Ухвала

від 29.04.2025 по справі 909/694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/694/23 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

секретар судового засідання Куцанюк Й. С.,

за участю представника відповідача Гоцанюк І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи - підприємця Винника В. Д. про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у справі

за позовом: ФОП Винника Віктора Дмитровича, АДРЕСА_1

до відповідача: Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Чорновола, буд. 7, смт Солотвино, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77753

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки (зі змінами) від 03.11.2000 у запропонованій позивачем редакції,

встановив, що 15.12.2023, суд виніс рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначене рішення залишено в силі апеляційною та касаційною інстанцією.

01.04.2025 ФОП Винник В. Д. подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасування рішення від 15.12.2023 та ухвалення нового рішення про задоволення позову у справі № 909/694/23.

В обґрунтування заяви ФОП Винник В.Д. вказав на вимоги ст. 320 ГПК України, якими передбачено право переглянути за нововиявленими або виключними обставинами рішення, постанови та ухвал господарського суду, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили та на те, що рішення у даній справі про відмову у позові слід переглянути з тих підстав, що земельна ділянка, яка була предметом розгляду в грудні 2023 року, передана на підставі рішення відповідача від 24.09.2024 третій особі ( ОСОБА_1 ) в оренду, відповідно, на думку заявника, в межах даної справи слід дослідити обставини дотримання сторонами спору процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди з огляду на необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того вказав на те, що на земельній ділянці, яка передана в оренду третій особі, не існувало майна, яке би належало Дашкевич Т. К.

В підтвердження вимог заявник надав суду: довіреності від 23.08.2024, витягу з Єдиного реєстру адвокатів, рішень № 1877/35/2024 від 24.09.2024, № 1876/35/2024 від 24.09.2024, № 1247/25/2023 від 30.045.2023, висновку Державної землевпорядної експертизи обласного управління земельних ресурсів Держкомзему України від 06.11.2000 № 451, проекту відведення земельної ділянки, запиту на публічну інформацію від 24.02.2025, квитанцій № 3062731, № 3062732.

Суд за наслідками розгляду заяви, відкрив провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами , скасування рішення від 15.12.2023 та ухвалення нового рішення про задоволення позову у справі №909/694/23. Призначив судове засідання по розгляду заяви на 29.04.2025, про що виніс ухвалу, яка доставлена до електронних кабінетів заявника та відповідача ( довідка про доставку електронного листа 03.04.2025).Ухвалу направив заявнику і відповідачу.

14.04.2025 представник заявника направив заяву про розгляд справи за відсутності позивача і його представника.

Відповідач в судове засідання з`явився, щодо заяви заперечив та вказав на її безпідставність.

Розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, суд вважає, що у задоволенні заяви ФОП Винника В. Д. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2023, що винесено у справі №909/694/23 - залишити в силі.

При цьому суд врахував наступне.

Відповідно до ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 916/1228/18, від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17 та від 03.03.2021 у справі № 904/4470/16.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи та обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі належного виконання учасником вимог процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.

Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

У постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

З матеріалів справи суд встановив, що остаточне рішення в даній справі прийнято про відмову у позові про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 03.11.2000 у запропонованій позивачем редакції, з підстав наведених у рішенні, зокрема в мотивувальній частині рішення суд вказав наступне:

- особа, позивач, реєструючи право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 2620455500:01:002:0144, 2620455500:01:002:0145 була обізнана, що земельної ділянки 8900 кв. м. не існує, як і не існує можливості, враховуючи вимоги ПК України і рішення сесії Солотвинської селищної ради №426/09/2021 від 08.07.2021 "Про встановлення ставок орендної плати за землю", поновити договір оренди землі на новий строк на умовах, які не будуть змінені, зокрема, в частині розміру орендної плати, розмір якої повинен відповідати вимогам, як вказаного рішення, так і ПК України;

- поновивши договір оренди землі у запропонованій позивачем редакції, Український народ, від імені якого, діє орган місцевого самоврядування, буде позбавлений права на отримання плати за користування земельною ділянкою, розмір якої повинен обраховуватись з урахуванням ПК України і рішення, яким встановлено ставку орендної плати для земель такого призначення;

- ділянка площею 8900 кв. м, за означеною позивачем адресою, відсутня. Згоди в частині розміру орендної плати (умови договору) не досягнуто, відповідно, позов визнано безпідставним;

- за 23 роки змінився підхід, зокрема, щодо обчислення розміру орендної плати ( п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку);

- орган місцевого самоврядування з урахуванням вимог податкового законодавства, встановив відсоткову ставку в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки;

- нормативно грошова оцінка, як однієї ділянки так і другої, які складають площу, що є предметом договору, який на думку позивача слід поновити шляхом укладення в судовому порядку додаткової угоди, становить біля 3 млн. грн;

- розмір надходження в бюджет, за умови дотримання суб`єктами господарювання, що є сторонами у даних спірних правовідносинах, норм діючого законодавства, буде становити понад 200 000 грн у рік, замість 12 981 грн;

- земельна ділянка знаходиться у комунальній власності, органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти у відповідності до Конституції України і інших нормативних актів, що регулюють їх діяльність, а рішення органів місцевого самоврядування не можуть суперечити діючому законодавству України, селищна рада була позбавлена можливості узгодити істотні умови додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції, і як наслідок, поновити договір на той самий строк і на тих самих умовах.

З заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у даній справі та доданих та доданих до неї документів, не вбачається наявності обставин, які би вплинули на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається і які би призвели до іншого результату судового розгляду.

Наявність рішення органу місцевого самоврядування від 24.09.2024 про передачу земельної ділянки площею 0,0300 га (кадастровий номер ділянки 2620455500:01:002:0534), яка знаходиться за адресою: вул. Чорновола, смт. Солотвин, Івано-Франківський р-н., Івано-Франківська обл., Дашкевич Т. К, не є тими істотними обставинами, за яких суд прийняв би інше рішення, з урахуванням аргументів суду викладених в мотивувальній частині рішення.

За наведеного, керуючись ст. ст. 234- 235, 254, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви ФОП Виннику В. Д. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2023, що винесено у справі №909/694/23 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду України протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 02.05.2025.

Суддя І. М. Скапровська