Постанова від 01.05.2025 по справі 160/6573/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6573/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року (суддя Дєєв Микола Владиславович ) в адміністративній справі

за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича

до Відділу освіти Тернівської міської ради

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолій Сергійович звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Тернівської міської ради щодо не нарахування та невиплати випускникам 2022-2023 років загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Тернівської міської ради, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»; зобов`язати відділ освіти Тернівської міської ради нарахувати та виплатити випускникам 2022-2023 років загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Тернівської міської громади одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» в розмірах, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві.

За висновком суду першої інстанції, зміст поданої прокурором позовної заяви в інтересах держави зводиться до необхідності захисту індивідуально виражених прав та інтересів: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9 ; - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_13 , яким надано статус дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері соціального захисту у зв`язку із невиплатою після закінчення ним навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV.

При цьому суд зазначив, що на час звернення прокурора з даним позовом до суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , досягли повноліття та володіють адміністративною процесуальною правосуб`єктністю в розумінні статті 43 КАС України та у спорах з приводу публічно-правових відносин вони можуть самостійно брати участь, в тому числі звернутися за захистом оспорюваного чи порушеного права.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_15 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи. Вказує, що метою звернення прокурора з позовом до суду є не захист прав та інтересів конкретних осіб, зазначених судом, а захист інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Під час апеляційного розгляду справи суд має визначити наявність компетенції прокурора на звернення до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частин 4, статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз наведених норм правова дає можливість дійти висновку, що прокурор наділений правом звернення до адміністративного суду в інтересах держави в разі існування порушення або загрози порушення її інтересів. Це може мати місце якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави або в разі відсутності такого органу. При цьому прокурор має довести виникнення обставин, які дають підстави звернення до адміністративного суду.

В цій справі прокурор посилається на порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства, яке, на його переконання, полягало у неналежному виконанні відділом освіти Тернівської міської ради делегованих йому державою функцій, суперечить принципам верховенства права, реалізації державних гарантій захисту прав і свобод соціально вразливих категорій, у тому числі щодо достатнього життєвого рівня для кожного, і як наслідок, впливає на економічний, соціальний і культурний розвиток країни.

Натомість суд апеляційної інстанції не знаходить ці доводи такими, що відповідають цілі звернення до суду прокурора, адже зі змісту позовної заяви вбачається, що позов подано саме в інтересах випускників 2022-2023 років загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Тернівської міської громади.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин підлягають застосування правові позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.03.2024 у справі № 340/11/23, в якій суд касаційної інстанції досліджував питання наявності у прокурора права на звернення до суду з позовом в порядку процесуального представництва в суді інтересів держави в особі Петрівської селищної ради, зокрема, її структурного підрозділу - Служби у справах дітей (далі - Служба у справах дітей Петрівської селищної ради) для захисту інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у зв`язку із неналежним виконанням Відділом освіти Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Відділ освіти Петрівської селищної ради) вимог статті 8 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон № 2342-IV) щодо не нарахування та невиплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги упродовж 2021 та 2022 років.

У названій постанові Верховний Суд звернув увагу на існування парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі, який здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та розширення Законом № 1697-VII відповідної компетенції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оскільки за європейськими стандартами омбудсмен розглядається як набагато кращий інститут для представництва інтересів громадян, ніж прокуратура.

До того ж, за правилами частини другої статті 53 КАС України з метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Органи та особи, які визначені у статті 53 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням (частина перша статті 54 КАС України).

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що зміст поданої прокурором позовної заяви в інтересах держави в порядку представництва Служби у справах дітей Петрівської селищної ради зводиться до необхідності захисту індивідуально виражених прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері соціального захисту у зв`язку із невиплатою після закінчення ними навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV.

Судова палата наголосила, що інтерес держави у сфері охорони дитинства це публічний інтерес в широкому його розумінні (тобто інтерес щодо чітко невизначеного широкого кола осіб), натомість індивідуально виражені права чи інтереси конкретних осіб не можуть захищатись прокурором в обраний ним спосіб шляхом представництва інтересів держави, оскільки публічний інтерес складається з інтересів держави, її органів і посадових осіб, а також інтересів суспільства, тоді як приватний інтерес це завжди інтерес окремої особи.

При цьому обґрунтування пред`явленого прокурором позову в порядку представництва не дозволяє стверджувати про те, що у цьому випадку звернення до суду спрямоване на захист інтересів невизначеного, широкого кола осіб, наприклад територіальної громади, окремої групи (частини) суспільства, інших суб`єктів, інтереси яких збігаються з державними і потребують захисту саме у обраний прокурором спосіб, оскільки прокурор звернувся до суду з цим позовом на захист прав та інтересів конкретних фізичних осіб дітей, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у зв`язку із невиплатою після закінчення ними навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV.

Тож, обраний прокурором спосіб звернення до суду з посиланням на перший виключний випадок (якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження) не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а направлений на захист охоронюваного законом інтересу конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого «загального нагляду» (нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами).

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що прокурор у цій справі не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для звернення до адміністративного суду в інтересах держави.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні..

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року в адміністративній справі № 160/6573/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 01 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 01 травня 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова