Ухвала

від 01.05.2025 по справі 620/4346/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 травня 2025 року ЧернігівСправа № 620/4346/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області», в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо включення у довідку від30.08.2023 №33/45-8-У про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби - 50%, премії 255% та зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби - 50%, премії 255%.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від18.06.2024 у справі №620/4346/24 позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» щодо невключення у довідку від30.08.2023 №33/45-8-У про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, інформації про надбавку за особливості проходження служби та премії та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, виплачених за аналогічною посадою у середніх розмірах, яку обіймав ОСОБА_1 , для перерахунку йому з 01.02.2023 пенсії.

В подальшому, суд ухвалою від 02.12.2024 замінив сторону у справі №620/4346/24 її правонаступником, а саме Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії замінити на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ 45574396, адреса: бульвар Лесі Українки, 26, місто Київ, 01133).

Таким чином, обов`язок щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, виплачених за аналогічною посадою у середніх розмірах, яку обіймав ОСОБА_1 , для перерахунку йому з 01.02.2023 пенсії було покладено на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС).

На виконання рішення суду, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) виготовлено довідку від 24.12.2024 №31/33-17-61, в якій наявна інформація про розмір грошового забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад 2910,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням 950,00 грн; надбавка за вислугу років 35% - 1351,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 50% - 2605,00 грн; премія 225% - 6547,50 грн.

Згідно з приміткою до довідки, премія та надбавка за особливості проходження служби визначена станом на 01.01.2023 з урахуванням посадових окладів та окладів за військовим званням, що визначались шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно листа НГУ від 04.12.2024 №27/13/4-466-2024.

В подальшому, позивачем було подано заяву про встановлення судового контролю, мотивовану тим, що відповідач на власний розсуд обчислив нові розміри посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, чим не виконав рішення суду.

Суд ухвалою від 13.03.2025 встановив відповідачу місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від18.06.2024 у справі №620/4346/24, з дня набрання чинності ухвалою від 13.03.2025.

На адресу суду надійшов звіт про виконання рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду від18.06.2024 у справі №620/4346/24 до якого долучено довідку від 18.02.2025 №31/33/17/-61-У, в якій зазначена інформація про розмір грошового забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад 4430,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням 1450,00 грн; надбавка за вислугу років 35% - 2058,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 50% - 3969,00 грн; премія 54,4333% - 2411,40 грн.

Як слідує зі змісту надісланого на адресу суду звіту про виконання зазначеного вище рішення суду, в довідці від 30.08.2023 № 33/45-8-У про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, в яку позивач просив внести зміни, посадовий оклад (4430,00 грн) та оклад за військове (спеціальне) звання (1450,00 грн) були розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В той же час, надбавка за особливості проходження служби у розмірі 50% та премія - 225%, про які йшлося у листі Національної гвардії України від 04.12.2024 № 27/13/4-466-2024 були вираховані відповідно до посадового окладу 2910 грн.

Відповідно до примітки до довідки від 18.02.2025 №31/33/17/-61-У, інформація про премію та надбавку за особливості проходження служби, що фактично виплачувались військовослужбовцям Національної гвардії України станом на 01.01.2023 з урахуванням посадових окладів та окладів за військовим званням, що визначались шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб відсутня.

Відповідно до статті 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Оцінюючи звіт про виконання рішення суду у даній справі, суд звертає увагу відповідача, що розрахунок розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії повинен враховувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Так, підпунктами 1, 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема:

-надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років;

-здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Тобто, відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби та премія має обчислюватися з урахуванням встановлених станом на 01.01.2023 основних складових грошового забезпечення позивача: посадового окладу (4430,00 грн), окладу за військове (спеціальне) звання (1450,00 грн) та надбавки за вислугу років (2058,00 грн), розрахованих з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до інформації Національної гвардії України, викладеної у листі від 04.12.2024 № 27/13/4-466-2024, та яка була в розпорядженні відповідача, розмір надбавки за особливості проходження служби та премії станом на 01.01.2023 становив 50% та 225% відповідно, що давало відповідачу об`єктивну можливість самостійно визначити розмір зазначених додаткових видів грошового забезпечення у їх грошовому вираженні.

В той же час, всупереч наведеному, відповідно до наданої довідки від 18.02.2025 №31/33/17/-61-У, розмір надбавки за особливості проходження служби розрахований відповідачем відповідно до посадового окладу 2910,00 грн; окладу за військовим (спеціальним) званням 950,00 грн та надбавки за вислугу років 35% - 1351,00 грн, а розмір премії взагалі не відповідає інформації Національної гвардії України та визначений відповідачем на власний розсуд виходячи з розміру посадового окладу 2910,00 грн.

Наведене дає підстави для висновку, що довідку від 18.02.2025 №31/33/17/-61-У видано без урахування середніх відсотків, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, в супереч інформації, наведеної у листі Національної гвардії України від 04.12.2024 № 27/13/4-466-2024, а твердження відповідача про відсутність інформації про премію та надбавку за особливості проходження служби, що фактично виплачувались військовослужбовцям Національної гвардії України станом на 01.01.2023 з урахуванням посадових окладів та окладів за військовим званням, що визначались шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 відсутня, в контексті положень підпунктів 1, 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 на увагу не заслуговують.

Суд констатує, що поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду у справі №620/4346/24 не містить пояснень щодо підстав не врахування відповідачем при виконанні рішення суду в частині виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 положень підпунктів 1, 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Вказане свідчить про неналежне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від18.06.2024 у справі №620/4346/24 з помилковим розрахунком надбавки за особливості проходження служби та премії та, як наслідок, порушення відповідачем норм статті 129, 129-1 Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов`язковості виконання судового рішення.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

З огляду на викладене, зважаючи на помилковість розрахунку надбавки за особливості проходження служби та премії, із врахуванням часткового виконання відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту.

Водночас, враховуючи, що рішення суду виконано не в повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від від18.06.2024 у справі №620/4346/24.

Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт від 21.03.2025 про виконання рішення суду у справі №620/4346/24.

Встановити Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від18.06.2024 у справі №620/4346/24 два місяці з дня отримання даної ухвали.

Попередити Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:

- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.О. Житняк