Рішення
від 02.05.2025 по справі 907/130/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/130/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу

за позовом Мукачівської окружної прокуратури, 89600, м.Мукачево, вул. А.Літуна, 15,

в інтересах держави в особі Івановецької сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350487, 89636, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Іванівці, вул. Миру, 15,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ - 41999833, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18,

про визнання недійсними угод та стягнення безпідставно збережених коштів,

за участі секретаря судового засідання - Меліки І.В.

представників сторін:

прокурор - Чулей Олександр Юрійович, посвідчення,

представник відповідача - Горінецький Володимир Йосипович, самопредставництво; - при проголошенні рішення - Фартушок Тарас Ігоревич, довіреність,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Івановецької сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350487, з позовними вимогами стягнення на користь сільської ради з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ - 41999833, надмірно сплачених коштів в сумі 131 773.70грн. та визнання додаткових угод до договору недійсними.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 05.02.2025 позовну заяву (вх. №02.3.1-05/145/25 від 05.02.2025 року) - залишено без руху для виправлення недоліків, які усунено 12.02.2025, про що подано відповідну заяву (вх. №02.3.1-02/1420/25).

Ухвалою суду від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Надалі, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/2280/25 від 10.03.2025 року), в якому він позов не визнав, просив у задоволенні позову Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Івановецької сільської ради - відмовити повністю.

Представник позивача Івановецької сільської ради повідомив про підтримку позову прокурора та про розгляд справи за відсутності представника в судовому засіданні.

При розгляді справи в підготовчому засіданні та по суті справи судом вирішено клопотання та заяви сторін, про що постановлено протокольні ухвали.

В судовому засіданні 25.03.2025 суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті за відсутності представників інших учасників справи, які належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні судом розпочато розгляд справи по суті із з`ясування обставин справи та дослідження доказів: заслухано вступне слово позивача, проголошеного прокурором, а також вступне слово відповідача, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, після чого в судовому засідання було оголошено перерву до 08.04.2025 року.

В судовому засіданні 08.04.2025 суд перейшов до безпосереднього дослідження доказів в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення сторін, заслухав пояснення прокурора та представника відповідача з приводу письмових доказів.

В судовому засіданні судом з`ясовано окремі позиції сторін та перевірено докази, якими підтверджуються обставини, що стали підставою для збільшення ціни одиниці товару (електроенергії). З мотивів, передбачених ч. 4 ст. 74 ГПК України (сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів) суд дійшов висновку про необхідність витребування нових доказів від відповідача, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.04.2025, в якому судом завершено розгляд справи, заслухано заключне слово прокурора та представника відповідача.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 02.05.2025 року.

02.05.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено учасників про час складання повного рішення.

Правова позиція Прокурора у справі.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані порушенням сторонами, зокрема Відповідачем, вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з підвищенням без визначених законодавством підстав ціни товару (електроенергії) зі зменшенням, відповідно, обсягів постачання, у зв`язку з чим прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди, що укладені між сторонами договору та, у зв`язку з недійсністю укладених додаткових угод, - прокурор просить стягнути з відповідача ТОВ Закарпаттяенергозбут на користь Івановецької селищної ради безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 131 773,70 грн., а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору, які сплачені Закарпатською обласною прокуратурою.

Прокурор вважає, що переплативши грошові кошти місцевої громади позивач Івановецька селищна рада без наявних правових підстав витратила бюджетні кошти, що було здійснено на шкоду інтересам держави та територіальної громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі", а відповідач ТОВ Закарпатгяенергозбут, окрім того, порушив засади цивільного законодавства (добросовісність, розумність здійснення цивільних прав), з огляду на що вказані додаткові угоди до договорів про постачання електроенергії суперечать інтересам держави та підлягають визнанню недійсними.

Прокурор обгрунтовує вимоги посиланням на ст. 207 ГК України, ст. 203, 215, 216, 1212 ЦК України.

У зв`язку з наведеним прокурор зазначає, що розмір безпідставно (зайво) отриманих відповідачем коштів від позивача в якості оплати вартості поставленої останньому електричної енергії, як різниця між фактично сплаченою Споживачем вартістю електроенергії та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої означеними додатковими угодами ціни 1 кВт/год електроенергії, ціну позову, які просить стягнути з відповідача у справі.

Прокурор у позовній заяві та у відповіді на відзив стверджує, що Івановецькою сільською радою проведено відкриті торги, за результатами яких замовником 17.01.2022 укладено договір № 180079/2022/1 з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про постачання 408 500 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 1 339 879,00 грн. (далі за текстом - Договір).

19.01.2023 оприлюднено звіт про виконання договору на суму 918 402,46 грн. При цьому, сторонами під час дії договору вносились зміни до його істотних умов, зокрема в частині збільшення ціни за одиницю товару з підстав коливання ціни електричної енергії на ринку.

Прокурором зроблено розрахунки надмірно сплачених коштів, зважаючи на внесені зміни, через що ціна товару загалом зросла з 3,279 997 грн. до 4,608 223 грн. за 1 кВт/год, що становить 40,5%, [(4,608223 3,279997) / 3,279997] х 100% = 0,40494732159815994 х 100% = 40,49%, зокрема окремо за кожною Додатковою угодою, порівняно з договірною ціною, зазначено таке:

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2022 ціну підвищено до 3,566 233 грн. за 1 кВт/год, що становить 8,73% від ціни за договором:

[(3,566233 - 3,279997) / 3,279997] х 100% = 0,08726715298824975 х 100% 8,72%

Додатковою угодою № 2 від 15.09.2022 до 3,881 064 грн. за 1 кВт/год, що становить 18,33% від ціни за договором: [(3,881064 - 3,279997) / 3,279997] х 100% = 0,18325230175515406 х 100% = 18,32%

Додатковою угодою № 3 від 29.09.2022 до 4,277 347 грн. за 1 кВт/год, що становить 30,41% від ціни за договором: [(4,277347 - 3,279997) / 3,279997] х 100% = 0,3040704000643903 х 100% = 30,41%

Додатковою угодою № 4 від 03.10.2022 до 4,608 223 грн. за 1 кВт/год, що становить 40,5% від ціни за договором: [(4,608223 - 3,279997) / 3,279997] х 100% = 0,40494732159815994 х 100% = 40,49%

Прокурор стверджує, що Івановецькою сільською радою фактично оплата за ціною на електричну енергію 3,279 997 грн. за 1 кВт/год, відповідно до умов основного договору № 180079/2022/1 від 17.01.2022 не здійснювалася.

Ця обставина, на думку Прокурора призвела до руйнування (нівелювання) усіх зусиль з організації та проведення публічних торгів та укладання Договору постачання електроенергії за вимогами тендерної документації, проведення закупівлі на максимально вигідних для держави умовах, призвела до отримання постачальником коштів з порушенням законних підстав, а також до втрати коштів місцевою громадою з вини постачальника.

1. Так, Івановецькою сільською радою, відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № 180079/1/1 за 11.02.2022, здійснено оплату за спожиту електричну енергію за січень 2022 року обсягом 12 071 кВт/год, на суму 43 048,00 грн, що становить 3,566233 грн. за 1 кВт/год та підтверджується доданими до справи актами прийняття-передавання та відповідними платіжними дорученнями.

Отже, оплату здійснено за ціною на електричну енергію, відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 31.01.2022, якою підвищено ціну до 3,566 233 грн. за 1 кВт/год.

Відповідно до п. 5 вказаної угоди, вона поширює свою дію на відносини сторін, які виникли з 17.01.2022, що є порушенням п. 13.10.1 умов договору (за умовами договору зміни діють не раніше ніж через 20 днів від дня направлення споживачу повідомлення про підвищення ціни, однак такого не було, що підтверджується листом Івановецької сільської ради № 21/03-09 від 03.01.2025).

12 071 кВт/год х 3,279 997 грн = 39 592,8438 грн. - підлягало оплаті, 43 048 грн - 39 592,8438 грн = 3 455,15621 грн. - переплата.

Аналогічно, відбувалася оплата за наступними актами.

2. Акт № 180079/2/1 від 03.03.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року обсягом 25 913 кВт/год в розмірі 92 411,80 грн, що становить 3,566 233 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 92 411,78 грн, що підтверджується доданими до справи актами прийняття-передавання та відповідними платіжними дорученнями: 25 913 кВт/год х 3,279 997 грн = 84 994,5623 грн. - підлягало оплаті; Фактично сплачено 92 411,78 грн (- 84 994,5623 грн) Переплата становить 7 417,21774 грн.

3. За актом № 180079/3/1 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за березень 2022 року обсягом 35 779 кВт/год в розмірі 127 596,25 грн, що становить 3,566 233 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями: № 177 від 29.03.2022 на суму 7 777,95 грн, № 179 від 29.03.2022 на суму 773,88 грн, № 183 від 29.03.2022 на суму 97 572,14 грн, № 181 від 29.03.2022 на суму 21 472,28 грн.

Всього 35 779 кВт/год х 3,279 997 грн = 117 355,013 грн. підлягало оплаті за Договором.

Фактично 127 596,25 грн - 117 355,013 грн =10 241,2373 грн. - переплата.

4. За актом № 180079/4/1 02.05.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за квітень 2022 року обсягом 29 110 кВт/год в розмірі 103 813,04 грн, що становить 3 ,5 66 237 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями:

№ 264 від 05.05.2022 на суму 9 568,21 грн,

№ 262 від 05.05.2022 на суму 435,10 грн,

№ 260 від 05.05.2022 на суму 7 328,60 грн,

№ 258 від 05.05.2022 на суму 86 481,13 грн,

29 110 кВт/год х 3,279 997 грн := 95 480,7127 грн. - підлягало оплаті,

103 813,04 грн - 95 480,7127 грн = 8 332,32733 грн. - переплата.

5. За актом Nє 180079/5/1 від 03.06.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за травень 2022 року обсягом 13 970 кВт/год в розмірі 49 820,28 грн, що становить 3,566 233 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями:

N 350 від 06.06.2022 на суму 4 518,42 грн,

N 355 від 06.06.2022 на суму 677,58 грн,

N 359 від 06.06.2022 на суму 2 646,14 грн,

N 364 від 06.06.2022 на суму 41 978,14 грн,

49 820,28 кВт/год х 3,279 997 грн = 45 821,5581 грн. - підлягало оплаті,

49 820,28 грн - 45 821,5581 грн = 3 998,72191 грн. - переплата.

6. За актом N 172227/6/1 від 03.06.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за червень 2022 року обсягом 495 кВт/год в розмірі 1 765,28 грн, що становить 3,566 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжним дорученням N 450 від 19.07.2022 на суму 1 765,28 грн,

495 кВт/год х 3,279 997 грн = 1 623,598 грн. - підлягало оплаті,

1 765,28 грн - 1 623,598 грн =141,681 грн. - переплата.

7. За актом N 180079/6/ 1 від 06.07.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за червень 2022 року обсягом 15 425 кВт/год в розмірі 55 009,14 грн, що становить 3,566 233 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями:

N 438 від 12.07.2022 на суму 574,18 грн,

N 440 від 12.07.2022 на суму 1 936,46 грн,

N 442 від 12.07.2022 на суму 49 203,30 грн,

N 436 від 06.09.2022 на суму 3 295,20 грн,

15 425 кВт/год х 3,279 997 грн = 50 593,9537 грн. - підлягало оплаті,

55 009,14 грн - 50 593,9537 грн = 4 415,186 грн. - переплата.

8. За актом N 180079/7/1 від 05.08.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за липень 2022 року обсягом 20 095 кВт/год в розмірі 71 663,46 грн, що становить 3,566 233 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями:

N 489 від 08.08.2022 на суму 4 275,91 грн,

N 493 від 08.08.2022 на суму 2 132,60 грн,

N 495 від 08.08.2022 на суму 64 459,64 грн,

N 491 від 08.08.2022 на суму 795,31 грн.

20 095 кВт/год х 3,279 997 грн = 65 911,5397 грн. - підлягало оплаті,

71 663,46 грн - 65 911,5397 грн = 5 751,92 грн. - переплата.

Таким чином, переплата становить 43 753,4475 грн.

У подальшому здійснювалася оплата за ціною на електричну енергію з урахуванням внесених додатковою угодою N_° 2 від 15.09.2022 змін до договору, якою підвищено ціну до 3,881 064 грн. за 1 кВт/год.

9. За трьома актами за однаковим № 180079/8/1 від 19.09.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за серпень 2022 року:

- обсягом 31 564 кВт/год в розмірі 122 501,90 грн,

- обсягом 394 кВт/год в розмірі 1 529,94 грн,

- обсягом 697 кВт/год в розмірі 2 704,07 грн,

Тобто, загальним обсягом 32 655 кВт/год на загальну суму 126 735,91 грн, що становить 3,881 грн. за 1 кВт/год.

Оплата підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№ 561 від 19.09.2022 на суму 4 490,39 грн,

№ 563 від 19.09.2022 на суму 578,28 грн,

№ 565 від 19.09.2022 на суму 2 522,69 грн,

№ 568 від 19.09.2022 на суму 118 744,55 грн,

Отже, фактично здійснено оплату за спожиту електричну енергію обсягом 32 655 кВт/год на загальну суму 126 335,91 грн., що на 400 грн. менше ніж загальна сума за трьома актами за однаковим № 180079/8/1 від 19.09.2022.

Вказаний факт недоплати в сумі 400 грн. також підтверджується листом Івановецької сільської ради № 21/03-09 від 03.01.2025, який е додатком до позовної заяви).

32 655 кВт/год х 3,279 997 грн = 107 108,302 грн. - підлягало оплаті,

126 335, 91 грн - 107 108,302 грн =19 227,608 грн. - переплата.

У подальшому здійснювалася оплата за ціною на електричну енергію з урахуванням внесених додатковою угодою N- 3 від 29.09.2022 змін до договору, якою підвищено ціну до 4,277 347 грн. за 1 кВт/год.

10. За актом № 180079/9/1 від 17.10.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за вересень 2022 року обсягом 22 279 кВт/год в розмірі 94181,60 грн, що становить 4,227 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями:

№ 602 від 17.10.2022 на суму 4 607,80 грн,

№ 606 від 17.10.2022 на суму 760,97 грн,

№ 608 від 17.10.2022 на суму 2 489,90 грн,

№ 612 від 17.10.2022 на суму 86 322,93 грн,

22 279 кВт/год х 3,279 997 грн = 73 075,05 грн. - підлягало оплаті,

94 1 81 ,60 грн - 73 075,05 грн = 21 106,5468 грн. - переплата.

У подальшому здійснювалася оплата за спожиту у жовтні 2022 року електричну енергію, зокрема з 01.10.2022 по 03.10.2022 за ціною 4,227 грн. за 1 кВт/год, а у подальшому за ціною 4,608 грн. за 1 кВт/год, що відповідає умовам внесених додатковою угодою №4 від 03.10.2022 змін до договору, якою підвищено ціну до 4,608 223 грн. за 1 кВт/год.

Вказаний факт підтверджується рахунком HEE № 180079/10/1 від 01.11.2022 до договору № 180079/2022/1 від 17.01.2022, який додано до позовної заяви у якому зазначено тарифи, за якими можливо здійснити розрахунок ціни за 1 кВт/год додавши 20% ПДВ:

3,522789 (тариф)+0,7045 (20% ПДВ) = 4,227 грн.

3,840186 (тариф)+0,768 (20% ПДВ) = 4,608 грн.

11. Так, за актом № 180079/10/1 від 09.11.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за жовтень 2022 року обсягом 19 705 кВт/год в розмірі 90 315,24 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 657 від 09.11.2022 на суму 7 957,21 грн,

№ 659 від 09.11.2022 на суму 1 338,74 грн,

№ 661 від 09.11.2022 на суму 7 631,34 грн,

№ 663 від 09.11.2022 на суму 73 387,95 грн,

19 705 кВт/год х 3,279 997 грн = 64 632,34 грн. - підлягало оплаті,

90 315,24 грн - 64 632,34 грн = 25 682,8991 грн. - переплата.

12. За актом № 172227/9/1 від 09.11.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за жовтень 2022 року обсягом 200 кВт/год в розмірі 845,47 грн, що становить 4,227 грн. за 1 кВт і підтверджується платіжним дорученням № 665 від 09.11.2022 на суму 845,47 грн.

200 кВт/год х 3,279 997 грн = 655,99 грн. - підлягало оплаті,

845,47 грн - 655,99 грн =189,47 грн. - переплата.

У подальшому здійснювалася оплата за ціною на електричну енергію за ціною 4,608 223 грн. за 1 кВт/год, що відповідає умовам внесеним додатковою угодою N 4 від 03.10.2022 змін до договору щодо підвищення ціни.

13. За актом № 180079/11/1 від 13.12.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року обсягом 8 986 кВт/год в розмірі 41 409,49 грн, що становить 4,608 223 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями:

№ 728 від 13.12.2022 на суму 14 068,92 грн,

№ 729 від 13.12.2022 на суму 1 571,42 грн,

№ 731 від 13.12.2022 на суму 5 787,93 грн,

№ 736 від 13.12.2022 на суму 19 981,22 грн,

8 986 кВт/год х 3,279 997 грн = 29 474,053 грн. - підлягало оплаті,

41 409,49 грн - 29 474,053 грн = 11 935,437 грн. - переплата.

14. За актом № 180079 від 13.12.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року обсягом 3 82 кВт/год в розмірі 1 750 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 739 від 13.12.2022 на суму 1 750 грн, 382 кВт/год х 3,279 997 грн = 1 252,96 грн. - підлягало оплаті, 1 750 грн -1 252,96 грн = 497,04 грн. - переплата.

15. За актом № 180079/12/1 від 23.12.2022 здійснено оплату за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року обсягом 7 063 кВт/год в розмірі 32 547,88 грн, що становить 4,608 223 грн. за 1 кВт/год і підтверджується платіжними дорученнями:

№ 799 від 23.12.2022 на суму 10 340,85 грн,

№ 802 від 23.12.2022 на суму 14 110,36 грн,

№ 795 від 23.12.2022 на суму 7 322,47 грн,

№ 797 від 23.12.2022 на суму 774,20 грн,

7 063 кВт/год х 3,279 997 грн = 23 166,6188 грн. - підлягало оплаті,

32 547,88 грн - 23 166,6188 грн = 9 381,26 грн. - переплата.

Загальна сума переплати за додатковими угодами № 1, № 2, № 3, №4 до договору становить 131 773,70 грн.

Оплата вартості за спожиту електричну енергію у відповідності до зазначених вище актів підтверджується платіжними дорученнями, і складає 932 512,82 грн, а також інформацією з відкритих джерел інтернету, а саме єдиного вебпорталу публічних закупівель «Spending».

Поряд з іншим, Прокурор зазначає, що відповідно до умов договору, які залишилися не змінними і неодноразово закріпленими змістом додаткових угод № 1-4, загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 339 879,00 грн, що не відповідає дійсності.

Відповідно до договору, ціна електричної енергії є обов`язковою для сторін. Під час укладання договору сторони домовилися про всі істотні умови договору, у тому числі щодо ціни, при цьому ТОВ «Закарпаттяенергозбут» володіло інформацією про ціну на ринку на електричну енергію.

Прокурор вважає, що Постачальнику з початку участі у процедурі закупівлі та на момент укладення основного договору було відомо про можливі економічні ризики укладення договору та зростання ціни товару, проте товариство не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю на стадії укладання, а в подальшому порушило умови і порядок збільшення ціни одиниці товару.

Обов`язкові умови, необхідні для зміни ціни за одиницю електричної енергії (як товару), визначені саме у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі за текстом - закон), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічно позиція щодо необхідності документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, при внесенні змін до договору закупівлі в частині збільшення за одиницю товару, викладена в постановах Верховного суду України від 16.04.2019, справа № 915/346/18; від 25.06.2019, справа № 913/308/18; від 12.09.2019, справа № 915/1868/18.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/366/22 зазначає, що виключно коливання цін на ринку електричної енергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. При цьому, Верховний Суд також вважає, що обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни кількість підписаних додаткових угод.

Окрім цього, слід врахувати правові висновки щодо застосування норм п. 2 ч. 5 ст. Закону України «Про публічні закупівлі», які викладено у п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зокрема: ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Окрім того, укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Додатковими угодами замовником неодноразово змінено істотні умови договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до пропорційного зменшення кількості самого товару.

Внесення змін до істотних умов договору шляхом укладання додаткових № 1 від 31.01.2022, № 2 від 15.09.2022, № 3 від 29.09.2022, № 4 від 03.10.2022 в частині застосування ціни за електричну енергію, які не відповідають основному договору від 17.01.2022, призвело до зайво сплачених коштів Івановецькою сільською радою на суму 131 773,70 грн.

