Рішення

від 01.05.2025 по справі 359/1580/25

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/359/40/2025

Справа № 359/1580/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 травня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомленням учасників справи без технічної фіксації справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне право-порушення, -

ВСТАНОВИВ :

11 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом, яким просить суд : поновити строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 497 від 14 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.201-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 17000 грн.; витребувати у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол №497 про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2024 року та долучені до нього докази (повістка №2/3/1375, направлення для встановлення придатності до військової служби № НОМЕР_1 , картка обстеження медичного огляду військовозобов`язаного, попередження про адміністративну відповідальність, матеріали відео фіксації); постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 497 від 14 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 17000 грн. скасувати; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 грудня 2024 року позивача було доставлено невідомими особами до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для отримання повістки та направлення на ВЛК. Того ж дня, офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_3 складено протокол №497 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи було призначено на 20 грудня 2024 року о 16 год. 00 хв. До ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшли копії листків непрацездатності №149461173-2027952797-1 та №14946173-2027838948-1 непрацездатності з 16 грудня 2024 року по 27 грудня 2024 року. Розгляд справи було перенесено на 09 січня 2025 року о 16 год. 00 хв. Постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09 січня 2025 № 497 позивач отримав 27 січня 2025 року. Протокол від 14 грудня 2024 року №497 про адміністративне правопорушення працівниками ТЦК позивачу не видавався.

Представник позивача стверджує, що складений протокол від 14 грудня 2024 року за №497 та винесена, за наслідком його розгляду, постанова № 497 від 09 січня 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210-1 КУпАП,є незаконними та необґрунтованими, оскільки позивач не відмовлявся від проходження військово-лікарської комісії, відповідачем не враховані пояснення ОСОБА_1 про необхідність виконання обов`язку з надання медичних документів.

Враховуючи викладене, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

02 квітня 2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити в огляду на наступне. Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , картотека вільних залишків (не має права на відстрочку, не перебуває на спеціальному обліку та підлягає призову на військову службу під час мобілізації). 14 грудня 2024 року близько 9 години позивач разом зі співробітниками поліції та військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 прибули до приміщення відповідача, де останньому військовослужбовцями відповідача було запропоновано пройти медичний огляд з метою визначення його придатності до військової служби, а саме: вручено повістка № 2/3/1375 про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 14 грудня 2024 року о 11 год. 30 хв. (законодавство не передбачало та передбачає обов`язку вручати повістки для проходження ВЛК громадянам, які знаходяться в приміщенні ТЦК та СП, оскільки функція повістки полягає у здійсненні виклику громадянина до ТЦК та СП). направлення № 6027 від 14 грудня 2024 року про те, що солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 направляється для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в Збройних Силах України у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період (згідно додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560), картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на придатність до військової служби по мобілізації (згідно додатку 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14 серпня 2008 року за №402). Позивач від отримання повістки № 2/3/1375, направлення на медичний огляд 6027 від 14 грудня 2024 року відмовився, у зв`язку з чим відповідальним офіцером адміністративного відділення відповідача старшим лейтенантом ОСОБА_4 14 грудня 2024 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення №497 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивачу при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 497 від 14 грудня 2024 року роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Клопотань позивача не надходило. Зазначене під-тверджується записом відеофіксації. Розгляд справи було призначено на 20 грудня 2024 року о 16 год. 00 хв. До ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну поштову скриньку надійшли копії листків непрацездатності № 14946173-2027838948-1 (період непрацездатності: 16 грудня 2024 року - 20 грудня 2024 року) та № 14946173-2027952797-1 (період непрацездатності: 21 грудня 2024 року 27 грудня 2024 року), про що позивачем додатково було повідомлено відповідача через оперативного чергового (шляхом здійснення телефонного дзвінка за номером 0677255712), у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено на 09 січня 2025 року о 16 год. 00 хв., про що позивача було повідомлено в телефонній розмові та направлено за його адресою реєстрації повідомлення про перенесення розгляду справи від 20 грудня 2024 року за №1/1/11543. Відповідачем за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 09 січня 2025 року винесено постанову № 497, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Представник відповідача стверджує, що позивач посилаючись у позові на відмову від проходження ВЛК у зв`язку із хворобою не долучив до матеріалів позовної заяви жодного медичного документу, який би підтверджував наявність у нього хвороби та встановлений діагноз станом до дати складання протоколу про адміністративне право-порушення; не з`явився до відповідача для проходження медичного огляду 14 грудня 2025 року, ані у наступні дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення. Станом на дату подання відзиву на позовну заяву позивачем також не пройдено медичний огляд для визначення його придатності до військової служби та його призначення на особливий період. Також представник відповідача зазначив, що у поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення позивач зазначив виключно те, що відмовляється від проходження медичного огляду, оскільки немає при собі медичних документів. Інших пояснень, які наводяться позивачем у позовній заяві, останній письмово не надавав та усно не зазначав. Протокол не складався під жодним примусом чи тиском позивача, також останній не виглядав і не поводився як людина, яка себе дуже погано почувала, що вбачається із матеріалів відеофіксації процесу його складання. Зазначені обставини свідчить про свідоме ухилення позивача від виконання свого військового обов`язку.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Відповідно ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, з використан-ням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2024 року було складено протокол№497 про вчинене адміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 .

У протоколі зазначено, що позивач о 09 год. 30 хв. 14 грудня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення та проходження ВЛК, чим порушив вимоги абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 20 грудня 2024 року о 16 год. 00 хв.

До протоколу долучено направлення на військово-лікарську комісію від 14 грудня 2024 року.

18 грудня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну поштову скриньку надійшли копії листків непрацездатності № 14946173-2027838948-1 (період непрацездатності: 16 грудня 2024 року - 20 грудня 2024року) та № 14946173-2027952797-1 (період непрацездатності: 21 грудня 2024 року 27 грудня 2024 року), у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено на 09 січня 2025 року о 16 год. 00 хв., про що позивача було повідомлено в телефонній розмові та направлено за його адресою реєстрації повідомлення про перенесення розгляду справи від 20 грудня 2024 року за №1/1/11543.

09 січня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято постанову №497, якою за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП, накладено штраф у сумі 17000 грн.

Копію постанови отримано позивачем 27 січня 2025 року, про що останній зазначив у позовній заяві.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправ-ною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

У позовній заяві позивач зазначив, що він не відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, а лише просив перенести його на інший день, зважаючи на хворобу. Також, працівники ТЦК неправомірно затримали його, оскільки він мав відповідні документи, що підтверджують реєстрацію в резерві та постановку на військовий облік, та ці дані знаходяться в електронній базі у системі «Дія».

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призов-никами, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно абзацу 4 ч.1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне право-порушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне право-порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Відповідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач надав протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач о 09 год. 30 хв. 14 грудня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовився від отримання направлення та проходження ВЛК, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В протоколі вказано, що позивачу роз`яснено його права; повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення; зауважень та клопотань позивач не заявляв. Наведене також підтверджується записом відео фіксації, дослідженим судом при розгляді справи.

Слід зазначити, що законодавством не передбачено законних підстав для військово-зобов`язаних щодо відмови від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Наявні у матеріалах справи докази, свідчать про послідовну та чітку відмову позивача від проходження медичного огляду ВЛК за направленням територіального центру комплекту-вання та соціальної підтримки.

Щодо доводів позивача про те, що працівники ТЦК неправомірно затримали його, оскільки він мав відповідні документи, що підтверджують реєстрацію в резерві та постановку на військовий облік, та ці дані знаходяться в електронній базі у системі «Дія» суд зазначає наступне.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до пункту 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов`язко-вий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року за №402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Відповідно абз. 3 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які пере-бувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

За приписами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період,резервістам та військовозобов`язаним, які підлягаю-ть призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військово-зобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року за №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісіюза формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року за №560.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що 14 грудня 2024 року була сформована повістка з вимогою з`явитися ОСОБА_1 о 11 год. 30 хв. 14 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою уточнення військово-облікових данних та проход-ження військово лікарської комісії.

14 грудня 2024 року позивачу вручено направлення на ВЛК та картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на придатність до військової служби по мобілізації.

Вказані обставини свідчать про дотримання відповідачем процедури виклику та направ-лення позивача на ВЛК.

Щодо посилання позивача на хворобу та необхідність взяти з дому необхідні документи, що підтверджують гіпертонічну хворобу, суд зазначає, що відсутність медичних документів або їх не врахування під час ВЛК - це підстава для оскарження результатів ВЛК, а не підстава для відмови від ВЛК та свідомого порушення законодавства про мобілізацію.

Крім того, за медичною допомогою позивач звернувся лише 16 грудня 2024 року, тобто через 2 дні після вручення йому направлення на ВЛК.

Крім того, позивач не був позбавлений можливості зібрати всі необхідні медичні документи та прибути до ТЦК та СП для проходження ВЛК після лікування.

Станом на час розгляду справи в суді докази проходження позивачем ВЛК у матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття 09 січня 2025 року постанови про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за фактом того, що він відмовився від проходження медичного огляду згідно ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністра-тивної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволен-ня; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Інші доводи позивача та представника відповідача, в межах наданих доказів, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунту-вання, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно п. 5 ч. 1ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно вимогами ч. 1ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно ч.2ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постано-ви), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статтею 289 КУпАПпередбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобіль-ному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні право-порушення, передбаченістаттею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Статтею 161 КАС України, визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08 серпня 2019 року у справі за №127/13736/16-а, зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своє- часного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаю-ться лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому суд звертає увагу, що згідно ч.1ст.118 КАС Українипроцесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Враховуючи вищенаведені норми суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу ОСОБА_1 строку на оскарження постанови № 497 від 09 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210-1 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова складена 09 січня 2025 року, а отримана позивачем 27 січня 2025 року.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.7, 183,251,268,283-284 КУпАП, ст.2,8,9,72-78,205,241-246,250,286,292,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 497 по справі про адміністративне правопорушення від 09січня 2025року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 210-1 КУпАП.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Яковлєва Л.В.