Постанова

від 01.05.2025 по справі 444/3774/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/3774/24 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й.

Провадження № 22-ц/811/3943/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2024 року Комунальне підприємство «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до рішення Жовківської міської ради Львівської області від 03 вересня 1998 року № 2 надає послуги по утриманню багатоквартирних будинків, а з серпня 2019 року надає послуги з управління багатоквартирними будинками. Оскільки відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , він зобов`язаний брати участь у загальних витратах, пов`язаних з управлінням цим будинком. Власники квартир є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку та зобов`язані забезпечувати належне його утримання та належний санітарний протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку. Плата за утримання будинку нараховується згідно з тарифом, затвердженим рішенням співвласників багатоквартирного будинку, оформленим протоколом від 26 липня 2019 року, що становив 3.7550 грн. за 1 кв.м. загальної площі. Послуги з управління будинком включали в себе технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем електропостачання, технічне обслуговування димових та вентиляційних каналів; поточний ремонт конструктивних елементів, металевих покрівель, сходових кліток; поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем водопостачання, водовідведення, електропостачання; придбання електроенергії для освітлення місць загального користування; абонентське обслуговування та винагорода управителю. Внаслідок неналежного виконання зобов`язань по оплаті за утримання будинку у відповідача виникла заборгованість в розмірі 6345.08 грн. за період з жовтня 2021 року до липня 2024 року. Судовим наказом Жовківського районного суду Львівської області від 19 лютого 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» заборгованість по оплаті за утримання будинку в розмірі 5038.74 грн. та судовий збір в розмірі 302.80 грн., однак ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 05 березня 2024 року судовий наказ скасовано. Порушення строків внесення плати за утримання будинку позбавляє його можливості в повному обсязі здійснювати обов`язки, пов`язані з утриманням будинку. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» заборгованість по оплаті за утримання будинку в розмірі 6345.08 грн.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2024 року позов Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» заборгованість по оплаті за утримання будинку в розмірі 6345.08 грн. та 3028.00 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що договір № 186 від 28 грудня 2016 року, який встановлював правові відносини між ним та позивачем, не відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки обмежує його права як співвласника будинку брати участь у формуванні кошторису на послуги, ремонтних робіт, отриманні звітності про використані кошти, плануванні робіт та витрат на наступний період. Суд першої інстанції не взяв до уваги бездіяльність позивача у врегулюванні правових стосунків між ними у період з 2019 по 2024 років. Крім того, суд безпідставно не зобов`язав позивача привести у відповідність до чинного законодавства правові стосунки, які виникли між ним та позивачем, зокрема, укласти новий договір на основі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства», суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати коштів за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, у відповідача виникла заборгованість за період з жовтня 2021 року до липня 2024 року в розмірі 6345.08 грн., яка підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.162ЖК України громадянин, якому належить квартира (будинок) на праві приватної власності, зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Пунктом 1частини 1статті 5 ЗаконуУкраїни «Прожитлово-комунальніпослуги» від09листопада 2017року №2189-VIII передбачено, що до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає : забезпечення утриманняспільного майнабагатоквартирного будинку,зокрема прибираннявнутрішньобудинкових приміщеньта прибудинковоїтериторії,якщо прибудинковатериторія,за данимиДержавного земельногокадастру,знаходиться увласності абокористуванні співвласниківбагатоквартирного будинкувідповідно довимог законодавства,виконання санітарно-технічнихробіт,обслуговування внутрішньобудинковихсистем (крімобслуговування внутрішньобудинковихсистем,що використовуютьсядля наданнявідповідної комунальноїпослуги уразі укладенняіндивідуальних договорівз обслуговуваннямвнутрішньобудинкових системпро наданнятакої послуги,за умовамияких обслуговуваннятаких системздійснюється виконавцем),утримання ліфтівтощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонтспільного майнабагатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку .

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (ч. 1 ст. 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII).

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Рішенням 3 сесії 3-го скликання Жовківської міської ради від 03 вересня 1998 року №2 «Про реорганізацію комунальних підприємств м. Жовкви» реорганізовано міські комунальні підприємства, що є власністю Жовківської міської ради: міське виробниче управління, житлово-комунального господарства, міське управління будинками, мале державне підприємство «Санітарна очистка та інші комунальні послуги» шляхом об`єднання Жовківського міського управління будинками і малого державного підприємства «Санітарна очистка та інші комунальні послуги» до Жовківського міського управління житлово-комунального господарства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

28 грудня 2016 року між Комунальним підприємством «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 182, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 2 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 182 від 28 грудня 2016 року виконавець надає послуги відповідно до тарифу, встановленого рішенням виконавчого комітету Жовківської міської ради.

Відповідно до п. 20 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 182 від 28 грудня 2016 року цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 28 грудня 2019 року. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

18 березня 2024 року між Комунальним підприємством «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 , за умовами якого управитель зобов`язується надавати співвласниками послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , що полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, що включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем, утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 10 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №14 від 18 березня 2024 року передбачено, що ціна послуги з управління становить 3.7550 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 30 договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №14 від 18 березня 2024 року цей договір набирає чинності з 18 березня 2024 року та укладається строком на один рік.

З огляду на те, що договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 182 від 28грудня 2016року укладений до введення в дію норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017року № 2189-VIII (зі змінами, внесеними Законами України від 07 червня 2018 року № 2454-VIII та від 03 грудня 2020 року № 1060-IX), жодна зі сторін договору не заявляла про його розірвання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цей договір зберігав чинність до укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №14 від 18 березня 2024 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував довідку, видану Комунальним підприємством «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства», з якої вбачається, що за період з 01 жовтня 2021 року по 31 липня 2024 року Комунальне підприємство «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» надавало мешканцям будинку АДРЕСА_2 послуги з утримання будинку, які полягали у проведенні поточного ремонту та технічному обслуговуванні інженерних мереж, та внутрішньо-будинкових систем, технічному обслуговуванні димо-вентиляційних каналів, перевірці їх стану, прочищенні каналів на звернення, знятті показників лічильника, освітленні місць загального користування, прибиранні прибудинкових території.

При цьому в матеріалах справи відсутні підписані споживачем акти-претензії, які б свідчили про те, що послуга з утримання будинку не надається чи надається неналежної якості, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

З матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Жовківського районного суду Львівської області від 19 лютого 2024 року № 444/556/21 стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» заборгованість по оплаті за утримання будинку АДРЕСА_2 в сумі 5038.74 грн. та судовий збір в розмірі 302.80 грн.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 05 березня 2024 року судовий наказ Жовківського районного суду Львівської області від 19 лютого 2024 року у справі № 444/556/24 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь заявника Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» заборгованості по оплаті за утримання будинку АДРЕСА_2 в сумі 5038.74 грн. та судовий збір в розмірі 302.80 грн. скасовано.

Згідно з розрахунком заборгованості по оплаті за послуги з управління будинком станом на 01 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 по оплаті за послуги з управління будинком становить 6345.08 грн.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі або частково чи відсутність такої взагалі, а також не надав свого розрахунку заборгованості на спростування поданого позивачем розрахунку, не долучив квитанцій на підтвердження оплати наданих послуг з управління багатоквартирним будинком..

Враховуючи те, що на підставі договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 182 від 28 грудня 2016 року та договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 14 від 18березня 2024року, які відповідачем не осопрювалися і недійсними в судовому порядку не визнавалися, позивачем надавалися послуги з утримання будинку, якими відповідач фактично користувався, однак надані йому послуги не оплачував, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підставність позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» заборгованість по оплаті за утримання будинку за період з жовтня 2021 року до липня 2024 року в розмірі 6345.08 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 182 від 28 грудня 2016 року вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» із змінами, внесеними Законом України від 07 червня 2018 року № 2454-VIII, не спростовують обов`язку відповідача оплатити надані йому послуги з утримання будинку, якими він користувався.

Покликання апелянта на те, що суд не зобов`язав позивача укласти новий договір на основі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712, не беруться до уваги, оскільки зобов`язання до вчинення дій шляхом укладення нового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не є предметом даного позову, з огляду на те, що такі позовні вимоги, в тому числі і зустрічні позовні вимоги, сторони даного спору не пред`являли, а суд, враховуючи передбачений ч. 1 ст. 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 18 березня 2024 року між Комунальним підприємством «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на основі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712.

Покликання апелянта на бездіяльність Комунального підприємства «Жовківське міське виробниче управління житлово-комунального господарства» у вирішенні питання щодо врегулювання їхніх правовідносин в період з 2019 року до 2024 року, є безпідставними, оскільки протягом цього часу послуга з управління будинком надавалася на підставі укладених між сторонами договорів, а відповідач від отримання цих послуг не відмовлявся.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Постанова складена 01.05.2025 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк