Рішення від 16.04.2025 по справі 925/1662/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1662/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Олійник І.А., та представників сторін: позивача не з`явилися, відповідача не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу №925/1662/24 за позовом Керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ладижинської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна» про стягнення 124247 грн. 05 коп. та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Уманської окружної прокуратури звернувся, через систему «Електронний суд», в Господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Ладижинської сільської ради (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна» (далі відповідач), в якому просив суд:

стягнути, на підставі договору оренди землі від 15.07.2020 року, 124247 грн. 05 коп. заборгованості з орендної плати;

розірвати договір оренди землі від 15.07.2020 року укладений між Ятранівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна» щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7124389800:03:000:1986, площею 1,8 га, який 30.07.2020 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 31238114);

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 15.07.2020 року щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7124389800:03:000:1986, площею 1,8 га за період листопад 2021 року листопад 2024 року, у зв`язку з чим заявлені вимоги про стягнення вказаної заборгованості, розірвання спірного договору.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 06.01.2025, 13.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1662/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 14.03.2025 року, для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна» на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебпорталу судової влади України.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року підготовче провадження у справі № 925/1662/24 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2025 року.

В судове засідання 16.04.2025 року позивач, відповідач явку своїх представників не забезпечили, позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання відповідно до довідки суду про доставку електронного листа з ухвалою суду від 14.03.2025 року до його електронного кабінету, причини неявки не повідомив. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвали Господарського суду Черкаської області від 06.01.2025, 13.02.2025, 14.03.2025 року, адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку за адресою місцезнаходження, відділенням Укрпошти повернені суду з відмітками за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21А.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача, відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.04.2025 року прокурор позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 16.04.2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з таких підстав.

15.07.2020 року Ятранівська сільської ради, як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна», як орендар, уклали договір оренди землі (далі Договір, а.с. 20-22), за умовами п.1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку цільового призначення (14.01) для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств , установ та організацій.

Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, такі:

п. 2. в оренду передається земельна ділянка цільового призначення (14.01) для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій з кадастровим номером 7124389800:03:000:1986, площею 1,8 га за межами населеного пункту, в адміністративних межах Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області;

п. 3. на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні;

п.6 договір укладено на 25 років та діє до 15.07.2045 року (включно).

п. 7 орендна плата вноситься орендарем кожного місяця, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;

п. 7.1. нарахування орендної плати розпочинається з дня підписання договору, але не пізніше одного місяця з дня реєстрації даного договору оренди;

п. 8. річна орендна плата розраховується орендарем самостійно виходячи зі ставки 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

п. 9.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.06.2020 року площею 1, 8000 га, становить 1104300грн, що складає в розрахунку на 1 кв.м. 61, 35 грн.;

п. 10. у разі несвоєчасного внесення орендної плати у строки, визначені цим договором: - у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків орендної плати, встановленої цим договором, - справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення платежу;

п. 24. дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; заборгованістю по орендній платі;рішенням суду на вимоги однієї із сторін внаслідок випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню; з інших підстав, визначених законом;

п. 25. орендодавець має право розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку у випадку: наявності заборгованості з орендної плати в сумі трьох місячної орендної плати; не проведення нормативно грошової оцінки землі у строки встановлені договором або законом;

п. 26. договір оренди землі вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про розірвання договору;

п. 35. договір оренди землі набирає чинності після підписання сторонами.

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №398754443 від 10.10.2024 року, №404418960 від 19.11.2024 року (а.с. 25-27) вбачається, наступне:

в актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права 30.07.2020 року внесено запис № 37629446 про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7124389800:03:000:1986, площею 1,8 га за Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна» на підставі договору оренди землі від 15.07.2020 року зі строком дії до 15.07.2045 року;

в актуальній інформації про об`єкт речових прав земельна ділянка кадастровий номер 7124389800:03:000:1986, площею 1,8 га зареєстрована за номером об`єкта нерухомого майна 2133028471243; 05.06.2023 року на праві власності зареєстрована за Ладижинською сільською радою на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021 року; власник Територіальна громада Ладижинська сільська рада, код ЄДРПОУ 26261436; того ж дня 05.06.2023 року припинено речове право на вказану земельну ділянку за Ятранівською сільською радою.

19.07.2020 року набрала чинності постанова Верховної Ради України №807-ІХ Про утворення та ліквідацію районів, відповідно до якої у Черкаській області утворений Уманський район у складі територій Бабанської селищної, Баштечківської сільської, Буцької селищної, Дмитрушківської сільської, Жашківської міської, Іваньківської сільської, Ладижинської сільської, Маньківської селищної, Монастирищенської міської, Паланської сільської, Уманської міської, Христинівської міської територіальних громад, а Христинівський район ліквідований (пункт 23 постанови).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6і Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (зміни до Закону внесені в результаті прийняття Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій № 1009-ІХ, який набрав чинності 06 грудня 2020 року) до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням положення, яким передбачено, що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Також, підпунктом 9 пункту 6і Прикінцевих і перехідних положень вказаного Закону передбачено, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Частиною 6 статті 8 Законом України Про добровільне об`єднання територіальних громад встановлено, що припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

27.05.2021 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 року № 1423.

Відповідно до Закону розділ X Перехідних положень ЗК України доповнено пунктом 24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Крім того, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Рішенням Ятранівської сільської ради № 2-7/VIII від 10.12.2020 року «Про реорганізацію Ятранівської сільської ради шляхом приєднання до Ладижинської сільської ради» (а.с. 23-24), п.п1, 2 якого вирішено реорганізувати Ятранівську сільську раду шляхом приєднання до Ладижинської сільської ради; реорганізувати виконавчий комітет Ятранівської сільської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Ладижинської сільської ради.

Також п.3 рішення визначили, що Ладижинська сільска рада є правонаступником майна, прав та обов`язків Ятранівської сільської ради.

Таким чином, Ладижинська сільська рада є правонаступником Ятранівської сільської ради щодо належності спірної земельної ділянки до комунальної власності.

Ладижинська сільська рада листами № 588/02-25/02-11 від 11.10.2024 року, № 02-24/02-10/2637 від 21.11.2024 року (а.с. 32-33, 29-30) повідомила Уманську окружну прокуратуру, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна» допущено порушення умов договору оренди землі від 15.07.2020 року, заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2021 року по 30.09.2024 року становить 144513 грн. 23 коп., за період з січня 2021 року по листопад 2024 року становить 151854 грн. 15 коп., відповідно до наданого до листів розрахунків заборгованості, з метою недопущення зменшення надходжень коштів бюджету до сільської ради за оренду землі, просила вжити заходи щодо представництва інтересів держави у земельній сфері щодо стягнення вказаної заборгованості, з відповідним позовом до суду не зверталась, долучила наявні докази виконання вказаного договору оренди земельної ділянки.

Прокурор вказав, що за користування земельною ділянкою орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату, за розрахунком прокурора та позивача борг відповідача з орендної плати за договором оренди землі від 15.07.2020 року за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року становить 151854 грн. 15коп, що свідчить про систематичну несплату останнім орендної плати за користування земельною ділянкою за Договором, у зв`язку з чим заявлено до стягнення 124247 грн. 05 коп. (в межах строків позовної давності) вищевказане є порушенням п. п. 7, 7 .1. Договору, ч. 1 ст. 24 та ч. 1 ст. 32, ч.1 ст. 34 Закону України Про оренду землі, ч. 2 ст. 651, ч.1 ст. 782 ЦК України, п. «д» ч. 1 ст.141 ЗК України та є підставою для припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 15.07.2020 року, укладеного між Ятранівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна», вимоги прокурора витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України Про оренду землі, які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі, який є спеціальним законом, що регулює відносини, пов`язані з орендою землі, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Законом України Про оренду землі встановлено, що:

договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13);

істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15);

орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 1, ч. 2 ст. 21);

орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі та своєчасного внесення орендної плати (ст. 24, 25);

договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 1, ч. 2 ст. 31);

на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32);

спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15 (пункти 5.21, 5.22).

Відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що 15.07.2020 року між Ятранівською сільською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна», як орендарем, укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки цільового призначення (14.01) для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій з кадастровим номером 7124389800:03:000:1986, площею 1,8 га за межами населеного пункту, в адміністративних межах Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Вказаний договір зареєстровано 30.07.2020 року за № 37609446.

Пунктами 6, 7, 7.1, 8, 9.1. Договору сторони погодили, що договір укладено на 25 років та діє до 15.07.2045 року (включно); орендна плата вноситься орендарем кожного місяця, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; нарахування орендної плати розпочинається з дня підписання договору, але не пізніше одного місяця з дня реєстрації даного договору оренди; річна орендна плата розраховується орендарем самостійно виходячи зі ставки 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.06.2020 року площею 1, 8000 га, становить 1104300 грн, що складає в розрахунку на 1 кв.м. 61,35 грн.

Прокурор звернувся до суду в інтересах позивача, як належного орендодавця щодо спірної земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача на підставі договору оренди землі від 15.07.2020 року, за яким за період січня 2021 року по листопад 2024 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 151854 грн. 15 коп., разом з тим заявлено до стягнення в межах строку позовної давності за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року у сумі 124 247 грн. 05 коп. вимога про стягнення якої є предметом спору у справі, що розглядається.

Відповідач не надав суду доказів сплати спірної заборгованості за користування землею на підставі договору оренди землі від 15.07.2020 року за заявлений у позові період.

Наявність і розмір спірної заборгованості з орендної плати за землю в сумі 124 247 грн. 05 коп (5521 грн. 50 коп. + 36441 грн. 90 коп. (з урахуванням індексу1.1) + 41908 грн. 19 коп. (з урахуванням індексу1.1;1.15) + 40375 грн. 46 коп. (з урахуванням індексу1.1;1.15;1,051)), прокурором та позивачем підтверджені належними, достатніми і допустимими доказами, їх вимога відповідачем не спростована, тому позов в цій частині суд визнає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати заявив вимоги про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Пунктами 24, 25 Договору сторони обумовили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; заборгованістю по орендній платі; рішенням суду на вимоги однієї із сторін внаслідок випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню; з інших підстав, визначених законом; орендодавець має право розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку у випадку: наявності заборгованості з орендної плати в сумі трьох місячної орендної плати; не проведення нормативно грошової оцінки землі у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до п. д ст. 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Судом враховано правову позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 року у справі №918/391/23, в якій для забезпечення ефективного функціонування договірних орендних земельних правовідносин і передбачуваності правозастосовної практики конкретизувано:

- пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі;

- якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

До того ж у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, потрібно розуміти саме як повна несплата орендної плати, у строки, визначені договором, що відповідатиме дотриманню принципу збереження договору та забезпечення справедливого балансу інтересів сторін договору оренди землі.

Таким чином, обґрунтовуючи позов, прокурор визначив підставою розірвання договору систематичну несплату відповідачем орендної плати, а саме повна несплата оренди у період січня 2021 року по листопад 2024 року, що свідчить про наявність підстав для розірвання Договору на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Згідно з п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і з заявлених у ньому підстав задовольняє повністю.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення Керівника Уманської окружної прокуратури до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що Ладижинська сільська рада листами № 588/02-25/02-11 від 11.10.2024 року, № 02-24/02-10/2637 від 21.11.2024 року (а.с. 32-33, 29-30) повідомила Уманську окружну прокуратуру, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна» допущено порушення умов договору оренди землі від 15.07.2020 року, заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2021 року по 30.09.2024 року становить 144513 грн. 23 коп., за період січня 2021 року листопада 2024 року становить 151854 грн. 15 коп., відповідно до наданих до листів розрахунків заборгованості, з метою недопущення зменшення надходжень коштів бюджету до сільської ради за оренду землі, просила вжити заходи щодо представництва інтересів держави у земельній сфері щодо стягнення вказаної заборгованості, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судових витрат, ним не будуть вживатися заходи щодо стягнення в судовому порядку заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі.

Керівник Уманської окружної прокуратури листами № 53-3348вих24 від 19.11.2024 року, №53-3604вих24 від 16.12.2024 року (а.с. 28, 34) звертався до позивач про вжиття ним, у тому числі в судовому порядку заходів, спрямованих на стягнення заборгованості та розірвання договору оренди укладеного з відповідачем та повідомив про підготовку та подачу відповідного позову до суду.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судовий збір у розмірі 4844 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна», ідентифікаційний код юридичної особи 41997794, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21А на користь Ладижинської сільської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 26261436, місцезнаходження: 20382, Черкаська обл., Уманський район, с. Ладижинка, вул. Шкільна, буд. 2 124247 грн. 05 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за землю.

Розірвати договір оренди землі від 15.07.2020 року, укладений між Ятранівською сільською радою (правонаступником якого є Ладижинська сільська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 26261436, місцезнаходження: 20382, Черкаська обл., Уманський район, с. Ладижинка, вул. Шкільна, буд. 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна», ідентифікаційний код юридичної особи 41997794, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21А, який 30.07.2020 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 37609446).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Сонячна», ідентифікаційний код юридичної особи 41997794, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21А на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 - 4844 грн. 80 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.04.2025 року.

Суддя В.М. Грачов