Ухвала

від 30.04.2025 по справі 761/11443/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3267/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/11443/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року, -

за участю:

представника ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» - адвоката ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2025 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001310000012, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України та накладено арешт на речові докази - переміщені ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» 21.12.2024 року за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ № 24UA903000981644U0 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці через митний кордон України підакцизні товари, а саме «Бензин неетильований марки V-Power RON 95» загальною вагою 25 695 кг.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001310000012, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як необґрунтована та така, що істотно порушує вимоги кримінального процесуального закону та постановлена на підставі висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Вказує, що прокурором при зверненні з клопотанням не доведено, що взагалі мало місце кримінальне правопорушення. В даному випадку не було підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування, так як відсутній значний розмір, передбачений ч. 1 ст. 201-4 КК України.

Звертає увагу суду представник і на те, що у клопотанні ставиться питання про накладення арешту на переміщений 21.12.2024 року ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» за попередньою декларацією типу IM ЕЕ № 24UA903000981644U0 «Бензин неетильований марки V-Power RON 95». хоча 21.12.2024 року TOB «ЄВРОСТАР ОІЛ» за попередньою декларацією типу IM EE № 24UA903000981644U0 ввозило бензин іншої марки, а саме «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95». про що свідчить додана прокурором до клопотання копія цієї декларації. Тому накласти арешт на бензин, зазначений у клопотанні прокурора, неможливо також з об`єктивних причин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001310000012, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що 21.12.2024 року через пункт пропуску «Порубне - Сірет», митного поста «Вадул - Сірет» Чернівецької митниці на адресу ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» (ЄДРПОУ 42978086) за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ № 24UA903000981644U0 був ввезений товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON A95» загальною вагою 25,695 т., 33,872 тис. л при 15 оС., вартістю 18266,58 USD.

При цьому, 24.12.2024 року відділом митного оформлення (далі - ВМО) «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» Енергетичної митниці до митного оформлення було прийнято електронну митну декларацію (далі - ЕМД) типу ІМ40ДЕ за № 24UA903200015216U2 із заявленим вище товаром.

Разом із тим, товар переміщено через митний кордон України та заявлено до митного контролю та митного оформлення в режимі «Імпорт» на підставі наступних документів: Звіт про перевірку (Inspection Report) від 04.11.2024 № PBZ-0078655EN, Протоколи випробувань (Test Report) від 10.12.2024 № 1096, 1096-1, рахунок-фактура від 19.12.2024 №0000370310, рахунок-проформа від 17.12.2024 № 0000000821, автотранспортна накладна CMR від 19.12.2024 № б/н, сертифікат про походження товару форми EUR.1 від 19.12.2024 № A 0000237280, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 29.11.2023 № 2023876108. Відповідно до зазначених документів продавцем та відправником товару є компанія «Saksa Ltd» (1 Targovska str., Dolna banya P.C. 2040, Bulgaria), покупцем товару є ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ».

Крім того, з метою дотримання вищезазначених норм, посадовими особами ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228 і його ідентифікації, подано документи, а саме Звіт про перевірку (Inspection Report) від 04.11.2024 № PBZ-0078655EN та Протоколи випробувань (Test Report) від 10.12.2024 № 1096, 10696-1.

Згідно з відомостей зазначених в митній декларації та товаросупровідних документах, товар являє собою «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON A95», згідно сертифікату якості октанове число за дослідницьким методом: 97.2; вміст свинцю - менше 2,5 мг/л (що становить менше 0,0025 г/л); вміст сірки - 6.6 мг/кг (що становить 0,00066 мас.%); вміст бензолу - 0.6%; вміст етанолу - 7.4%; вміст метанолу- 0.2% вміст МТВЕ - 0.2%; вміст ЕТВЕ - 3.8%; при 70 град. С випаровується 39,7%; при 100 град. С випаровується 51,7%; при 150 град. С випаровується 82,1%; Точка кипіння - 202.1 град. С. Щільність при температурі +15 град. С кг/м3 - 758,6 за екологічними показниками відноситься до екологічного класу автомобільних бензинів Е10: Євро5».

За результатами застосування СУР, у відповідності до наказу від 31.07.2015 року № 684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», по вищезазначеній ЕМД посадовими особами підрозділу сформовано додаткові форми митного контролю в тому числі за кодом 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД» та керівництвом митниці прийняте відповідне рішення.

Враховуючи вищевикладене, посадовими особами ВМО «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» було відібрано проби та зразки товару (Акт від 25.12.2024 UA903200/2024/000138), з направленням їх до відділу класифікації та митно-тарифного регулювання Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД у Спеціалізованої лабораторії (СЛЕД), запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 30.12.2024 № 595.

Відповідно до висновку експертизи від 03.01.2025 №1420003101-0007, товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON A95», який було заявлено до митного оформлення за ЕМД типу ІМ40ДЕ від 24.12.2024 № 24UA903200015216U2, показник «масова частка кисню» становить 4,21%.

Згідно додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 №927, товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON A95» за результатами досліджень (аналізу, експертизи) не відповідає вимогам і нормам відповідного показника для автомобільних бензинів Е10 за екологічним класом ЄВРО5 (показник «масова частка кисню» має не перевищувати 3,7%).

Згідно вимог Європейського стандарту BS EN 228:2012+А1:2017/ EN 228:2012+А1:2017 (Е) для неетильованого бензину максимальний показник «масова частка кисню» складає 3,7%.

Пунктом 5 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту встановлено, що дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Таким чином, товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON A95» який було заявлено до митного оформлення за ЕМД типу ІМ40ДЕ від 24.12.2024 № 24UA903200015216U2, не може бути введено в обіг у зв`язку з невідповідністю його характеристики «масова частка кисню» вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до вимог ст. 17 «Заборона окремих видів експорту та імпорту» Закону України від 16.04.1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» в Україні забороняється «імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди суспільній моралі, здоров`ю чи становити загрозу життю населення, тваринному світу та рослинам, або призвести до заподіяння шкоди навколишньому середовищу».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 196 Митного кодексу України «не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України».

Контроль за виконанням вимог, що містяться в вищезазначеній статті, покладено на митні органи та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Таким чином ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» (ЄДРПОУ 42978086) надано документи, що містять неправдиві відомості, щодо характеристик товару, та відповідно, під виглядом дозволених до обігу в України автомобільних бензинів екологічного класу Євро 5, ввезено на митну територію України товар: «Бензин неетильований марки V-Power RON 95/EN228-10PPM», який відповідно до своїх фізико-хімічних характеристик може завдати шкоди здоров`ю населення, тваринному світу та рослинам, або заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу та обіг яких обмежено.

По даному факту митним постом «Південно-Західний» Енергетичної митниці було складено протокол про порушення митних правил від 22.01.2025 №0038/UA903000/2025.

В ході провадження у справі про порушення митних правил Енергетичною митницею було призначено товарознавчу експертизу. 17.02.2025 року управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил отримано висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003301-0078 від 14.02.2025 року, відповідно до якого загальна ринкова вартість товару становить 1 383 516,68 грн.

Приймаючи до уваги вищевказане, переміщені ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» 21.12.2024 року за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ № 24UA903000981644U0 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці через митний кордон України підакцизні товари, а саме «Бензин неетильований марки V-Power RON 95» загальною вагою 25 695 кг, мають передбачені ст. 98 КПК України ознаки речових доказів.

14.03.2025 року постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , переміщені ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» 21.12.2024 за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ № 24UA903000981644U0 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці через митний кордон України підакцизні товари, а саме «Бензин неетильований марки V-Power RON 95» загальною вагою 25 695 кг, визнано речовими доказами та залучено до матеріалів кримінального провадження № 72025001310000012 від 24.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.

При цьому, 14.03.2025 року постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , призначено судову експертизи матеріалів, речовин та виробів, а саме переміщених ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» 21.12.2024 за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ № 24UA903000981644U0 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці через митний кордон України підакцизні товари, а саме «Бензин неетильований марки V-Power RON 95» загальною вагою 25 695 кг.

20.03.2025 року (клопотання датоване 19.03.2025 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72025001310000012, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України на речові докази - переміщені ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» 21.12.2024 року за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ № 24UA903000981644U0 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці через митний кордон України підакцизні товари, а саме «Бензин неетильований марки V-Power RON 95» загальною вагою 25 695 кг.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2025 року вказане клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вилучене майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам апелянта.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси юридичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376,404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001310000012, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України та накладено арешт на речові докази - переміщені ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» 21.12.2024 року за попередньою декларацією типу ІМ ЕЕ № 24UA903000981644U0 через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного посту «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці через митний кордон України підакцизні товари, а саме «Бензин неетильований марки V-Power RON 95» загальною вагою 25 695 кг, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» - адвоката ОСОБА_6 , -залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4