При вивченні питання про наявність порушень інтересів держави з наданих Івановецькою сільською радою листа № 21/03-09 від 03.01.2025 та матеріалів Прокурором встановлена відсутність письмових пропозицій ТОВ «Закарпаттяенергозбут» щодо зміни умов договору № 180079/2022/1 від 17.01.2022 стосовно підвищення ціни за спожиту електричну енергію з належним документальним підтвердженням коливання ціни на ринку у відповідній торгівельній зоні за період стосовно якого подається звернення або на дату укладення додаткової угоди № 1. Прокурор вважає, що відсутність вказаних документів свідчать про відсутність підстав для укладення додаткової угоди №1 від 31.01.2022.

Прокурор вказує, що організацією функціонування ринку електроенергії в Україні здійснює АТ «Оператор ринку», який публікує інформацію про торги електричною енергією на ринку «на добу наперед» на сайті за посиланням: https://www.oree.com.ua/

Проаналізувавши середньозважені ціни за січень 2022 встановлено, що середньозважена ціна (без ПДВ) на електричну енергію на день укладення:

- договору від 17.01.2022 - 2593,4 грн за 1 мВт/год.,

- додаткової угоди № 1 від 31.01.2022 - 2586,3 грн за 1 мВт/год.

3 17.01.2022 прослідковується щоденне зниження ціни, що підтверджується інформацією з сайту АТ «Оператор ринку», який додано до позовної заяви.

У подальшому, 17.08.2024 ТОВ « Закарпаттяенергозбут» звернулося до Івановецької сільської ради з листом № 502-16/730, додатком до якого є цінова довідка № Ц-62 від 10.08.2022, довідка з показниками РДН та ВДР за липень 2022 року.

Вивченням довідки з показниками РДН та ВДР за липень 2022 року встановлено, що довідку складено у табличній формі, яка передбачає графи з метою порівняння ціни за липень 2022 року з червнем 2022 року і не передбачається інформація за серпень-вересень 2022 року.

Показник середньозваженої ціни на РДН по Бурштинському острову (БУОС - відповідна торгівельна зона) у ній відсутні, а наявні прочерки.

Оскільки додаткову угоду № 2 укладено 15.09.2022, то навіть за наявності інформації у відповідних графах по БУОС за липень-червень 2022 року вона, (рівно як і наявна у довідці інформація щодо коливання ціни у бік збільшення по ОЕС) не могла буди актуальною станом на 15.09.2022, а саме дату укладення додаткової угоди № 2, отже і не могла бути належною підставою для укладення додаткової угоди №2.

Цінова довідка Закарпатської торгово-промислової палати № Ц-62 від 10.08.2022 відповідно до якої за даними АТ «Оператор ринку» відображає середньозважену ціну на РДН по об`єднаній енергетичній системі України - ОЕС (однак відповідною торгівельною зоною є БУОС).

У довідці також відображено відсоток подорожчання електричної енергії у липні 2022 року у порівнянні з червнем 2022 року, що не є актуальним для укладення 29.09.2022 року додаткової угоди № 2, оскільки вказана довідка не містить інформацію щодо коливання ціни у бік її збільшення станом на вересень 2022 року по відповідній торговій зоні БУОС.

Вже через п`ять днів після цього, а саме 20.09.2022 ТОВ «Закарпаттяенергозбут» звернулося до Івановецької сільської ради з листом № 502-16/830 з наданням цінових довідок № Ц-62 від 10.08.2022 (яка надавалася раніше у додаток до листа № 502-16/730), № Ц-64 від 19.09.2022, роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку» РДН за серпень 2022 року, яка передбачає графи з метою порівняння ціни за липень 2022 року з серпнем 2022 року і не передбачається інформація за вересень 2022 року, а також роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку» про коливання ціни у бік її збільшення на РДН за період 1 - 10 вересня 2022 року.

Після цього, 29.09.2022 укладено додаткову угоду № 3, а 03.10.2022 укладено додаткову угоду № 4.

Вивченням наданих роздруківок встановлено, що показник середньозваженої ціни на РДН по відповідній торгівельній зоні БУОС у них відсутній, а наявні прочерки. Оскільки додаткову угоду № 3 укладено 29.09.2022, отже навіть за наявності інформації у відповідних графах по БУОС за вересень 2022 року вона, (рівно як і наявна у довідці інформація щодо коливання ціни у бік збільшення по ОЕС) не могла бути актуальною станом на 29.09.2022 - дату укладення додаткової угоди № 3, отже не могла бути належною підставою для укладення додаткової угоди N- 3.

Вказані роздруківки не є належною підставою для внесення змін до договору щодо збільшення ціни за спожиту електричну енергію, оскільки не містять інформації щодо коливання ціни по відповідній торгівельній зоні, а також актуальної інформації за період, необхідний для укладення додаткової угоди № 4 від 03.10.2022.

Разом з цим, цінова довідка Закарпатської торгово-промислової палати № Ц-64 від 16.09.2022, містить дані АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на РДН по об`єднаній енергетичній системі України - ОЕС (однак відповідною торгівельною зоною е БУОС). Довідка відображає відсоток подорожчання електричної енергії у серпні 2022 року у порівнянні з липнем 2022 року, що не є актуальним для укладення 03.10.2022 року додаткової угоди № 4, оскільки вказана довідка не містить інформацію щодо коливання ціни у бік її збільшення за вересень-жовтень 2022 року по відповідній торговій зоні.

Аналізуючи викладене, Прокурор робить висновок, що вказані вище документи, на підставі яких укладено додаткові угоди № 2, 3, 4 (до додаткової угоди № 1 документальна підстава взагалі відсутня) до договору не є належним документальним підтвердженням коливання ціни, а отже і не є підставою для підвищення ціни, що є порушенням пп. 2 п. 13.10 договору та суперечить вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пп. 2 п. 13.10 договору № 180079/2022/1 від 17.01.2022, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У разі збільшення ціни товару на ринку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Таке звернення у кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинно бути обгрунтоване. Підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є інформація, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку».

Разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надається інформація у документальному вигляді (роздруківку з сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період стосовно якого подається звернення, що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на яких пропонується змінити ціну товару.

Уся інформація щодо торгів на РДН та ВДР, зокрема, про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії оприлюднюється Оператором ринку на сайті ДП «Оператор ринку». Відповідно підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо коливання середньозваженої ціни РДН у відповідній торговій зоні, оприлюднена Оператором ринку електричної енергії на сайті ДП «Оператор ринку».

Зміна ціни регламентується шляхом укладення додаткових. При цьому, зміна ціни в бік збільшення допускається не більше ніж на 10%.

Поряд з цим, відповідно до у п. 5 додаткової угоди № 1 від 31.01.2022, ця угода набирає чинності з моменту підписання і поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 17.01.2022 року.

Відповідно до у п. б додаткової угоди № 2 від 15.09.2022, вона набирає чинності з моменту підписання і поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.08.2022 року.

Відповідно до у п. б додаткової угоди № 3 від 29.09.2022, вона набирає чинності з моменту підписання і поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.09.2022 року.

Встановлені вказаними додатковими угодами строки, на які поширюють свою дію додаткові угоди, а саме до дати їх підписання та набрання чинності, є порушенням умов п. 13.10.1 договору.

Відповідно до п. 13.10.1 договору у разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміну умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані, серед іншого, коливанням ціни на ринку, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни йог о умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня направлення споживачу повідомлення) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Таким чином, додаткова угода № 1 укладена без наявної письмової пропозиції постачальника та обгрунтованого документального підтвердження коливання ціни на ринку, додаткові угоди № 2, 3, 4 без надання належного документального підтвердження коливання ціни на ринку.

Підставою для визнання недійсними додаткових угод № 1, 2, 3, 4 є їх укладення без належного документального підтвердження коливання цін на ринку електричної енергії в період виконання умов договору; ретроспективна дія в часі, що суперечить умовам договору, а додаткової угоди № 1 крім зазначеного - відсутність письмової пропозиції постачальника щодо підвищення ціни.

Крім цього, підставою для визнання недійсними додаткових угод № 2, якою ціну підвищено на 18,32%, № 3, якою ціну підвищено на 30,41 о/о, № 4, якою ціну підвищено на 40,49% від ціни основного договору, є перевищення встановленого чинним законодавством 10% ліміту від ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі.

Таким чином, укладені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор, обгрунтовуючи свою правову позицію зазначає, що в силу вимог ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У абзаці 2 ч. 3 ст.6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10%, не збільшуючи загальну суму договору.

З укладених між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» (постачальник) та Івановецькою сільською радою (споживач) додаткових угод № 1, 2, 3, 4 до договору вбачається, що вказаними додатковими угодами збільшено ціну товару загалом на 40,5 % та відповідно в кінцевому варіанті загальна ціна, визначена договором, зросла з 3,279 997 грн. до 4,608 223 грн. за 1 кВт/год, що становить 40,5% Таким чином, сторонами, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав щодо підвищення ціни упродовж 2022 року, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди № 1, 2, 3, 4 відповідно до яких суттєво збільшено ціну за одиницю товару до 40,5%.

Прокурор зауважує, що передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» процедури закупівель визначені, з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм «ціна». Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необгрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Намір ТОВ «Закарпаттяенергозбут» на вчинення дій, що скасовують і знецінюють процедури публічних закупівель та порядок їх проведення, наводить до висновку, що Товариство не скористалось правом відмовитись від укладення договору про закупівлю, а підписало договір, маючи на меті подальше спонукання замовника до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.

У відповіді на відзив Прокурор додатково зазначив, що вважає твердження представника відповідача помилковими (хибними) з наступних підстав.

Як вже зазначалося у позовній заяві, зважаючи на внесені зміни до договору № 180079/2022/1 від 17.01.2022, ціна товару загалом зросла з 3,279 997 грн. до 4,608223 грн. за 1 кВт/год, що становить 40,5%.

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2022 ціну підвищено до 3,566 233 грн. за 1 кВт/год, що становить 8,73% від ціни за договором.

Однак, фактично оплата за ціною на електричну енергію 3,279 997 грн. за 1 кВт/год, відповідно до умов основного договору не здійснювалася.

Оплату здійснено за ціною, відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 31.01.2022, якою підвищено ціну до 3,566 233 грн. за 1 кВт/год.

Крім цього, у додатковій угоді № 1 до договору відсутні посилання на листи/повідомлення/пропозиції ТОВ «Закарпаттяенергозбут» щодо внесення змін до договору.

Прокурор вважає за необхідне зауважити, що відповідачем не надано підтвердження отримання Івановецькою сільською радою листа ТОВ «Закарпаттяенергозбут» листа № 502-16/60 від 19.01.2022 та цінової довідки № 15.06-07/03 Ц-02 від 11.01.2025, на які посилається відповідач у відзиві на позов і, які є додатком до відзиву (штамп вхідної кореспонденції позивача, докази направлення рекомендованим листом, тощо).

Вказаний лист, навіть в разі його отримання Івановецькою сільською радою, не є належним підтвердженням коливання ціни після укладення договору, а отже і підставою для внесення змін до нього з підстав п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору, оскільки лист містить інформацію про коливання ціни на початок січня 2022 року, тобто до дати укладення договору 17.01.2022. Цінова довідка, яка надається у додаток до вказаного листа, також містить інформацію про середньозважену ціну за грудень 2021 року та 3 січня 2022 року.

З приводу посилань відповідача на постанову НКРЕКП № 2969 від 24.12.2025 Прокурор зазначає, що відповідно до додаткової угоди № 1 до договору зміни внесено з підстав п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто з підстав коливання ціни товару на ринку, а не з підстав п. 7 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто зміни ціни (тарифів), на що посилається відповідач.

Окрім того, Прокурор доводить, що з 17.01.2022, дня укладання Договору, прослідковується щоденне зниження ціни, що підтверджується інформацією з сайту ДП «Оператор ринку», що додано до позовної заяви.

Прокурор вважає, що твердження відповідача не обґрунтовують законність укладення додаткової угоди № 1 до договору і не спростовують підстави для її скасування, викладені у позовній заяві.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічна позиція щодо необхідності документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, при внесенні змін до договору закупівлі в частині збільшення за одиницю товару, викладена в постановах Верховного Cуду від 16.04.2019, справа № 915/346/18; від 25.06.2019, справа № 913/308/18; від 12.09.2019, справа № 915/1868/18.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак лише у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

З огляду на викладене, Прокурор вважає, що ним належно обґрунтовано підставу визнання недійсною угоди № 1 до договору.

Прокурор вважає, що позиція Відповідача по запереченню недійсності додаткових угод № 2, 3, 4 до договору є помилковою, виходячи з наступного.

17.08.2024 ТОВ «Закарпаттяенергозбут» звернулося до Івановецької сільської ради з листом № 502-16/730, додатком до якого є цінова довідка № Ц-62 від 10.08.2022, довідка з показниками РДН та ВДР за липень 2022 року. Довідки з показниками РДН та ВДР за липень 2022 року. Довідка містить порівняння ціни за липень 2022 року у порівнянні з червнем 2022 року і не містить інформацію за серпень-вересень 2022 року.

Оскільки додаткову угоду № 2 укладено 15.09.2022, то вказана довідка не є актуальною станом на 15.09.2022, а саме дату укладення додаткової угоди № 2, отже і не могла бути належною підставою для укладення додаткової угоди № 2.

Цінова довідка Закарпатської торгово-промислової палати № Ц-62 від 10.08.2022, відображає відсоток подорожчання електричної енергії у липні 2022 року у порівнянні з червнем 2022 року, що не є актуальним для укладення 29.09.2022 року додаткової угоди № 2, оскільки вказана довідка не містить інформацію щодо коливання ціни у бік її збільшення станом на вересень 2022 року.

Вже через 5 днів після укладення додаткової угоди № 2, а саме 20.09.2022 ТОВ «Закарпаттяенергозбут» звернулося до Івановецької сільської ради з листом № 502-16/830 з наданням цінових довідок № Ц-62 від 10.08.2022 (яка вже надавалася раніше у додаток до листа № 502-16/730, як обґрунтування підстав для укладення додаткової угоди № 2), № Ц-64 від 19.09.2022, роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку» РДН за серпень 2022 року, яка передбачає графи з метою порівняння ціни за липень 2022 року з серпнем 2022 року і не передбачається інформація за вересень 2022 року, а також роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку» про коливання ціни у бік її збільшення на РДН за період 1-10 вересня 2022 року.

У подальшому, 29.09.2022 укладено додаткову угоду № 3, а 03.10.2022 укладено додаткову угоду № 4.

Оскільки додаткову угоду № 3 укладено 29.09.2022, отже наявна у довідці інформація щодо коливання ціни не є актуальною станом на 29.09.2022 дату укладення додаткової угоди № 3, отже не могла бути належною підставою для її укладення.

Вказані роздруківки не є належною підставою для внесення змін до договору щодо збільшення ціни за спожиту електричну енергію, оскільки не містять актуальної інформації за період, необхідний для укладення додаткової угоди № 4 від 03.10.2022.

Разом з цим, цінова довідка Закарпатської торгово-промислової палати № Ц-64 від 16.09.2022, містить дані АТ «Оператор ринку» щодо середньозваженої ціни на РДН та відображає відсоток подорожчання електричної енергії у серпні 2022 року у порівнянні з липнем 2022 року, що не є актуальним для укладення 03.10.2022 року додаткової угоди № 4, оскільки вказана довідка не містить інформацію щодо коливання ціни у бік її збільшення за вересень-жовтень 2022 року.

Аналізуючи викладене, Прокурор робить висновок, що вказані вище документи, на підставі яких укладено додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4 до договору не є належним документальним підтвердженням коливання ціни, а отже і не є підставою для підвищення ціни, що є порушенням пп. 2 п. 13.10 договору та суперечить вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є інформація, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку».

Разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надається інформація у документальному вигляді (роздруківку з сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку » та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період стосовно якого подається звернення, що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на яких пропонується змінити ціну товару.

Відповідно до у п. 6 додаткової угоди № 2 від 15.09.2022, вона набирає чинності з моменту підписання і поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.08.2022.

Відповідно до у п. 6 додаткової угоди № 3 від 29.09.2022, вона набирає чинності з моменту підписання і поширює свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.09.2022.

Відповідно до п. 13.10.1 договору у разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміну умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані, серед іншого, коливанням ціни на ринку, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни йог о умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня направлення споживачу повідомлення) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Таким чином, додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4 укладені без надання належного документального підтвердження коливання ціни на ринку.

Крім цього, підставою для визнання недійсними додаткових угод № 2, якою ціну підвищено на 18,32%, № 3, якою ціну підвищено на 30,41%, № 4, якою ціну підвищено на 40,49% від ціни основного договору, є перевищення встановленого чинним законодавством 10% ліміту від ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі.

Отже, укладені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позиція Позивача у справі.

Позивач Івановецька селищна рада подала до справи заяву про відкриття цієї справи та розгляд без участі її представника (том 2 а. с. 7-8), в якій позовні вимоги прокурора підтримує повністю з мотивів, що викладені у позовній заяві. При цьому Позивач при з`ясуванні підстав представництва інтересів держави та підготовці Прокурором позову повідомив, що документів на підтвердження підстав збільшення ціни за одиницю товару за додатковою угодою №1 у нього немає.

Позивач селищна рада просить розглянути позов за наявними у справі матеріалами та позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція Відповідача у справі.

Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву від 10.03.2025 (том 1 а.с. 222) заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що ТОВ ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

Відносини, пов`язані з постачанням електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі по тексту ЗУ «Про ринок електричної енергії»), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 р., іншими нормативно правовими актами та договорами, що укладені між відповідними учасниками такого ринку.

Відповідно до абз. 14 п.1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до пп.2 п. 5.2.2 ПРРЕЕ Постачальник електричної енергії зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами за договором постачання електричної енергії споживачу та з дотриманням цих Правил, а Споживач електричної енергії в свою чергу згідно положень п.1 ч.3 ст.58 ЗУ Про ринок електричної енергії та пп. 2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За результатами проведеної процедури закупівель 17.01.2022 між ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» та Івановецькою Сільською радою було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу за 180079/2022/1 (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник продає Електрична енергію (09310000-5) (ДК:021:2015) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість - 408 500 кВт.год.

Згідно з пп. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 2 ч. 13.10 Договору про постачання електричної енергії споживачу за №180078/2022/1 від 17.01.2022 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку є інформація, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).\

Учасник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає інформацію у документальному вигляді (роздруківку із сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період стосовно якого подається письмове звернення, що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розміру, на які Учасник пропонує змінити ціну товару.

Уся інформація щодо торгів на РДН та ВДР, зокрема, про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії оприлюднюються Оператором ринку електричної енергії на сайті Державного підприємства «Оператор ринку». Відповідно, підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо коливання середньозваженої ціни РДН у відповідній торговій зоні, оприлюднена Оператором ринку електричної енергії на сайті ДП «Оператор ринку». Базовою ціною за одиницю товару для розрахунку відсотку коливання ціни на ринку є середньозважена ціна згідно інформації оприлюдненої Оператором ринку електричної енергії на сайті ДП «Оператор ринку». Зміна ціни за одиницю товару (без врахування тарифів на транспортування) регламентується шляхом укладання додаткових угод пропорційно коливанню середньозваженої ціни.

У постанові Великої Палати Верховного Суду за №922/2321/22, суд зазначив, що частина п`ята статті 41 Закону № 922-VIII дає можливість сторонам змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару. При цьому застосування цієї норми можливе, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить виконання цього договору для однієї зі сторін договору невигідним, збитковим.

У контексті наведеного Відповідач зазначає, що чинним законодавством не визначено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку. Тому залежно від специфіки предмета закупівлі факт коливання ціни товару на ринку може підтверджуватися, зокрема, довідками Торгово-промислової палати України, Державної служби статистики України, даними із сайту "Оператор ринку" тощо".

5.1. Щодо підстав укладення Додаткових угод №1 від 31.01.2022 р., №2 від 15.09.2022, №3 від 29.09.2022, №4 від 03.10.2022 до договору №180078/2022/1 від 17.01.2022.

5.1.1. Щодо додаткової угоди №1 від 31.01.2022

31.01.2022 між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та Івановецькою сільською радою було укладено Додаткову угоду №1 від 31.01.2022 до Договору №180079/2022/1 від 17.01.2022.

Так, сторони керуючись п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару та викласти п. 5.1 Договору в новій редакції та встановили, що ціна за 1 кВт.год. Електричної енергії за цим договором становить 3,566233 грн, з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії - 2,626221 грн.;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,34564 грн.;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,594372 грн.

На підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії та про необхідність збільшення ціни за Договором на 9,99% в межах допустимих 10% Споживачу надано лист №502-16/60 від 19.01.2021 з інформацією з АТ «Оператор ринку та ціновою довідкою Закарпатської ТПП №Ц-02 (копія листа - додаток №7.1 до цього відзиву).

Водночас, у своїй позовній заяві Прокурор стверджує наступне: «Проаналізувавши середньозважені ціни за січень 2022 встановлено, що середньозважена ціна (без ПДВ) на електричну енергію на день укладення:

- договір від 17.01.2022 - 2 593,40 грн. за 1 мВт.год;

- додаткової угоди №1 від 31.01.2022 - 2 586,30 грн. за 1 мВт.год.»

Однак, наведені твердження Прокурора Відповідач вважає помилковими, оскільки кінцевим строком подання тендерних пропозицій був кінець грудня 2021. Зауважує, що згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» відкриті торги мають свою процедуру, зокрема: оголошення про проведення торгів, надання тендерних пропозиції, аукціон, розкриття та розгляд тендерних пропозицій та укладення договору. Звертає увагу, що датою оголошення про проведення процедури відкритих торгів щодо даної закупівлі є 10.12.2021 року.

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 26.12.2021.

Дата і час розкриття тендерних пропозицій 28.12.2021.

Разом з тим зазначає, що в силу специфіки товару що є предметом закупівлі, фактичні відносини з постачання та відповідно продажу електричної енергії виникають між сторонами, як правило до укладання Договору.

Так звертає увагу суду, що фактичне постачання електроенергії відповідно до Заяви приєднання (Додаток 1 до Договору) розпочалось з 01.01.2022 року. Відтак фактичні відносини з постачання (продажу) електроенергії відбуваються як правило до моменту формального укладення Договору, тому сторонами Договору для врегулювання договірних відносин, активно застосовуються приписи ч. 3 ст. 631 ЦК України відповідно до якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

З урахуванням того, що формування фактичної тендерної пропозиції, відбувається з урахуванням цін, що склались на ринку РДН станом на грудень 2021, фактичне постачання починається з 01.01.2022 р, логічним та закономірним для визначення коливання цін порівнювати саме ціни грудня 2021 та січня 2022 р.

Формальна прив`язка до фактичної дати технічного підписання Договору, з врахуванням того, що як правило Постачальник не в стані вплинути на вказану обставину (непоодинокі випадки затримки підписання Договору, через відсутність у бюджетної організації затвердженого фінансування, та подальше проставлення пізніших дат підписання договорів з урахуванням вимоги Закону «Про публічні закупівлі» щодо термінів публікації договорів) без врахування того факту, що Договірні відносини вже існують, звужує та обмежує права Постачальника, адже обов`язки щодо постачання в нього виникають до моменту технічного оформлення договору.

Відтак, згідно цінової довідки №Ц-02 Закарпатської ТПП та інформації з сайту АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна РДН в торговій зоні БуОС в грудні 2021 становила 2 199,75 грн. за 1 Мвт.год.

Середньозважена ціна РДН в торговій зоні БуОС станом на 03 січня 2022 в зоні БуОС становила 2 451,55 грн., а загалом середньозважена ціна в місяці грудень 2021 становила 2 499,84 грн. за 1 мВт.год (роздруківка скріншоту з порівнянням цін із сайту АТ «Оператор ринку - додаток №7.2 до цього відзиву).

Отже, підвищення ціни електричної енергії на ринку в січні 2022 в порівнянні з груднем 2021 відбулося на +11,38%, та в такому випадку, підвищення Відповідачем ціни на 9,99% згідно додаткової угоди №1 від 31.01.2022 є виправданим.

В свою чергу дане підвищення ціни на ринку електричної енергії було викликано у тому числі підвищенням цін для заявок на торгах у торговій зоні БуОС для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) 1 650,00 грн./Мвт. год без ПДВ (було 1 500,00 грн./Мвт.год.) та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) 3 000,00 грн./Мвт.год без ПДВ (було 2 500,00 грн./Мвт.год) у відповідності до Постанови НКРЕКП від 24.12.2021 за №2969, якою затверджено зміни до Постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020 року.

5.1.2. Щодо додаткової угоди №2 від 15.09.2022.

15.09.2022 між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та Івановецькою сільською радою було укладено Додаткову угоду №2 від 15.09.2022 року до Договору за №180079/2022/1 від 17.01.2022.

Так, Сторони, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару та викласти п. 5.1. Договору у наступній редакції:

Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 р., за 1 кВт.год без урахування тарифів на її розподіл, становить 3,881064 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії - 2,888580 грн.;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,345640 грн.;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,646844 грн.

На підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії та про необхідність збільшення ціни за Договором на 9,99% в межах допустимих 10% Споживачу надано лист за №502-19/730 від 17.08.2022 з ціновою довідкою №Ц-62 з порівнянням середньозваженої ціни за липень 2022 по відношенню до червня 2022, та відповідно в липні 2022 в порівнянні з червнем 2022 відбулося збільшення середньозваженої ціни на 16,69%, відтак підвищення Відповідачем ціни на 9,99% є виправданим. (копія листа - додаток 7 до позовної заяви).

Звертаємо увагу, що сторони погодили, що дана додаткова угода №2 від 15.09.2022 поширює свою дію на відносини, що виникли з 01.08.2022 р.

Водночас, у позовній заяві прокурор стверджує наступне: «Вивченням довідки з показниками РДН та ВДР за липень 2022 встановлено, що довідку складено у табличній формі, яка передбачає графи з метою порівняння ціни за липень 2022 року з червнем 2022 року і не передбачається інформація за серпень - вересень 2022 року.

Показник середньозваженої ціни на РДН по Бурштинському острову (БуОС - відповідна торговельна зона) у ній відсутні, а наявні прочерки.

У довідці також відображено відсоток подорожчання електричної енергії у липні 2022 року у порівнянні з червень 2022 року, що не є актуальним для укладення 29.09.2022 року додаткової угоди №2, оскільки вказана довідка не містить інформацію щодо коливання ціни у бік її збільшення станом на вересень 2022 року по відповідній торговій зоні БуОС.»

Наведені твердження Прокурора є безпідставними, оскільки Бурштинський енергоострів (БуОС) 26.02.2022 був приєднаний до української енергетичної системи (ОЕС) та із приєднанням України до ENTSO-E енергоострів БуОС припинив своє існування 16.03.2022 року. Отже, Товариство почало закуповувати електричну енергію на об`єднаному ринку електричної енергії (ОЕС).

Звертаємо увагу, що ціна електричної енергії на ринку в енергетичній системі ОЕС зазвичай була вищою ніж на БуОС.

5.1.3. Щодо додаткової угоди №3 від 29.09.2022.

29.09.2022 між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та Івановецькою сільською радою було укладено Додаткову угоду №3 від 29.09.2022 року до Договору за №180079/2022/1 від 17.01.2022.

Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 за 1 кВт.год без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,227347 грн., з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії - 3,177149 грн.;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,345640 грн.;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,704558 грн.

На підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії та про необхідність

збільшення ціни за Договором на 9,99% в межах допустимих 10% Споживачу надано лист за №502-16/830 від 20.09.2022 з інформацією із сайту АТ «Оператор ринку» та Ціновими довідками №Ц-62, Ц-64 (копія листа додаток 8 до позовної заяви).

Так, згідно Цінової довідки Ц-64 вбачається, що середньозважена ціна в серпні збільшилась до 2 993,06 грн. (по відношенню до липня 2022 на +13,35%) та за 10 днів вересня 2022 року збільшилась до 3 304,40 грн./Мвт.год. (+12,59%).

Отже, у порівнянні з коливанням, що відбулося в липні 2022, за яким укладена Додаткова угода 2 у серпні та вересні 2022 коливання ціни на ринку електричної енергії відбулося в бік збільшення на +25,94 %, та в даному випадку збільшення сторонами ціни за Додатковою угодою №3 на 9,99% є виправданим.

5.1.4. Щодо додаткової угоди №4 від 03.10.2022.

03.10.2022 між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та Івановецькою сільською радою було укладено Додаткову угоду №4 від 03.10.2022 року до Договору за №180079/2022/1 від 17.01.2022.

Так, Сторони, керуючись п. 2 ч. ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару та викласти п. 5.1. Договору у наступній редакції:

Ціна за спожиту електричну енергію у 2022 р., за 1 кВт.год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,608223 грн., з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії - 3,494546 грн.;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,345640 грн.;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,768037 грн.

На підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії та про необхідність збільшення ціни за Договором на 9,99% в межах допустимих 10% Споживачу надано лист за №502-16/830 від 20.09.2022 (копія листа - додаток 8 до позовної заяви).

Отже, у порівнянні з коливанням, що відбулося в серпні 2022, за яким укладена Додаткова угода 3 у вересні 2022 коливання ціни на ринку електричної енергії відбулося в бік збільшення на +12,59% %, та в даному випадку збільшення сторонами ціни за Додатковою угодою №4 на 9,99% є виправданим.

5.2. Щодо коливання цін

Вирішуючи питання щодо правомірності збільшення ціни за одиницю товару, визначальним є встановлення факту коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:

- ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам (п.74);

- ринок електричної енергії "на добу наперед" (далі - ринок "на добу наперед") - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу (п.75);

- внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку "на добу наперед" та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії (п.14);

- роздрібний ринок електричної енергії (далі - роздрібний ринок) - система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов`язані з постачанням електричної енергії послуги (п. 77);

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 308 «Про затвердження Правил ринку «на добу наперед» та «внутрішньодобового ринку» (далі Постанова НКРЕКП №308) врегульовано порядок визначення ціни на електричну енергію.

Зрозуміло, що саме дані ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку» є тим базовим орієнтиром для постачальників електроенергії, який використовується при формуванні роздрібної ціни для споживачів в тому числі для Позивача.

При цьому наголошуємо, що ціни на ринках «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку» це та ціна по якій Відповідач закуповує електроенергію для того, щоб здійснити в подальшому постачання споживачам.

На ринку «на добу наперед» купівля-продаж електроенергії здійснюється на наступну добу за днем проведення торгів. Ціна на цьому сегменті ринку визначається за принципом граничного ціноутворення із забезпеченням мінімізації ціни та максимізації обсягів торгівлі. Жоден учасник не бачить заявлені ціни та обсяги купівлі/продажу електричної енергії іншими учасниками. Така технологія торгів на РДН сприяє розвитку конкуренції.

На внутрішньодобовому ринку купівля-продаж електроенергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електроенергії. Цей сегмент ринку дає змогу учасникам ринку скоригувати свої торговельні позиції та працює за принципом «на кожен товар є свій покупець». Тобто продавці та покупці заявляють обсяги та ціни, за якими бажають продати/купити електроенергію, і чекають свого контрагента.

Відповідно до п. 3.7. Постанови НКРЕКП №308 «Оператор ринку за результатами торгів на РДН визначає по кожній торговій зоні і кожному розрахунковому періоду та не пізніше 14:00 години доби, що передує добі постачання, або у випадку перенесення часу «закриття воріт РДН» не пізніше ніж через одну годину після часу «закриття воріт РДН» оприлюднює на своєму вебсайті щодо доби постачання таку інформацію:

1) загальний заявлений обсяг купівлі електричної енергії на торгах на РДН, у Мвт·год;

2) загальний заявлений обсяг продажу електричної енергії на торгах на РДН, у МВт·год;

3) загальний обсяг купівлі-продажу електричної енергії на торгах на РДН, у МВт·год;

4) ціну на електричну енергію, що склалася на торгах на РДН по кожному розрахунковому періоду та кожній торговій зоні, у грн/МВт·год;

5) сукупні криві попиту та пропозиції на електричну енергію з позначенням обсягу, проданого на торгах на РДН;

6) індекси цін для базового, пікового та позапікового навантаження, що визначаються як середньоарифметичні ціни на основі цін, визначених у відповідних розрахункових періодах доби постачання для кожної торгової зони.

Відповідно до вказаних положень є чітке розуміння, що вартість електроенергії є різною кожного дня, при цьому коливання ціни на електроенергію можуть бути як несуттєвими та не впливати на кінцеве ціноутворення так і значними як в сторону збільшення так і зменшення, що впливає на операційний дохід учасників ринку електроенергії.

Водночас, варто зауважити, що середньозважена ціна з сайту АТ «Оператор ринку» або цінової довідки Закарпатської ТПП є оптовими цінами по яким електричну енергію закуповує Постачальник, відтак кінцева ціна для Споживача є вищою від ринкової, оскільки враховує маржу Постачальника.

Так, ціна змінюється постійно, електрична енергія продається щодня, в межах доби ціна електричної енергії різна: уночі ціна дешевша, удень дорожча.

Відповідно до ч. 5 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

Дані щодо цін оприлюднює АТ "Оператор ринку" на своєму вебсайті https://www.oree.com.ua/, і за вказаними даними є можливість слідкувати як у постачальника так і у споживач. Вказані дані є офіційними, публічними, достовірними та оперативними та реально відображають коливання на ринку електроенергії, тому беззаперечно можуть братись до уваги при обґрунтуванні необхідності підняття цін. Крім того інших аналогічних (достовірних) даних щодо фактичних цін на ринку електроенергії просто не існує.

Твердження відповідача щодо ціни придбання ним на ринку електричної енергії

Відповідач зауважує, що Товариством для проведення розрахунків зі споживачами електроенергії, що обрали відповідну комерційну пропозицію (вільні ціни), щомісяця здійснюється розрахунок середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії за ДД та на організованих сегментах ринку (РДН, ВДР, БР), та вказана ціна закупівлі електроенергії становила в грудні 2021 - 2 321,37580 грн. за 1 Мвт.год. без ПДВ, а за січень 2022 - 2 654,24816 грн. за 1 Мвт.год. без ПДВ (копія довідки щодо фактичної середньозваженої ціни закупівлі - додаток №7.3 до цього відзиву). Таким чином, вважає, що вартість електричної енергії для постачальника зросла на 14,33 %.

Разом з тим навіть після укладення додаткової угоди, в силу обмеження 10 %, фактично Споживач отримав електричну енергію по ціні нижчій ніж Постачальник сплатив за неї на ринку.

Відповідно аномальним було зростання закупівельних цін в вересні 2022 - 3697,15652 грн. за 1 Мвт.год. без ПДВ. Разом з тим, знову ж таки, Споживач отримав електроенергію за ціною нижчою ніж Постачальник сплатив за неї на ринку.

Крім того зазначені дані щодо цін повністю кореспондуються з даними цін РДН. Фактично всі зауваження Позивача в частині вимог щодо визнання угод недійсними базуються на формальних причіпках щодо їх оформлення та обґрунтування. В той же час слід зазначити, що безпосередньо від Позивача не надходило жодних зауважень щодо достатності наданих обґрунтувань при підписанні Додаткових угод.

Щодо зв`язку обставин цієї справи з обставинами наявними у справі за № 920/19/25. Як вбачається зі змісту позовних вимог основне обґрунтування вимог позивача базується на посиланні на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно висновку якої, ціна на одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Вказано що загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

На вимогу господарського суду Відповідачем надано такий розрахунок відсотку коливання ціни одиниці товару за кожен із запропонованих періодів збільшення ціни, порівняно від договірної ціни.

Згідно цього розрахунку Відповідач обгрунтовує правомірність застосування підвищення ціни товару за додатковою угодою №1 від 31.01.2022 року. Відповідач показує, що ним для визначення відсотку збільшення ціни товару на ринку для зміни договірної ціни взято показник середньозваженої ціни станом на грудень 2021 року (2,19975) та станом на 03.01.2022 року (2,45155). Співставлення зростання середньозваженої ціни за цей період становить 11,45%.

Відповідачем далі як альтернативний розрахунок підстав збільшення ціни товару, здійснено співставлення базової ціни договору (2,387691) до ціни Додаткової угоди № 1 (2,626221) та вирахувано відсоток збільшення ціни, що становить 9,99%.

Отже, Відповідач вважає, що ним правомірно було застосовано збільшення ціни товару, оскільки збільшення ціни такого товару на ринку становило 11,45%, але Відповідачем було запропоновано та підписано сторонами збільшення договірної ціни лише на 9,99% в межах дозволених Законом 10 відсотків.

Такі ж розрахунки Відповідачем додано до справи і щодо обгрунтування збільшення ціни товару за Додатковими угодами №2, 3, 4.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечення проти позову підтримав та зазначив, що з розрахунками та обгрунтуванням підстав позовних вимог Прокурора не згоден, вважає, що сторонами при укладанні додаткових угод дотримано засади цивільного права, додаткові угоди відповідають вільному волевиявленню учасників договору, просить у позові відмовити повністю.

Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, суд зазначає таке.

Предметом спору у цій справі є питання ціноутворення за договором про закупівлі (зміни ціни товару), що поставлявся Відповідачем Позивачеві за договором, укладеним сторонами на підставі проведених відкритих торгів, за результатами яких замовником 17.01.2022 укладено Договір № 180079/2022/1 про постачання електричної енергії споживачу з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про постачання 408 500 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 1 339 879,00 грн.

Спір виник через виявлені Прокурором фактичні обставини, за яких встановлено, що 19.01.2023 оприлюднено звіт про виконання вказаного Договору № 180079/2022/1 на суму 918 402,46 грн., а до умов Договору сторонами під час його виконання вносились зміни щодо його істотних умов, зокрема укладено чотири Додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару з підстав коливання ціни електричної енергії на ринку, які на думку Прокурора, укладені з порушенням закону.

Зокрема, Прокурором встановлено, що за умовами Договору № 180079/2022/1 встановлено ціну одиниці товару в розмірі 3,279997грн. з ПДВ за 1 кВт/год., але оплату за спожиту електроенергію в січні місяці 2022 року здійснено не за ціною Договору № 180079/2022/1, а за ціною електричної енергії, що визначена умовами додаткової угоди № 1 від 31.01.2022 у розмірі 3,566233 грн. за 1 кВт/год.

Дослідивши матеріали справи безпосередньо в судовому засіданні при розгляді справи по суті за участі представників сторін, перевіривши доводи і заперечення кожної сторони у справі, зокрема надані до справи розрахунки і докази суд встановив, що правовідносини між сторонами регулюються господарським та цивільним законодавством і нормами про публічні закупівлі та зазначає таке.

Аналіз обставин справи у світлі норм права, що підлягають застосуванню.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. ч. 1-3 ст. 180 ГК України).

Підставою позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення безпідставно (надмірно) сплачених грошових коштів прокурор визначає положення Закону України Про публічні закупівлі, які були чинні на час внесення змін до Договору.

Враховуючи, що Договори про постачання електричної енергії споживачу, які прокурором визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної відповідачем публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України Про публічні закупівлі.

Як передбачено ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі замовниками є суб`єкти, визначені згідно із ст. 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі).

Відповідно до ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Суд підкреслює, що основною імперативою правової поведінки сторін договору про публічні закупівлі є припис ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Із цього імперативного правила про повне виконання зобов`язань за взятими на себе умовами за договором (у тому числі й стосовно електричної енергії) встановлено лише декілька виключень. Зокрема, таким виключенням із основного правила є передбачений пунктом 2) частини 5 ст. 41 Закону Про публічні закупівлі випадок, - це коли на ринку цього товару (послуг) відбулося збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків. Таке збільшення ціни на ринку за одиницю товару має бути підтверджене належним і допустимим доказом.

За встановленими у даній справі обставинами, в момент підписання сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 180079/2022/1 від 17.01.2022 між ними досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, кількість 408 500 кВт/год., ціни предмета закупівлі, встановивши ціну за 1кВт/год електроенергії 3,279997 грн. з урахуванням ПДВ та без урахування тарифів на її розподіл. У ціну включається ціна електричної 2,387691грн., тариф на передачу електроенергії в сумі 0,34564грн. та ПДВ (п. 5.1. договору).

Надаючи оцінку доводам прокурора про недійсність всіх додаткових угод до Договору, як таких, що укладені з порушенням вимог чинного на час їх укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд зважає на наступне.

Відповідне збільшення ціни закупівлі одиниці товару на ринку, порівняно з договором про закупівлю цього ж товару, сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт збільшення ціни такого товару на ринку за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення Додаткової угоди №1, від дати укладення Додаткової угоди №1 до дати укладення Додаткової угоди №2, від дати укладення Додаткової угоди №2 до дати укладення Додаткової угоди №3 і так далі.

Як встановлено вище, наслідком внесення сторонами змін до Договору поставки стало збільшення ціни 1 кВт/год електричної енергії, а саме:

- додатковою угодою №1 від 31.01.2022 сторонами змінено ціну за одиницю товару з 3,279997 грн. з ПДВ до 3.566233 грн. з ПДВ;

- додатковою угодою №2 від 15.09.2022, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 3.566233 грн. з ПДВ до 3.881064 грн. з ПДВ;

- додатковою угодою №3 від 29.09.2022, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 3.881064 грн. з ПДВ до 4.227347 грн. з ПДВ;

- додатковою угодою №4 від 03.10.2022, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 4.227347 грн. з ПДВ до 6.608223 грн. з ПДВ.

Оцінка судом наявності підстав для збільшення ціни за одиницю товару

за Додатковою угодою № 1 від 31.01.2022 року.

Як встановлено судом, і це підтверджено Відповідачем у своїх запереченнях, відзиві та поясненнях, при укладанні сторонами Договору поставки договірною ціною за 1 кВт/год електроенергії є ціна 3,279997 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 31.01.2022 сторонами збільшено ціну за одиницю товару з 3,279997 грн. з ПДВ до 3.566233 грн. з ПДВ.

Як вбачається з тексту п. 1 наведеної Додаткової угоди №1 від 31.01.2022, підставою збільшення ціни не більше ніж на 10% за 1 кВт/год за Договором стало "коливання ціни такого товару на ринку".

Судом встановлено та звернуто увагу сторін, що текст цього пункту, так само як і увесь текст Додаткової угоди не містить обгрунтування величини збільшення ціни товару, не містить посилань на докази наявності фактів збільшення ціни товару в результаті коливання ціни на ринках цього товару, не містить посилань на додатки до цієї Додаткової угоди, в яких би такі відомості містилися як докази і підстава збільшення ціни.

Отже, суд погоджується з твердженнями Прокурора, що підтримані Позивачем, що підстави для внесення змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 180079/2022/1 від 17.01.2022 не доведені до відома Споживача у встановленому Договором порядку, Додаткова угода про збільшення ціни, з великою вірогідністю, яка не спростована, підписана Позивачем як Споживачем без перевірки обгрунтованості такого збільшення ціни, що грунтується на довірі правомірності змін, що вносяться до договору.

При предметному дослідженні та з`ясуванні судом, яке саме мало місце "коливання ціни", судом встановлено таке.

Відповідач у відзиві на позов надав письмові пояснення, що підтримані представником Відповідача в судовому засіданні, що коливання ціни товару на ринку електричної енергії та необхідність збільшення ціни за Договором на 9,99% в межах допустимих 10%, підтверджується листом №502-16/60 від 19.01.2021 (том 1 а.с. 233) з інформацією з АТ «Оператор ринку та ціновою довідкою Закарпатської ТПП №Ц-02, в якому наведено відсоток зростання ціни на РДН з грудня 2021 по 03.01.2022 у розмірі 11,38%.

Відповідач пояснив, що ним свідомо взято вказані параметри коливання з грудня місяця, оскільки на його переконання передбачений ЗУ «Про публічні закупівлі» порядок проведення відкритих торгів мають свою процедуру, зокрема: оголошення про проведення торгів, надання тендерних пропозиції, аукціон, розкриття та розгляд тендерних пропозицій та укладення договору.

Вважає, що оскільки датою оголошення про проведення процедури відкритих торгів щодо даної закупівлі є 10.12.2021, кінцевим строком подання тендерних пропозицій є 26.12.2021, а датою розкриття тендерних пропозицій є 28.12.2021, то до дня укладання Договору про закупівлю проходить певний період часу, в який ціна товару на ринку може збільшитися. Через це Відповідач вважає, що ціна, що визначена у Договорі про закупівлю на час його підписання не відповідає ринковим цінам. Окрім того, вказує, що хоча Договір підписано 17.01.2022, постачання електроенергії здійснюється з 01.01.2022 року. Ці обставини, як вважає Відповідач, є виправданими як підстава внесення змін про збільшення ціни одиниці товару з дня укладання договору - з 17.01.2022 року. При цьому Відповідач виправдовує приписами ч. 3 ст. 631 ЦК України відповідно до яких сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідач вважає, що прив`язка до фактичної дати технічного підписання Договору є формальною, оскільки Постачальник не в стані вплинути на вказану обставину при тому, що Договірні відносини вже існують та обов`язки щодо постачання товару в нього виникають до моменту технічного оформлення договору.

Суд відхиляє твердження Відповідача, що обгрунтовують його позицію виправдання збільшення договірної ціни одиниці товару, оскільки таке виправдання суперечить закону та умовам Договору.

Так, Суд зауважує, що Договір про постачання електроенергії було укладено між сторонами 17.01.2022 року, а тому застосовувати будь яке коливання ціни, що відбувалося в будь яку сторону (збільшення ціни чи зменшення) не може братися до уваги, оскільки відповідно до прямої норми-припису п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, таке зростання може бути враховане як підстава для зміни умов договору лише з моменту підписання договору про закупівлю.

У зв`язку з відхиленням наведених тверджень Відповідача, суд роз`яснює Відповідачеві свою позицію щодо тлумачення юридичного змісту приписів ч. 3 ст. 631 ЦК України в контексті спірних правовідносин та її застосування.

Так, дійсно статтею 631 ЦК України, в редакції на час укладання Договору та Додаткової угоди № 1 від 31.01.2022 (так само і чинна редакція цієї норми), врегульовано загальні правила щодо строків договору. Так, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст.631). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2 ст.631). Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3 ст.631).

Наведене загальне правило ч.3 ст.631 ЦК щодо можливості сторін встановити ретроспективну дію договору та застосування таких умов до відносин між ними, які виникли до його укладення не застосовується до правовідносин, що регулюються спеціальним Законом - Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до його преамбули цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Згідно до ст. 1 Закону публічною закупівлею є - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно приписів ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено особливий правовий режим для процедури укладання публічних закупівель, застосування ціни товару та особливий порядок і умови зміни такої ціни, який виключає можливість і не передбачає права сторін змінювати умови договору (ціну товару) всупереч тендерній документації, змінювати умови конкурентної процедури закупівлі (тендеру), що виникли до укладання договору про закупівлю.

Це означає, що сторони публічної закупівлі можуть здійснити перше збільшення ціни одиниці товару лише за наявності зростання такої ціни товару на ринку після укладання договору закупівлі, та лише на перспективу, з дня підписання додаткової угоди про збільшення ціни.

Суд виходить з того, що у правовідносинах цієї справи № 907/130/25 відповідач не дотримався умов і вказаного алгоритму зміни ціни товару за договором.

Суд зазначає, що відповідно до п. 13.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами, з 17.01.2022, та діє до 31.12.2022 року.

Згідно п. 13.10. Договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема визначеному у п. 2 п. 13.10. цього Договору збільшення ціни такого товару на ринку та лише пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Базовою ціною для розрахунку відсотку коливання ціни на ринку є середньозважена ціна РДН згідно інформації, оприлюдненої Оператором ринку електричної енергії на сайті державного підприємства «Оператор ринку».

З наданими Відповідачем відомостями з сайту ДП «Оператор ринку» судом встановлено, що середньозважена ціна РДН за одиницю товару на день укладання Договору постачання 17.01.2022 становила 2,5934грн. з середньозваженою ціною РДН на день укладання додаткової угоди №1 від 31.01.2022, яка становила 2,5863 грн. Порівнявши ці дві базові ціни РДН за одиницю товару, суд встановив, що з дати укладання Договору постачання електроенергії до дня укладання Додаткової угоди на ринку товару відбулося зменшення ціни на 0,0071грн за 1кВт/год електроенергії.

За таких фактичних даних суд дійшов висновку, що правових підстав для укладання Додаткової угоди №1 від 31.01.2022 про збільшення ціни товару за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 180079/2022/1 від 17.01.2022 сторони не мали. Збільшення ціни за одиницю товару (1кВт/год електроенергії) у Договорі постачання, на тлі (фоні) тенденції на ринку цього товару до зменшення ціни, є протиправним. Отже запропонована Відповідачем до підписання Позивачем як споживачем Додаткова угода №1 від 31.01.2022 не відповідає вимогам Закону та умовам зміни ціни за Договором, а тому має бути визнана недійсною.

Судом здійснено розрахунок відсотка збільшення ціни на товар шляхом порівняння встановленої у договорі ціни в розмірі 2,387691грн, якщо її вважати базовою за Договором, та середньозваженої ціни станом на день укладання Додаткової угоди №1 31.01.2022 в розмірі 2,5863 грн., яка вважається базовою для розрахунку згідно п. 13.10 Договору, судом встановлено, що ціна одиниці товару станом на 31.01.2022 зросла порівняно з договірною ціною на 0,198609грн., що у відсотках складає 8,31% зростання. Однак і при такому розрахунку за Додатковою угодою № 1 від 31.01.2022 ціну за одиницю товару сторонами збільшено на 9,99% від Договірної вартості, що суперечить чинної на час укладання норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою встановлено імперативну вимогу, що Істотні умови договору можуть бути змінені лише у разі збільшення ціни за одиницю товару на ринку та лише «пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку».

Зазначені вимоги Закону сторонами, зокрема відповідачем, не дотримано. Ціна змінена не пропорційно зміні ціни товару на ринку, а з перевищенням такої ціни.

Відповідно, суд доходить висновку, що "коливання ціни" за 1 кВт/год, які Відповідачем застосовано як привід для пропозиції та підписання з Позивачем Додаткової угоди №1 від 31.01.2022 року відбулося у межах сум в діапазоні нижче базової одиниці вартості електроенергії на ринку товару. Відповідач як постачальник електроенергії за Договором не мав правових підстав вимагати (пропонувати) збільшення ціни за одиницю товару, оскільки відповідно до п. 5.3. договору ціна Договору є обов`язковою для сторін.

Наведене "коливання цін на ринку електроенергії" застосовано безпідставно.

Це означає, що сторонами, зокрема Відповідачем, порушено імперативне правило, яке встановлене частиною 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та п. 13.10. Договору:

- незмінність Істотних умов договору про закупівлю;

- внесення змін до договору про закупівлі лише при фактичному збільшенні ціни на ринку товару після укладання такого договору та пропорційно такому збільшенню.

Так само судом проаналізовано додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару: №2, №3, №4 і встановлено, що за цими додатковими угодами Відповідач також застосував відповідне «коливання ціни» які не відображали фактів зростання вартості одиниці на ринку товару (1 кВт/год) ні з дати укладання Договору постачання електроенергії, а ні з дати укладання останньої Додаткової угоди та не застосовувалася Базова ціна для визначення вартості одиниці товару і пропорційного його зростання в ціні.

Доводи і розрахунки Прокурора, таким чином, є обгрунтованими та підтвердженими за результатами розгляду цієї справи.

