Постанова від 02.05.2025 по справі 480/6911/23

Головуючий І інстанції: О.М. Кунець

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 р. Справа № 480/6911/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/6911/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба 21»

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба 21» (далі - позивач, ТОВ «Дружба 21») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області ( далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Сумській області), Державної податкової служби України ( далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.05.2023 року №8845291/44436028 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 28.04.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 28.04.2023 року складену ТОВ «Дружба 21» датою її направлення для реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем в травні 2023 протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 28.04.2023 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.05.2023 року №8845291/44436028 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 28.04.2023 року, яку було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба 21".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 28.04.2023 року складену ТОВ «Дружба 21» датою її направлення для реєстрації.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13 код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба 21" (42305, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, пров. Промисловий, буд.4, код ЄДРПОУ 44436028) судовий збір у розмірі 2684 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000грн.

Головне управління ДПС у Сумській області, , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перелік документів, які потрібно подати платнику разом з поясненням, оскільки даний перелік документів визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 р. № 19) (далі Порядок № 520). Також, вказує, що ТОВ «Дружба 21» не були надані документи, які були зазначені контролюючим органом в Повідомленні №8789567/44436028 від 11.05.2023. Наданий позивачем рахунок на оплату №4 від 28.04.2023 року по договору суборенди с/г техніки з екіпажем №2702-23-3 укладений між ТОВ «Чорнухинський край» та ТОВ «Дружба 21» є лише пропозицією надати кошти, а не підтвердженням здійснення оплати за товар чи послугу. Просить звернути увагу, що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 28.04.2023 р. є втручанням в дискреційні повноваження Відповідачів, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Також, просить врахувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, складності справи може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Вважає, що розмір задоволених судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу адвоката не можна вважати виправданим.

Сторони по справі не скористались правом надання відзивів на апеляційну скаргу.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба 21» є юридичною особою, сільськогосподарським підприємством, основний вид діяльності 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та діє на підставі затвердженого Статуту, є платником податку на додану вартість, як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Сумській області.

При цьому, позивач є платником єдиного податку 3 групи. Заборгованість по сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів відсутня.

Для ведення діяльності позивач має власні основні засоби, необхідне обладнання, орендовані транспортні засоби, спеціальну техніку та має в користуванні земельні ділянки 165 га. Про наявність об`єктів через які провадиться діяльність позивачем подано до контролюючого органу відповідне повідомлення за формою 20-ОПП від 30.03.2023р.

Як зазначає позивач у позові та як свідчить з наданих позивачем доказів, позивачем для здійснення господарської діяльності взято у ТОВ «Алвика» в оренду (строкове платне користування) за договором оренди № 1 від 20.02.2023 транспортний засіб трактор колісний JOHN DEERE 8430, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який планували використати для обробки землі, що належать на праві користування підприємству. Згідно п.4.2 договору строк оренди складає до 31.12.2023р.

Проте, як зазначає позивач, враховуючи, що вказані земельні ділянки площею 165 га, знаходяться на території Новослобідської СТЕ Конотопського району у п`яти кілометрах від кордону з росією, і постійні обстріли, яким піддається громада Конотопщини, з метою збереження життя і здоров`я працівників ТОВ «Дружба 21» було прийнято рішення у 2023 році не обробляти і не засівати дану землю, а одержаний в оренду трактор здати в суборенду іншим сільгосппідприємствам для обробки їх земельних ділянок і за сіяння полів.

Так, між ТОВ «Дружба 21» (орендар) та ТОВ «Чорнухинський край» (суборендар) укладено договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 2702-23-3 від 27.02.2023р. Відповідно до умов договору орендар передає в суборенду транспортний засіб трактор колісний JOHN DEERE 8430, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 з екіпажем, які надають послуги з дискування землі. Екіпаж складається з двох осіб, які є працівниками ТОВ «Дружба 21»:тракторист-машиніст ОСОБА_1 (наказ про прийняття на роботу № 2 від 22.03.2023, повідомлення про прийняття на роботу подане до контролюючого органу 22.03.2023), тракторист-машиніст ОСОБА_2 (наказ про прийняття на роботу № 5 від 24.03.2023, повідомлення про прийняття на роботу подане до контролюючого органу 27.03.2023). Вказані особи мають відповідну кваліфікацію, водійське посвідчення категорії А1, А2,В1 з правом керування транспортним засобам (трактор).

Згідно реєстру перебування техніки та екіпажу по договору суборенди останніми виконано дискування землі, що перебуває в користуванні ТОВ «Чорнухинськи край» (Лохвицький район) 23.03.2023 - 26,2га в районі біля с. Хитці; 27.03.2023 - 53,2га в районі біля с. Дереківщина, с. Яхникщс. Романиха; 28.02.2023 - 51,2га в районі с. Нове,с. Романиха,с. Степухщс. Свиридівка,с. Яхники; 30.03.2023 - 29,7га в районі с Жабки, с. Шмиглі. 17.04.2023 - 76,9 га - в районі с. Западинці, с. Безсали, с. Парницьке, с. Яхники, с. Дереківщина; 18.04.2023 - 61,8 га в районі с. Степуки, с. Вишеньки с. Хайлівщина (Чорнухинський район); 19.04.2023 - 65,5 га в районі біля с.Червона Слобідка, с.Безсали, с. Западинці, с. Васильки; 23.04.2023 - 64,9 га - в районі біля с.Западинці, с. Ісківці; 24.04.2023 - 65,9 га в районі біля с. Ісківці, с. Дереківщина, с. Олександрівка; 25.04.2023 - 69,9 га в районі біля с. Піски-Удайські (Лубенський район); 27.04.2023- 51,4 га в районі біля с. Западинці, с. Дереківщина, с. Яхники, с. Романиха.

Господарська операція з ТОВ «Чорнухинський край» за вказаним договором була проведена ТОВ «Дружба 21» по бухгалтерському обліку з відображенням по рахунку 361 (розрахунки з покупцями), по рахунку 631 (розрахунки з постачальниками), рахунок 012 (облік оренди трактору), а також у податковому обліку, що підтверджується наданою довідкою № 12 від 23.06.2023р.

Також, ТОВ «Чорнухинський край» довідкою за № 60 від 27.06.2023 підтвердило факт надання сільськогосподарської техніки з екіпажем в суборенду за договором № 2702-23-3 від 27.02.2023 та виконанням дискуванні землі у Лохвицькому та Лубенському районах Полтавської області. Заправка трактора паливом здійснювалася ТОВ «Чорнухинський край» відповідно до умов договору.

Відповідно до умов договору та враховуючи специфіку роботи сільськогосподарського підприємства транспортний засіб трактор колісний JOHN DEERE 8430 передавався ТОВ «Чорнухинський край»:

-за актом приймання- передачі від 23.03.2023 і повернутий був за актом повернення від 30.03.2023. Сума оренди складала 81150,64грн. у т.ч. ПДВ 133358,44грн., оплата проведена, що підтверджується банківською випискою. За даними реєстру перебування техніки з екіпажем в суборенді виконано дискування 160,3 га землі (23.03.23,27.03.2023,28.03.2023,30.03.2023);

-за актом приймання-передачі від 17.04.2023 і повернутий був за актом повернення від 27.04.2023р. Сума оренди складала 228151,82грн. у т.ч. ПДВ 38025,30грн., на що виписано рахунок № 4 від 28.04.2023 р. та проведена оплата, що підтверджується банківською випискою. Складено акт надання послуг № 6 від 28.04.2023р. За даними реєстру перебування техніки з екіпажем в суборенді виконано дискування 456,3 га землі - 17.04.2023, 18.04.2023, 19.04.2023, 23.04.2023, 24.04.2023, 25.04.2023, 27.04.2023р.

У зв`язку з наданням в суборенду сільськогосподарської техніки (транспортний засіб трактор колісний JOHN DEERE 8430, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 з екіпажом) в два етапи та відповідно до норм ПКУ ТОВ «Дружба 21» були складені і направлені на реєстрацію податкові накладні:

-№ 1 від 31.03.2023 на суму 80150,64грн. у т.ч. ПДВ 13358,44грн. - зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.04.2023 за

номером 9075219662;

- № 4 від 28.04.2023 на суму 228151,82грн. у т.ч. ПДВ 38025,30грн. реєстрація зупинена.

Враховуючи, що в межах виконання одного договору суборенди № 2702- 23-3 від 27.02.2023 укладеного з ТОВ «Чорнухинький край» позивачем було виписано 2 податкові накладні, з яких однак ПН (по операції яка відбулась 31.03.2023р.) зареєстрована, а по іншій операції (яка відбулась 28.04.2023р.), реєстрація ПН зупинена.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної № 4 від 28.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних документи прийнято, реєстрацію зупинено з підстав: обсяг постачання товару/послуги 77.31 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, з метою розблокування зупиненої податкової накладної позивачем на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Сумській області подано Повідомлення №2 від 08.05.2023р. до якого додано копії документів у 7 файлах (скріншот з ІКС «Податковий \ блок» додається), а саме:

1.Договір безоплатного користування рухомим майном від 28.03.2023 б/н, укладений між фізичною особою ОСОБА_3 та ТОВ «Дружба 21»;

2.Акт надання послуг від 28.04.2023 №6 по договору суборенди техніки з екіпажем №2702-23-3 від 27.02.2023;

3.Договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 27.02.2023 №2702- 23-3, укладений між ТОВ «Чорнухинський край» та ТОВ «Дружба 21»;

4.Лист-пояснення для розблокування податкових накладних вих.№7 від 05.05.2023;

5.Копія посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_2 ;

6.Копія посвідчення тракториста-імашиніста ОСОБА_1 ;

7.Штатний розклад ТОВ «Дружба 21» станом на 23.03.2023 рік.

Згідно Протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 10.05.2023№181 (витяг з протоколу додається) було розглянуто Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено ТОВ «Дружба 21» до податкової накладної № 4 від 28.04.2023 р.

За результатами розгляду Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено ТОВ «Дружба 21» до податкових накладних № 4 від 28.04.2023 р., Комісією Головного управління ДПС у Сумській області встановлено необхідність надання додаткових пояснень та/або документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якому зазначено конкретний перелік документів, які необхідно надати ТОВ «Дружба 21».

Комісією Головного управління ДПС у Сумській області, відповідно до п. 9 Порядку №520. прийнято рішення про необхідність направлення ТОВ «Дружба 21» Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладиої/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Повідомлення).

15.05.2023р. від ТОВ «Дружба 21» до податкової накладної №4 від 28.04.2023 р. надійшло Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №4 від 28.04.2023 р. з документами у 7 файлах (скріншот з ІКС «Податковий блок» додасться), а саме:

1.Лист-пояснення для розблокування податкових накладних вих.№8 -від 15.05.2023;

2.Рахунок на оплату №4 від 28.04.2023 року по договору суборенди с/г техніки з екіпажем №2702-23-3 укладений між ТОВ «Чорнухинський край» та ТОВ «Дружба 21»;

3.Інвентаризаційний опис необоротних активів на 30.11.2022 рік.;

4.Виписка Сумське обласне управління АТ Ощадбанк м. Суми за період з 04.05.2023 по 09.05.2023, дата формування виписки 5/15/2023, 9:20:37;

5.Акт приймання-передачі (повернення до договору № б/н від 28.03.2023 року Безоплатного користування майном) від 28.03.2023;

6.Реєстри виконаних гектарів (дискування) за квітень 2023 року;

7.Акт приймання-передачі (повернення до договору № б/н від 28.03.2023 року Безоплатного користування майном) від 01.05.2023 року.

Отже, за результатами розгляду Повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкової накладної №4 від 28.04.2023 р. по ТОВ «Дружба 21» на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Сумській області, протокол від 19.05.2023 року №195 (витяг з протоколу у справі), прийнято рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 28.04.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

За результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної №1 від 31.03.2023,відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.04.2023 час 09:28:10 в ЄРПН зареєстрована податкова накладна №1 від 31.03.2023 за №9075219662 (результат обробки: Документ доставлено до ДПС України, документ прийнято).

Позивач, вважаючи протиправним рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.05.2023 року №8845291/44436028 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 28.04.2023 року, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.05.2023 року №8845291/44436028 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 28.04.2023 року , поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба 21" є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Відповідно до п.4, п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі по тексту Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентами було надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленнями про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, у реєстрації якої відмовлено.

Головним управлінням ДПС у Сумській області направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів (копії повідомлень у справі).

Позивачем було надано до контролюючого органу додаткові пояснення та необхідні документи, що підтверджується повідомленнями про подання пояснень та/або документів.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Крім того, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду в постановах від 07.12.2022 року по справі № 500/2237/20 та від 19.07.2023 року по справі № 420/7850/22, в яких виходив з того, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно пояснень наданих позивачем до податкового органу вбачається, що ТОВ «Дружба 21» (орендар) та ТОВ «Чорнухинський край» (суборендар) було укладено договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (договір наявний в матеріалах справи). Відповідно та на виконання умов договору ТОВ «Чорнухинський край» використав трактор з екіпажем для здійснення дискування земельних ділянок, що належать на праві користування підприємству в Лохвицькому та Лубенсьому районах Полтавської області.

Господарська операція з ТОВ «Чорнухинскьий край» за вказаним договором була проведена ТОВ «Дружба 21» по бухгалтерському обліку з відображенням по рахунку 361 (розрахунки з покупцями), по рахунку 631 (розрахунки з постачальниками), рахунок 012 (облік оренди трактору), а також у податковому обліку, що підтверджується наданою довідкою (наявна в матеріалах справи).

Щодо доводів про ненадання документів і інформації щодо розрахунків з контрагентом-покупцем, документів з питань наявності складських, виробничих та офісних приміщень, первинних документів на зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів та інші документи, колегія суддів зазначає, наступне:

Таким чином, рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.05.2023 року №8845291/44436028 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 28.04.2023 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба 21" є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно ізстаттею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі №200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану на реєстрацію підприємством позивача, датою її первинного подання.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Враховуючи викладене вище, ефективним захистом прав позивача, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 28.04.2023 року складену ТОВ «Дружба 21» (код ЄДРПОУ 44436028, 42305, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівна, провулок Промисловий, буд.4) датою її направлення для реєстрації.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача надано до матеріалів справи копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 31-2023 від 28.06.2023.; рахунку на оплату № 12-06 від 28.06.2023р.; акту приймання-передачі наданої професійної правової допомоги до договору про надання правової допомоги №31-2020 від 28.06.2023; платіжної інструкції № 28/06/2023 від 28.06.2023 р., звіт про обсяг наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №31-2023 від 28.06.2023; свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, ордер.

За змістом розрахунку на оплату № 12-06 від 28.06.2023р. вартість надання послуг з опрацювання наданих документів, аналіз судової практики, підготовка та подання позову до суду, супроводження справи в Сумському окружному адміністративному суді складає 5000,00грн.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 р. по справі № 340/4492/22 (адміністративне провадження № К/990/12857/23) судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Колегія суддів враховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.

Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених у акті виконаних робіт, який містить опис наданих послуг, вартість наданих послуг, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, час витрачений адвокатом, враховуючи суть спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 480/6911/23 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло