Постанова

від 21.04.2025 по справі 910/9862/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2025 р. Справа№ 910/9862/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Бойчук Т.В.,

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Міт Продукт" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/9862/24 (суддя Усатенко І.В., повний текст складено - 19.12.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛембергМіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Міт Продукт" про стягнення 4419641,06 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛембергМіт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Міт Продукт" про стягнення 4569641,06 грн, з яких: 4 266 096, 99 грн основного боргу, 188173 грн 10 коп. - пені, 21516 грн 83 коп. 3% річних та 93854 грн 14 коп. інфляційних витрат.

В підготовчому засіданні 18.11.2024 судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань у частині оплати товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/9862/24 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 4116096 (чотири мільйона сто шістнадцять тисяч дев`яносто шість) грн 99 коп., пеню у розмірі 188173 (сто вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят три) грн 10 коп., 3% річних у розмірі 21516 (двадцять одну тисячу п`ятсот шістнадцять) грн 83 коп., втрати від інфляції у розмірі 93854 (дев`яносто три тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) грн 14 коп. та судовий збір у сумі 53035 (п`ятдесят три тисячі тридцять п`ять) грн. 69 коп.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманого товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на необхідність перерахунку нарахувань, оскільки оплата по видатковій накладній №3796 від 10.05.2024 була здійснена відповідачем на суму 367 524,62 грн, а не 317 524,62 грн, як вказав позивач.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач (апелянт) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.

З урахуванням того, що неявка представника апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

07.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛембергМіт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Міт Продукт" (покупець) укладений договір поставки № 23/23, за умовами якого постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами у видатковій накладній. Товар постачається партіями (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється по факту отримання відповідних заявок покупця.

Датою отримання товару вважається фактична дата отримання товару покупцем (п. 4.3 договору).

Оплата кожної отриманої покупцем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника у термін не більше 7 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником, вказаної у видатковій накладній постачальника. Сума даного договору складає суму всіх видаткових накладних за якими покупець отримає товар на всьому протязі дії даного договору (п. 5.2 договору).

На виконання умов вказаного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 842 169,38 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №1287 від 08.03.2023 на суму 59 244,00 грн.; №1453 від 15.03.2023 на суму 61491,00 грн.; №2179 від 18.04.2023 на суму 775690,39 грн.; №2331 від 25.04.2023 на суму 1534843,94 грн.;№3108 від 29.05.2023 на суму 1210316,17 грн.; №3311 від 07.06.2023 на суму 788190,31 грн.; №4031 від 06.07.2023 на суму 916365,50 грн.; №4288 від 18.07.2023 на суму 1392288,72 грн.; №4316 від 19.07.2023 на суму 397095,00 грн.; №4362 від 21.07.2023 на суму 2104988,08 грн.; №7848 від 06.12.2023 на суму 724182,53 грн.; №7922 від 08.12.2023 на суму 755523,41 грн.; №8168 від 18.12.2023 на суму 712319,82 грн.; №8228 від 20.12.2023 на суму 703251,60 грн.; №2331 від 27.03.2024 на суму 1027905,00 грн, №2866 від 12.04.2024 на суму 1094852,30 грн.; №3796 від 10.05.2024 на суму 929217,24 грн.; №3877 від 13.05.2024 на суму 422438,52 грн.; №4081 від 19.05.2024 на суму 626582,56 грн.; №4156 від 21.05.2024 на суму 242057,75 грн.; №4179 від 22.05.2024 на суму 404537,94 грн.; №4392 від 28.05.2024 на суму 555345,00 грн.; №4437 від 29.05.2024 на суму 353124,60 грн.; №4495 від 31.05.2024 на суму 1050318,00 грн.

Відповідачем не було оплачено в повному обсязі товар, у зв`язку з чим за видатковою накладною №3796 від 10.05.2024; №3877 від 13.05.2024; №4081 від 19.05.2024; №4156 від 21.05.2024; №4179 від 22.05.2024; №4392 від 28.05.2024; №4437 від 29.05.2024; №4495 від 31.05.2024 утворився борг у загальній сумі 4 266 096, 99 грн.

При цьому, позивач в позові вказав, що видаткова накладна №3796 від 10.05.2024 оплачена частково на суму 317 524,62 грн, а решта - №3877 від 13.05.2024; №4081 від 19.05.2024; №4156 від 21.05.2024; №4179 від 22.05.2024; №4392 від 28.05.2024; №4437 від 29.05.2024; №4495 від 31.05.2024 не були оплачені взагалі.

Отже, станом на момент подання позовної заяви сума боргу відповідача перед позивачем складала 4 266 096, 99 грн.

Після подання позову, позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 4 116 096,99 грн, в якій він вказав про здійснення відповідачем оплат на загальну суму 150 000 грн.

Таким чином, судом першої інстанції розглянуто позов в межах вимог про стягнення 4 116 096,99 грн основного боргу, 188173 грн 10 коп. - пені, 21516 грн 83 коп. 3% річних та 93854 грн 14 коп. інфляційних витрат.

Як вже вказувалося, місцевим господарським судом вказані позовні вимоги задоволено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата кожної отриманої покупцем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника у термін не більше 7 календарних днів з дати здійснення поставки постачальником, вказаної у видатковій накладній постачальника (п. 5.2 договору).

Відповідач у визначений договором строк за отриманий товар розрахувався частково, сума боргу у розмірі 4 116 096,99 грн оплачена ним так і не була.

Отже, на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання відповідачем грошового зобов`язання настав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 4 116 096,99 грн є обґрунтованим.

Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 188173 грн 10 коп. пені, 21516 грн 83 коп. 3% річних та 93854 грн 14 коп. інфляційних витрат.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно п. 7.1 договору у випадку, якщо покупець у термін, зазначений в п. 5.2 договору, не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий товар, він зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 188173 грн 10 коп. пені, 21516 грн 83 коп. 3% річних та 93854 грн 14 коп. інфляційних витрат, розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Стосовно доводів апелянта про необхідність перерахунку вказаних нарахувань, оскільки оплата по видатковій накладній №3796 від 10.05.2024 була здійснена відповідачем на суму 367 524,62 грн, а не 317 524,62 грн, як вказав позивач, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної накладної.

В позові позивач вказав про її часткову оплату на суму 317 524,62 грн.

Надані відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції платіжні інструкції (т. 1, а.с. 122-123) в призначеннях платежу містять посилання на іншу видаткову накладну, а саме на №2866 від 12.04.2024.

Доказів оплати боргу по видатковій накладній №3796 від 10.05.2024 на суму 367 524,62 грн до моменту подачі позивачем позову до суду, відповідач не надав.

Отже, доводи скаржника про оплату вказаної накладної на суму 367 524,62 грн не знайшли свого підтвердження матеріалами даної справи.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Міт Продукт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/9862/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена: 02.05.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

Л.В. Кропивна