При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17. За позицією Верховного Суду сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.

Інакше тлумачення відповідної норми Закону Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10% шляхом так званого каскадного укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця. Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21; від 09.06.2022 № 927/636/21; від 31.05.2022 № 927/515/21; від 25.11.2022 № 927/563/20.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 надано висновок про застосування законодавства про публічні закупівлі в цій частині, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторонами без будь-яких належних на те підстав, без належно обґрунтованого документального підтвердження щодо збільшення ціни за товар, що поставляється, в результаті коливання ціни на електричну енергію та щодо підвищення на неї ціни, в порушення норм Закону України Про публічні закупівлі та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди до спірних договорів згідно яких збільшено ціну за одиницю товару в порушення вимог ЗУ "Про публічні закупівлі".

Таким чином, судом встановлено, що при укладенні додаткових угод до Договорів, їх сторонами, порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у сторону збільшення при відсутності документально підтвердженого збільшення цін такого товару на ринку порівняно з датою укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 цього Кодексу (частина перша) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Наведені вище обставини свідчать про протиправність внесених сторонами змін до Договору та, відповідно, наявність правових підстав для визнання недійсними вказаних вище додаткових угод до Договорів, позаяк порушення норм Закону України Про публічні закупівлі сторонами мали системний характер, а під час розгляду справи в суді знайшли свої документальне підтвердження доводи прокурора про відсутність документально підтвердженого збільшення ціни електроенергії на час укладення оспорюваних додаткових угод на застосовані 9,99% при першому підвищенні ціни за договором та перевищення встановленого Законом України Про публічні закупівлі ліміту можливого збільшення (40,5%), а відтак позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають до задоволення судом.

При цьому, з огляду на приписи ч. 1 ст. 236 ЦК України за якими нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, беручи до уваги встановлену судом недійсність змін, що внесені до Договорів Додатковими угодами застосуванню між сторонами в спірний період підлягали зазначені в Договорі положення щодо ціни електроенергії, обсягів постачання та ціни Договору.

Суд зауважує, що, з урахуванням встановлених судом обставин даної справи, визнання недійсної (нікчемною) будь-якої додаткової угоди, якою змінено ціну, тягне за собою визнання недійсними (нікчемними) всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару тому є похідною від попередніх додаткових угод та є недійсною, якщо ціна за такою угодою перевищує можливе пропорційне збільшення ціни товару, або підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених 3аконом України Про публічні закупівлі у порівнянні з первісною ціною без врахування змін внесених на підставі нікчемних додаткових угод.

З урахування викладеного, суд висновує, що сторонами Договору під час укладення вказаних вище Додаткових угод до Договору допущено зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснено збільшення ціни товару, в результаті чого вартість 1 кВт/год електроенергії необгрунтовано зросла на 40,5%.

Таким чином, внесення сторонами змін до Договору відповідно до Додаткових угод суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі в частині збільшення ціни закупівлі за відсутності будь-яких підстав для внесення означених змін та свідчить про недійсність відповідних змін до Договору, які внесені означеними Додатковими угодами до Договору.

Водночас, сам факт виконання сторонами Договору з урахуванням означених додаткових угод не має значення для встановлення їх нікчемності, а відтак, заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

В силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

В ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Судом встановлено, що Відповідачем всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, без будь-яких належних на те підстав та жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на електроенергію на 9,99% та наступні, в порушення норм Закону України Про публічні закупівлі та положень Договору, укладено Додаткові угоди, згідно яких збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам закону та тендерної документації.

Недійсність додаткових угод, з урахуванням обставин даної справи, визначає необхідність регулювання зобов`язання між сторонами за положеннями укладеного Договору без тих змін, які були внесені до нього вказаними вище Додатковими угодами.

При цьому, як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії Позивачем як Споживачем було переплачено без законних підстав зайві кошти за недійсними Додатковими угодами № 1, № 2, № 3, №4 в сумі 131 773,70 грн.

Відповідач та його представник в судовому засіданні підтвердив, що Позивачем як Споживачем дійсно здійснювалася оплати за спожиту електроенергію з дня укладання Договору постачання 17.01.2022 по ціні не Договору, а по ціні за товар, що визначена Додатковою угодою №1 від 31.01.2022 року та послідуючими Додатковими угодами. В той же час, не вважає це порушенням умов Договору та цих Додаткових угод, отже проти стягнення суми безпідставно збережених (отриманих) коштів заперечує.

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Закон України Про прокуратуру визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Мукачівською окружною прокуратурою виконано умови набуття права представництва інтересів держави, що підтверджено при прийнятті судом справи до розгляду та під час розгляду її по суті.

Це питання не викликало заперечень з боку Відповідача та його представника.

Норми прав, що підлягають застосуванню.

За положеннями частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України Про публічні закупівлі визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата у Постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 зазначила:

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

У цій справі суд встановив, що сторонами Договору під час укладення додаткових угод до договору здійснено збільшення ціни товару, в результаті чого вартість 1 кВт/год електроенергії без наявних правових підстав збільшена.

Також у цій справі суд встановив, що при укладенні додаткових угод до договорів, їх сторонами, порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у сторону збільшення при відсутності документально підтвердженого збільшення цін такого товару на ринку порівняно з датою укладення договору.

Враховуючи вищеописані норми та встановлені обставини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними оскаржених прокурором додаткових угод.

За положеннями частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Таким чином, укладені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, вказані додаткові угоди є укладеними з перевищенням встановленого чинним законодавством 10% ліміту від ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, а також без наявності належних документів, які б слугували підставою для їх укладення.

Дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення додаткових угод суперечать меті та нормам-приписам Закону України «Про публічні закупівлі».

Зокрема, такі дії заперечують та конфліктують з нормами правового інституту публічних закупівель, як засобу забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Разом з тим, ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 91 5/1 868/18). Крім того, такі дії сторін щодо збільшення ціни за одиницю товару та, як наслідок, зменшення його кількості, не відповідають принципу максимальної економії та ефективності, визначеному ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Після внесення змін до договору оспорюваними додатковими угодами положення договору щодо предмета, зокрема, кількості товару, що закуповується, не відповідають умовам закупівлі, якими передбачалася закупівля більшої кількості електричної енергії та за нижчою ціною, ніж це визначено додатковими угодами.

Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Згідно з приписами частини першої ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Поряд з цим, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Відповідно до абз. 4 п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постановах від 12.01.2021 у справі № 912/3239/18, від 26.02.2021 у справі № 912/9/20, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18, від 16.04.2019 у справі № 190/3486/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.

Пункт 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ст. 1212 ЦК, особа зобов`язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 131 773,70 грн. є такими, що були одержані відповідачем за визнаними недійсними правочинами, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України та правовим позиціям, викладеним у висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок суду щодо доказів та меж здійснення цивільних прав відповідачем.

Суд, за результатами дослідження і оцінки матеріалів справи та спірних правовідносин доходить висновку, що у змісті визнаних недійсними додаткових угод Відповідач як ініціатор змін до договору стосовно ціни товару, не вказував фактичних базових величин зростання ціни на товар порівняно з ціною договору, а застосовував як приводи для збільшення ціни посилання на джерела інформації як то Державного підприємства Оператор ринку, Торгово-промислової палати, які до цих правовідносин застосовувати не можна, або ж із тлумаченням їх змісту на свою користь без правових підстав, або з неправильним тлумаченням змісту норм Національної комісії НКРЕКП, норм Закону Про публічні закупівлі та інше. Тому, суд доходить висновку, що через поведінку і дії Відповідача у цих цивільних відносинах суд вважає місцеву громаду потерпілою від дій Відповідача, який у недобросовісний спосіб домігся підписання додаткових угод до Договору постачання електричної енергії, без усяких на то правових підстав, отримавши кошти понад грошові суми, що були визначені Договором про публічні закупівлі.

Суд висновує, що позивач Івановецька сільська рада у цих специфічних за змістом і складністю (термінології, понять, категорій, застосовуваних алгоритмів розрахунків тощо) правовідносинах є слабкою стороною, що довірилася у пропозиціях спеціалізованому постачальнику, передавши своє майно (надмірно сплативши грошові кошти, що запропоновані постачальником), є потерпілою особою, у розумінні приписів ст. 1212 ЦК України, які визначають, що «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала».

Суд погоджується з доводами прокурора, що Додаткові угоди до оспорюваних договорів носять характер зловживання цивільними правами, суперечать загальним засадам цивільного законодавства (справедливість, добросовісність та розумність), порушують правовий господарський порядок в Україні, не відповідають приписам ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, нормам Цивільного та Господарського кодексів України, а тому мають бути визнані недійсними.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 13 ЦК України законодавцем визначено межі здійснення цивільних прав учасниками цивільних відносин.

Так, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Суд доходить висновку, що Відповідач у спірних правовідносинах вийшов за розумні межі, що допускаються цивільним законодавством України в господарських відносинах.

Щодо обгрунтованості рішення суду.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи, суд вважає, що суд встановив обставини, що мають значення для цієї справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, спростувавши і надавши відповіді на питання, що мають юридичне значення для правильного вирішення спору.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

На відповідача покладається 15 140,00 гривень витрат на оплату судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 13, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 31.01.2022; № 2 від 15.09.2022; № 3 від 29.09.2022; № 4 від 03.10.2022 до Договору № 180079/2022/1 від 17.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Івановецькою сільською радою (код ЄДРПОУ 04350487) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (код ДДРПОУ 41999833).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», ЄДРПОУ 41999833, адреса місцезнаходження: пл. Жупанатська, 18, м. Ужгород, 88000, на користь Івановецької сільської ради, код ЄДРПОУ 04350487, адреса місцезнаходження: вул. Миру, 15, с. Іванівці, Мукачівський район, Закарпатська область, 89622, безпідставно отримані кошти в сумі 131 773,70 грн. (сто тридцять одна тисяча сімсот сімдесят три гривні сімдесят копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», ЄДРПОУ 41999833, адреса місцезнаходження: пл. Жупанатська, 18, м. Ужгород, 88000, на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а, код ЄДРПОУ 02909967) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 15 140,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 куопійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 02.05.2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза


Суд	Господарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення	02.05.2025
Оприлюднено	05.05.2025
Номер документу	127049299
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі

Пригуза П. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 02.05.2025 по справі 907/130/25ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —907/130/25

Рішення від 02.05.2025

Рішення
від 02.05.2025 по справі 907/130/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