Ухвала

від 02.05.2025 по справі 420/12562/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/12562/25

УХВАЛА

02 травня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), за участю третьої особи Одеської обласної прокуратури (далі - третя особа) в якій просить :

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича про закінчення виконавчого провадження від 07.03.2025 № 77170109 ;

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича відновити виконавче провадження та здійснити усі необхідні заходи щодо належного та у повному обсязі виконання Одеською обласною прокуратурою рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі № 420/10861/21 та отримати від Одеської обласної прокуратури копії документів, які підтверджують оплату та подачу Одеською обласною прокуратурою до Головного управління ДПС в Одеській області Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі № 420/10861/21, в якому відображені періоди за які вказані нарахування здійснені, а податки, збори та обов`язкові платежі відраховано, зокрема з 09.09.2020 по 24.03.2021 включно та, зокрема, отримати дані, що виплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) за зазначений період рознесена помісячно, а не однією сумою.

Ухвалою суду від 25.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме, шляхом зазначення у змісті позовної ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження ВП № 77170109; надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обов`язковим зазначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, або докази дотримання строку звернення до суду.

30.04.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою усунуто її недоліки щодо ідентифікатору доступу до інформації про виконавче провадження ВП №77170109.

Щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду та поважності причин його пропуску, то за позицією позивача про порушення своїх прав він дізнався після отримання від Одеської обласної прокуратури листа відповіді від 14.04.2025 № 21-50ВИХ-25 про не нарахування на середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника ЄСВ, з моментом отримання якого пов`язує початок спеціального десятиденного строку звернення до суду. При цьому, позивач зазначив, що був вимушений для отримання відповідної інформації звернутися безпосередньо до боржника, оскільки оскаржувана постанова відповідача містила лише загальну інформацію про виконання рішення суду та з її змісту неможливо було встановити суми нарахованих і фактично виплачених на користь ОСОБА_1 податків, зборів та обов`язкових платежів.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне..

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини 1 цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є постанова відповідача про закінчення виконавчого провадження датована 07.03.2025 року, яка листом Відділу примусового виконання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України від 07.03.2025 р. №20.1/77170109/20 була направлена позивачу для виконання та до відома. Доказів протилежного позивач не надав.

А відтак, звернувшись до суду 24.04.2025 р. про визнання протиправним вказаного рішення державного виконавця, позивач пропустив десятиденний строк на звернення до суду із даними вимогами, який закінчився 18.03.2025 року.

При цьому, суд вважає помилковою позицію щодо початку обчислення строку звернення до суду саме з отриманням листа Одеської обласної прокуратури за № 21-50ВИХ-25 від 14.04.2025 р., враховуючи наступне.

Виходячи з висновків Верховного Суду, які викладено у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки предметом оскарження у даній справі є рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду, тому отримання від Одеської обласної прокуратури вказаного листа не змінює момент, з якого особа повинна була звернутись до суду, пов`язуючи порушення своїх права з протиправністю рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Щодо поважності причин, то такими слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Одеська обласна прокуратура листом від 05.03.2025 за №21-34ВИХ-25 на адвокатський запит від 27.02.2025 №27/02/2023-аз, зареєстрований за № 12963-25, щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 по справі №420/4196/20 повідомила адвоката позивача про те, що на виконання резолютивної частини рішення суду, видано наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 25.02.2025 №46, про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 09.09.2020 року по 24.03.2021 року включно у розмірі 141 769,12 грн з обов`язковим відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, обласною прокуратурою буде надано до Пенсійного фонду України в терміни передбачені чинним законодавством.

Тобто, про нараховану суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 по справі №420/4196/20 позивачу було відомо до прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

При цьому, суд зауважує, що подальше листування позивача з боржником щодо порядку виконання судового рішення не зупиняє спеціальний строк звернення до суду, встановлений ст. 287 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відтак, позивач не навів переконливих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на вищевказане та враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а вказана заява позивача не містить жодних обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне в звернення до суду, суд дійшов висновку про повернення позивачеві позовної заяви.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.

Керуючись ст.ст. 122, 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалила:

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 звернення до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна