Ухвала

від 24.04.2025 по справі 760/7717/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/7717/25

Провадження № 1-кс/760/5595/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні про арешт майна у кримінальному провадженні №42024102090000164 від 05 грудня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.362 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024102090000164 від 05 грудня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.362 КК України, в якому просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (заборона відчужувати його, розпоряджатися ним будь-яким чином та використовувати), яке вилучено під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_6 , та в якій проживає ОСОБА_4 , а саме на:

- технічний паспорт, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 на 3 арк.;

- технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будинками та спорудами (не житлова будівля) АДРЕСА_2 на 6 арк.;

- договір купівлі-продажу від 16 лютого 2022 року;

- заява від ОСОБА_7 на 1 арк.;

- договір іпотеки (м. Київ, Україна, 10.08.2023 року на 4 арк. та витяг з Державного реєстру речових прав на 1 арк.), що поміщені до паперового конверту;

- мобільний телефон марки «айфон» сірого кольору, поміщений до спец. пакету №ICR0015035.

В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102090000164 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.362 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюють прокурори Солом`янської окружної прокуратури м. Києва.

22.03.2025 процесуальним прокурором у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 подано до суду клопотання про арешт майна, вилученого 21.03.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: : АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 25.03.2025 вказане клопотання з метою усунення недоліків повернуте на доопрацювання прокурору. Зазначену ухвалу прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 отримано 09.04.2025.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2017 ТОВ «Хай-Тек БІЛДІНГ» (ЄДРПОУ 41254570) на підставі договору купівлі-продажу було придбано нежитлову будівлю (у формі літери «Г»), площею 70 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:72:277:0006. Ринкова вартість цієї будівлі згідно висновку про вартість майна від 26.11.2024 складає 2 916 000 грн.

07.08.2024 ТОВ «Хай-Тек БІЛДІНГ» укладено з Київською міською радою договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:277:0006 строком на 10 років.

Допитаний у якості свідка представник ТОВ «Хай-Тек БІЛДІНГ» ОСОБА_8 , повідомив, що у грудні 2024 року йому стало відомо, що до Департаменту земельних ресурсів КМДА надійшли адвокатські запити адвоката ОСОБА_9 , яка представляє інтереси ОСОБА_4 , про отримання копій документів, які стали підставою для виділення та передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:277:0006, на якій розташована нежитлова будівля літ. «Г» за адресою: АДРЕСА_3, що перебуває у власності ТОВ «Хай-тек білдінг» (ЄДРПОУ 41254570). Додатково ОСОБА_8 повідомив, що на вищезазначеній земельній ділянці відсутні будь-які інші об`єкти нерухомості, крім належного на праві власності ТОВ «Хай-Тек БІЛДІНГ».

Разом з тим, встановлено, що 08.02.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_4, звернулася невстановлена досудовим розслідуванням особа, із проханням зареєструвати на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з цим, ОСОБА_10 о 14 год. 22 хв., використовуючи наданий їй доступ, сформувала у Державному реєстрі прав заяву про державну реєстрацію права власності від 08.02.2022 № 50874990, відповідно до якої ОСОБА_11 мав намір набути право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Для проведення державної реєстрації прав, невстановленими досудовим розслідуванням особами подано ОСОБА_10 документи від імені ОСОБА_11 , а саме:

- технічний паспорт, виготовлений станом на 26.01.2022 № TI01:9663-2351-2783-8099 ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА» (код ЄДРПОУ 36062365), відповідно до якого нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_2, без відмітки про присвоєння адреси;

- інформаційну довідку НЖ-2022 №162 від 09.02.2022, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», про те, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, нежитлова будівля загальною площею 70,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстровано;

- довідку від 17.01.2022 № 180122-1021, виготовлену ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА», у якій зазначено рекомендовану поштову адресу об`єкта нерухомості: АДРЕСА_2.

Частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок №1127), визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною першою статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Пунктом 79 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Частиною п`ятою статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Разом з тим, приватний нотаріус ОСОБА_10 , будучи достовірно обізнаною, що ТОВ «АО «ГРОШ ЦЕНА», відповідно до положень ч. 5 ст. статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не має повноважень про присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості, та володіючи інформацією про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій збудований об`єкт, та заявником не надано виписки із погосподарської книги, не зупинила розгляд заяви, не витребувала документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, та 11.02.2022 о 15:39:51 прийняла рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.02.2022 №63405658, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрито розділ №2580112080000 на нежитлову будівлю літ. «А», що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_11 .

Так, проведеним оглядом місця події від 18.02.2025 встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:277:0006 відсутні будь-які об`єкти забудови, окрім нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3, що належить ТОВ «Хай-Тек БІЛДІНГ».

Згідно інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) №055-2787 від 18.02.025, наданої на запит Солом`янської окружної прокуратури у місті Києві, звернень про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі за адресою АДРЕСА_2 до Департаменту не надходило. У реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом, відсутні відомості про документ щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі адреси АДРЕСА_2.

Таким чином, приватний нотаріус ОСОБА_10 здійснила реєстрацію права власності за ОСОБА_11 на неіснуючий об`єкт нерухомості, який має ідентичні технічні характеристики з нежитловою будівлею, що розташована на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 та належить ТОВ «Хай-Тек БІЛДІНГ».

У подальшому, 16.02.2022, через 6 днів після внесення до Реєстру прав на нерухоме майно недостовірних відомостей щодо права власності на неіснуючу будівлю за адресою: АДРЕСА_2, приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_12 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63496818 та посвідчено договір купівлі-продажу вищевказаної нежитлової будівлі №95 від 16.02.2022, нібито укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 (номер відомостей про речове право 46738245).

10.03.2023 приватним нотаріусом ОСОБА_12 посвідчено довіреність, видану ОСОБА_4 на представництво її інтересів на ім`я ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (реєстраційний номер 54962555).

Більше того, 10.08.2023 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_12 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68819623 та посвідчено додатковий іпотечний договір №512 від 10.08.2023 на суму 350 000 грн., згідно якого предметом іпотеки є зазначена вище нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2. Іпотекодержателем за умовами договору вказано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є матір`ю ОСОБА_4 (номер запису про іпотеку 51316804.)

Того ж дня, 10.08.2023, приватним нотаріусом ОСОБА_12 посвідчено 4 довіреності, видані ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_15 (реєстраційні номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), у тому числі на представництво інтересів при здійсненні операцій з будівлею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Так, встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є покупцем за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

21.03.2025 у період часу з 07:02 по 08:30, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві ОСОБА_16 від 10.03.2025 проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_6 , та в якій проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час обшуку виявлено та вилучено:

- технічний паспорт, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 на 3 арк.;

- технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будинками та спорудами (не житлова будівля) АДРЕСА_2 на 6 арк.;

- договір купівлі-продажу від 16 лютого 2022 року;

- заяву від ОСОБА_17 на 1 арк.;

- договір іпотеки ( м. Київ, Україна, 10.08.2023 року на 4 арк. та витяг з Державного реєстру речових прав на 1 арк.), що поміщені до паперового конверту;

- мобільний телефон марки «айфон» сірого кольору, поміщений до спец. пакету №ICR0015035.

Постановою слідчої СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 від 21.03.2025, вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024102090000164.

У ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, виникла необхідність у забезпеченні збереження речей та документів, вилучених 21.03.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_6 , та в якій проживає ОСОБА_4 , долучення їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, оскільки вони містять інформацію про вчинення кримінального правопорушення.

Власником вилучених 21.03.2025 у ході обшуку речей і документів є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, саме ОСОБА_4 є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2, якої стосуються вилучені документи, і під час допиту її в якості свідка від 26.02.2025 вона надавала головному оперуповноваженому ДСР НП України ОСОБА_19 копії зазначених документів.

Разом з тим, вилучений мобільний телефон марки «айфон» сірого кольору, поміщений до спец. пакету №ICR0015035, також належить ОСОБА_4 , оскільки у ході обшуку остання надала слідчому названий мобільний телефон та повідомила пароль доступу до нього, який зафіксовано у протоколі обшуку від 21.03.2025. Крім того, оглядом вказаного мобільного телефону встановлено, що він має « ОСОБА_20 »: « ОСОБА_21 )».

На виконання доручення прокурора від 28.03.2025 №44-3280вих-25, головним оперуповноваженим ДСР України ОСОБА_19 проведено огляд документів, вилучених 21.03.2025 у ОСОБА_4 під час обшуку. Згідно протоколу огляду від 04.04.2025 встановлено, що вилучені документи є оригіналами технічних паспортів громадського будинку за адресою: АДРЕСА_2 та містять технічні характеристики об`єкта нерухомості. Крім того, протоколом огляду встановлено, що серед вилучених документів наявний оригінал договору купівлі-продажу від 16.02.2022 № 95, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , предметом якого є нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2; оригінал договору іпотеки №512 від 10.08.2023, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , згідно якого предметом іпотеки є нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2.

Разом з тим, проведеним 04.04.2025 оглядом вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефона марки «айфон» сірого кольору, встановлено, що у системних файлах мобільного додатку WhatsApp виявлено переписку власниці телефону ОСОБА_4 , контакт НОМЕР_5 , з контактами, якими користуються особи, що можуть бути причетні до скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, зокрема, з контактом НОМЕР_6 «ОСОБА_22», який належить ОСОБА_15 .

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , з огляду на здобуті у ході досудового розслідування відомості, ймовірно володіють даними щодо подій, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, та можуть бути причетні до злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Враховуючи викладене, є підстави вважати, що даний телефон містить ознаки речових доказів, оскільки за його допомогою відбувалася комунікація між вищевказаними особами щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Отже, на мобільному телефоні міститься інформація, що може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту вищевказаного майна є збереження речових доказів.

Оскільки вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон та оригінали документів вміщують відомості, що можуть мати значення для цього провадження, наявні вагомі підстави вважати, що існує ризик їх приховування, пошкодження, псування, знищення, передання.

Разом з тим, у ході досудового розслідування цього кримінального провадження необхідно забезпечити збереження вищезазначеного мобільного телефону та оригіналів документів як речових доказів, з метою проведення необхідних судових експертиз, а саме комп`ютерної техніки і програмних продуктів, технічної експертизи документів та будівельно-технічної експертизи) та інших досліджень, а також інших слідчих дій, у яких виникне необхідність у ході досудового розслідування.

Майно, на яке необхідно накласти арешт, визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

У даному випадку є наявність обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що повернення речових доказів без накладення арешту, може призвести до втрати речових доказів, шляхом їх знищення та втрати речових доказів до завершення досудового слідства, та як наслідок призведе до неможливості проведення слідчих дій і повного, об`єктивного, всебічного проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала частково, просила накласти арешт на технічний паспорт, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 на 3 арк.; технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будинками та спорудами (не житлова будівля) АДРЕСА_2 на 6 арк.; договір купівлі-продажу від 16 лютого 2022 року; договір іпотеки (м. Київ, Україна, 10.08.2023 року на 4 арк. та витяг з Державного реєстру речових прав на 1 арк.), що поміщені до паперового конверту; мобільний телефон марки «айфон» сірого кольору, поміщений до спец. пакету №ICR0015035. Разом з тим не заперечувала проти повернення власнику заяви від ОСОБА_7 на 1 арк.

Представник власника майна в судовому засіданні проти клопотання заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у його запереченні на клопотання про арешт майна, а також зобов`язати слідчого негайно повернути вилучене майно. В обґрунтування заперечень серед іншого зазначив, що у клопотання не доведено необхідність арешту тимчасово вилученого майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Під час обшуку було вилучено мобільний телефон марки «Айфон сірого кольору», який належить ОСОБА_4 , дозвіл на який не було надано слідчим суддею. ОСОБА_4 було добровільно надано слідчому доступ до мобільного телефону шляхом надання паролю від нього та добровільно повідомлено інформацію про зміст мобільного телефону. До того ж, органом досудового розслідування було проведено огляд мобільного телефону, що підтверджується протоколом огляду від 04 квітня 2025 року. Тобто всю інформацію з мобільного телефону вже оглянуто і вилучено. Що є достатнім для проведення судових експертиз.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно постанови про визнання речових доказів від 21 березня 2025 року, технічний паспорт, адреса об?єкта: АДРЕСА_2 на 3 арк; технічний паспорт на громадський будинок з господарськими допоміжними) будинками та спорудами (не житлова будівля) АДРЕСА_2 на 6 арк; договір купівлі-продажу від 16 лютого 2022 року; заява від ОСОБА_7 на 1 арк; договір іпотеки (м. Київ, Україна, 10.08.2023 року на 4 арк. та витяг з Державного реєстру речових прав на 1 арк.), що поміщені до паперового конверту; мобільний телефон марки «айфон» сірого коліру, поміщенний до спец. пакету №ICR0015035, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, №42024102090000164 від 05.12.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.19, ч.3 ст.362 КК України, оскільки дані речі містять на собі сліди кримінального правопорушення.

Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно, яке вилучено 21 березня 2025 року під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: технічного паспорта, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 на 3 арк.; технічного паспорта на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будинками та спорудами (не житлова будівля) АДРЕСА_2 на 6 арк.; договору купівлі-продажу від 16 лютого 2022 року; договору іпотеки (м. Київ, Україна, 10.08.2023 року на 4 арк. та витяг з Державного реєстру речових прав на 1 арк.), слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таке втручання в право власника майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання в частині накладення арешту на заяву від ОСОБА_7 на 1 арк., оскільки прокурор в засіданні не підтримала клопотання в цій частині та не заперечувала проти повернення її власнику.

Також не підлягає задоволенню клопотання прокурора в частині накладення арешту на мобільний телефон з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.

Згідно абз.2 ч.6 ст.236 КПК України якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

Частиною 4 статті 99 КПК України передбачено, що дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Оскільки в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не було зазначено безпосередньо мобільного телефону, а згідно протоколу огляду від 04 квітня 2025 року мобільний телефон «Iphone 16 Pro» сірого кольору оглянуто, інформація з нього скопійована, та прокурором не надано доказів призначення експертного дослідження телефону, підстав для накладення арешту на вказаний мобільний телефон слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно ч.3 ст.169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42024102090000164 від 05 грудня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.362 КК України на майно, яке вилучено під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , а саме

- технічний паспорт, адреса об?єкта: АДРЕСА_2 на 3 арк;

- технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будинками та спорудами (не житлова будівля) АДРЕСА_2 на 6 арк;

- договір купівлі-продажу від 16 лютого 2022 року;

- договір іпотеки (м. Київ, Україна, 10.08.2023 року на 4 арк. та витяг з Державного реєстру речових прав на 1 арк.).

У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Солом`янського районного

суду міста Києва ОСОБА_1