Рішення

від 02.05.2025 по справі 340/7633/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7633/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 37059505, 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить стягнути з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, який розпочався з 01.07.2024 і триває по 27.11.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що через протиправні дії відповідача він був позбавлений можливості працювати, що є вимушеним прогулом.

Ухвалою суду від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Вказав, що вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП України і вони не підлягають розширеному тлумаченню. Недопуск працівника до роботи на умовах неповного робочого часу не входить до цих підстав і не може вважатись вимушеним прогулом. Вважає, що в даному випадку відсутній вимушений прогул.

Позивачем подано відповідь на відзив. Зазначив, що вимушений прогул це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Розгляд справи призначений на 24 квітня 2025 року.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Сторони подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснювалося, та керуючись приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 9 ст. 205 КАС України судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.09.2016 р. №134-к переведено ОСОБА_1 з 08 вересня 2016 року на посаду заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області.

Наказом Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області від 27.03.2024 р. №5-к надано ОСОБА_2 , заступнику начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 26 березня 2024 року по 18 листопада 2025 року включно.

30.04.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілової Л.В. із заявою про допуск його до роботи на умовах неповного робочого часу, а саме: тридцять п`ять годин на тиждень з 07.05.2024 р.

Наказом Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області від 07.05.2024 р. №12-к наказано вважати ОСОБА_1 , заступника начальника служби, таким, що приступив до виконання своїх посадових обов`язків з 07 травня 2024 року на умовах неповного робочого часу. Відповідно до пункту 3 статті 56 Закону України Про державну службу, статті 56 Кодексу законів про працю України встановлено ОСОБА_1 неповний робочий день, з наступним графіком роботи: понеділок п`ятниця з 8.00 до 15.15, за його заявою.

Наказом Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області від 03.06.2024 р. №14-к надано ОСОБА_2 , заступнику начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 04 червня 2024 року по 18 листопада 2025 року включно.

Наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 03.06.2024 р. №207-к звільнено ОСОБА_3 з посади заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області у перший робочий день після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу, як такого, що відмовився від переведення на запропоновану посаду, з виплатою компенсацій відповідно до чинного законодавства.

01.07.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілової Л.В. із заявою про допуск його до роботи на умовах неповного робочого часу, а саме: двадцять годин на тиждень з 01.07.2024 р.

Листом №197-01.1/01.1/05.12-24 від 01.07.2024 р. начальник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілова Лілія Валентинівна повідомила ОСОБА_1 про відмову у наданні згоди за заявою на встановлення неповного робочого дня/тижня через відсутність передбачених законом підстав для того, оскільки частина третя статті 56 Закону України Про державну службу передбачає виключний перелік в яких випадках керівник державної служби зобов`язаний установити для державного службовця неповний робочий день або неповний робочий тиждень, а саме: на прохання вагітної жінки, одинокого державного службовця, який має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі, яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку. В інших випадках неповний робочий день або неповний робочий тиждень для державного службовця може встановлюватися за згодою керівника державної служби.

Вказані обставини встановлені рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року справа №340/4438/24.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В подальшому, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року справа №340/4438/24, яке було залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілової Лілії Валентинівни, Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області задоволено частково та вирішено:

- визнати протиправними дії начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілової Лілії Валентинівни щодо відмови у допуску ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною;

- зобов`язати начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфілову Лілію Валентинівну допустити ОСОБА_1 до роботи на умовах неповного робочого часу у період його перебування у відпустці для догляду за дитиною.

Вважаючи, що відповідач має виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо ж розгляд справи про поновлення на роботі триває понад один рік не з вини працівника, такий орган приймає рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що її метою є гарантування компенсації працівникові, який з вини роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) був позбавлений можливості виконувати свої трудові обов`язки.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 990/4/22, у практиці розгляду спорів, пов`язаних із припиненням публічної служби, час, протягом якого працівник був позбавлений можливості виконувати трудову функцію з вини роботодавця, прийнято вважати вимушеним прогулом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022р. у справі № 755/12623/19 сформувала висновок про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Отже, поняття "вимушений прогул" охоплює не лише періоди незаконного звільнення, а й будь-який період, протягом якого працівник з об`єктивних причин, що не залежали від його волі, не міг виконувати трудові обов`язки. Суд поділяє правову позицію, відповідно до якої вимушений прогул може мати місце також у разі безпідставного недопущення працівника до роботи за наявності чинних трудових відносин.

У межах даної справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, 01 липня 2024 року звернувся із заявою про допуск до роботи на умовах неповного робочого часу, реалізуючи гарантоване законом право на працю під час перебування у відпустці для догляду за дитиною.

Однак, як встановлено у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 340/4438/24, дії начальника відповідача ОСОБА_4 щодо відмови в допуску позивача до роботи на умовах неповного робочого часу визнані протиправними.

Зазначеними діями відповідач фактично позбавив позивача можливості виконувати трудову функцію, попри його заявлений намір працювати та наявність відповідних правових підстав для цього.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням, що набрало законної сили та було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, не підлягають повторному доказуванню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що у період з 01 липня 2024 року по 27 листопада 2024 року позивач мав бажання і законне право працювати, проте з вини відповідача був позбавлений цієї можливості, що свідчить про наявність вимушеного прогулу у розумінні частини другої статті 235 КЗпП України.

Суд зазначає, що час, протягом якого розглядалась дана справа, також має бути врахований як вимушений прогул.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги про стягнення з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, який розпочався з 01.07.2024 та по день винесення рішення у цій справі, тобто до 02.05.2025 року.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не надано інформації, чи допустили позивача до роботи на виконання рішення суду у справі 340/4438/24.

Суд, вирішуючи питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначає при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки про складові заробітної плати (без номеру та дати) два повних місяці роботи, що передували недопускну до роботи позивача - це травень та червень 2024 року, у яких було нараховано заробітну плату позивачу 55242,64 грн. та 1635,75 грн. відповідно (а.с.13).

Середньоденна заробітна плата позивача склала 1?354,25 грн (56878,39 грн /42 дні).

Середньомісячна заробітна плата 28?439,20 грн ((55242,64+1635,75)/2).

Період вимушеного прогулу становить 220 робочих днів (з 01.07.2024 по 01.02.2025 включно). Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача складає 297?935,00 грн. (220 робочих днів*1354,25 грн.).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 28?439,20 грн. підлягає негайному виконанню.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 37059505, 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 297?935,00 грн за період з 01.07.2024 року по 02.05.2025 року.

Допустити до негайного виконання в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, а саме: 28?439,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА