Ухвала від 02.05.2025 по справі 640/30632/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

02 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/30632/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тихонова І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Малого підприємства «Сніжинка» до Міністерства юстиції України, третя особа Яворівська міська рада Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Малого підприємства «Сніжинка» до Міністерства юстиції України, третя особа Яворівська міська рада Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3863-IX від 16.07.2024) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва, утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.

Частиною третьою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" розроблено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 № 399, який визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України .

Пунктами 4-5 зазначеного Порядку передбачено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком.

За правилами пункту 10 цього Порядку розподіл судових справ, які не розглянуті ОАСК та передані до КОАС, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення судам (крім судових справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України) шляхом їх автоматичного розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ.

Справа № 640/30632/22 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передана до провадження судді Тихонову І.В.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року прийнята адміністративна справа до провадження. Вирішено, що розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, в тому числі подачі іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.

06 лютого 2025 року через систему Електронний суд від Міністерства юстиції України надійшли додаткові пояснення, в якому крім іншого зазначено, що даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися, з урахуванням суб`єктного складу учасників справи, за правилами господарського судочинства, а отже провадження по справі підлягає закриттю.

Ознайомившись з додатковим поясненнями представника Міністерства юстиції України, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що наявні підстави закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3491/5 «Про задоволення скарги», яким відповідно до ч.3 ст. 26, п.п. а, г п. 2 ч. 6 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» задоволено частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело» від 16.08.2021, скасовано рішення від 30.07.2021 №№59561803, 59562156, від 19.07.2021 №№59346717, 59347076 прийняті державним реєстратором Яворівської міської ради Львівської області Савостіним Ю.С. щодо реєстрації за Малим підприємством «Сніжинка» права власності на єдиний майновий комплекс за реєстраційним номером 2421363246101.

Підставою для винесення вищезазначеного оскаржуваного наказу є висновок центральної Колегії Міністерства юстиції з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.09.2021 за результатами розгляду скарги ТзОВ «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело» від 16.08.2021.

У відповідності до вказаного висновку, мотивами його прийняття є, зокрема, колегією встановлено з відомостей Державного реєстру прав, що вищезазначеними рішеннями державним реєстратором Савостіним Ю.С. було зареєстровано право власності за МП «Сніжинка» на підставі документів, в яких були наявні суперечності, а саме: розділ відкрито на приміщення вагової (вагон-домік) літ. «Д-1» а договір від 10.04.2003 був поданий на приміщення, без зазначення літери, а також розділ відкрито на приміщення складу (металевий склад) літ. «Ж-1», договір від 10.04.2003 наданий на приміщення без зазначення літери (п. 17 Висновку).

В порушення вищевказаної норми державний реєстратор не зробив запит до Бюро технічної інвентаризації щодо надання інформації про зареєстровані права саме на об`єкти приміщення вагової (вагон-домік) та приміщення складу (металевий склад) згідно договорів купівлі-продажу без зазначення літери. При цьому йому була подана довідка БТІ, яка стосувалася інформації щодо приміщення із зазначенням літерації, хоча у договорі купівліпродажу такі літери були відсутні (п. 18 Висновку).

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав на підставі абзацу 1 ч.2 ст. 24 Закону - п. 19 Висновку).

Відповідно, предметом позову у даній справі є визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 № 3491/5.

У статтях 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, сімейних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. ст.1, 3 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Вирішуючи питання про підвідомчість спору, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим згідно з приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пункт 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачає, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Водночас згідно з позицією, викладеній у постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 640/12600/20, помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, і господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно- правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно- владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/9341/17 зазначено, що спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з відповідним наказом Міністерства юстиції України про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно. Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 757/34482/19, враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, зазначено, що у справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що цей спір виник між позивачем та особами, речові права на майно яких оспорюється і щодо яких здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому Міністерство юстиції України, як орган, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, є неналежним відповідачем у справі. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання певні дії необхідно відмовити із зазначеної підстави.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 707/477/20, від 31 травня 2022 року у справі № 727/842/20, від 31 серпня 2022 року у справі № 592/4422/20, від 19 жовтня 2022 року у справі № 369/757/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 607/10025/20, від 10 травня 2023 року у справі № 640/9468/20.

Якщо позивач порушення своїх прав вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які він вважає неправомірними, ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а, від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17).

Державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на житловий будинок і земельну ділянку за третьою особою. Належним відповідачем у такій справі має бути третя особа, з якою позивач, на її думку, має право спільної сумісної власності на вказані об`єкти (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 820/4524/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 2140/1950/18).

Наведені висновки узгоджуються з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а, в якій зазначено, що спір про скасування наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Міністерства юстиції України та державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 18 червня 2019 року у справі № 924/478/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 1840/3241/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що у цій справі спір не є публічно-правовим. Спір має приватноправовий характер і не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.

На підставі п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 640/30632/21 за позовом Малого підприємства «Сніжинка» (вул. Фабрична, 4а, м. Жидачів, Львівська область, 81700, ЄДРПОУ 20773589) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622), третя особа Яворівська міська рада Львівської області (вул. Львівська, буд. 15, м. Яворів, Львівська обл., 81000 ЄДРПОУ 33213539) про визнання протиправним та скасування наказу.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.В. Тихонов