Рішення

від 28.04.2025 по справі 235/4813/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

справа № 235/4813/24

провадження № 2/208/1088/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 квітня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Грищенко О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за заявою Органу опіки та піклування Покровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Красноармійського міськрайонного суду Донецької області пред`явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено вимогу - позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини сукупного доходу щомісячно, але не менш 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться під вартою в умовах Державної установи "Дніпровська установа відбування покарань №4" до 16.05.2024 р. Батьки малолітнього ОСОБА_4 , більш як 10 років не проживають спільно. Батько, ОСОБА_1 проживає на території країни-агресора - Російської Федерації, більш 10 років з сином не спілкується, не проявляє інтересу до його життя та розвитку, не вживає заходів ш,одо налагодження стосунків з дитиною, кошти на утримання не надає. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Наказом Служби у справах дітей Покровської міської ради №110 від 27.03.2024 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік, як дитину яка залишилася без батьківського піклування. На даний час дитина проживає разом із хрещеним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно Акту первинного обстеження умов життя дитини, що залишилася без батьківського піклування від 22.03.2024 року, складеного Службою у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, малолітній ОСОБА_4 , за місцем проживання забезпечений всіх необхідним для навчання та розвитку: має окрему кімнату з необхідними меблями, в якій створені умови для он-лайн навчання. Дитина забезпечена їжею. Скарг на стан здоров`я не заявляє. Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 5-Г класу Навчально-виховного комплексу №1 Покровської міської ради Донецької області, дитина навчається в даному навчальному закладі з першого класу. Старанний, вчасно виконує домашні завдання, має добрий загальний розвиток. Батьки не приділяють уваги щодо навчання та виховання дитини. Вихованням дитини займається дідусь ОСОБА_2 . Позивач вважає, що на теперішній час наявні правові підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, що узгоджується з найкращими інтересами неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.06.2024 року позовна заява прийнта до розгляду та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14.08.2024 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 року територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 02.09.2024 року визначено за Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

19 грудня 2024 року в провадження судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Кузнєцової А.С. було передано вищезазначену цивільну справу (а.с.56). Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Кузнєцової А.С прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с.57).

Представник позивача Орган опіки та піклування Покровської міської ради (уповноважена довіреністю) Діма О.І. 11.04.2025 року надала суду заяви про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити (а.с.61).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Відповідач викликався шляхом розміщення оголошення про виклик особи на сайт суду, оскільки місце його реєстрації знаходиться в Російській Федерації, а місце фактичного проживання суду не відоме, що в розумінні ч. 11 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Покровської міської ради Донецької області (уповноважена довіреністю) Козлова О.С., у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала (а.с.49).

Третя особа ОСОБА_2 , 23.04.2025 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити (а.с.62).

Третя особа ОСОБА_3 24.04.2025 року надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити (а.с.63).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - рф, АДРЕСА_2 (а.с.15).

ОСОБА_1 , є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (підтверджено копією свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 20.12.2011 року - а.с.8).

Мати малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відбувала покарання в ДУ "Дніпровська установа відбування покарань №4" до 16.05.2024 р.(а.с. 64). Відповідно до листа ДУ "Дніпровська установа відбування покарань №4", ОСОБА_3 13.02.2025 року вибула до командування військової частини НОМЕР_2 (а.с.67).

ОСОБА_1 проживає на території Російської Федерації, більш 10 років з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не спілкується, не проявляє інтересу до його життя та розвитку, не вживає заходів щодо налагодження стосунків з дитиною, кошти на утримання не надає. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Наказом Служби у справах дітей Покровської міської ради №110 від 27.03.2024 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік, як дитину яка залишилася без батьківського піклування.

ОСОБА_4 проживає разом із хрещеним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту первинного обстеження умов життя дитини, що залишилася без батьківського піклування від 22.03.2024 року, складеного Службою у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання забезпечений всім необхідним для навчання та розвитку: має окрему кімнату з необхідними меблями, в якій створені умови для он-лайн навчання. Дитина забезпечена їжею. Скарг на стан здоров`я не заявляє (а.с.16).

Відповідно до повідомлення Навчально-виховного комплексу №1 Покровської міської ради Донецької області від 14.09.2023 року №01-32/219, батько дитини, ОСОБА_1 , вихованням дитини не займається з народження, участь у навчально-виховному процесі не бере, з класним керівником контакт не підтримує, перебуває в країни агресора. Кирило постійно проживає з ОСОБА_2 (а.с.17).

Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 5-Г класу Навчально-виховного комплексу №1 Покровської міської ради Донецької області, дитина навчається в даному навчальному закладі з першого класу. Старанний, вчасно виконує домашні завдання, має добрий загальний розвиток. Батьки не приділяють уваги щодо навчання та виховання дитини. Вихованням дитини займається дідусь ОСОБА_2 (а.с.18).

У наданому Органом опіки та піклування Покровської міської ради висновку про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , зазначено, що орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав (а.с.24-25).

Відповідачем ОСОБА_1 03.04.2024 року було скеровано заяву, в якій він висловив свою згоду з позбавленням його батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 (а.с.22)

Відповідно до положення ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частинами 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно ч. 1 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» це має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення від виконання батьківських обов`язків - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц викладено таку правову позицію, - позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Аналогічне зазначено в постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 01.11.2017 року у справі №211/559/16-ц.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року зазначено, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В судовому засіданні з належно допустимих письмових доказів встановлено, що тривалий час відповідач ОСОБА_1 не приділяє належну увагу вихованню дитини, жодного піклування про сина не проявляє, матеріально не забезпечує, не цікавиться життям.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України» Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Суд, вирішуючи цей спір, на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Суд, враховуючи вищевикладене, з огляду на дійсні обставини справи, - приходить до переконання, що відповідач усвідомлюючи значення своїх дій, нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Сумуючи вищенаведене, суд, виходячи з інтересів дитини, зауважуючи, що позбавлення батьківських прав не тільки виконує каральну функцію відносно батьків, але і служить меті захисту прав і інтересів дітей, усунення небезпеки для їхнього життя, здоров`я, створення передумов для належного виховання дітей, - приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог органу опіки та піклування, оскільки встановлені в судовому засідання обставини свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання обов`язку по вихованню свого сина.

При прийняті такого рішення, суд, вважає за необхідне роз`яснити надане ст. 169 СК України право особам, що позбавлені батьківських прав, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, при зміні поведінки цієї особи та обставин, що були підставною, для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав.

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини, то суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, силу вимог ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, в ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне положення дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином судом встановлено, що саме батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дітей, а батько в свою чергу своїх обов`язків щодо утримання дитини не виконує.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує матеріальне становище відповідача, який є працездатним та не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 20.06.2024 року. Саме такий розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Пунктом 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна, частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Позивач в силу Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати державного мита, тому судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави. Розмір судового збору суд визначає, з урахуванням норми п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст. ст. 164-167, 180, 182, 191 СК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Органу опіки та піклування Покровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини сукупного доходу щомісячно, але не менш 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову, тобто 20.06.2024 року до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28.04.2025 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Орган опіки та піклування Покровської міської ради, Донецька область, м.Покровськ, пл. Незалежності 11, ЄДРПОУ 33136444;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - рф, АДРЕСА_2 ;

треті особи:

-Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, Донецька область, м.Покровськ, пл..Незалежності 13, ЄДРПОУ 360915538

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 , фактичне місцезнаходження на день винесення рішення не відоме.

Суддя А.С. Кузнєцова