Ухвала від 29.04.2025 по справі 640/1901/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа № 640/1901/19

29 квітня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб`юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника відповідача - Забур`янова В.В.,

представника третьої особи АТ "Дашуківські бетоніти"- Дем`янчук Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаські мінерали" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України, Акціонерне товариство "Дашуківські бентоніти" про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/1901/19 Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаські мінерали" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба геології та надр України, Публічне акціонерне товариство "Дашуківські бантоніти" про визнання протиправним та скасування наказу.

Статтями 1, 2 Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до частини третьої статті 29 КАС України у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Абзацами другим, четвертим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ") визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, пунктом 14 якого передбачено, що визначення суду для розгляду конкретних судових справ, у тому числі поєднаних судових справ, здійснюється в базі даних шляхом пакетного автоматизованого розподілу судових справ.

За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами Тернопільський окружний адміністративний суд визначено для розгляду справи №640/1901/19.

Матеріали адміністративної справи №640/1901/19 надійшли на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 27.02.2025 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд головуючому судді Баб`юку П.М.

Ухвалою суду від 04.03.2025 прийнято до провадження справу №640/1901/19. Постановлено повторно розпочати розгляд справи по суті. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12 березня 2025 року о 10 год. 30 хв. в приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: вул.Грушевського, 6, м.Тернопіль.

Також даною ухвалою запропоновано учасникам справи, у разі зміни обставин справи, надати суду додаткові пояснення у справі (заяви, клопотання) щодо позовних вимог та заперечень на них.

Копію вказаної ухвали було надіслано на поштову адресу позивача, відомості про яку наявні у матеріалах судової справи.

В судове засідання, призначене на 12.03.2025 о 10:30 год. представники позивача та третіх осіб не прибули, тому ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №4187273, розгляд справи відкладено на 25.03.2025.

Повістку про виклик до Тернопільського окружного адміністративного суду в судове засідання на 25.03.2025 о 10:30 год., а також ухвалу від 04.03.2025 (повторно) було надіслано 12.03.2023 на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаські мінерали", яку зазначено у позовній заяві.

В судове засідання, призначене на 25.03.2025 позивач не прибув, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду справи.

Заслухавши думку представника відповідача, суд ухвалою від 25.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №4258330, відклав судовий розгляд справи на 29.04.2025.

Повістку про виклик надіслано на електронну поштову скриньку позивача (том 4, арк. справи 160), яку зазначено у позовній заяві, та розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та офіційному веб-порталі Тернопільського окружного адміністративного суду про виклик позивача ТОВ "Черкаські мінерали" у справі №640/1901/19 (том 4, арк. справи 172).

На адресу суду повернулися поштові конверти з повістками про виклик в судове засідання ТОВ "Черкаські мінерали" на 12.03.2025 та 29.04.2025 з довідками ф. 20 відділення поштового зв`язку у яких зазначено причину повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою" (том 4, арк. справи 165, 170).

В судове засідання, призначене на 29.04.2025 позивач повторно не прибув, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду справи.

В судовому засіданні суд виніс на обговорення питання можливості продовження розгляду справи за відсутності позивача.

Представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин, що перешкоджає належному розгляду даної судової справи.

Представник третьої особи АТ "Дашуківські бентоніти" підтримав клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин, просив його задовольнити.

Розглядаючи вказане клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої-третьої статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; 2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно частини п`ятої статті 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18, від 12.01.2023 у справі №9901/278/21, від 06.04.2023 у справі №9901/345/21.

Суд зазначає, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є своєрідною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина 5 цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду позивачу, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про небажання розгляду спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №9901/949/18.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків. Оскільки позивач був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду не прибув, представника не направив, зазначене свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків, встановлених статтею 44 КАС України.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №1.380.2019.003041.

З наведеного слідує, що законодавець безпосередньо пов`язує рух судового процесу з участю позивача (його представника) в судовому засіданні або поданням ним заяви про розгляд справи за його відсутності, що є проявом дії принципу диспозитивності та відповідає приписам частини п`ятої статті 205 КАС України.

З матеріалів даної судової справи слідує, що позов ТОВ "Черкаські мінерали" про визнання протиправним та скасування наказу було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Тернопільський окружний адміністративний суд, прийнявши дану справу до свого провадження, - призначив у ній судове засідання на 12.03.2025 о 10:30 год.

У матеріалах справи наявні відомості про те, що зареєстроване місцезнаходження позивача: вул. Припортова, 22/А, 3, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18016. Також містяться відомості про електронну поштову скриньку позивача cherkaskimetaly@ukr.net.

Відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

При цьому, частиною третьою статті 131 КАС України встановлено, що положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Суд зазначає, що позивач не зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС "Електронний суд".

Матеріали справи не містять інформації позивача про зміну його місцезнаходження, а також про зміну вказаної електронної пошти.

Судом з власної ініціативи встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є зареєстрованим суб`єктом господарювання, а його місцезнаходження відповідає адресі вул. Припортова, 22/А, 3, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18016.

Тернопільський окружний адміністративний суд, засобами поштового зв`язку, надіслав на адресу позивача ухвалу від 04.03.2025 про прийняття даної справи до провадження та повістки про виклик у судові засідання.

Судове засідання, призначене на 12.03.2025 відкладено судом на 25.03.2025 у зв`язку з неприбуттям позивача та третіх осіб.

Судове засідання, призначене на 25.03.2025, відкладено судом на 29.04.2025 у зв`язку з неприбуттям позивача та третіх осіб.

У судове засідання, призначене на 29.04.2025, позивач також не прибув.

Слід зазначити, що на адресу суду повернулися поштові конверти з повістками про виклик в судове засідання ТОВ "Черкаські мінерали" на 12.03.2025 та 29.04.2025 з довідками ф. 20 відділення поштового зв`язку у яких зазначено причину повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Окрім надіслання позивачу ухвал та повісток засобами поштового зв`язку, суд також надсилав такі на повідомлену позивачем електронну пошту, а також здійснював виклик позивача до суду шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та офіційному веб-порталі Тернопільського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справі №9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин суд констатує, що ним вжито усі передбачені КАС України заходи для інформування позивача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про прийняття до провадження у справі такою, що вручена позивачу, як і повістки про виклик у наступні судові засідання.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.

Суд зазначає, що згідно з пунктами 1, 2, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Окрім того, згідно з частиною другою статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача про виклик до суду на 12.03.2025, 25.03.2025 та 29.04.2025.

Однак, жодних поважних причин неприбуття позивача в судові засіданнях суду не надано. Із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду позивач також не звертався.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов`язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у рішенні від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач був належним чином повідомлений судом про призначені судові засідання та повторно не прибував у судові засідання без повідомлення поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Крім цього, з додаткових пояснень третьої особи (аркуш справи 144, том3) встановлено, що ряд обставин справи змінились на даний час, зокрема, дозвіл на користування надрами, погодження якого було здійснено відповідачем на підставі оскарженого у цій справі наказу, неодноразово продовжувався та видавався новий, також двічі (у 2019 та 2021 роках) укладалась в новій редакції угода про умови користування надрами. Поряд з цим, у інших судових справах прийняті та набрали законної сили рішення суду щодо правомірності виданого третій особі дозволу на користування надрами.

Дослідження вказаних обставин у даній справі неможливе без участі позивача та суперечить загальним принципам судочинства щодо офіційного з`ясування обставин справи.

З урахуванням наведеного, всебічне та повне з`ясування обставин даної справи не можливе без участі позивача, який, як слідує з його процесуальної поведінки, втратив інтерес до даної судової справи.

У зв`язку з цим, суд приходить висновку про необхідність застосування процесуальних наслідків передбачених частиною п`ятою статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, а саме, залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 205, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаські мінерали" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба геології та надр України, Публічне акціонерне товариство "Дашуківські бантоніти" про визнання протиправним та скасування наказу №415 від 13.11.2017, в частині введення в дію п.2.3 протоколу №31 засідання комісії з питань погодження надання надр у користування від 10.11.2017.

Ухвала набирає законної вили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, з моменту її оголошення.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 02.05.2025.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаські мінерали" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Припортова, 22/А, 3, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18016, код ЄДРПОУ 41215876);

відповідач:

- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (місцезнаходження/місце проживання: вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 43672853);

треті особи:

- Державна служба геології та надр України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Ежене Потьє, 16, м. Київ 57, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) ;

- Акціонерне товариство "Дашуківські бентоніти" (місцезнаходження/місце проживання: с. Дашуківка, Звенигородський р-н, Черкаська обл., 19330, код ЄДРПОУ 00223941) .

Головуючий суддя Баб`юк П.М.