Рішення

від 29.04.2025 по справі 587/200/25

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/200/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулись до Сумського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства та зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження дитини. Свої вимоги мотивували тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1994 року по 2010 рік. Фактично їх сім`я розпалася у кінці 2007 року та з весни 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали проживати разом однією сім`єю. У позивачів ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина - син ОСОБА_5 , проте при реєстрації народження батьком був записаний відповідач ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_2 на той час перебувала в зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_1 визнає своє батьківство щодо цієї дитини, постійно проживає разом з ним і виховує його як батько. Факт того, що син ОСОБА_5 є його біологічною дитиною, став відомим йому тільки в жовтні 2024 року, коли ОСОБА_1 зробив тест -ДНК на батьківство. У зв`язку з цим, позивачі звернулися до суду з вказаним позовом і просять встановити батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зобов`язати Сумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №03, складеного 20 квітня 2010 року виконкомом Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаївка, Сумського району Сумської області, виключити відомості про батька - ОСОБА_3 , зазначити батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити прізвище дитини на « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 ».

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 17 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

Позивачі та їх представник - адвокат Юрчук С. В. позовні вимоги підтримали в повному, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві, просили справу розглядати без їх участі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в підготовче судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі. Заперечень щодо позову не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями частини першої статті 50 СК України чоловік має право на батьківство.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 26 квітня 2010 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка, Сумського району Сумської області народився ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації народжень 20 квітня 2010 року зроблено відповідний актовий запис № 03. Батьком дитини зазначено ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_8 (а.с. 16).

23 вересня 2013 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклала шлюб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

Згідно з висновком про біологічне батьківство № MGU1153 від 17 жовтня 2024 року, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить - 99, 9 % (а.с. 21).

Відповідно до статті 51 Конституції України, ч. 2 та 3 ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст. 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Частиною 2 ст. 125 цього Кодексу передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 зазначеного Кодексу, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 Сімейного кодексу передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.8, підпункту 2.13.1. п. 2.13. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства. Якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 Сімейного кодексу України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька. Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України, яка передбачає принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Суд вважає доведеною ту обставину, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , вказана обставина також підтверджується відповідним висновком про біологічне батьківство № MGU1153 від 17 жовтня 2024 року, в якому зазначено, що ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 становить - 99, 9 %.

При цьому, суд враховує те, що відповідач визнає позовні вимоги, тобто не заперечує, що біологічним батьком дитини є не він, а позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема, є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Пунктом 2.16.4. Розділу II вищевказаних Правил визначено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи, що аналіз вказаних доказів свідчить про обґрунтованість позовних вимог, визнання ОСОБА_3 позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне позов задовольнити, визнати останнього батьком ОСОБА_5 та внести відповідні зміни до актового запису за № 03 про народження дитини.

Керуючись ст. ст. 50, 121, 122, 125, 128, 134, 133 СК України, ст. ст.4, 76, 247, 300 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який народився у с. Миколаївка, Сумського району Сумської області.

Внести зміни до актового запису №03 від 20 квітня 2010 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого виконкомом Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, змінити прізвище дитини на « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 ».

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей