Ухвала від 23.04.2025 по справі 947/4190/25

Справа № 947/4190/25

Провадження № 1-кс/947/5386/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024160000000917від 12.07.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 368-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором в рамкахкримінального провадження№12024160000000917від12.07.2024року заознаками вчиненнякримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.332,ч.4ст.368-3КК Українизвернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту з метою забезпечення можливого покарання у вигляді конфіскації майна на транспортний засіб марки «BMW X5», в кузові чорного кольору, VIN-код « НОМЕР_1 », державний номерний знак « НОМЕР_2 », який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні

Прокурор Київськоїокружної прокуратурим.Одеси ОСОБА_3 оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Слідчий суддя, приймаючи до уваги думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000917від 12.07.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 31.01.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 368-3 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для третьої особи за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в ітересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, повторно та за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 3 ст. 332 КК Україи, за каліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, усунення перешкод вчиненні з корисливих мотивів.

Слідчий суддя враховує, що санкціями ч. 3 ст.332 КК України та ч. 4 ст. 368-3 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

При цьому,відповідно дореєстраційної карткиТЗ підозрюваному ОСОБА_4 на правівласності належить транспортний засіб марки «BMW X5», в кузові чорного кольору, VIN-код « НОМЕР_1 », державний номерний знак « НОМЕР_2 »

Слідчий суддя вважає, що відносно транспортного засобу, який належить підозрюваному ОСОБА_4 наявна необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя прийшов до висновку, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, беручи до уваги розумність та співрозмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання в частині накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024160000000917від 12.07.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 368-3 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та здійснення будь-яких реєстраційний дій на транспортний засіб марки «BMW X5», в кузові чорного кольору, VIN-код « НОМЕР_1 », державний номерний знак « НОМЕР_2 », який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1