Рішення

від 24.04.2025 по справі 532/787/25

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/787/25

2/532/593/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Галушко С.С.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком,

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком.

Позовна заява обгрунтована тим, що в період з 26 грудня 2014 року по 11 липня 2023 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач з відповідачкою та дітьми проживали спільно однією сім`єю до кінця лютого 2022 року. На початку березня 2022 року відповідачка разом з дітьми поїхала до Польщі, де на цей час постійно проживає. Згодом, у травні 2023 року з Польщі повернувся старший син ОСОБА_3 та почав проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Малолітній ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні позивача. Менший син ОСОБА_4 залишився проживати з матір`ю в Польщі. В липні 2023 року між сторонами розірвано шлюб. Позивач створив належні умови для проживання, виховання та навчання малолітнього сина ОСОБА_3 . Між ними склалися гарні й доброзичливі відносини, піклуються один про одного, ставляться один до одного з любов`ю та сімейною теплотою. Позивач вважає, що проживання сина ОСОБА_3 разом з ним повністю відповідатиме інтересам дитини. Позивач стверджує, що не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідачки із сином і готовий сприяти тому, щоб дитина через припинення спільного проживання батьків не була позбавлена спілкування з матір`ю.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прохав суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою його постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 квітня 2025 року по даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.36-37).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Галушко С.С. подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає повністю. Не заперечує проти визначення місця проживання її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою його постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області Даценко Г.В. подала заяву про проведення судового засідання без її участі та прохала задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, розглянувши та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом установлено, що 26 грудня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кобеляцького районного управління юстиції у Полтавській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 130 (а.с.10).

Від шлюбу мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13-14).

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 липня 2023 року шлюб розірвано (а.с.11-12).

ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Будинок за вказаною адресою належить матері позивача ОСОБА_6 (а.с.16-18).

Службою у справах дітей виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У будинку зроблений ремонт, чисто, охайно, кімнати повністю умебльовані, наявна необхідна побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини відведена окрема кімната, наявний письмовий стіл, шафа, забезпечено канцтоварами, гаджетами, комп`ютером, одягом та взуттям (а.с.23).

За станом здоров`я ОСОБА_3 є здоровою дитиною (а.с.26).

На даний час ОСОБА_3 навчається в 4-Б класі опорного закладу «Кобеляцький ліцей № 1 Кобеляцької міської ради Полтавської області» (а.с.24).

У характеристиці учня 4-Б класу ОСОБА_3 зазначено, що він навчається в опорному закладі «Кобеляцький ліцей № 1» з першого класу. Він спокійний та врівноважений, з добрим фізичним та розумовим розвитком. Хлопчик відвідує офлайн та онлайн навчання. Він має високий рівень навчальних досягнень. Хлопець приймає активну участь у житті класу, дуже уважний, ввічливий, комунікабельний, організований, товариський. Конфліктів з однокласниками не має. Від вчителів зауважень щодо поведінки не отримує, домашні завдання виконує регулярно. Учень забезпечений всім необхідним приладдям для навчання на очній та дистанцій формі навчання. Завжди охайний, одяг та взуття відповідає віку, нагодований. З літа 2022 року мати ОСОБА_2 не проживає із сім`єю, перестала комуні кувати з класоводом стосовно навчання сина. Участі в навчанні та вихованні сина не приймає. З 2023 року батько ОСОБА_1 постійно відвідує освітній заклад, комунікує з класоводом та цікавиться успіхами в навчанні сина, шкільним життям, поведінкою. Забезпечує сина всім необхідним (сезонним одягом, шкільним приладдям, перекусами). Контролює відвідування уроків та навчання (а.с.25).

ОСОБА_1 має постійну роботу та постійний дохід у вигляді щомісячної заробітної плати, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 05.03.2025 року (а.с.19-20).

ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та має бронювання від мобілізації до 17 лютого 2026 року (а.с.22).

Станом на 08.04.2025 року ОСОБА_1 не притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.21).

Рішенням виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 36 від 27.03.2025 року затверджено висновок служби у справах дітей виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про доцільність проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-30).

У статтях 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно частин 3, 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» наголошує, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 171 СК України регламентовано, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України вбачається, що висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, відображений в постанові від 15.01.2020 року по справі № 148/1555/17, за яким рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема, обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Враховуючи, що позивач займається вихованням малолітньої дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, з урахуванням віку дитини, а також те, що відповідачка визнає позов та не заперечує щодо того, щоб дитина проживала разом з позивачем, суд вважає, що на даний час визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду і турботи й позитивно сприятиме її розвитку як психологічному, так і фізичному.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою його постійного проживання: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя