Рішення

від 18.11.2024 по справі 932/19008/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/19008/19

Провадження № 2/932/804/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря - Білоконь О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним Додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не проживала разом із спадкоємцем та не прийняла спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

28.12.2019 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько та батько відповідача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, у складі якої було домоволодіння АДРЕСА_1 , що належало померлому на підставі договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою, виданого відділом комунального господарства Красногвардійського району у м. Дніпропетровська, посвідченого Другою дніпропетровською нотаріальною конторою 28.11.1959 року за №466-124. Після смерті ОСОБА_3 право на спадкове майно за законом отримали спадкоємці першого кола: 1/3 дружина - ОСОБА_4 , 1/3 донька - ОСОБА_1 (позивач) та 1/3 син - ОСОБА_2 (відповідач). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 склала Заповіт, яким розпорядилась на випадок її смерті усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті, заповісти своїй доньці ОСОБА_1 (позивачу). Заповіт зареєстровано в реєстрі №2-1616 Державним нотаріусом Черновською Л.Г. Сьомої дніпропетровською державною нотаріальною конторою.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її та відповідача мати - ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина, у складі якої була 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_2 , що належало померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою дніпровською нотаріальною конторою від 09.06.2017 за реєстром №2-1148. 23.12.2016 відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, вказавши, що інших спадкоємців за законом немає та зазначивши, що є непрацездатним за віком та має право на обов?язкову частку спадкового майна. 09.06.2016 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім?я відповідача, а саме - 1/12 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є обов?язковою частиною спадкового майна за законом в порядку ст.1241 ЦПК України, свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №2-1149. Згодом, 30.08.2016 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою було видано відповідачу Додаткове Свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Додаткове Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №2-1834. Однак, після того, коли вона - позивач звернулась зі своєю заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, нотаріусом було зроблено запит до Дніпровської міської ради, а саме - до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб щодо надання інформації про реєстрацію ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкала за адресою АДРЕСА_3 , та про склад зареєстрованих осіб на день її смерті. На вказаний запит було надано відповідь за №1415-10863 від 04.10.2019, з якої вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 з 22.08.2002 року до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та з реєстраційного обліку знята 26.09.2017.

Позивачка зазначає, що склад зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_3 на день смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) становить - 3 особи: 1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 21.06.2016 по теперішній час; 2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 06.03.2009 року по теперішній час; 3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований з 1961 року, з реєстраційного обліку знятий. ОСОБА_6 є її - позивача донька, яка проживала також за адресою АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 - померлий батько позивачки. Позивач зазначає, що зважаючи на те, що вона проживала та була зареєстрована разом з матір`ю, крім того, маючи заповіт на своє ім`я, не звернулась з заявою до нотаріуса в шестимісячний строк, оскільки була впевнена, що є єдиною спадкоємицею після своєї матері, так як відповідач її брат був обізнаний про існування заповіту. Таким чином, вона позивач своєчасно прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому згідно ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті своєї матері, відмови від спадщини вона не надавала. В той час, виходячи з вищезазначеної відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб - ОСОБА_2 зареєстрованим за вказаною адресою не значиться, оскільки насправді він зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 . Це вбачається і з його заяви до нотаріуса, де відповідач особисто зазначає своє місце реєстрації - АДРЕСА_3 . Тобто, це взагалі інший будинок, відділений від спірного будинку парканом, що свідчить про те, що довідка, видана головою квартального комітету, де зазначено, що відповідач проживав разом з матір?ю, не відповідає фактичним обставинам.

Також позивачка зазначила, що будинок за адресою АДРЕСА_3 , в якому проживає відповідач, був побудований батьками позивача та відповідача для останнього. У зв`язку з цим, а також у зв`язку з тим, що стосунки між померлою та позивачкою були набагато теплішими, ніж з відповідачем, який весь час ображав матір і навіть застосовував до неї фізичну силу, ОСОБА_4 і залишила заповіт на доньку (позивачку), так як для неї було важливим те, щоб донька також мала своє житло у власності, зважаючи на те, що сину вона та її чоловік житло забезпечили за життя. Не зважаючи на те, що відповідач знав про існування заповіту, він таємно від неї позивача, звернувся до нотаріуса для оформлення прав на спадщину за законом, умисно при цьому приховав інформацію про існування інших спадкоємців, в зв`язку з чим позбавив її права офіційно оформити документи про право власності та отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом матері. Про те, що відповідач отримав вказані свідоцтва, їй стало відомо лише тоді, коли 25.09.2019 вона вирішила оформити свої спадкові права і звернулась із Заявою про прийняття спадщини за Заповітом №2-1616 від 06.04.2006 до Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори вх. №1649 від 25.09.19 справа №889/2016. Однак, їй було відмовлено у вчинені нотаріальних дій на підставі того, що нотаріусом була встановлена суперечність між довідкою, виданою Головою комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщик А.С. 27.12.2016, згідно з якою ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкала за адресою АДРЕСА_3 разом з громадянином України ОСОБА_2 , та довідкою, виданою відділом обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 04.10.2019 №14/5-10863, що унеможливлює встановлення кола спадкоємців після смерті громадянки України ОСОБА_4 . Посилаючись на вказані обставини, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою з метою захисту свого порушеного права та визнання Додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого відповідачу ОСОБА_2 , а саме 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 , недійсним.

Посилаючись на зазначене, позивачка ОСОБА_1 просить визнати недійсним Додаткове Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №2-1834 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 30.08.2016 року, видане ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме на 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 зазначена цивільна справа була передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_7 , який ухвалою від 28.12.2019 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

26.06.2020 до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання особи такою, що не проживала разом із спадкодавцем та не прийняла спадщини, в якій позивач просив визнати факт непроживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 , на час відкриття спадщини; визнати ОСОБА_1 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі розпорядження керівника апарату Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.07.2020 за №235 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020 справу передано в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Яковлева Д.О., який ухвалою від 24 липня 2020 року прийняв в своє провадження вищевказану цивільну справу, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2021 за №218 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 214.05.2021 справу передано в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Лукінової К.С.

Ухвалою від 25.05.2021 суддя Лукінова К.С. прийняла в своє провадження вищевказану цивільну справу та зустрічний позов ОСОБА_2 , визначивши про спільний розгляд первісного та зустрічного позову, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2022 за №176 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2022 справу передано в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О.

Ухвалою від 28.04.2022 суддя Кудрявцева Т.О. прийняла в своє провадження вищевказану цивільну справу, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 10.11.2022 зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання особи такою, що не проживала разом із спадкодавцем та не прийняла спадщини, була залишена без руху з наданням позивачу за зустрічним позовом строку для усунення її недоліків.

18.01.2023 до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання особи такою, що не проживала разом із спадкодавцем та не прийняла спадщини. В обгрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 посилається на те, що 05.02.2003 після смерті його батька та батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 право власності на спадкове майно домоволодіння АДРЕСА_4 частині отримали: ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_1 (донька), ОСОБА_2 (син). 06.04.2006 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно на час смерті заповіла доньці - ОСОБА_1 . З 1978 року ОСОБА_1 виїхала з постійного місця проживання до Львівської області та останні 40 років проживає там. Починаючи з 2008 року, вона жодного разу не приїздила до матері, не цікавилась її здоров`ям, не допомагала по господарству та матеріально. Починаючи з 2010 року, ОСОБА_4 хворіла на гіпертонічну хворобу, в неї також було хворе серце, а вже починаючи з 2012 року, вона через свої хвороби була повністю паралізованою та постійно знаходилась у ліжку. Піклування та догляд за хворою ОСОБА_4 взяли на себе ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_8 та онук ОСОБА_2 . Вони постійно проживали з нею, вели спільне господарство, несли матеріальні витрати по догляду за ОСОБА_4 та по утриманню будинку та прибудинкової території, він спільно зі своєю дружиною доглядали за хворою матір`ю та домоволодінням. Комунальні платежі та погашення боргів за адресою АДРЕСА_3 сплачував ОСОБА_2 , також робив ремонт у будинку, змінював шпалери, здійснював вирівнювання та фарбування стелі, установку печі на дровах для обігріву будинку. У 2012 році ОСОБА_1 приїхала провідати матір, але дізналась, що матір повністю паралізована, що їй потрібно змінювати підгузки, купати, робити масаж та через пару днів уїхала до Львова, а разом з собою забрала всі оригінали документів на домоволодіння та після чого жодного разу не з`являлась. ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 померла від серцево-судинної недостатності, відповідач ОСОБА_1 на похорони також не приїхала. Всі витрати на поховання взяв на себе ОСОБА_2 , ховав матір та оплатив поминальний обід, пам`ятник організував за власні кошти. Після смерті матері спадщину, яка складалась з обов`язкової частини права власності на домоволодіння АДРЕСА_3 , прийняв ОСОБА_2 , для цього у шестимісячний строк він звернувся до Сьомої Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, державному нотаріусу він ОСОБА_2 надав довідку квартального комітету, що він мешкав разом з матір`ю за вказаною адресою. 09.06.2017 року він ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_3 з відповідною частиною господарських споруд та побутових будівель. Оскільки більше ніхто не подав заяву на прийняття спадщини, 30.08.2017 йому державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину домоволодіння АДРЕСА_3 . Таким чином, спадщину після померлої матері ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_2 . У 2019 році після пропуску строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулась до Сьомої Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері. Для встановлення кола спадкоємців державним нотаріусом вчинено запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб щодо надання інформації про реєстрацію ОСОБА_4 та склад її сім`ї. Відповідно до наданої довідки за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через неможливість встановлення кола спадкоємців та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.10.2019 року.

ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки не звернулась до нотаріуса у передбачений строк з заявою про прийняття спадщини, а у зв`язку з тим, що вона не проживає з матір`ю з 1978 року, не приймала участі у її житті та не допомагала їй, вона є такою, що не прийняла спадщину. Вказує на те, що на підтвердження факту непроживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 ним надано відповідні акти обстеження вказаного домоволодіння за 05.09.2011 рік, 15.12.2012 рік, 10.12.2019 та лист центрального управління соціального захисту населення від 28.02.2020 № 225/01-15/7 про те, що ОСОБА_4 призначалась субсидія та розраховувалась на 1 особу, також надана довідка квартального комітету від 2012, 2016 та 2020 років, відповідно до якої ОСОБА_1 не проживала за адресою АДРЕСА_3 , матері не допомагала, участі у її житті не брала.

Посилаючись на зазначене, позивач по зустрічному позову просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник первісний позов підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просили задовольнити, зустрічний позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на його необгрунтованість.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 первісний позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на його безпідставність, зустрічний позов підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просила його задовольнити.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В подальшому, у поданій до суду 18.11.2024 заяві представник ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, розглянути справу у його відсутність та у відсутність позивача.

У поданій до суду 18.11.2024 заяві представник ОСОБА_2 зустрічний позов підтримала та просила його задовольнити, первісний позов не визнала, просила розглянути справу у її відсутність та у відсутність ОСОБА_2 .

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України дане судове засідання проводиться судом у відсутності учасників справи та їх представників, а також без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши позивача по первісному позову ОСОБА_1 з представником та представника відповідача ОСОБА_2 , який є позивачем по зустрічному позову, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, у складі якої було домоволодіння АДРЕСА_1 , що належало померлому на підставі договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою, виданого відділом комунального господарства Красногвардійського району у м. Дніпропетровська, посвідченого Другою дніпропетровською нотаріальною конторою 28.11.1959 року за №466-124.

Матеріалами справи підтверджується, що після смерті ОСОБА_3 право на спадкове майно за законом отримали спадкоємці першої черги: 1/3 частину дружина - ОСОБА_4 , 1/3 частину донька - ОСОБА_1 та 1/3 частину син - ОСОБА_2 .

06.04.2006 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , склала Заповіт, яким розпорядилась на випадок її смерті усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті, заповісти своїй доньці ОСОБА_1 . Заповіт було зареєстровано в реєстрі №2-1616 державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Черновською Л.Г.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07 червня 2019 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 2053.

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , відкрилась спадщина, у складі якої була 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_2 , що належало померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою дніпровською нотаріальною конторою від 09.06.2017 за реєстром №2-1148.

За відомостями спадкової справи №889/2016, заведеної Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на наданої на ухвалу суду, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , 23 грудня 2016 року звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши, що крім нього інших спадкоємців немає.

Також, спадкова справа містить заяву ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , від 09 червня 2017 року, в якій він зазначив, що на день смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишилося спадкове майно, яке складається з: 1/12 частини домоволодіння АДРЕСА_3 ; та повідомив, що спадщину він приймає, надавши до Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний термін, зазначивши, що крім нього інших спадкоємців немає, що є непрацездатним за віком та має право на обов?язкову частку спадкового майна.

Крім того, ОСОБА_2 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_3 , було подано до нотаріальної контори 30 серпня 2017 року заяву, в якій він зазначив, що на день смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишилося спадкове майно, яке складається з: 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_3 ; та повідомив, що спадщину він прийняв, надавши до Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний термін, зазначивши, що крім нього інших спадкоємців немає.

Матеріали спадкової справи містять Довідку, видану Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С. 27.12.2016, згідно з якою ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкала, була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_2 .

09.06.2016 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою Брижатому Володимиру Васильовичу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме - 1/12 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є обов?язковою частиною спадкового майна за законом в порядку ст.1241 ЦПК України, свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №2-1149. На підставі зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за законом за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/12 частину зазначеного домоволодіння.

Також, 30.08.2016 ОСОБА_2 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою було видано Додаткове Свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Додаткове Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №2-1834. На підставі зазначеного Додаткового Свідоцтва про право на спадщину за законом за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/4 частину зазначеного домоволодіння.

Також, з матеріалів даної спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 25 вересня 2019 року звернулась до Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .

Постановою завідуючої Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори від 25.10.2019 ОСОБА_1 було відмовлено у вчинені нотаріальних дій видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з посиланням на те, що нотаріусом була встановлена суперечність між довідкою, виданою Головою комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщик А.С. 27.12.2016, згідно з якою ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкала за адресою АДРЕСА_3 разом з громадянином України ОСОБА_2 , та довідкою, виданою відділом обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 04.10.2019 №14/5-10863, що унеможливлює встановлення кола спадкоємців після смерті громадянки України ОСОБА_4 .

На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_2 долучено до зустрічної позовної заяви копії: накладних № 18/12 від 10.12.2016 про придбання ОСОБА_8 необхідних для поховання ОСОБА_4 товарів; замовлення на пам`ятник від 11.03.2019 товарного чеку від 11.03.2019 на встановлення пам`ятника; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 серії В00 № 326666; квитанцій про оплату комунальних послуг.

З долученого ОСОБА_2 до зустрічного позову Акту від 05.09.2011 вбачається, що сусіди ОСОБА_4 , 1928 року народження, затверджували, що вона проживала за адресою АДРЕСА_3 однією сім`єю з: сином ОСОБА_2 , невісткою ОСОБА_8 , онуком ОСОБА_2 . Зазначено в Акті, що підписи сусідів завірено Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С. 05.09.2011.

З долученого до зустрічного позову Акту обстеження від 15.12.2012 вбачається, що сусіди ОСОБА_4 , 1928 року народження, яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , обстежили домоволодіння АДРЕСА_3 , встановили, що ОСОБА_4 є повністю паралізованою, догляд за нею здійснюють син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_8 , онук ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 . Донька ОСОБА_1 з матір`ю не проживає та допомогу не здійснює. Зазначено в Акті, що підписи сусідів завірено Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С. 15.12.2012.

З долученого до зустрічного позову Акту від 09.12.2019 вбачається, що сусіди ОСОБА_4 , 1928 року народження, покійної, стверджують в тому, що сумісний догляд та проживання по АДРЕСА_3 з 2012 по 2016 рік проводили син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_8 , проживали сумісно з нею за даною адресою. Зазначено, що підписи сусідів завірено Головою квартального комітету №14 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Демченко А.І. 10.12.2019.

Відповідно до копії листа від 28.02.2020 № 225/01-15/07, наданого на звернення адвоката Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, який долучив до зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , станом на 10.12.2016 не отримувала житлову субсидію відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій; ОСОБА_4 отримувала житлову субсидію з 01.12.2008 по 30.04.2009, нараховану управлінням соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради; житлова субсидія призначалась та розраховувалась згідно з чинним законодавством на 1 особу, яка була зареєстрована та проживала у домогосподарстві за вказаною адресою, тільки на ОСОБА_4 .

Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідност.77ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини згідно до ст.1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч.2 цієї статі часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови у її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234ЦК Українипередбачено,що правона заповітмає фізичнаособа зповною цивільноюдієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до п.3.21 Порядку Про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї.Незалежно відчасу прийняттяспадщини вонаналежить спадкоємцевіз часувідкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно до ч.2 цієї статті - якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 22 березня 2023 року у справі №463/6829/21-ц, де зазначено, що право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що с падкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст. 1297 ЦК України).

Статтею 1298 ЦК України передбачено, що с відоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Якзазначено уп.23постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування», Свідоцтво проправо наспадщину видаєтьсяза письмовоюзаявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленомуцивільним законодавством. За наявності умов для одержання внотаріальній конторі свідоцтва про правона спадщинувимоги провизнання правана спадщинусудовому розглядовіне підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень ст. 1300 ЦК України, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, відповідно до якої свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18), від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18), від 20 жовтня 2021 року у справі № 307/2463/15-ц (провадження № 61-16959св20) викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

У відповідності до ч.1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, та в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вказує, що зважаючи на те, що вона проживала та була зареєстрована разом з матір`ю ОСОБА_4 , крім того, маючи заповіт матері на своє ім`я, не звернулась з заявою до нотаріуса в шестимісячний строк, оскільки була впевнена, що є єдиною спадкоємицею після своєї матері, так як відповідач її брат був обізнаний про існування заповіту, тому вона своєчасно прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому згідно ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті своєї матері, відмови від спадщини вона не надавала. Зазначила, що вона жила разом з матір`ю, у неї з матір`ю були добрі відносини, вони разом купляли продукти, картоплю, вони в 2012-2014 роках разом ходили в гості до сусідів, періодично вона позивачка їздила в гості до дітей у м.Львів, потім поверталась, мати їздила до них періодично у м.Львів, вона привозила гроші в євро, міняла їх і давала матері. В 2012 році вона возила матір до лікаря, в 2014 році вони робили з матір`ю сумісні фотокартки, у матері в будинку був хороший ремонт, хто його робив їй невідомо, в 2005 році вона за власні кошти відремонтувала дах на будинку матері та зробила туалет у будинку, труби поміняла в будинку у 2008 році. З братом ОСОБА_2 вона посварилась в 2016 році, ще за життя матері; вона давала брату гроші на поховання матері, проте він не взяв. Вважала, що, виходячи з відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб - ОСОБА_2 зареєстрованим за адресою АДРЕСА_3 не значиться, оскільки він зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , тобто, в іншому будинку, відділеному від спірного будинку парканом, що свідчить про те, що довідка, видана головою квартального комітету Поміщик А.С., який є другом жінки ОСОБА_2 , де зазначено, що відповідач проживав разом з матір?ю, не відповідає фактичним обставинам і Додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті їх матері на частку зазначеного домоволодіння видано нотаріусом відповідачу незаконно. Посилаючись на вказані обставини, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою про визнання недійсним Додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30.08.2016 відповідачу ОСОБА_2 , а саме 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 .

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві та його представник в судовому засіданні посилались на те, що 06.04.2006 їх мати ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно на час смерті заповіла доньці - ОСОБА_1 , яка в 1978 році виїхала з постійного місця проживання до Львівської області та останні 40 років проживає там, починаючи з 2008 року, вона жодного разу не приїздила до матері, не цікавилась її здоров`ям, не допомагала по господарству та матеріально. Починаючи з 2010 року, ОСОБА_4 хворіла на гіпертонічну хворобу, в неї також було хворе серце, а вже починаючи з 2012 року, вона через свої хвороби була повністю паралізованою та постійно знаходилась у ліжку. Піклування та догляд за хворою ОСОБА_4 взяли на себе він - ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_8 та їх сином ОСОБА_2 . Вони постійно проживали з нею, вели спільне господарство, несли матеріальні витрати по догляду за ОСОБА_4 та по утриманню будинку та прибудинкової території, здійснювали комунальні платежі та погашення боргів, він робив ремонт у будинку, змінював шпалери, здійснював вирівнювання та фарбування стелі, установку печі на дровах для обігріву будинку. У 2012 році ОСОБА_1 приїхала провідати матір, але дізналась, що матір повністю паралізована, що їй потрібно змінювати підгузки, купати, робити масаж та через пару днів уїхала до Львова, а разом з собою забрала всі оригінали документів на домоволодіння та після чого жодного разу не з`являлась. ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 померла від серцево-судинної недостатності, відповідач ОСОБА_1 на похорони також не приїхала. Після смерті матері спадщину, яка складалась з обов`язкової частини права власності на домоволодіння АДРЕСА_3 , він прийняв, звернувшись у встановлений законом строк до Сьомої Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, державному нотаріусу надав довідку квартального комітету, що він мешкав разом з матір`ю за вказаною адресою. 09.06.2017 року він ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_3 з відповідною частиною господарських споруд та побутових будівель. Оскільки більше ніхто не подав заяву на прийняття спадщини, 30.08.2017 державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину вказаного домоволодіння. У 2019 році ОСОБА_1 звернулась до Сьомої Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, відповідно до наданої довідки за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак нотаріусом було відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом через неможливість встановлення кола спадкоємців. Він - ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки не звернулась до нотаріуса у передбачений строк з заявою про прийняття спадщини, вона не проживає з матір`ю з 1978 року, не приймала участі у її житті та не допомагала їй, вона є такою, що не прийняла спадщину. Посилаючись на зазначене, ОСОБА_2 просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено та матеріалами цивільної справи підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 з 28 листопада 1986 року та до цього часу, зазначений факт ніким не заперечується та не оспорюється.

Вбачається з матеріалів спадкової справи, що Додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом було видане 30.08.2016 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою відповідачу ОСОБА_2 на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_3 на підставі Довідки, виданої Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С. 27.12.2016, згідно з якою ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкала, була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_2 .

В матеріалах справи також міститься Довідка про реєстрацію місця проживання особи від 01.10.2019 № 16374, видана Відділом формувань та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 з березня 2009 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 по теперішній час.

Відповідно до листа за №1415-10863 від 04.10.2019, наданого Відділом обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідно до наявних даних будинкової книги, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 з 22.08.2002 року до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та з реєстраційного обліку знята 26.09.2017. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) становить 3 особи: 1. ОСОБА_5 (донька позивачки), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 21.06.2016 по теперішній час; 2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 06.03.2009 року по теперішній час; 3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (батько позивачки) був зареєстрований з 1961 року, з реєстраційного обліку знятий.

В матеріалах справи також міститься копія Довідки, виданої Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С. 27.12.2016, згідно з якою ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкала, була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_2 .

Також, ОСОБА_2 до зустрічної позовної заяви долучено копію Довідки, виданої Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С., датованої 01.20.2016 року, яка видана ОСОБА_2 в тому, що померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 10 грудня 2016 року (день смерті) дійсно була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_3 , разом з нею проживали: ОСОБА_2 син, ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_8 невістка, ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_2 онук, ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Крім того, ОСОБА_2 до зустрічної позовної заяви долучено копію Довідки, виданої Головою квартального комітету №14 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Демченко А.І., датованої 20.01.2020 року, яка видана ОСОБА_2 , 1954 року народження, в тому, що він мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , за даною адресою ОСОБА_1 , 1959 року народження, не проживає; в тому, що померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 10 грудня 2016 року (день смерті) дійсно була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_3 , разом з нею проживали: ОСОБА_2 син, ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_8 невістка, ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_2 онук, ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Відповідно до Довідки, долученої до зустрічного позову ОСОБА_2 , датованої 15.12.2012 та виданої Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С. ОСОБА_2 , 1954 р.н., в тому, що він мешкає за адресою АДРЕСА_3 разом з матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянки: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_3 не проживають, в утриманні домоволодіння участі не приймають, догляд та утримання ОСОБА_4 здійснює ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та онук ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги обґрунтування доводів позивача ОСОБА_1 з представником щодо розбіжностей у довідках, виданих як квартальним комітетом №15 Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, квартальним комітетом №14 Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, а також уповноваженого на видачу таких довідок державного органу - Відділу обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, тому суд бере до уваги зміст довідок про реєстрацію ОСОБА_1 за вказаною адресою на час відкриття спадщини після смерті матері, виданих саме Відділом обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Суд вважає, що позивачем по зустрічному позову ОСОБА_2 не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за вказаною адресою на час відкриття спадщини, та є такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . З позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 ОСОБА_2 до суду не звертався, будь-які докази того, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку була усунута від отримання спадщини або була знята з реєстрації в домоволодінні за вказаною адресою на час відкриття спадщини у справі відсутні.

