серпень 2020 року, травень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, у зв`язку з чим неможливо встановити, яка кількість придбання, реалізації, середня ціна придбання та реалізації врахована податковим органом. Також позивач вказував про наявність помилок під час розрахунку заниження за листопад 2021 року, що вплинуло на правильність розрахунку за весь перевіряємий період.

Стосовно встановленого перевіркою факту реалізації автомобіля Mercedes-AMG G 63 за ціною, що була нижчою балансової (залишкової) вартості основного засобу на момент реалізації за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного періоду, позивач зауважував, що 09.08.2023 автомобіль під керуванням директора потрапив у ДТП (злетів в кювет), у зв`язку з чим на місці комісією з працівників підприємства здійснено фотофіксацію пошкоджень та складено відповідний Акт. З урахуванням проекту заказу-наряду на одному з СТО, де підраховано вартість робіт та деталей, наказом по товариству від 11.08.2023 № 10 було визначено зробити переоцінку транспортного засобу, на підставі якого складено Акт переоцінки основних засобів від 11.08.2023, згідно з яким переоцінена вартість склала 1 477 897,12 грн. Договором купівлі-продажу транспортного засобу № 6193/6409 від 17.08.2023 автомобіль продано ОСОБА_1 за 1 884 000 грн. Позивач вказував, що усі документи надавалися податковому органу під час здійснення ним перевірки, однак не враховані та не описані в Акті перевірки, натомість висновки перевірки ґрунтуються виключно на інформації, що міститься в інформаційно-аналітичних базах без врахування первинної документації, внаслідок чого не є належним доказом.

Щодо тверджень контролюючого органу про завищення податкового кредиту за березень 2022 року у зв`язку з включенням до податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТД «КРЕМЕНЧУК», які не зареєстровані в ЄРПН, позивач пояснював, що податковий кредит за операціями з постачання товарів/послуг контрагентом ТОВ «ТД «КРЕМЕНЧУК» сформовано відповідно до пп.32 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України на підставі наявних первинних (розрахункових) документів, зауважень до яких контролюючим органом не наведено. Жодних зобов`язань платника податку, який задекларував податковий кредит на підставі первинних документів, провести коригування податкового кредиту, виключивши з його складу суму ПДВ по незареєстрованим податковим накладним пункт 69.1.-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не містить. Відтак позивач вважає, що не допускав порушень вимог п. 201.10. статті 201, п. 200.4. ст. 200, п. 198.6 ст. 198 та пп. 69.1., пп. 69.1.1. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву (том 4, а.с. 190 193) представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що аналіз цін придбання та реалізації нафтопродуктів ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» протягом 2020 2021 років здійснювався на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку підприємства: головної книги, даних бухгалтерських рахунків 702, 902, 361, 631, 377, 281 та з використанням первинної документації. Наявність залишків не спростовує факт реалізації за ціною нижче ціни придбання, а наведена в адміністративному позові первинна документація не спростовує порушення, адже має вибірковий характер та не в повному обсязі відображає господарські операції з придбання/реалізації товару. Крім того, ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» не скористалось правом на подання заперечень до акту перевірки, в яких була можливість висловити зауваження до акту.

Також представник відповідача вказував, що на перевірку не надано жодного належним чином оформленого підтверджуючого документа, що б засвідчив пошкодження автомобіля, що вплинули на його подальшу вартість (висновок страхової компанії, звіт про оцінку транспортного засобу тощо), тому перевіркою встановлено факт реалізації основного засобу нижче балансової (залишкової) вартості, чим порушено п. 188.1. ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ .

Поміж іншого, представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» за березень 2022 року включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації та мають статус «реєстрацію зупинено», отриманими від ТОВ «ТД «КРЕМЕНЧУК», внаслідок чого порушено п. 44.1. ст. 44, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.6., п. 201.1. ст. 201, п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Таким чином, на думку представника відповідача, податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4015/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (том 4, а.с. 185).

06.05.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (том 4, а.с. 236 259), в якій представник позивача зауважив про те, що у відзиві не наведено доводів, які б спростовували аргументи позовної заяви.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (том 6, а.с. 114 115).

Ухвалою суду від 27.02.2025 додаткові пояснення представника позивача від 25.02.2025 повернуто позивачу (том 13, а.с. 87).

Ухвалою суду від 27.02.2025 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС": бухгалтерську довідку щодо придбання та реалізації товару (бензину автомобільного, ефірного розчинника, сировини вуглеводневої, палива дизельного), зазначеного у таблиці на аркушах 12 -13 Акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 19.12.2023 № 13002/16-31-07-01-02/43380525, в розрізі кожного із спірного періодів (лютий 2020 року, березень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, липень 2021 року, вересень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року) із обов`язковим зазначенням у ній реквізитів видаткових і податкових накладних, згідно з якими здійснено придбання та реалізацію в кожному із спірних періодів, вартості товару та сум ПДВ у таких накладних, а також з посиланням на зведені бухгалтерські документи (картки рахунку, оборотні відомості по рахунку), в яких відображено суми придбання та реалізації товару, із зазначенням підсумкових сум в розрізі кожного місяця; належним чином засвідчені копії усіх видаткових накладних щодо придбання та реалізації товару (бензину автомобільного, ефірного розчинника, сировини вуглеводневої, палива дизельного), зазначеного у таблиці на аркушах 12 -13 Акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 19.12.2023 № 13002/16-31-07-01-02/43380525, за лютий 2020 року, березень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, липень 2021 року, вересень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року (якщо такі не надано до суду); реєстри отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2020 року, березень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, липень 2021 року, вересень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року (том 13, а.с. 90 91).

В ході судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 43380525, основний вид економічної діяльності 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 4, а.с. 183).

Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.11.2023 № 2773-п вирішено провести з 22.11.2023 документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" (податковий номер 43380525) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 03.12.2019 по 30.09.2023, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.12.2019 по 30.09.2023, терміном 10 робочих днів (том 4, а.с. 196).

Повідомлення від 06.11.2023 № 5071 про проведення перевірки надіслано товариству засобами поштового зв`язку та вручено останньому 11.11.2023 (том 4, ас. 197).

Згідно з наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.12.2023 № 3045-п продовжено з 06.12.2023 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" строком на 5 робочих днів (том 4, а.с. 196, зворот).

На підставі направлень від 20.11.2023 № 5316, 5317 головними державними інспекторами відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Інною Зубченко та Анастасією Скрипченко проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС", за наслідками якої складено Акт від 19.12.2023 № 13002/16-31-07-01-02/43380525 (том 4, а.с. 205 219) (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено та в Акті перевірки зафіксовано порушення ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС", зокрема: пп. 188.1 ст. 188 , п. 198.1., п. 198.2., п. 198.6., п. 201.1., п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 5 668 417 грн, в тому числі: за лютий 2020 року 18933 грн; березень 2020 року 4941 грн; травень 2020 року 13028 грн; червень 2020 року 178 081 грн; серпень 2020 року 58825 грн, вересень 2020 року 363763 грн; жовтень 2020 року 366461 грн; листопад 2020 року 316140 грн; грудень 2020 року 154564 грн; січень 2021 року 109865 грн; лютий 2021 року 56484 грн; березень 2021 року 149 718 грн; квітень 2021 року 118847 грн; травень 2021 року 136243 грн; червень 2021 року 134877 грн; липень 2021 року 26356 грн; вересень 2021 року 168677 грн; листопад 2021 року 546285 грн; грудень 2021 року 797367 грн; серпень 2022 року 639482 грн.

Акт перевірки вручено т.в.о. директора ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" Віталію Джугану 19.12.2023, що підтверджується підписом останнього із зазначенням про незгоду з висновками перевірки.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 00004250701 від 09.01.2024, яким збільшено ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7 085 521,25 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 5 668 417 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 417 104,25 грн (том. 1, а.с. 37).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

За визначенням, що міститься у підпункті 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За приписами пункту 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Пунктом 201.4. статті 201 ПК України передбачено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267 (далі Порядок № 1307, у редакції, чинній на час спірних правовідносин), також визначено, що у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Згідно з пунктами 198.1., 198.2. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абзаців 1 3 пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України також встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом спору у цій справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00004250701 від 09.01.2024, яким збільшено ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7 085 521,25 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 5 668 417 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 417 104,25 грн.

Підстава та процедура перевірки, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення, позивачем не оспорюються.

