Постанова

від 01.05.2025 по справі 600/5520/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/5520/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

01 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНАТ ОІЛ» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГНАТ ОІЛ» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило:

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 06.11.2024 №1075-рл (внутрішній номер 154357) в частині анулювання ліцензії №24030314202100003 на право роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 12.02.2021 по 12.02.2026, видану Товариству з обмежено відповідальністю «МАГНАТ ОІЛ» за адресою місця торгівлі Чернівецька область, Чернівецький район, с. Коровія, вул. Головна, буд. 81, АЗС з магазином до набрання законної сили судового рішення у адміністративній справі;

- заборонити Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ - 43005393, юридична адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та її структурним підрозділам (Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області) вчиняти дії по внесенню до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформації щодо анулювання Товариству з обмежено відповідальністю «МАГНАТ ОІЛ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 24030314202100003 (термін дії з 12.02.2021 по 12.02.2026) та/або зобов`язати поновити Товариству з обмежено відповідальністю «МАГНАТ ОІЛ» у Єдиному державному реєстрі суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним запис про дію (чинність) ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 24030314202100003 від 26.09.2023 (термін дії з 12.02.2021 по 12.02.2026) до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 06.11.2024 №1075-рл (внутрішній номер 154357).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2024 вказану заяву ТОВ «МАГНАТ ОІЛ» про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на небезпеку заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ТОВ «МАГНАТ ОІЛ» є суб`єктом господарювання, що створене та діє відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку як платник податку.

Одним із основних видів економічної діяльності підприємства є роздрібна торгівля пальним.

З метою здійснення основних видів своєї господарської діяльності підприємство у встановленому порядку отримало від ГУ ДПС у Чернівецькій області ліцензію: 1) на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 24030314202100003, дата реєстрації 26.09.2023, термін дії з 12.02.2021 до 12.02.2026. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 7321082700:01:006:1476 на якій розташована АЗС є ОСОБА_1 . Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24 липня 2020 року фізична особа ОСОБА_1 (Орендодавець) надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Магнат Оіл» в оренду земельну ділянку в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, площею 0,146 га, кадастровий номер: 7321082700:01:006:1476, строком на 5 років.

Згідно з паспортом прив`язки групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності пов`язаної з експлуатацією модульної АЗС (два МАФи) Глибоцький район, с. Коровія, віл. Головна, 81.

30 листопада 2020 року ТОВ «МАГНАТ ОІЛ» отримало дозвіл управління Держпраці у Чернівецькій області Державної служби України з питань праці №0091.20.77 щодо експлуатування устаткування, термін дії якого до 30 листопада 2025 року

Витягом з розпорядження ГУ ДПС у Чернівецькій області від 06.11.2024 №1075-рл (внутрішній номер 154357) ТОВ «МАГНАТ ОІЛ» анульовано вказану ліцензію у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

ТОВ «МАГНАТ ОІЛ» не погоджується з указаним розпорядженням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 06.11.2024 №1075-рл, оскільки вважає, що дії податкового органу в частині видання такого розпорядження безпосередньо порушують його права та законні інтереси.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що розпорядження Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 06.11.2024 №1075-рл фактично блокує діяльність ТОВ «МАГНАТ ОІЛ» в частині роздрібної торгівлі пальним. Як наслідок, неможливість провадження господарської діяльності зумовить невиконання роздрібної торгівлі пальним договірних зобов`язань перед добросовісними контрагентами, що призведе до розриву відповідних господарських зав`язків, зупинення виробництва, втрати очікуваного прибутку, що очевидно вплине на результати господарської діяльності підприємства, заблокує формування доходу та виплати заробітної плати працівникам, а надалі і вивільнення працівників, що значно ускладнить відновлення господарської діяльності у разі вирішення спору на користь ТОВ «МАГНАТ ОІЛ».

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд вважає, що обрані позивачем види заходів забезпечення позову повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 КАС України, є співмірними із заявленими позовними вимогами і відповідають меті інституту забезпечення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Також, колегія суддів зазначає, що зазначені підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тому, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб`єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору після розриву відповідних господарських зав`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.

Вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, колегія суддів вважає таким, який в повній мірі узгоджується з положеннями ст. ст.150, 151 КАС України, оскільки в даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді зупинення господарської діяльності позивача на підставі оскаржуваного розпорядження. У свою чергу, невжиття таких заходів забезпечення позову у разі задоволення позову призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав позивача.

При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову у спосіб заявлений позивачем.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.