Постанова від 29.04.2025 по справі 914/2039/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2039/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» ОСОБА_1

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Желіка М.Б.

від 23.01.2025

у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області

до відповідача Державного реєстратора Кендзьор Соломії Орестівни Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Груп Компані"

про зобов`язання відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

У липні 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з позовом до Державного реєстратора Кендзьор Соломії Орестівни Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з вимогою відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Захід Груп Компані», покликаючись на наявність в останнього податкової заборгованості в сумі 45 625 513,44 грн.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 15.11.2023 у цій справі, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, позовні вимоги задовольнив; відмінив державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2021 №1004151110011038811.

Рішення мотивовані тим, що підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи (шляхом ліквідації), згідно з нормою пункту 11 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є факт подання юридичною особою Державному реєстратору документів у випадку, коли стосовно неї наявні відомості про заборгованість зі сплати податків. Тому подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» 22.03.2021 відповідачеві документів для реєстрації припинення юридичної особи (шляхом ліквідації) здійснено всупереч вимог чинного законодавства (оскільки спір щодо наявності податкового боргу ще не був вирішений у судовому порядку).

Отже, на момент вчинення відповідачем спірної реєстраційної дії існували обставини, коли Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» фактично діяло недобросовісно, що проявилося у приховуванні інформації про наявність неузгоджених податкових зобов`язань, щодо яких розглядався спір в адміністративному суді. А також відсутності у державного реєстратора можливості отримати достовірну інформацію через недосконалу роботу Інформаційної системи ДФС України, яка не містила всіх даних щодо податкових зобов`язань товариства.

У зв`язку з цим суди дійшли висновку про існування юридичних підстав для відмови у державній реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» на час вчинення реєстраційної дії, що створює підстави для відміни вже проведеної державної реєстрації, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» діяло всупереч Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» та інтересам держави.

Не погодившись з ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачка оскаржила їх в касаційному порядку до Верховного Суду, покликаючись, зокрема, на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що у цьому спорі Головне управління ДПС у Львівській області діє не як кредитор, а як контролюючий орган в порядку пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, а тому такі спори повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Верховний Суд постановою від 04.07.2024 касаційну скаргу Державного реєстратора Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області Кендзьор Соломії Орестівни залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 914/2039/23 залишив без змін.

У листопаді 2024 року засновник Товариства «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участь у справі в суді першої інстанції, але суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки, звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 у справі № 914/2039/23, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 у справі № 914/2039/23 як помилково відкрите.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що за умовами частини 4 статті 272 ГПК України, суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

З огляду на те, що відповідь на питання, які в своїй апеляційній скарзі порушує засновник ТОВ «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 , було надано Верховним Судом у постанові від 04.07.2024 у цій справі, судова колегія дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги засновника ТОВ «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 у справі № 914/2039/23, як помилково відкритого.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ

Засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі №914/2039/23, у якій просив її скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник вказав на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Вказав про те, що засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у справі в порядку частини 1 статті 254 ГПК України, відповідно до якої учасник справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Оскільки в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції містяться висновки, що явно зачіпають інтереси засновника, так як судом надано оціночні судження про дії засновника як особи, яка здійснювала повноваження щодо управління справами юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані», апеляційний суд застосував норми права, що містяться в статях 264, 272 ГПК України без врахування висновків про їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції повинен був по суті розглянути апеляційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 та прийняти відповідну постанову, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такої підстави для закриття апеляційного провадження як помилково відкрите.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, наведеною нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на оскарження судового рішення, а саме учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Незалучена до участі у справі особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо.

Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Отже, у розумінні статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку положень цих норм, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, який подав апеляційну скаргу, та про які конкретно.

У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту З частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже, немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання чи доведена скаржником наявність у нього права на оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі встановив, що в апеляційній скарзі апелянт не зазначає, яким чином оскаржуване рішення впливає на його права чи порушує їх, натомість доводи апеляційної скарги зводяться лише до часткової фрагментації фраз та обставин, встановлених в оскаржуваному судовому рішенні, та трактуванні норм матеріального і процесуального права, тобто фактично судом апеляційної інстанції встановлено наявність підстав для закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час підставою для закриття апеляційного провадження у оскарженій ухвалі судом апеляційної інстанції вказано те, що відповідь на питання, які в своїй апеляційній скарзі порушує засновник ТОВ «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 , було надано Верховним Судом у постанові від 04.07.2024 у цій справі, а тому апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги засновника ТОВ «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2023 у справі №914/2039/23, закрито як помилково відкрите.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають такої підстави для закриття апеляційного провадження як помилково відкрите, однак не вбачає підстав для скасування правильного по суті рішення суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на необхідності застосування принципу jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справ, у зв`язку з чим мотивувальна частина ухвали суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині визначення правової підстави для закриття апеляційного провадження.

У касаційній скарзі скаржник підкреслює, що він звернувся до суду саме як засновник ТОВ «Захід Груп Компані» на захист своїх особистих прав, оскільки на його думку у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції містяться висновки, що явно зачіпають інтереси засновника, так як судом надано оціночні судження про дії засновника як особи, яка здійснювала повноваження щодо управління справами юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані».

Однак, право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/З, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21 вказано на те, що рішення є таким, яке прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Суд апеляційної інстанції встановив, що в апеляційній скарзі апелянт не зазначає, яким чином оскаржуване рішення впливає на його права чи порушує їх.

Виключно та обставина що скаржник є засновником ТОВ «Захід Груп Компані», а тому рішення суду першої інстанції містить оціночні судження про дії засновника як особи, котра здійснювала повноваження щодо управління справами юридичної особи - ТОВ «Захід Груп Компані», не є підставою для висновку про те, що постановлене у цій справі рішення зачіпає права засновника Товариства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц нагадує, що чітке відмежування особистості компанії від особистості учасника, в тому числі мажоритарного, є загальновизнаним.

Допускається проникнення за «корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин (пункт 90).

Якщо екстраполювати наведені висновки ЄСПЛ на національне законодавство, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту) (пункт 91).

У пункті 152 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ якщо встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації - через її ліквідаторів, то звернення учасника (акціонера) компанії до суду розглядається як звернення самої компанії, а не як звернення такого учасника (акціонера) від власного імені.

Також у пунктах 157 та 158 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що єдиний учасник товариства може діяти всупереч інтересам товариства, наприклад, шляхом виводу активів товариства без належної компенсації з метою власного збагачення без сплати податків або за відсутності прибутку товариства, за рахунок якого він міг би отримати дивіденди, створюючи умови для банкрутства і несплати коштів кредиторам товариства. Крім того, особа може бути мажоритарним або єдиним учасником двох або більше товариств, які знаходяться між собою у певних правовідносинах та мають різні чи навіть протилежні інтереси. Очевидно, що інтереси мажоритарного або єдиного учасника товариств не можуть збігатися одночасно з інтересами всіх таких товариств. Тому інтереси товариства та інтереси єдиного чи мажоритарного учасника не можна ототожнювати, а товариство та такий учасник можуть позиватись один до одного до суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Груп Компані" залучено до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, скаржник не обґрунтовує свої доводи неможливістю звернення Товариства до суду через свої органи управління, натомість підкреслює, що він звернувся до суду саме як засновник ТОВ «Захід Груп Компані» на захист своїх особистих прав, а не в інтересах Товариства.

Ураховуючи наведене, зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини стосовно того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права та обов`язки як засновника ТОВ «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 не вирішувалося, наявні підстави для закриття апеляційного провадження у справі № 914/2039/23 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 311 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 цієї статті зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Груп Компані» ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Мотивувальну частину ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі № 914/2039/23 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі № 914/2039/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

О. Кролевець

О. Мамалуй