Надані ОСОБА_2 на підтвердження зустрічних позовних вимог копії накладних № 18/12 від 10.12.2016 про придбання ОСОБА_8 необхідних для поховання ОСОБА_4 товарів; замовлення на пам`ятник від 11.03.2019, товарного чеку від 11.03.2019 на встановлення пам`ятника; свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 серії В00 № 326666 свідчать про дійсно понесені ним витрати в зв`язку з похованням матері ОСОБА_4 , проте не є належними доказами непроживання ОСОБА_1 у будинку за вказаною адресою на час відкриття спадщини. Надані копії квитанцій про сплату комунальних послуг також не можуть бути належними доказами зустрічних позовних вимог, оскільки лише свідчать про оплату таких послуг і в них платником зазначена ОСОБА_4 .

Не є належними доказами зустрічних позовних вимог надані ОСОБА_2 Акти від 05.09.2011 та 15.12.2012 про проживання ОСОБА_4 , 1928 року народження, за адресою АДРЕСА_3 однією сім`єю з: сином ОСОБА_2 , невісткою ОСОБА_8 , онуком ОСОБА_2 , завірені Головою квартального комітету №15 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради Поміщиком А.С., оскільки в них зазначено про події станом на вересень 2011 та грудень 2012 року відповідно, в той час, як доказуванню у даній справі підлягав факт проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 саме на час відкриття спадщини, а саме станом на 10.12.2016.

Лист від 28.02.2020 № 225/01-15/07, наданий Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, також не може бути належним доказом зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки в ньому зазначено про те, що ОСОБА_4 , яка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , станом на 10.12.2016 не отримувала житлову субсидію відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, а отримувала житлову субсидію з 01.12.2008 по 30.04.2009, нараховану управлінням соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради; житлова субсидія призначалась та розраховувалась згідно з чинним законодавством на 1 особу, яка була зареєстрована та проживала у домогосподарстві за вказаною адресою, тільки на ОСОБА_4 , тобто зміст листа стосується періоду з 01.12.2008 по 30.04.2009, а не на час відкриття спадщини.

Натомість, у розумінні положень ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 з 06.03.2009 року по теперішній час (в тому числі на час відкриття спадщини після смерті матері), та проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину за заповітом після смерті своєї матері, відмови від спадщини позивач ОСОБА_1 в установленому законом порядку не надавала.

Таким чином, Додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом було видане 30.08.2016 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою відповідачу ОСОБА_2 на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_3 незаконно та без врахування права ОСОБА_1 на спадщину за заповітом, який є чинним на час розгляду справи, що не спростовано.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 414/811/17 дійшов висновку про те, що порушення у зв`язку з виданням Додаткового свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, яким у даному випадку є позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними.

Таким чином, суд дійшов висновку, враховуючи те, що вищевказаними висновками Верховного Суду визначено підстави, за яких свідоцтва про право на спадщину можуть бути визнані недійсними, що Додаткове Свідоцтво про право на спадщину за законом від 30.08.2016, видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою, відповідно до якого 1/4 домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд було успадковано ОСОБА_2 , належить визнати недійсним, як таке, що порушує права іншого спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 .

Отже, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом підлягають задоволенню.

Разом з цим, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не проживала разом із спадкоємцем та не прийняла спадщини, задоволенню не підлягають, як недоведені.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 , з ОСОБА_2 на її користь підлягають стягненню понесені витрати по справі сплачений судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. Витрати в зв`язку з поданням зустрічного позову слід віднести за рахунок ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним Додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом задовольнити.

Визнати Додаткове Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №2-1834 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 30.08.2016 року, видане ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме на 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_3 , що належало померлій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , - недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , понесені витрати по справі сплачений судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не проживала разом із спадкоємцем та не прийняла спадщини, - відмовити.

Витрати в зв`язку з поданням зустрічного позову віднести за рахунок ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Кудрявцева