Рішення від 29.04.2025 по справі 756/15372/24

Справа № 756/15372/24

Провадження № 2/756/1535/25

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологовий будинок "Лелека" про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила стягнути з ТОВ "Пологовий будинок "Лелека" сплачені грошові кошти у розмірі 148 546,64 грн, а також судові витрати.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 22 січня 2022 року ОСОБА_1 уклала договір № 60Р/01/2022 з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на надання медичних послуг з ведення пологів (пакет «Люкс»). Договір зобов`язував сторони укласти основний договір у визначені терміни вагітності та гарантував позивачу кваліфіковану медичну допомогу відповідно до стандартів МОЗ.

Позивач повністю оплатила вартість послуг у розмірі 96 940 грн (включаючи страховий платіж 1 800 грн). Додатково, 11.02.2022, вона оплатила 19 600 грн за індивідуальне ведення пологів обраним лікарем.

Відповідно до п. 3.1 договору, відповідач зобов`язався надати якісну допомогу. Договір також передбачав звільнення від відповідальності через форс-мажор, зокрема військові дії (п. 9.3, 9.4), за умови належного письмового повідомлення (п. 9.5).

Позивач мала право достроково розірвати договір, письмово повідомивши відповідача. У такому разі відповідач був зобов`язаний протягом 5 робочих днів повернути сплачені кошти, за вирахуванням вартості фактично наданих послуг (п. 10.1). Договір також припинявся у разі неможливості виконання або якщо пологи відбулися в іншому закладі.

Через військову агресію РФ відповідач припинив роботу, про що повідомив на своєму сайті, та не надав послуги позивачу в повному обсязі. 16.03.2022 позивач народила дитину в іншій лікарні.

14.06.2022 позивач надіслала відповідачу електронною поштою заяву про розірвання договору та повернення коштів, скориставшись правом за п. 10.1. Відповідач не повернув кошти у встановлений 5-денний термін, порушивши умови договору.

11.11.2024 чоловік позивача від її імені надіслав відповідачу лист-вимогу про повернення коштів, який залишився без відповіді.

Позивач стверджує, посилаючись на практику Верховного Суду (справа № 922/1093/22), що воєнний стан сам по собі не звільняє від виконання зобов`язань без доведення прямого причинно-наслідкового зв`язку з неможливістю виконання. Позивач наголошує, що її вимога стосується саме несвоєчасного повернення коштів після розірвання договору, а не відповідальності за первинне ненадання послуг.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 січня 2025 року відкрито провадження у справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).

03.02.2025 до суду від відповідача надійшов відзив, у яких він зазначив, що 22.01.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 60Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Люкс».

Відповідач вказав, що позивачем було сплачено вартість договору у розмірі 96 940,00 грн. Вказана вартість складається з основної суми договору ведення - вартість із 7% знижкою складає 95 140,00 грн; страхового платежу «Безпечні пологи стандартна», Програма 1 - вартість 1 800,00 грн.

Відповідач зазначив, що 22.01.2022 між ним та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» укладено договір добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003594, за яким позивачем сплачено 1 800,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 Додатку № 1 до договору, у вартість договору входять: консультація лікаря акушера-гінеколога перед укладанням договору на пологи (за умови укладення договору в день її надання); дві повторні консультації лікаря акушера-гінеколога (за призначенням лікаря акушера-гінеколога медичного закладу за наявності медичних показань); одна консультація лікаря-терапевта (за призначенням лікаря акушера-гінеколога медичного закладу за наявності медичних показань); одне експертне УЗД (за призначенням лікаря акушера-гінеколога медичного закладу за наявності медичних показань); дві кардіотокографії (КТГ) (за призначенням лікаря акушера-гінеколога медичного закладу за наявності медичних показань); одна консультація лікаря-анестезіолога.

Згідно з абз. 5 п. 10.1 договору, пацієнту повертається сплачена сума за вирахуванням вартості фактично наданої медичної допомоги.

Відповідно до витягу з електронної медичної карти позивача, вона скористалася:

- однією повторною консультацією акушера-гінеколога в ТОВ «Лелека» 11.02.2022, вартістю 780 грн;

- одним експертним УЗД 14.02.2022, вартістю 910 грн;

- однією кардіотокографією (КТГ) 14.02.2022, вартістю 380 грн.

На думку відповідача, сума, що підлягає поверненню за договором, становить 93 070 грн, розрахована наступним чином: 96 940,00 - 1 800,00 - 780,00 - 910,00 - 380,00 = 93 070,00 грн.

Також відповідач зазначає, що між ТОВ «Лелека» та позивачем 11.02.2022 було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 60Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Люкс».

З 06.03.2024 відповідач був вимушений зупинити роботу через ведення воєнних дій, будівля пологового будинку була пошкоджена, діяльність відповідача була зупинена. У зв`язку з викладеним відповідач зазначив, що наведені обставини є форс-мажорними, що виключає нарахування втрат від інфляції і трьох процентів річних.

Також відповідач надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, пославшись на скрутне фінансове становище.

11.02.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач звернула увагу на відсутність доказів надання їй послуг на загальну суму 2070 грн, а саме: повторної консультації акушера-гінеколога 11.02.2023, експертного УЗД від 14.02.2022, кардіотокографії (КТГ) від 14.02.2022. Проте, відповідач на підтвердження факту надання таких послуг, в порядку п. 8.8 договору не надав Акт приймання-передачі таких послуг. Також, будь-якої належної медичної документації на підтвердження цього факту відповідач не надав; наданий скріншот не може вважатись медичною документацією, яка ведеться у встановленому законом порядку, оскільки з нього неможливо встановити, хто і коли вносив відповідний запис до програми.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, 22.01.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» був укладений Договір № 60Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) Пакет «Люкс», за умовами якого медичний заклад зобов`язався протягом строку дії договору та на його умовах надати пацієнту якісну та кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у веденні пологів пацієнта згідно діючих нормативних документів та стандартів у галузі охорони здоров`я, а пацієнт зобов`язався прийняти медичну допомогу та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені договором.

Згідно з п. 8.1, 8.4 договору вартість послуг, наданих за цим договором становить 96 940,00 грн та сплачується пацієнтом одноразово у формі 100% передоплати у день підписання вказаного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору медичний заклад зобов`язаний надати якісну і кваліфіковану медичну допомогу

Згідно з п. 3.3 договору пацієнт зобов`язаний оплатити вартість наданої медичної допомоги, що надається відповідно до умов цього договору самостійно або забезпечити оплату медичної допомоги платником у разі якщо умовами договору платником визначено іншу особу.

Пунктом 8.8 договору закріплено, що факт надання медичним закладом (медичної допомоги/медичних послуг) та факт отримання їх пацієнтом підтверджується відповідною медичною документацією та оформлюється актом приймання-передачі медичних послуг.

Пунктами 9.1, 9.3, 9.4 договору передбачена відповідальність згідно чинного законодавства та умов цього договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання цього договору у разі виникнення особливих обставин з об`єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема, війну та воєнні дії.

Відповідно до п. 9.5 договору сторона яка не може виконувати свої договірні відносини внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 договору повинна проінформувати про це іншу сторону, а також належним чином цей факт підтвердити.

Пунктом 11.2 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами із врахуванням вимог п. 8.4 договору та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Також між ТОВ «Лелека» та позивачем 11.02.2022 було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 60Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Люкс».

Згідно з рахунком-фактурою № 71585 від 11.02.2022 за послугу (надання медичних послуг в пологах заздалегідь обраним провідним лікарем акушером-гінекологом) позивачем була сплачена сума 19 600,00 грн.

Відповідач не спростовував факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та перерахування коштів у розмірі 96 940,00 грн та 19 600,00 грн.

16.03.2022 позивач народила дитину у Комунальному підприємстві «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна Дніпропетровської обласної ради», що підтверджується обмінною картою пологового будинку, пологового відділення лікарні.

14.06.2022 позивач на електронну адресу відповідача направила заяву про розірвання договору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За змістом ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано умови договору та не повернуто сплачену суму коштів у повному обсязі.

При цьому, умовами Договору передбачено право позивача відмовитись від договору в односторонньому порядку, у такому випадку зобов`язання є припиненим, і пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору.

Судом встановлено, що позивач народила дитину в іншому медичному закладі і зверталася до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів.

Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об`єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.

Проте, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов`язання та наслідків його припинення.

Наявність форс-мажорних обставин у відповідача не позбавляє позивача права на повернення сплачених грошових коштів з підстав припинення зобов`язання та ненадання відповідних послуг.

За таких умов, суд вважає, що оспорюваний договір між сторонами слід вважати припиненим у зв`язку з односторонньою відмовою від нього, ст. 611, 907 ЦК України.

Водночас, у зв`язку з відмовою від договору і припиненням зобов`язання, позивач має право на повернення сплачених грошових коштів, що також передбачено умовами договору.

Відповідно до п. 10.1 договору дія договору може бути достроково припинена, зокрема, з ініціативи пацієнта, за умови письмового повідомлення медичного закладу шляхом написання заяви на ім`я головного лікаря медичного закладу із зазначенням причин розірвання договору. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення пацієнта. В такому випадку пацієнту на його вимогу повертається сплачена за договором сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичної допомоги пацієнту.

Оскільки 14.06.2022 позивач звернулася з вимогою до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» про повернення коштів, суд вважає, що Договір між сторонами слід вважати припиненим з 21.06.2022 року, тобто через 5 робочих днів (п. 10.1 Договору) з дня отримання відповідачем повідомлення позивача, у зв`язку з односторонньою відмовою від нього, згідно ст. 611, 907 ЦК України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи, що на рахунок відповідача було сплачено 114 200,00 грн.

Окрім того, згідно з приписами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а тому наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16 та підтримана Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі № 913/869/14.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язань, зокрема щодо повернення позивачу грошових коштів, а тому у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу, 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем у позовній заяві наведено розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що розмір 3% річних за період з 22.06.2022 по 29.11.2024 становить 8 307,70 грн.

З аналогічних міркувань, враховуючи, що за вказаний період сукупний рівень інфляції становить 122,801%, розмір інфляційних витрат становитиме 26 038,94 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не враховує доводи відповідача про безпідставність стягнення суми страхового платежу у розмірі 1 800,00 грн, позаяк зазначена сума не врахована позивачем у позовних вимогах.

Щодо доводів відповідача про надання ним частини послуг, зокрема окремих медичних послуг на загальну суму 2 070,00 грн, суд зазначає наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

На підтвердження факту надання зазначених послуг відповідач надав скріншот витягу з електронної медичної карти позивача. Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів надання таких послуг позивачеві, а також їх вартості, зокрема медичної документації, акту приймання-передачі виконаних робіт (як це передбачено п. 8.8 договору) та інших документів, які б підтверджували їх надання.

За таких обставин факт надання цих послуг, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1 486,10 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 3 місяців суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

У зв`язку з наведеним, посилання представника відповідача на наявність в країні військового стану, велику суму щомісячного платежу за кредитами, велику кількість судових рішень, за якими з відповідача стягнуто заборгованість, не може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано доказів впливу цих обставин на його матеріальний стан та спроможність виконати рішення суду. При цьому суд врахував, що минуло вже два роки з моменту відновлення відповідачем господарської діяльності, товариство надає медичні послуги та отримує прибуток, а посилання на велику кількість судових рішень, за якими з відповідача стягнуто заборгованість, є абстрактними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пологовий будинок "Лелека" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором № 60Р/01/2022 від 22 січня 2022 року про надання медичної допомоги в розмірі 114 200,00 грн, 3% річних в сумі 8 307,70 грн, інфляційні втрати в сумі 26 038,94 грн, судовий збір в сумі 1 486,10 грн.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочку виконання рішення - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пологовий будинок "Лелека", ЄДРПОУ 39155132, адреса: м. Київ, вул. Квітки Цісик, буд. 56.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО