Рішення

від 29.04.2025 по справі 640/21152/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року Справа № 640/21152/21 Провадження №ЗП/280/239/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» (далі ТОВ «Лерсен ЛТД», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «ПС» №0301050707 від 20.04.2021 про застосування штрафних санкцій в сумі 20000,00 грн та форми «С» №0301070707 від 20.04.2021 про застосування відносно позивача штрафних санкцій на суму 57170,10 грн.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві наголошує, що висновки акту фактичної перевірки є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи. Водночас, зазначає, що обладнання резервуарів з газом та газороздавальних колонок пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі не є обов`язковим для виконання, а також, що ним зареєстровано акцизний склад, обладнано такий склад рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарах та зареєстровано такі лічильники із зазначенням інформації про них, що передбачена нормами законодавства, зокрема щодо їх відповідності вимогам сертифікації. Крім того, на переконання позивача, ні журнал надходження нафтопродуктів, ні змінні звіти про рух нафтопродуктів не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вимог законодавства, а облік паливно-мастильних матеріалів, скрапленого газу та їх реалізації здійснюється ним на АЗС відповідно до вимог законодавства, що підтверджується, як він вважає, журналом обліку надходження нафтопродуктів, змінними звітами і Z-звітами, у тому числі за 08.04.2020. Також, на думку позивача, наказ про призначення фактичної перевірки не містить підстави для його прийняття та посилань на конкретні норми законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, які надають податковому органу право реалізувати функції, визначені ст. 19-1 ПК України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. ст. 257-262 КАС України.

Відповідач позов не визнав, 25.11.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надіслав відзив на адміністративний позов, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснює, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Відповідач у відзиві наполягає на тому, що ним повністю дотримано процедуру призначення та проведення фактичної перевірки. Також, відповідач стверджує, що під час проведення фактичної перевірки встановлено, що TOB «Лерсен ЛТД» здійснювало реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також за необладнання одного резервуара рівнеміром-лічильником рівня пального. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

24.02.2025 матеріали адміністративної справи №640/21152/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Батрак І.В.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2025 прийнято справу №640/21152/21 (ЗП/280/239/25) до свого провадження, продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Лерсен ЛТД» ( код за СДРПОУ 42671567) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 05 грудня 2018 року, номер запису 1 068 102 0000 053225. Адресою місцезнаходження Товариства є: м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14, корп.6, офіс 9.

Основним видом здійснення Товариством господарської діяльності згідно КВЕД є: роздрібна торгівля пальним. ТОВ «Лерсен ЛТД» здійснює на АЗС також роздрібну торгівлю і іншими супутніми товарами, зокрема алкогольними напоями на підставі відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

10.03.2021 на підставі п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР видано наказ №1945-п, відповідно до якого наказано провести протягом березня 2021 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-7) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, сводоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), зокрема згідно з додатком 4 зазначено ТОВ «Лерсен ЛТД», адреса об`єкта: м. Київ, Оболонський район, пр. Оболонський, буд. 53, тривалість 10 діб, дата початку перевірки 11.03.2021.

У період з 11 березня 2021 року по 19 березня 2021 року на підставі наказу №1945-п від 10.03.2021 та направлень на перевірку від 11.03.2021 №4269/26-15-07-07-01, №4270/26-15-07-07-03 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку АЗС з магазином, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. 53, що належить суб`єкту господарювання ТОВ «Лерсен ЛТД».

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.03.2021 №0602/26/15/0742671567, в якому зафіксовано порушення позивачем:

1) пунктів 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

2) підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Вказані висновки контролюючого органу про порушення законодавства обґрунтовано проведенням платником податків розрахункових операцій з продажу підакцизного товару через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) без використання режиму попереднього програмування найменування товару та коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (продаж тютюнового виробу HEETS IQOS за ціною 58 грн на підставі фіскального чека №2767), неведенням у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 26035,05 грн (згідно з акцизною накладною №5398 від 07.04.2020, на АЗС, розташовану за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. 53, отримано 1252,89 л бензину А-92 за ціною 20,78 грн на загальну суму 26035,05 грн, який не був облікований у встановленому порядку), необладнанням одного резервуара, заводський №2807, з якого здійснюється реалізація скрапленого газу, рівнеміром-лічильником рівня пального.

20 квітня 2021 року на підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

1) форми «С» №0301070707, яким до ТОВ «Лерсен ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57170,10 грн;

2) форми «ПС» №0301050707, яким до ТОВ «Лерсен ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 20000,00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

Щодо підстав для проведення перевірки.

Так, за змістом пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

У свою чергу, відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається ПК України та іншими законами.

Таким чином, порядок збирання та використання податкової інформації врегульовано ПК України, а в частині, яка ним не врегульована - іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином, призначення перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень.

Зі змісту наказу ГУ ДПС у м. Києві від 10.03.2021 № 1945-п вбачається, що підставою для проведення перевірки є пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. У свою чергу, зі змісту вказаного пункту вбачається можливість проведення фактичної перевірки у тому числі і на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, про що зазначено у наказі від 10.03.2021 № 1945-п.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що прийнявши рішення у формі наказу від 10.03.2021 № 1945-п та зазначивши у ньому нормативну підставу, відповідач діяв у спосіб, що визначений нормами ПК України, а доводи позивача у цій частині є безпідставними.

Щодо виявлених перевіркою порушень, за які відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані фінансові санкції, суд вказує про наступне.

Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

У п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України закріплено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» №0301050707 від 20.04.2021 до ТОВ «Лерсен ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20000,00 грн за те, що ним не було обладнано один резервуар рівноміром-лічильником рівня пального.

Так, з аналізу вищенаведених законодавчих норм, убачається імперативні вимоги щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Водночас для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану законодавець передбачив лише диспозитивну можливість обладнання їх рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Лерсен ЛТД» станом на час виникнення спірних правовідносин здійснено реєстрацію акцизного складу № 1012157 за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 53, який обладнано рівномірами-лічильниками та здійснено в Єдиному державному реєстрі реєстрацію витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарах із зазначенням відповідної інформації про них.

При цьому, у вказаній довідці автомобільному газозаправному модулю, серійний номер 2807 присвоєно уніфікований номер 4/1012157 та зазначено про встановлення у колонці рівноміра-лічильника марки «FAFNIR» № 138742 25.03.2020.

Водночас сертифікатом відповідності UA.TR.0012332-20 підтверджується відповідність рівномірів-лічильників позивача вимогам чинного законодавства.

Натомість, жодних доказів на спростування вказаних обставин відповідачем до суду не надано та матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, у розмірі 20000,00 грн за те, що ним не було обладнано один резервуар рівноміром-лічильником рівня пального.

Отже, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0301050707 від 20.04.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням форми «С» №0301070707 від 20.04.2021 до ТОВ «Лерсен ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57170,10 грн, що складаються з:

1) штрафу в розмірі 5100,00 грн за порушення проведення на АЗС розрахункових операцій з продажу підакцизного товару через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару та коду товарної підкатегорії, згідно з УКТ ЗЕД, а саме продаж підакцизного товару через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) без використання режиму попереднього програмування найменування товару та коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (продаж тютюнового виробу HEETS IQOS за ціною 58 грн на підставі фіскального чека №2767);

2) штрафу в розмірі 52070,10 грн за здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем їх реалізації і зберігання в порядку, установленому законодавством, а саме: неведенням у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 26035,05 грн (згідно з акцизною накладною №5398 від 07.04.2020, на АЗС, розташовану за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. 53, отримано 1252,89 л бензину А-92 за ціною 20,78 грн на загальну суму 26035,05 грн, який не був облікований у встановленому порядку).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

З акту перевірки вбачається, що перед початком проведення фактичної перевірки була проведена контрольна розрахункова операція з продажу тютюнового виробу для електронного нагрівання (ТВЕНу) HEETS IQOS по ціні 58,00 грн, при цьому, розрахунок проводився за готівку із застосуванням РРО з розрахунком та видачею фіскального касового чека №2767. На виданому касовому чеку №2767 не зазначено найменування придбаного товару та код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для даного підакцизного товару, а саме: код 2403999010.

При цьому, суд зауважує, що позивач не надає жодних пояснень, обґрунтувань та заперечень з приводу цього порушення, не спростовує жодним належним та допустимим доказом доводи контролюючого органу з цього приводу.

Згідно з п. 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Позивачем порушений порядок проведення на АЗС розрахункових операцій з продажу підакцизного товару через РРО, тому застосування відповідачем відповідних фінансових санкцій у розмірі 5100,00 грн за порушення при проведенні розрахункових операцій є законним та обґрунтованим, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Разом із тим, щодо встановлених порушень в частині здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем їх реалізації і зберігання в порядку, установленому законодавством на суму 26035,05 грн, суд зазначає таке.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР стало те, що згідно з наявною у ДПС інформацією ТОВ Лерсен ЛТД» здійснювало переміщення пального (бензину А-92) між власними акцизними складами (АЗС), про що складено та зареєстровано акцизну накладу форми «П» №5398 від 07.04.2020, обсяг реалізованого пального (бензину А-92) в кількості 1252,89 л. При цьому, через РРО, де отримувалось пальне не проводились операції поповнення пального в день його фактичного отримання (чеки приймання пального отриманого за складеною акцизною накладною відсутні в системі обліку даних (СОД) РРО та не відображене таке надходження в Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. 53 (типова форма №13-нп), ведення якого на АЗС є обов`язковим та передбачено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням специфіки здійснення діяльності із роздрібної торгівлі нафтопродуктами та з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію № 281.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно з пп. 10.2.10 п. 10.2 Інструкції №281 на підставі товарно-транспортних накладних та акту приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Підпунктом 10.3.1.3 п. 10.3 Інструкції №281 встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

За нормами пп. 10.3.2.1 п. 10.3 Інструкції №281 відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія.

У розділі 13 зазначеної Інструкції встановлені особливості проведення інвентаризації нафти та нафтопродуктів на підприємствах.

У свою чергу особливості обліку нафтопродуктів на АЗС визначені в розділі 16 Інструкції №281.

Суд ураховує, що особливості обліку нафтопродуктів визначені також Інструкцією, згідно з якою, як уже зазначалося, на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Разом з тим, згідно з пп. 10.3.1.3 п. 10.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Отже, журнал обліку надходження нафтопродуктів та змінний звіт не є первинним чи зведеним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і порушення порядку ведення такого журналу саме по собі не свідчить про відсутність обліку товарів у розумінні п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Під час розгляду і вирішення цієї справи суд виходить з того, що ТОВ «Лерсен ЛТД» безумовно зобов`язане належним чином вести журнал обліку надходження нафтопродуктів та змінний звіт, своєчасно і в повному обсязі вносити до зазначених документів відповідні записи. Разом з тим ведення таких документів здійснюється для інших цілей, ніж ведення саме бухгалтерського обліку нафтопродуктів.

Також суд ураховує, приписами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

При цьому, підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Судом встановлено, що в зв`язку з виниклою економічною доцільністю 07 квітня 2020 року було здійснено переміщення належного TOB «Лерсен ЛТД» пального з АЗС за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 68-а на АЗС за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. 53, на підтвердження чого в ході здійснення фактичної перевірки надавалася відповідна товарно-транспортна накладна. Поставка вказаного пального на АЗС за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, буд. 53 була фактично здійснена 08.04.2020 та цього ж дня паливо було оприбутковано у відповідності до вимог законодавства, в тому числі податкового та Інструкції №281. Факт поставки нафтопродуктів 08.04.2020 на АЗС за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 53 підтверджується товарно-транспортною накладною, журналом обліку нафтопродуктів, змінним звітом за 08.04.2020.

Суд наголошує, що фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована лише у тому випадку, коли особа не веде обліку товарів.

Натомість, у межах спірних правовідносин судом встановлено, що виявлені в магазині товарно-матеріальні цінності, з приводу яких інспекторами відповідача встановлено відсутність обліку, все ж обліковувалися, на підтвердження чого матеріали справи містять копії видаткових та транспортних накладних на підтвердження купівлі алкогольних напоїв.

Суд звертає увагу, що порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку товару за місцем їх реалізації є, зокрема відсутність у суб`єкта підприємницької діяльності первинних документів, які підтверджують рух таких товарів.

Тому, при відсутності зазначених документів, особи, що здійснювали перевірку повинні були встановити факт реалізації позивачем необлікованих товарів, проте відповідних доказів матеріали справи не містять.

Ураховуючи вищевикладене у сукупності, у повній мірі оцінивши доводи та дослідивши надані докази, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення форми «С» №0301070707 від 20.04.2021 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 52070,10 грн.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ «Лерсен ЛТД» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2120,18 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» (03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14, корп. 6, оф. 9, код ЄДРПОУ 42671567) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «ПС» №0301050707 від 20.04.2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «С» №0301070707 від 20.04.2021 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» штрафних санкцій у розмірі 52070,10 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» судовий збір у розмірі 2120,18 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак