Ухвала

від 01.05.2025 по справі 212/4499/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4499/25

1-кп/212/546/25

У Х В А Л А

01 травня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового розгляду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052150000496 від 25.04.2025 року стосовно:

ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася у селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області, громадянці України, яка має вищу освіту, працює на посаді економіста І категорії Управління з питань фізичної культури і спорту Бахмутської міської ради Донецької області, одружена, має на утриманні малолітніх дітей 2011 р.н. та 2024 р.н., не судима, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

на підставі наказу директора Донецького вищого училища ОСОБА_6 № 051-к від 20.04.2017 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переведено на посаду головного бухгалтера - заступника директора з фінансово-економічних питань, на 1,0 ставку.

Відповідно до посадової інструкції Головного бухгалтера (код КП 1231), затвердженої директором ДВУОР ім. С. Бубки ОСОБА_8 (далі - Посадова інструкція) встановлено що:

Розділом ІІІ Посадової інструкції на головного бухгалтера покладено наступні обов`язки:

- п.1 забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методичних принципів, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», з урахуванням особливостей діяльності училища й технології обробки облікових даних.

- п. 2 організовує роботу бухгалтерії та контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

- п. 3 вимагає від усіх відділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

- п. 8 здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Згідно з розділом ІІІ Посадової інструкції, головний бухгалтер має право:

- у межах своєї компетенції підписувати і візувати документи; діяти від імені училища, представляти інтереси училища у взаємовідносинах з іншими організаціями з фінансово-господарських та інших питань, що входять до компетенції головного бухгалтера; вести листування з іншими підприємствами та організаціями з питань, що входять до його компетенції;

- контролювати відділи та посадових осіб у питаннях дотримання порядку обліку, зберігання та витрачання грошових і товарно-матеріальних цінностей, раціонального та ефективною використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Згідно з розділом ІV Посадової інструкції, головний бухгалтер несе відповідальність: за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов`язків, передбачених цією посадовою інструкцією, у межах, визначених чинним законодавством України про працю; за недостовірність даних, що надаються директору училища, органам державної влади; за заподіяння училищу матеріальної шкоди; за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки та виробничої санітарії; за правопорушення, вчинені у процесі здійснення своєї діяльності, - у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Відповідно до Розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV із внесеними до нього змінами встановлено, що головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства (ч. 7 ст. 8):

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності (п. 2 ч. 7 ст. 8);

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій (п. 3 ч. 7 ст. 8);

- бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства (п. 4 ч. 7 ст. 8);

Відповідно до Положення про бухгалтерію ДВУОР ім. С. Бубки, затвердженого наказом директора ДВУОР ім. С. Бубки ОСОБА_8 (далі - Положення):

- розділ V п.5.1 Головний бухгалтер та працівники бухгалтерії несуть персональну відповідальність за невиконання обов`язків, передбачених цим Положенням та посадовими інструкціями.

- розділ VI п. 6.5 Головний бухгалтер підписує звітність та документи, які є підставою для: перерахування податків і зборів (обов`язкових платежів); проведення розрахунків відповідно до укладених договорів; оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна; проведення інших господарських операцій.

- розділ VI п. 6.7.1 Головний бухгалтер організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку та виконання завдань та функцій, покладених на бухгалтерію, і несе персональну відповідальність за виконання цих завдань;

- п. 6.7.8 здійснює контроль за: відображенням у бухгалтерському обліку всіх господарських операцій, що проводяться училищем; складанням звітності; цільовим та ефективним використання фінансових, матеріальних (нематеріальних), інформаційних та трудових ресурсів, збереження майна училища; дотриманням вимог законодавства щодо списання (передачі) рухомого та нерухомого майна училища; правильністю проведення розрахунків при здійсненні оплати товарів, робіт та послуг, відповідністю перерахованих коштів обсягам виконаних робіт, придбаних товарів чи наданих послуг згідно з умовами укладених договорів, у т. ч. договорів оренди; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням та відповідністю платежів взятим бюджетним пов`язанням та бюджетним асигнуванням; станом погашення та списання відповідно до законодавства дебіторської заборгованості училища; додержанням вимог законодавства під час здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг у разі їх закупівлі за бюджеті кошти; оформленням матеріалів щодо нестачі, крадіжки грошових коштів та майна, псування активів; усуненням порушень і недоліків, виявлених під час контрольних заходів, проведених державними органами або аудиторськими компаніями, що уповноважені здійснювати контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства; дотримання вимог щодо захисту персональних даних, які обробляються працівниками бухгалтерії;

- п. 6.7.9 погоджує документи, пов`язані з витрачанням фонду заробітної плати, встановленням посадових окладів, надбавок, доплат, виплат премій працівникам.

Таким чином, будучи головним бухгалтером Донецького вищого училища Олімпійського резерву ім. С. Бубки в період часу з 21.04.2017 по 06.02.2019 ОСОБА_9 здійснювала контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки, постійно обіймала вказану посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, була службовою особою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції» встановлено, що на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2-4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (ЗП України, 1993 р., № 9, ст. 184) щодо тривалості роботи за сумісництвом, порядку надання відпустки та заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, встановленої законом) не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районі проведення антитерористичної операції.

Донецьке вище училище олімпійського резерву ім. С. Бубки (після перейменування - Комунальний заклад «Донецький обласний спеціалізований коледж спортивного профілю ім. С. Бубки»), зареєстрований та фактично здійснював свою діяльність за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Луговцова, 2-а.

Проте, у зв`язку з надзвичайними подіями на території області 03.02.2015 розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації № 52 «Про внесення змін до Статуту Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки» внесені зміни, згідно з яким, нова юридична адреса Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки»: Донецька область, м. Бахмут (до перейменування - Артемівськ), вул. Благовіщенська, 43.

Відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, станом на 03.02.2015 місто Бахмут Донецької області відносилося до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Враховуючи викладене, зміна юридичної та фактичної адреси Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки» не призвела до переміщення працівників вказаної установи з районів проведення антитерористичної операції.

Так, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, головним бухгалтером - заступником директора з фінансово-економічних питань Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки, перебуваючи за адресою розташування Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С.Бубки: Донецька область, а саме: м. Бахмут, вул. Благовіщенська, 43, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була та могла їх передбачити, неналежно виконуючи свої службові обв`язки через несумлінне ставлення до них, при чому маючи реальну можливість виконати їх належним чином, не дотримуючись покладених на неї обов`язків щодо здійснення контролю за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, в порушення п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (зі змінами), ст. 5 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», за період з 21.04.2017 по 06.02.2019 на підставі наказів № 053-ос від 31.08.2016 та № 069-ос від 29.12.2016 керівникам відділів у кількості 2 осіб необґрунтовано нараховувала та виплачувала доплату за суміщення посад та розширення зони обслуговування у розмірі 50 % від посадового окладу вакантної посади на загальну суму 71552,90 гривень. Крім цього, за період з 21.04.2017 по 06.02.2019 на підставі наказів № 003-к від 03.01.2017, № 002-к від 03.01.2017, № 167-к від 18.09.2017, № 179-к від 03.10.2017, № 189-к від 31.10.2017, № 108-к від 03.09.2018 та № 014-к від 26.02.2019 керівникам відділів у кількості 3 осіб необґрунтовано нараховувала та виплачувала заробітну плата за сумісництво посад (на умовах внутрішнього сумісництва) на загальну суму 136553,86 гривень, чим заподіяла шкоду інтересам Держави в особі Донецького вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки на загальну суму 208106,76 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтовано обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 просила звільнити її від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження стосовно неї, на підставі ст. 49 КК України. Обвинувачена зазначила, що наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав їй зрозумілі та на закритті кримінального провадження вона наполягає.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої.

Представниця потерпілої особи повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження № 51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Тобто, встановивши обставини, що дають підстави для закриття провадження, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Наведені норми закону вказують на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Суд, установивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд провадження судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Згідно із ст. 44 КК України особа, яка вчинила правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, частиною п. 3 ч. 1 статті 49 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) є нетяжким злочином, та з урахуванням останньої редакції ст. 12 КК України та санкцією якої передбачено було покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Як встановлено судом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що мало місце з 21 квітня 2017 року по 06 лютого 2019 року.

Обвинувальний акт надійшов до суду 28.04.2025року.

Суд доходить висновку, що строки давності розгляду цього кримінального провадження за вказаною вище статтею КК України станом на дату подання клопотання захисником обвинуваченої закінчились.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів того, що передбачені частинами 2, 3 ст. 49 КК України строки давності у даному кримінальному провадженні переривалися чи були зупинені.

На час розгляду клопотання судом не встановлено та сторонами провадження не надано інформації про ухилення обвинуваченої від слідства, вчинення нових злочинів.

Суд приходить до висновків, про сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні.

Крім цього, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, і остання не заперечувала проти закриття провадження з відповідних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Обвинувачена, розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувались під час судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд провадження та перевірку судом обґрунтованості обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення, таким правом не скористалася та не заперечувала проти закриття провадження за нереабілітуючих підстав.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності, є обов`язковим.

Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме таку позицію висловив Верховний суд у своїй постанові від 26.03.2020 року (судова справа №730/67/16).

Враховуючи наведене, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, рівності перед законом і судом, перевіривши законність заявленого клопотання, згоду обвинуваченої на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст. 49 КК України, роз`яснивши учасникам провадження наслідки такого звільнення, кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується остання, на момент вчинення кримінального правопорушення був нетяжким злочином, (з урахуванням останньої редакції ст. 12 КК України, наразі є нетяжким злочином, та з моменту його вчинення минуло більше трьох років; перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченої та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України і, відповідно, закриття кримінального провадження стосовно неї за ч. 1 ст. 367 КК України.

Крім того, згідно висновку про застосування норм права, зазначеного у постанові ОП ККС ВС від 12.09.2022 по справі № 203/241/17 Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 5, 49, 367 КК України, ст. 100-395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12025052150000496 від 25.04.2025 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України, задовольнити.

ОСОБА_4 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025052150000496 від 25.04.2025 рокустосовно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, закрити, на підставі п. 1.ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 05 травня 2025 року.

Суддя ОСОБА_1