Рішення від 29.04.2025 по справі 522/24640/23

Провадження № 2/522/1460/25

Справа № 522/24640/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Єрганінової К.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради, Національного університету «Одеська національна морська академія», Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася 28.12.2023 до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради, Відокремленого структурного підрозділу фаховий коледж міського транспорту Національного університету «Одеська морська академія», Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, згідно якого просить відшкодувати завдану матеріальну шкоду внаслідок падіння дерева на автомобіль HONDACR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 26.07.2023, у розмірі 142438,33 грн та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.07.2023 близько о 12 годині дня позивачка разом з сином, який має інвалідність та матір`ю приїхали в організацію ООН за адресою: Сабанський провулок, буд. 3, оскільки вільного місця для паркування не було, зупинилися за адресою: м.Одеса, вуд. Маразліївська. Повернулися через 10 хвилин до автомобіля та виявили, що на автомобіль впало аварійне дерево. З висновку судового експерта ОСОБА_3 від 08.08.2023 вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 142438,22 грн. В досудовому порядку позивачка звернулася до всіх відповідачів, однак всі вказали, що не є суб`єктом, який має відшкодувати шкоду, тому позивачка вимушена звернутися до суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023, справа була передана судді Свяченій Ю.Б.

Ухвалою судді Свяченої Ю.Б. від 05.01.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду 12.02.2024 надійшов відзив Національного університету «Одеська морська академія», згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування відзиву зазначено, що відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія» не є юридичною особою та не може бути відповідачем. До позову не долучено доказів, що позивачка є власником пошкодженого автомобіля та документів складених НПУ щодо місця, дати та часу падіння дерева. Позивачка безпідставно не зазначає з кого просить стягнути шкоду, покладаючи такий обов`язок на суд. НУ «ОМА» є неналежним відповідачем, оскільки не відповідає за зелені насадження біля будівлі коледжу, адже на баланс коледжу передано виключну адміністративну будівлю, а не земельну ділянку. Позивачка залишила автомобіль в зоні дії забороненого знаку, тому її протиправні дії призвели до пошкодження майна.

До суду 05.02.2024 надійшов відзив від КП «Міськзелентрест» в особі представника Белікова Д.Л., згідно якого заперечує проти задоволення позову.

Відзив мотивований тим, що позивач не заявляє вимоги до КП «Міськзелентрест» та не наводить обґрунтувань залучення його в якості відповідача. Зелені насадження за адресою: АДРЕСА_1 не перебувають на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест».

До суду 12.02.2024 надійшла відповідь на відзив представника позивача Бикова Д.Ю., згідно якої вказує, що позивачка не вправі визначати винну особу у халатності та не виконанні своїх обов`язків, адже дерево яке впало на ї автомобіль було старим і трухлявим, то і залучено всіх відповідачів, а в ході розгляду справи має бути встановлено балансоутримувача та винну особу. Вказує, що зазначення НУ «ОМА» про порушення паркування не слід приймати до уваги, аде правоохоронні органи, які прибули на місце події не вбачали порушення правил дорожнього руху стосовно паркування. Вказує, що відповідачі досі перекладають відповідальність один на одного.

До суду 21.03.2024 надійшов відзив Одеської міської ради, поданий представником ОСОБА_4 , згідно якого заперечує проти позову, зазначаючи, що Одеська міська рада є неналежним відповідачем, адже вона не повинна проводити конкурси на визначення балансоутримувачів об`єктів благоустрою, рішенням Одеської міської ради створені виконавчі органи та комунальні підприємства, уповноважені з питання забезпечення благоустрою відповідних територій. Будівля коледжу знаходиться на балансі, а законодавство покладає обов`язок балансоутримувача утримувати не лише саму будівлю, а і прилеглу територію, тому відповідальною особою є фаховий коледж міського транспорту Національного університету «Одеська морська академія». Автомобіль позивача залишено в зоні дії знаку «стоянку заборонено», також 25.07.2023 об 11:00 год було складено попередження про небезпечні метрологічні явища, що покладає на позивачку винну за незбереження своєї власності. Жодних доказів, що дерево, яке впало на автомобіль було аварійним, сухостійним або таким, що потребувало підрізки чи додаткового догляду, до матеріалів справи не додано. Також відсутні докази на підтвердження завдання моральної шкоди та її розміру.

Ухвалою від 12.06.2024 було замінено первісного відповідача Відокремлений структурний підрозділ Фаховий коледж міського транспорту Національного університету «Одеська національна морська академія» на належного відповідача - Національний університет «Одеська національна морська академія».

ОСОБА_2 заявою від 27.11.2024 повідомив про припинення повноважень представника ОСОБА_1 .

На підставі розпорядження Приморського районного суду м. Одеси №149/25 від 16.01.2025 на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси, у зв`язку з поданням заяви про відставку», по справі було проведено 17.01.2025 повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями в результаті якого справа була передана судді Бондарю В.Я.

У період з 20.01.2025 по 22.01.2025 суддя Бондар В.Я. перебував у відпустці, у зв`язку з чим справа передана судді 23.01.2025.

Ухвалою від 23.01.2025 справу прийнято до розгляду судді Бондаря В.Я. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 10.03.2025.

У судовому засіданні 10.03.2025 проведеному за участі ОСОБА_1 , представника Одеської міської ради Лебедєвої Д.Ф., представника НУ «Одеська національна морська академія» - Дяговець Т.М., у зв`язку з неявкою нового адвоката позивача відкладено розгляд справи на 19.03.2025, попереджено представника позивача про неналежне виконання обов`язків та наслідки зловживання процесуальними правами.

У судовому засіданні 19.03.2025 проведеному за участі ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 , представника Одеської міської ради Лебедєвої Д.Ф., представника НУ «Одеська національна морська академія» - Дяговець Т.М., долучено додаткові докази подані Одеською міської радою, з метою надання часу новому представнику позивача ознайомитися зі справою, розгляд справи відкладено на 31.03.2025. Представник ОСОБА_7 просила надалі розглядати справу за її відсутності.

До суду 27.03.2025 надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_6 про заміну відповідача.

У зв`язку з отриманням повідомлення про замінування будівлі суду, розгляд справи у судовому засіданні 31.03.2025 було відкладено на 07.04.2025.

У судовому засіданні 07.04.2025 проведеному за участі ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6 , представника Одеської міської ради Славінської А.Ю., було поновлено строк та задоволено клопотання про заміну відповідача, змінено Одеську міську раду на Виконавчий комітет Одеської міської ради, з метою сповіщення залученого відповідача оголошено перерву до 29.04.2025.

У судовому засіданні 29.04.2025 ОСОБА_1 та її представник Хрульова В.Б. підтримали позовні вимоги та просили задовольнити. Представник Виконавчого комітету Одеської міської ради Лебедєва Д.Ф. повідомила, що не може написати відзив, оскільки у позові не просять стягнути гроші з Виконкому, однак просила врахувати відзив Одеської міської ради як позицію Виконавчого комітету Одеської міської ради, заперечувала проти позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (т.1 а.с.137-138).

ОСОБА_1 26.07.2023 звернулася до поліції з заявою про фіксування факту падіння дерева на автомобіль HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 40/42 (т.1 а.с.9, 139, 140-141).

26.07.2023 видимість була 11 км, опадів не було, вітер був південний 6 м/с, пориви 10-14 м/с, про що свідчить лист Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 20.12.2023 (т.1 а.с.163).

25.07.2023 в 11:00 год було складено попередження про небезпечні метеорологічні явища (1 рівень небезпеки жовтий), що протягом 26.07.2023 очікують пориви південного вітру швидкістю 15-20 м/с, однак фактично пориви вітру були 10-14 м/с, що не є небезпечним явищем.

Згідно висновку експерта №157-23 від 08.08.2023 складеного судовим експертом Крутих Є.О, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 26.07.2023, визначається рівною 142438,33 грн. Огляд автомобіля проводився 02.08.2023 (т.1 а.с.11-17).

Згідно листа Комунального підприємства «Міськзелентрест» від 14.12.2023, зелені насадження, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест» (т.1 а.с.28).

Згідно додатку №1 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008 №102 адреса: АДРЕСА_1 відсутня у переліку об`єктів, що знаходяться на обслуговуванні в КП «Мвськзелентрест» (т.1 а.с.109-118).

З листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 11.12.2023 вбачається, що Департамент не уповноважений на відшкодування шкоди громадянам. Завданої внаслідок падіння дерева (а.с.29-30).

Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Одеси відповідно до свідоцтва про право власності від 05.03.2007 (т.1 а.с.78).

Відокремлений структурний підрозділ Фаховий коледж морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія» доповідною запискою від 24.01.2024 повідомив, що багаторічні насадження станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 на балансі коледжу не обліковуються (т.1 а.с.79).

Докладна записка начальника коледжу від 25.01.2024 свідчить про відсутність акту постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м.Одеси (т.1 а.с.80).

Акт огляду доданий до відзиву не приймається до уваги, адже складений 25.01.2024, тобто через пів року після події падіння дерева, що виключає можливість встановлення фактичних обставин шляхом виходу на місце (т.1 а.с.83-90).

Дійсно будівля за адресою АДРЕСА_1 віднесена до пам`ятки архітектури та пам`ятки історії місцевого значення, про що свідчить додаток до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2005 №259 (т.1 а.с.74-76) та охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 05.12.2012 №05-12-2012-ЕС (т.1 а.с.166 на звороті-168).

Згідно п.5 договору користувач, тобто Морехідний коледж технічного флоту Одеської національної морської академії зобов`язався утримувати пам`ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані, утримувати територію пам`ятки упоряджено (т.1 а.с.167).

12.02.2025 комісією на чолі з Департаментом з благоустрою міста Одеси складено акт комісійного обстеження території, згідно якого, на місці наявні залишки дерева пень породи клен (т.2 а.с.26-29).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до пункту 3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила), до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

У пункті 3.2 Правил передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Елементи благоустрою входять до складу об`єктів благоустрою, за винятком меморіальних комплексів та об`єктів монументального мистецтва, фонтанів (пункт 5.6. Правил).

Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18), зазначено, що, «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку. Місцевий суд установив, що відповідач КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_3 , проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку. Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем доказами, про що вказувалося вище.

В розумінні ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п. п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень біля будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, затверджені правила благоустрою території м. Одеси.

Відповідно до вказаних Правил, з подальшими змінами та доповненнями:

- балансоутримувач власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність; здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законодавством;

- прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку;

- утримання будинків і прибудинкових територій діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об`єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців, за погодженням з виконавчим комітетом Одеської міської ради один раз на п`ять років з квітня до жовтня відповідно до Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001р. № 226. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об`єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми. За даними паспорта складається реєстр зелених насаджень.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази визначення на час падіння дерева 26.07.2023 прибудинкової території будівлі АДРЕСА_1 , на підставі акту на право власності чи користування земельною ділянкою у відповідності до Правил благоустрою території м. Одеси.

Також до справи не додано акт інвентаризації зелених насаджень та паспорт об`єкту благоустрою земельної ділянки з зеленими насадженнями поблизу будинку АДРЕСА_1 .

Будівля №40/42 передана на баланс Морехідного коледжу технічного флоту Одеської національної морської академії та є пам`яткою архітектури місцевого значення, однак прибудинкова територія на баланс коледжу не передавалася. Прибирання прибудинкової території про що вказано в комісійному акті обстеження, не свідчить про обов`язок такого прибирання та зобов`язання доглядати за деревами.

Згідно ч.1 ст. 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» територія пам`ятки - це територія, історично і топографічно пов`язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам`ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам`ятки. Межі та режими використання території пам`ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам`ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам`ятки встановлюється: для пам`яток архітектури - 20 метрів навколо периметра забудови.

Спеціальний режим використання території навколо пам`ятки архітектури не означає покладення на балансоутримувача такої пам`ятки обов`язків з догляду за деревами в межах території.

Тому, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Тому, дерево впало 26.07.2023 біля будинку АДРЕСА_1 , яке розташоване на землі комунальної власності, а тому, його власником є територіальна громада міста Одеси.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п.3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п.5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустроюнаселених пунктів,визначення балансоутримувачата контрольза станомзелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено що ним визначено такого балансоутримувача за наведеною адресою.

Тобто, виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями, також не доказано що на балансоутримувача будівлі-пам`ятки архітектури покладено обов`язок з утримання зелених насаджень навколо пам`ятки архітектури.

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

За таких умов, оскільки частина дерева, яка впала на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно до ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку Морехідного коледжу технічного флоту Одеської національної морської академії чи будь-якої іншої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому суд дійшов висновку що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди має бути покладений на Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов`язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень встановлено матеріалами справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17.

Єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка б свідчила про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку її відшкодувати, було б заподіяння такої шкоди у зв`язку із дією об`єктивних обставин, зокрема те, що падіння дерева на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо.

Однак, будь-яких відомостей щодо таких обставин відповідачами не надано, адже листом Гідрометеорлогічного центру Чорного та Азовського морів повідомлено, що пориви вітру, які відносять до небезпечних гідрометеорологічних явищ могли бути 26.07.2023, однак 26.07.2023 вітер був південний 6 м/с, пориви були 10-14 м/с, в той час як небезпечним є пориви вітру від 15 м/с і більше.

Матеріалами справи доведено факт завдання шкоди позивачу в результаті падіння частини дерева на автомобіль, протиправність бездіяльності відповідача - виконавчого комітет Одеської міської ради, яка виразилась у не визначенні балансоутримувача зелених насаджень біля будинку, причинний зв`язок між ними, а Виконавчий комітет Одеської міської ради, відповідно до вимог ст. ст. 12,13, 49, 81, 89 ЦПК України, це не спростував і не довів відсутності своєї вини та відсутність підстав для відшкодування шкоди.

Розмір заподіяної матеріальної шкоди відповідачами не спростований, а, отже, наведена у висновку експерта сума матеріального збитку є доведеною та підлягає стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Таким чином, аналіз наведених вище норм права та обставини справи надають підстави дійти висновку, що виконавчий комітет Одеської міської ради, як балансоутримувач об`єктів комунальної власності, є відповідальною особою за стан зелених насаджень на території м. Одеси, у зв`язку із чим на нього покладений обов`язок приймати рішення про видалення зелених насаджень.

У випадку заподіяння майну чи здоров`ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Щодо того, що у позові не вказано з кого конкретно позивач просить стягнути шкоду, то встановлення обставин «чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду» покладається на суд, про що вказується у мотивувальній частині рішення (п.4 ч.4 ст. 265 ЦПК України).

Відповідно до ст. 266 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 припаркувалася в межах дії знаку «стоянку заборонено», оскільки підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, однак такої до матеріалів справи долучено не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача у розмірі 142438,33 грн підлягає стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В результаті падіння дерева на автомобіль, що належить позивачу, транспортний засіб був пошкоджений.

ОСОБА_1 не могла користуватися автомобілем, що внесло корективи до звичного способу життя, а відновлення прав займає тривалий час та втомлює.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позивач частково обґрунтувала розмір спричиненої їй моральної шкоди.

Враховуючи вищевказані негативні наслідки і перенесенні моральні страждання та виходячи з принципів справедливості, розумності та достатності, характеру та обсягу заподіяних потерпілому фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважає, що достатньою компенсацією моральної шкоди є сума у розмірі 5000 гривень.

Отже, позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, позивачем не доведено, в чому конкретно виражалась неправомірність дій чи бездіяльності відповідачів КП «Міськзелентрест» та Національного університету «Одеська національна морська академія», які призвели до падіння дерева та пошкодження автомобіля, не доведений причинно-наслідковий зв`язок між діями чи/або бездіяльністю цих відповідачів та завданою позивачу шкодою від падіння дерева та пошкодженням автомобіля, тому у задоволенні позовних вимог до КП «Міськзелентрест» та Національного університету «Одеська національна морська академія» слід відмовити.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави наводити доводи іншим аргументам учасників справи.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради, Національного університету «Одеська національна морська академія», Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 142 438 (сто сорок дві тисячі чотириста тридцять вісім) гривень 33 (тридцять три) копійки.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди та до відповідачів Комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради, Національного університету «Одеська національна морська академія» - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02 травня 2025 року.

Суддя: В.Я. Бондар