Із змісту вказаного податкового повідомлення-рішення слідує, що підставою для його прийняття послугували встановлені перевіркою такі порушення податкового законодавства:

1) при здійснення основного виду діяльності оптової торгівлі паливом і подібними продуктами протягом 2020 2021 ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» реалізовувало товар (Бензин автомобільний А-92-Євро-5-Е5, Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, Паливо дизельне Energy ДП-Л-Євро5-ВО та інші) за ціною нижче ціни придбання, при цьому не нараховано самостійно податок на додану вартість на суму перевищення суми придбання над сумою реалізації, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ в розмірі 3 719 455 грн;

2) перевіркою встановлено реалізацію автомобіля Mercedes-AMG G 63 за ціною, що була нижчою балансової (залишкової) вартості основного засобу на момент реалізації за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного періоду (серпень 2023) на суму 3197 410 грн, в т.ч. ПДВ 639 482 грн, в т.ч. за серпень 2023 639482 грн;

3) ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» за березень 2022 року включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ «ТД КРЕМЕНЧУК», які в ЄРПН не були зареєстровані, на суму 1 309 480 грн, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 1 309 480 грн, в тому числі за березень 2022 в сумі 1 309 480 грн.

Згідно з розрахунком застосування штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення (том 6 , а.с. 101) загальна сума податкового зобов`язання, нарахована ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС», 5 668 417 грн відповідно включає: 3 719 455 грн (реалізація пального нижче собівартості); 639 482 грн (реалізація автомобіля нижче балансової вартості); 1309480 (віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації та мають статус «реєстрацію зупинено», отриманими від ТОВ «ТД КРЕМЕНЧУК». Штрафні санкції застосовано у розмірі 25 % від суми податкового зобов`язання.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС у Полтавській області № 00004250701 від 09.01.2024, суд виходить з такого.

1. Щодо збільшення ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3 719 455 грн за наслідками встановленого порушення здійснення реалізації пального за ціною нижче ціни придбання та не нарахуванні самостійно податку на додану вартість на суму перевищення суми придбання над сумою реалізації, суд зазначає наступне.

Аналіз викладених вище норм пункту 188.1. статті 188, пункту 201.4. статті 201 ПК України, пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, дозволяє дійти висновку, що законодавцем встановлено порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, при цьому, чітко передбачено нижню межу бази оподаткування ПДВ операцій із постачання товарів/послуг, придбаних платником податків, якою є ціна придбання. В разі ж здійснення постачання товарів, база оподаткування яких перевищує фактичну ціну постачання таких товарів, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг. Відповідно ПДВ з суми перевищення ціни придбання над фактичною ціною відноситься до податкового зобов`язання платника податку.

Суд акцентує увагу на тому, що законодавець встановив алгоритм розрахунку перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, передбачивши, що таке перевищення визначається окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг. Відтак сума ПДВ з перевищення обраховується за кожною окремою операцією, в тому числі у випадку складення зведеної податкової накладної.

Із змісту Акту перевірки (стор. 12 14) слідує, що факт перевищення позивачем бази оподаткування операцій з постачання товарів та суми перевищення контролюючим органом встановлено в розрізі місяців (лютий 2020 року, березень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, липень 2021 року, вересень 2021 року, листопада 2021 року, грудень 2021 року), в яких аналіз здійснено по номенклатурі товарів (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5, бензин автомобільний А-92-К5 Євро, ефірний розчинник (ЕР-1), сировина вуглеводнева, бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, бензин автомобільний ShebelА-95-Євро5-Е5, паливо дизельне Energy ДП-Л-Євро5-ВО, паливо моторне альтернативне А-95 Е-40 Турбо зимове, бензин А-95-Євро, паливо дизельне Energy ДП-3-Євро5-ВО, бензин А-95, бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0), із врахуванням суми, кількості та середньої ціни придбання і реалізації по кожному місяцю.

При цьому необхідно зауважити, що у таблиці на сторінках 13 14 Акту перевірки, в якій визначено загальну суму заниження податку на додану вартість 3 719 455 грн та окремо в розрізі місяців, додатково вказано місяці травень 2021 року (обсяг умовного продажу 681215,57 грн, сума ПДВ 136243 грн), червень 2021 року (обсяг умовного продажу 674386,95 грн, сума ПДВ 134877 грн), тоді як детальний розрахунок цих сум із зазначенням номенклатури товарів, цін придбання та реалізації Акт перевірки не містить. Розрахунки у таблиці за серпень 2020 року (обсяг умовного продажу 294123,31 грн, сума ПДВ 58825 грн), фактично зроблено контролюючим органом у складі розрахунків за вересень 2020 року (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 (розбіжність -156025,77 грн) + бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (розбіжність -138097,54 грн)).

В Акті перевірки зазначено, що аналіз цін придбання та реалізації нафтопродуктів ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" протягом 2020 - 2021 рр. (без ПДВ) здійснювався на підставі таких документів: головної книги, даних бухгалтерських рахунків 702 "Дохід від реалізації товарів", 902 "Собівартість реалізованих товарів", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", "Розрахунки з іншими дебіторами", 281 "Товари на складі", видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

Однак суд наголошує, що Акт перевірки не містить посилання на досліджені видаткові накладні, податкові накладні, натомість містить загальні суми придбання та реалізації товарів за місяць, середні ціни придбання/реалізації, обраховані шляхом ділення загальної вартості за місяць на кількість, розбіжність, обчислена шляхом віднімання від суми придбання суми реалізації.

Таким чином, всупереч вимогам ПК України перевищення бази оподаткування над фактичною ціною контролюючим органом обраховано не окремо за кожною операцією з постачання товарів, внаслідок чого такий розрахунок не може підтвердити факт порушення та суму заниженого податкового зобов`язання.

Суд бере до уваги, що Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (далі Порядок № 727, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року № 702, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 727 акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.

Згідно з пунктами 3, 4, абзацом 1 пункту 5 розділу ІІ Порядку № 727 Акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання платником податків, посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Отже, аналіз викладених норм свідчить, що кожний встановлений перевіркою факт порушення податкового законодавства має бути обґрунтований в акті перевірки посиланням на первинні документи, документи податкового та/або бухгалтерського обліку, інші документи, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначенням переліку цих документів. У разі відмови платника податків надати документи посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови.

Суд зазначає, що додаток 4 до Акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» (том 4, а.с. 222) містить відомості про надання позивачем на перевірку первинних документів (податкові, видаткові, прибуткові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, наданих послуг, товаросупроводжувальні документи та інші первинні документи) за період з 03.12.2019 по 30.09.2023, які охоплено перевіркою вибірково. Факт складання Актів про відмову у наданні документів в Акті перевірки не відображено та такі акти відповідачем до суду не надано.

Таким чином суд виходить з того, що позивачем надано на перевірку усі первинні документи щодо придбання та реалізації пального, однак факт порушення податкового законодавства контролюючим органом встановлено без урахування таких документів.

Суд бере до уваги, що Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, такий є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких приймають податкові повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Відповідна правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі №560/12984/23.

Разом з тим, судом в ході розгляду цієї справи встановлено, що Акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3 719 455 грн у зв`язку із встановленим порушенням здійснення реалізації пального за ціною нижче ціни придбання, не містить детального посилання на первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції щодо придбання та реалізації пального, внаслідок чого факт порушення щодо здійснення реалізації пального за ціною нижче ціни придбання та суми перевищення, що підлягають встановленню в розрізі кожної окремої господарської операції, належним чином не підтверджені.

Відтак суд констатує, що Акт перевірки не відповідає вимогам законодавства, що відповідно унеможливлює оцінку об`єктивності щодо наявності/відсутності факту заниження податкового зобов`язання з ПДВ ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС».

Суд наголошує, що норми Податкового кодексу України визначають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу (пункт 44.1. статті 44 ПК України).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина 1 статті 9 Закону).

Проте, в порушення Порядку № 727 відповідачем не вказано первинні документи бухгалтерського обліку, їх реквізити, не конкретизовано на підставі яких саме первинних документів встановлено факт порушення, яке викладено в акті.

Відсутність аналізу первинних документів та посилання на них в акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків відповідача щодо заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 3 719 455 грн за наслідками встановленого порушення здійснення реалізації пального за ціною нижче ціни придбання та не нарахування самостійно податку на додану вартість на суму перевищення суми придбання над сумою реалізації, оскільки за наведених обставин такі висновки відповідача не можуть обґрунтовувати порушення, які ставляться у вину позивачу.

Суд акцентує увагу на тому, що у постанові від 22 квітня 2021 року у справі №520/11812/18 Верховний Суд погодився із зауваженнями судів, що при збільшенні податкового зобов`язання з ПДВ та застосуванні у зв`язку з цим штрафних санкцій контролюючий орган здійснював співставлення виключно рахунків бухгалтерського обліку, не досліджуючи при цьому відповідні первинні документи. При цьому Верховний Суд зазначив, що невчинення дій щодо співставлення ціни придбання з ціною реалізації по кожній окремо взятій операції не може свідчити про достовірне встановлення значення заниження бази оподаткування ПДВ при реалізації продукції. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 травня 2018 року (справа №822/1571/17).

В силу вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, беручи до уваги встановлені обставини справи, норми права та висновки Верховного Суду, суд констатує, що не вчинивши дії щодо співставлення ціни придбання з ціною реалізації по кожній окремо взятій операції, контролюючий орган достовірно не встановив значення заниження бази оподаткування ПДВ при реалізації продукції.

Надані позивачем на вимогу суду бухгалтерські довідки щодо придбання та реалізації товару (бензину автомобільного, ефірного розчинника, сировини вуглеводневої, палива дизельного), зазначеного у таблиці на аркушах 12 -13 Акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 19.12.2023 № 13002/16-31-07-01-02/43380525, в розрізі кожного із спірного періодів із видаткових і податкових накладних, згідно з якими здійснено придбання та реалізацію в кожному із спірних періодів, а також частина первинних документів (з урахуванням того, що частина документів вилучена правоохоронним органом), податкові накладні не можуть бути підставою для самостійного розрахунку судом факту заниження податкового зобов`язання, оскільки суд не може перебирати повноваження контролюючого органу та фактично замість нього здійснювати документальну перевірку.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» (заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00004250701 від 09.01.2024 в частині, яким збільшено ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями 3 719 455 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 929 863,75 грн (25 % ) є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

2. Щодо збільшення ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 639 482 грн внаслідок встановленого перевіркою факту реалізації автомобіля Mercedes-AMG G 63 за ціною, що була нижчою балансової (залишкової) вартості основного засобу на момент реалізації за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного періоду (серпень 2023) на суму 3 197 410 грн, в т.ч. ПДВ 639 482 грн, в т.ч. за серпень 2023 639482 грн, суд зазначає таке.

Аналіз приписів пункту 188.1. статті 188 ПК України свідчить, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - НП(С)БО 7)

За змістом абзацу восьмого пункту 4 НП(С)БО 7 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до підпункту 5.1.5. пункту 5 НП(С)БО 7 до основних засобів належать транспортні засоби.

Згідно з пунктом 4 НП(С)БО 7 залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

Пунктом 7 НП(С)БО визначено, що придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об`єкт основних засобів.

З Акту перевірки (стор. 14) слідує, що контролюючим органом встановлено факт реалізації позивачем у 2023 році автомобіля Mercedes Benz-AMG G 63 2022 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 28.10.2022, номерний знак НОМЕР_3 , згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6193/6409 від 17.08.2023 фізичній особі неплатнику ПДВ ОСОБА_1 на суму 1 884 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 314000 грн. Вищезазначений автомобіль був придбаний у 2022 році для використання у господарській діяльності підприємства та відповідно введений в експлуатацію (№ 2 від 06.10.2022) та акту приймання-передачі основних засобів від 06.10.2022 на суму 6 662 529,61 грн, що відображено по р. 105 «Транспортні засоби», застосовано метод прискореного зменшення залишкової вартості. Перевіркою встановлено реалізацію автомобіля Mercedes Benz-AMG G 63 за ціною, що була нижчою балансової (залишкової) вартості основного засобу на момент реалізації, згідно видаткової накладної № 2 від 17.08.2023 вартість автомобіля без ПДВ 1 570 000 грн, ПДВ 314 000 грн, залишкова вартість 4 767410,07 грн, відхилення між залишковою вартістю та вартістю реалізації 3 197 410,07 грн, сума заниження податкового зобов`язання 639482,01 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з договором № 0252623093 від 17.01.2022 купівлі-продажу автомобіля (том 1, а.с. 151 158), видатковою накладною від 30.09.2022 № 0252623093 (том 1, а.с. 159) ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» придбано у ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто», філія «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто», автомобіль Mercedes Benz-AMG G 63 , номер кузова НОМЕР_1 загальною вартістю 7 867 920,37 грн, ПДВ 1311320,06 грн, ціна без ПДВ 6 556 600,31 грн.

Відповідно до наказу ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» № 2 від 06.10.2022 (том 1, а.с. 160), акту приймання-передачі основних засобів від 06.10.2022 (том 1, а.с. 161) автомобіль введено в експлуатацію 06.10.2022, первісна (балансова) вартість - 6 662 529,61 грн.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 6193/6409 від 17.08.2023 (том 1, а.с. 170 171) позивачем через комісіонера - Полтавську філію ТОВ «АВТО-АРЕАЛ» здійснено продаж транспортного засобу Mercedes Benz-AMG G 63 , номер кузова НОМЕР_1 , фізичній особі ОСОБА_1 за ціною 1 884 000 грн. Актом № 1 приймання-передачі автомобіля відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6193/6409 від 16.08.2023 (том 1, а.с. 172) засвідчено, що ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» передало, а громадянка ОСОБА_1 прийняла автомобіль Mercedes Benz-AMG G 63 згідно Договору купівлі-продажу транспортного засобу разом з ключем запалювання. Зауважено, що автомобіль має пошкодження після ДТП наступних вузлів передня підвіска, переднє праве колесо, картер двигуна, картер коробки передач, необхідність заміни коробки передач, ціна автомобіля встановлена з урахуванням вказаних пошкоджень.

При цьому станом на дату продажу транспортного засобу його залишкова вартість після нарахування амортизації становила 4 767 410,07 грн, амортизація 1 895 119,54 грн, що підтверджено бухгалтерською довідкою від 14.05.2024 № 14/05-2 (том 5, а.с. 82), карткою рахунку 131 за 2022, 9 місяців 2023 року (том 7, а.с. 241 243).

Обґрунтовуючи правомірність продажу транспортного засобу за ціною 1 884 000 грн, позивач посилається на здійснення переоцінки транспортного засобу після ДТП, вказуючи, що про такі обставини ним повідомлено контролюючий орган.

Судом встановлено, що дійсно на запит податкового органу № 2 в ході перевірки ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» листом від 29.11.2023 № 29-11/1 (том 4, а.с. 200 201) пояснило, що транспортний засіб потрапив в аварію, про що складено акт огляду комісією підприємства, після огляду автомобіля автомайстром повідомлено про вартісний ремонт автомобіля та надано для опрацювання інформацію щодо ремонту та придбання вартісних запчастин для цього виду авто згідно заказу -наряду на загальну суму 3 302 877 грн, у зв`язку з чим рекомендовано продати останній в стані після ДТП. Товариством вирішено скласти та провести Акт переоцінки основних засобів у зв`язку з дорожньою ситуацією, згідно якого зменшено вартість автомобіля на 3 302 877 грн.

Позивачем надано до суду копії Акту огляду від 09.08.2023, згідно з яким комісією товариства оглянуто на місці ДТП службовий автомобіль Mercedes-AMG G 63 на предмет пошкоджень (том 1, а.с. 162), заказу-наряду № 0023 від 10.08.2023 без підписів замовника і виконавця (том. 1, а.с. 163 164), наказу ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» від 11.08.2023 № 10 «Про переоцінку основних засобів» (том 1, а.с. 165), Акту переоцінки основних засобів, затвердженого 11.08.2023 (том 1, а.с. 166).

Відповідно до Акту переоцінки основних засобів первісна вартість автомобіля 6 662529,61 грн, знос 1 895 119,54 грн, справедлива вартість 1 464 533 грн, індекс переоцінки 0,31, переоцінена вартість 1 477 897,12 грн.

Із бухгалтерської довідки від 14.05.2024 № 14/05-2 (том 5, а.с. 82) слідує, що суму справедливої вартості автомобіля визначено шляхом віднімання від залишкової вартості 4 767 410,07 грн суми 3 302 877 грн (сума вартості запчастин для ремонту у замовленні-наряді від 10.08.2023).

Отже, позивачем здійснено переоцінку вартості транспортного засобу лише на підставі не підписаного заказу-наряду № 0023 від 10.08.2023 (том. 1, а.с. 163 164).

Суд бере до уваги, що відповідно до пунктів 16, 17 НП(С)БО 7 підприємство може переоцінювати об`єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об`єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об`єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об`єктів групи основних засобів, до якої належить цей об`єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об`єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об`єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об`єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-III (далі Закон № 2658-III , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено випадки, в яких проведення оцінки майна є обов`язковим.

Так, відповідно до абзацу 7 частини 2 Закону № 2658-III проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках: переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку.

За змістом частини 1 статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з положеннями статті 8 Закону № 2658-III оцінка майна у випадках її обов`язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб`єктами, які не є суб`єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.

В силу приписів частини 1 статті 5 Закону № 2658-III суб`єктами оціночної діяльності є:

суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку може здійснюватися лише шляхом оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658-III. Переоцінка, здійснена іншими особами, у цьому випадку є недійсною.

Зважаючи на те, що переоцінка транспортного засобу позивачем здійснена без проведення оцінки майна відповідно до Закону № 2658-III, така переоцінка є необґрунтованою та безпідставною, а тому не може підтверджувати зменшення залишкової вартості автомобіля з 4 767 410,07 грн до 1 477 897,12 грн.

Беручи до уваги те, що позивачем здійснено реалізацію автомобіля Mercedes Benz-AMG G 63 за ціною 1 884 000 грн (ціна без ПДВ 1 570 000 грн), тоді як балансова (залишкова) вартість останнього становила 4 767 410,07 грн, контролюючий орган правомірно дійшов висновку про те, що позивачем порушено пункту 188.1. статті 188 ПК України у зв`язку з реалізацією автомобіля за ціною, що була нижчою балансової (залишкової) вартості, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання на 639482,01 грн ( 3 197 410,07 грн (відхилення між залишковою вартістю та вартістю реалізації (4 767410,07 1570000) х 20 %).

Суд відхиляє доводи позивача про те, що висновки перевірки ґрунтуються виключно на інформації, що міститься в інформаційно-аналітичних базах без врахування первинної документації. Суд зазначає, що Акт перевірки щодо факту порушення під час реалізації транспортного засобу містить посилання на первинні документи (видаткову накладну № 2 від 17.08.2023), інші документи бухгалтерського обліку (відомості по рахункам, документи щодо введення транспортного засобу в експлуатацію та ін.). При цьому суд зауважує, що доказів надання Акту переоцінки від 11.08.2023 під час перевірки або до прийняття податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого контролюючий орган мав його проаналізувати, позивачем до суду не надано. У будь-якому випадку відсутність посилання в Акті перевірки на Акт переоцінки від 11.08.2023 не спростовує належним чином встановлений контролюючим органом факт порушення податкового законодавства.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00004250701 від 09.01.2024 в частині, яким збільшено ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями 639482,01 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 159 870,5 грн (25 % ), прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, обґрунтовано, а тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування у цій частині задоволенню не підлягають.

3. Щодо збільшення ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 309 480 грн за наслідками встановленого порушення за березень 2022 року у зв`язку з включенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ «ТД КРЕМЕНЧУК», які в ЄРПН не були зареєстровані, на суму 1 309 480 грн, суд зазначає наступне.

За загальними правилами Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, […] платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, підрозділ 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі- Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесені зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, пункт 32-2 підрозділу 2 викладено в редакції, згідно із якою тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також Законом № 2260-ІХ викладені в новій редакції абз. 1 підпункту 69 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10, згідно із якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті» (абз. 1 пункту 69).

Підпунктом 69.1 пункту 69 ПК України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, […] платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абз. 1).

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, […] такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (абз. 2).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абз. 3).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абз. 4).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки (абз. 5).

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені (абз. 6).

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (абз. 7).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 8).

Також пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.1-1 наступного змісту: «Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події.

Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що податковим законодавством регламентовано право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі зареєстрованих податкових накладних.

Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

В Акті перевірки зафіксовано та не заперечується позивачем, що до податкового кредиту за березень 2022 року позивачем включено суми податку на додану вартість по постачальнику ТОВ «ТД КРЕМЕНЧУК» у розмірі 1 309 479,98 грн ( 1297276,51 грн ПДВ за основною ставкою, 12203,47 грн за ставкою 7 %), при цьому податкові накладні ТОВ «ТД КРЕМЕНЧУК» за березень 2022 року на суму постачання 6 660 717,79 грн, ПДВ 1 309 480,07 грн були подані на реєстрацію, однак не зареєстровані в ЄРПН з підстав не прийняття документа або зупинення реєстрації (стор. 18 Акту перевірки).

Водночас в ході розгляду справи судом встановлено, що податковий кредит у березні 2022 року за наслідками господарських операцій з ТОВ «ТД КРЕМЕНЧУК» позивачем сформовано на підставі первинних документів : видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, акцизних накладних (том 1, а.с. 66 76, 78, 80, 82, 84, 85, 87, 88, 91, 92, 94, 95, 97, 98, 100, 101, 103, 104, 106, 107, 109, 110, 113, 115, 117)

Отже, спірний податковий кредит з податку на додану вартість був сформований позивачем за березень 2022 року на підставі наявних у нього первинних документів за відсутності реєстрації контрагентом відповідних податкових накладних в ЄРПН.

Суд бере до уваги, що позивач виконував зобов`язання з декларування сум податку на додану вартість згідно первинних документів та норм законодавства та не може впливати на своїх контрагентів або нести відповідальність за реєстрацію своїми контрагентами податкових накладних з незалежних від нього обставин.

Тож, враховуючи вищенаведені приписи у контексті обставин цієї справи, позивач набув право на застосування наведеного спеціального податкового режиму, регламентованого пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Жодних заперечень щодо відповідної первинної документації позивача та відомостей стосовно проведення щодо господарських операцій, за якими сформовано податковий кредит, документальної перевірки позивача та/або його контрагентів, контролюючим органом не надано.

Суд бере до уваги, що праву платника на формування податкового кредиту фактично кореспондує обов`язок його контрагента щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН, для реалізації якого податковим законодавством, зокрема пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, також визначено спеціальний правовий режим на період дії воєнного стану.

Водночас, під час судового розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки контрагента позивача за спірними операціями, яка б безумовно свідчила про наявність правових підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит за такими операціями.

Отже, висновок контролюючого органу про завищення ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» податкового кредиту на загальну суму 1309480 грн за березень 2022 року внаслідок формування податкового кредиту за вказаний період по незареєстрованим податковим накладним, отриманим від ТОВ «ТД КРЕМЕНЧУК» є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 200/466/23, від 06.03.2024 у справах № 160/1604/23, № 520/3355/23, від 22.05.2024 у справі № № 280/6669/22.

Відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00004250701 від 09.01.2024 в частині, яким збільшено ТОВ "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями 1 309 480 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 327370 грн (25 % ) є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 10 серпня 2023 року у справі №160/1998/19, від 29 липня 2021 року у справі №1340/5541/18, від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, від 15 квітня 2025 року у справі № 500/159/24, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно чи суму штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Підсумовуючи наведене вище, враховуючи встановлені обставини справи та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд констатує, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.01.2024 № 00004250701 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6 286 168,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 5 028 935 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1257233,75 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Отже, позов ТОВ «ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС» підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші доводи сторін, оскільки суд дослідив усі основні питання, які є важливими для ухвалення цього судового рішення.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 30280 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 20 від 02.04.2024 (том 1, а.с. 34).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 6 286 168,75 грн від ціни позову 7 085 521,25 грн, а саме у сумі 26 863,96 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" (проїзд Галузевий, 70, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 43380525) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.01.2024 № 00004250701 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальності "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6 286 168,75 грн (шість мільйонів двісті вісімдесят шість тисяч сто шістдесят вісім гривень 75 копійок), в тому числі за податковими зобов`язаннями 5 028 935 грн (п`ять мільйонів двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями 1257233,75 грн (один мільйон двісті п`ятдесят сім тисяч двісті тридцять три гривні 75 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальності "ОІЛ ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 26 863,96 грн (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят три гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 травня 2025 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол