Постанова

від 01.05.2025 по справі 340/58/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/58/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року (суддя С.В. ДЕГТЯРЬОВА ) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Кіровоградського окружного адміністративного суду 06.01.2025 надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати мені за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2024 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2024 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині - 4463,15 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, та з 01 березня 2018 року по 05 жовтня 2024 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 4463,15 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум залишено без розгляду.

Не погодившись з названою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині залишених без розгляду позовних вимог. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що в цій справі позивач оскаржує не нарахування та не виплату в належному розмірі індексації грошового забезпечення, що за своєю правовою природою відноситься до заробітної плати/ грошового забезпечення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У зв`язку з відсутністю поважних причин та відсутністю наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду, суд вирішив залишити позов без розгляду в частині нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2016 року по 05.10.2024.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд зазначає, що 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX.

Вказаним Законом, зокрема, внесені зміни до Кодексу законів про працю України, назву, частини першу та другу статті 233 викладено в такій редакції:

«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, починаючи з 20 липня 2022 року (наступного дня після набрання чинності вказаних змін), працівник може звернутися з заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Разом з цим, здійснивши системний аналіз статті 233 КЗпПУ, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що законодавець не обмежив будь-яким строком право на звернення з відповідним позовом особу, яка продовжує працювати в органі, з яким виник спір.

Так, якщо частиною 2 статті 233 КЗпПУ прямо встановлено кінцевий термін щодо права звернення особи з позовною заявою про виплату всіх належних сум заробітної плати/грошового забезпечення протягом трьох місяців з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, є абсолютно логічним висновок про наявність у працівника права звернення до суду з вимогами щодо нарахування та виплати належних сум протягом всього періоду проходження служби до звільнення.

Сторонами даної справи не оскаржується, що позивач на сьогодні перебуває на службі у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, правовідносини з відповідачем тривають.

Отже, строк на звернення з даним позовом до суду не можна вважати таким, що пропущений.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року в адміністративній справі № 340/58/25 скасувати.

Справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з 01 травня 2025 року та оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 01 травня 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова