Рішення

від 30.04.2025 по справі 904/264/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025м. ДніпроСправа № 904/264/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (вх.№16880/25 від 22.04.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (50102, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 4-4Д; ідентифікаційний код 35601098)

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905)

про визнання актів укладеними та стягнення 12 338 180 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (50102, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 4-4Д; ідентифікаційний код 35601098) до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) про визнання актів укладеними та стягнення 12 338 180 грн. 00 коп. задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (50102, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 4-4Д; ідентифікаційний код 35601098) 11 660 400 (одинадцять мільйонів шістсот шістдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп. - суму основного зобов`язання, 387 894 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 130 139 (сто тридцять тисяч сто тридцять дев`ять) грн. 00 коп. - 3% річних, 158 581 (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн. 44 коп. - пені та 148 044 (сто сорок вісім тисяч сорок чотири) грн. 18 коп. - витрат на сплату судового збору.

Позивач у клопотанні (вх.№16880/25 від 22.04.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №904/264/25 просить відшкодувати фактичні витрати на правничу допомогу позивачу у справі 904/264/25 та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 41 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (вх.№16880/25 від 22.04.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №904/264/25 на 30.04.2025 о 16:00 год.

Відповідач у запереченні (вх.№18295/25 від 29.04.2025) на клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу вважає, що клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 904/264/25 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, з огляду на те, що: - наданий позивачем Договір від 10.01.2025 №8, укладений з фізичною особою - підприємцем, не може вважатись договором про надання професійної правничої допомоги, оскільки укладений з особою, яка не має право бути стороною такого договору (з фізичною особою-підприємцем, а не з адвокатом/адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням); - відповідно до наданих позивачем платіжних інструкцій №156 та №157 від 17.04.2025, які б мали підтверджувати факт сплати отриманої правничої допомоги, містять інформацію про те, що отримувачем коштів за вказаними платіжними інструкціями є не адвокат/адвокатське бюро/адвокатське об`єднанням, які в силу положень законодавства мають право надавати професійну правничу допомогу, а фізична особа-підприємець.

У судове засідання 30.04.2025 представники сторін не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

При цьому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" просило стягнути з відповідача, зокрема, витрати на правову допомогу в розмірі 40 000 грн. 00 коп. та зазначало, що на підтвердження окремо буде заявлено клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу з підтверджуючими документам.

Рішення суду у справі ухвалено 16.04.2025 (проголошено вступну та резолютивну частини), повний текст рішення складено - 28.04.2025.

Клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу сформовано останнім в системі "Електронний суд" 21.04.2025 та отримано судом 22.04.2025.

Враховуючи викладене, вказане клопотання та докази понесених позивачем судових витрат подані до суду з дотриманням строку, встановленого нормами процесуального закону.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: - складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; - обґрунтованість та пропорційність предмета спору; - ціну позову, значення справи для сторін; - вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; - поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); - дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, останнім надано:

- копію договору від 10.01.2025 №8 про надання правової допомоги (т.2, а.с. 79-80);

- копію акта від 01.04.2025 №1 до договору №8 від 10.01.2025 про надання правової допомоги (т.2, а.с. 80 на звороті);

- копію акта від 17.04.2025 №2 до договору №8 від 10.01.2025 про надання правової допомоги (т.2, а.с. 81);

- копію ордера від 12.01.2025 серії АЕ №1352861 (т.1, а.с. 10);

- копію ордера від 20.04.2025 серії АЕ №1379440 (т.2, а.с. 78);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.02.2019 серії ДП №4181 (т.1, а.с.10 на звороті, т.2, а.с. 78 на звороті);

- копію платіжної інструкції від 17.04.2025 №156 на суму 20 000 грн. 00 коп. (т.2, а.с. 82);

- копію платіжної інструкції від 17.04.2025 №157 на суму 21 000 грн. 00 коп. (т.2, а.с. 81 на звороті).

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс", як замовником, та фізичною особою - підприємцем Цюпою Юрієм Олексійовичем в особі адвоката Цюпи Юрія Олексійовича, як адвокатом, було укладено договір від 10.01.2025 №8 про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору за дорученням замовника адвокат здійснює захист його порушеного права в господарському судочинстві про стягнення заборгованості, у тому числі пені, 3 % річних, інфляційних витрат по договору №71-35 від 08.01.2024, специфікації №2 від 13.05.2024 з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Сума послуг за цим договором складається калькуляцією та визначається із кількості витрачених адвокатом годин (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору розцінки послуг за цим договором сторони визначили наступним чином: - надання консультації з дослідженням документів - 1 000,00 грн./год; - збір доказів, написання, оформлення, надсилання адвокатських запитів - 1 000,00 грн/год; - написання, оформлення, подання до суду позовної заяви згідно предмета позову - 2 000,00 грн /год; - написання, оформлення, подання до суду заяви про забезпечення позову - 1 000,00 грн/год; - написання додаткових пояснень, відзиву, клопотань - 1 000,00 грн/год; - відвідування суду/судових засідань господарський суд - 4 500,00 грн/год.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що за надання правової допомоги відповідно до даного договору, клієнт сплачує грошові кошти адвокату: - авансовано у фіксованій сумі 20 000,00 на розрахунковий рахунок адвоката протягом 3 робочих днів з дати отримання рахунку на оплату; - окремо за відвідування засідань у фіксованій сумі 4 500,00 грн/засідання на розрахунковий рахунок адвоката не пізніше останнього дня перед датою судового засідання; - додаткові витрати - за розцінками, визначеними п. 4.2 цього договору

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення (пункт 5.1 Договору).

Суд вважає за необхідне зазначити, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Відповідно до пункту 1 підписаних сторонами актів від 01.04.2025 №1 та від 17.04.2025 №2 адвокатом надано, а замовником прийнято наступні послуги:

- правова допомога згідно з договором № 8 від 10.01.2025 - у вигляді консультацій з вивченням документів, інших консультацій під час руху судової справи у господарському суді; витрачений час - 2 години; ціна - 1 000,00 грн; сума - 2 000,00 грн.;

- правова допомога згідно з договором № 8 від 10.01.2025 - написання, оформлення позовної заяви про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних витрат по договору № 71-35 від 08.01.2024, специфікації № 2 від 13.05.2024 до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"; витрачений час - 12 годин; ціна - 1 500,00 грн; сума - 18 000,00 грн;

- правова допомога згідно з договором № 8 від 10.01.2025 - відвідування судових засідань Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/264/25; кількість засідань - 4; ціна - 4 500,00; сума - 18 000,00 грн;

- правова допомога згідно з договором № 8 від 10.01.2025 - складання додаткових процесуальних документів у справі №904/264/25; витрачений час - 3 години; ціна - 1 000,00 грн; сума - 3 000,00 грн.

Отже, відповідно до вказаних актів загальна вартість наданих послуг - 41 000 грн. 00 коп. Сторони претензій одна до одної не мають.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд здійснив детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих послуг, перелік який наведений в Актах від 01.04.2025 №1 та від 17.04.2024 №2 про надання правової допомоги та вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо Акту від 01.04.2025 №1.

Така послуга, як консультації з вивченням документів, інші консультацій під час руху судової справи у господарському суд мають включатися до послуги зі складання позовної заяви.

Крім того, позивачем зазначено такі послуги як написання та оформлення позовної заяви, проте, на думку суду, вказані послуги є дублюючими одна одну.

Щодо Акту від 17.04.2025 №2.

Включення до переліку наданих послуг такої послуги, як складання додаткових процесуальних документів у справі №904/264/25 не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, як вбачається, з процесуальних документів у справі, позивачем крім позовної заяви було складено лише клопотання про долучення уточненої позовної заяви у зв`язку з усуненням недоліків та неточностей, допущених самим позивачем у позовній заяві.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, дослідивши документи, на підставі яких позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладають на сторони пропорційно розміру задоволених вимог та складають 39 696 грн. 55 коп., а саме:

1) 41 000,00 х 3,17% (відсоток незадоволених вимог) = 1 299,70

41 000,00 - 1 299, 70 = 39 700,30 (витрати на правову допомогу з майнових вимог);

2) 39 700,30 / 12 338 180,00 х 12 337 014,44) = 39 696 грн. 55 коп. (витрати на правову допомогу з задоволених майнових вимог).

З урахуванням усього викладеного, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу є сума 25 000 грн. 00 коп. яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заперечень відповідача

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Визначення поняття самозайнятої особи міститься у підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (пункт 65.9 статті 65 Податкового кодексу України).

Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №760/32929/18 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що адвокатська діяльність не передбачена податковим законодавством України як така, що не може здійснювались особами, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, тобто є фізичною особою - підприємцем, з посиланням на наведені вище норми права.

Постанова Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20 містить висновок, що укладання договору адвокатом як фізичною особою - підприємцем не позбавляє його статусу адвоката, а тому не впливає на порядок розподілу судових витрат у справі, у разі, якщо наявні докази, що він приймав участь при розгляду справи як адвокат.

Тобто, визначальним є той факт, що представник діяв у судовому процесі саме як адвокат, що у даному випадку переконливо доведено фактами, які зазначені судом вище.

Також суд звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Враховуючи викладене, суд не приймає аргументи відповідача, відхиляє.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (50102, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 4-4Д; ідентифікаційний код 35601098) про відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (50102, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Рудна, буд. 4-4Д; ідентифікаційний код 35601098) 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог за клопотанням - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Т.В. Загинайко Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

02.05.2025.