Рішення

від 05.05.2025 по справі 279/1813/25

НЕ ВКАЗАНО

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1813/25

Провадження № 2/279/1064/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м.Коростень

Коростенськийміськрайонний судЖитомирської області ускладі суддіІвашкевич О. Г.,із секретаремсудового засіданняРайвахівською Л.В.,за участіпозивача ОСОБА_1 ,представника позивача ОСОБА_2 ,розглянувшив порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Коростенської територіальної громади в оособи Коростенської міської ради про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовомдо Коростенської територіальної громади в оособи Коростенської міської ради про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як 5 років до його смерті.

На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Коростені Житомирської області помер ОСОБА_3 . З 1993 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали проживати разом однією сім`єю як чоловік і дружина та вести спільне господарство за адресою позивача, а саме: АДРЕСА_1 . 15 вересня 1993 року зареєстрували шлюб, який в подальшому, а саме 15 січня 1998 року, розірвали з метою отримання ОСОБА_3 житла. Однак і після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати разом з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік і дружина по день смерті останнього до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, після виділення у приватну власність ОСОБА_3 квартири, вони разом здійснили ремонт квартири, облаштували її та проживали в ній до дня його смерті. Протягом усього часу спільного проживання, вони спільно з друзями, сусідами та знайомими проводили родинні та державні свята, на яких ставились один до одного як чоловік та дружина. Також під час спільного проживання вони виконували права та обов`язки подружжя, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали ремонт квартири, в якій спільно проживали, спільно вирішували всі побутові питання, надавали один одному моральну підтримку та матеріальну допомогу, допомагали один одному, купували майно та спільно ним користувались. Реєструвати шлюб вдруге не поспішали, оскільки у цьому не було потреби. Спільних дітей вони не мали, в останні роки життя ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги, яку йому надавала Позивачка. Також, за життя померлий довіряв ОСОБА_1 отримувати його виплати, ставити за його підписи, що посвідчував довіреностями від 27.03.2004 року, 26.09.2005 року та 10.12.2014 року. Також позивачка зазначає, що повністю організувала поховання, взяла на себе всі необхідні витрати, пов`язані із похованням та отримала свідоцтво про смерть. Після смерті ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса та подала заяву про прийняття спадщини, однак у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження родинних або сімейних відносин їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Просить в судовому порядку встановити юридичний факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем з 1993 по день його смерті.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.03.2025 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого та судового розгляду шляхом направлення судом та отримання судової повістки з ухвалою суду про відкриття провадження, 10.04.2025 року надіслав заяву про розгляд справи без його участі, у вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Під час підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання у даній справі вчинено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, з`ясовано обсяг доказів, задоволено клопотання про допит свідків, витребування доказів, встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті; визначено дату проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Так судом у порядку підготовки справи до розгляду витребувано від приватного нотаріуса копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , відомості від Коростенського відділу РАЦС про наявність (відсутність) зареєстрованих шлюбів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.04.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13:00 годин 01.05.2025 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що 15 вересня 1993 року вони з ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який в подальшому, а саме 15 січня 1998 року з метою отримання ОСОБА_3 житла розірвали. Після отримання житла ОСОБА_3 вона перейшла жити в його квартиру, де вони разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу проживали однією сім`єю упродовж всього періоду до його смерті. Зазначила, що встановлення факту спільного проживання необхідно з метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Судом за клопотанням позивачки були викликані в судове засідання свідки.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що у 2005 році вона з чоловіком почала проживати у квартирі АДРЕСА_2 . На одній площадці з ними у сусідній квартирі проживали сім`єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 . Вони ходили один до одного в гості, спілкувалися. Бачила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поводилися як подружжя, піклувалися один про одного, мали спільний бюджет, вели спільне домашнє господарство.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 показав, що з 2005 року знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як подружню пару, які весь час проживали разом однією сім`єю. Після смерті ОСОБА_3 позивач організувала похорони та ставилася до нього як до свого чоловіка.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 дала показання про те, що ОСОБА_1 є її тіткою, з якою вона підтримувала зв`язок. Їй відомо, що тітка одружилася з ОСОБА_3 , потім розлучилися, оскільки ОСОБА_3 мав право на одержання квартири. Однак весь час проживали разом як подружжя, дбали один про одного , мали спільне майно, купували разом продукти, вели спільне домашнє господарство.

Допитана судом як свідок ОСОБА_8 , показала, що знає ОСОБА_1 давно, разом працювали в садочку. ОСОБА_1 познайомилася з ОСОБА_3 коли їй було 40 років. У 1998 році вони розлучилися з метою отримання ОСОБА_3 власної квартири, в якій згодом проживали весь час як подружжя до смерті спадкодавця. ОСОБА_3 приходив до них у садочок як чоловік ОСОБА_1 , допомагав з ремонтом. Пам`ятає, що спочатку вони жили у ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , а після отримання ОСОБА_3 квартири, перейшли жити до нього, де мешкали разом до його смерті.

Судом також були досліджені письмові докази, долучені до матеріалів позовної заяви, зокрема копії паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданного Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 19.05.1998 року зі штампом про місце прописки АДРЕСА_1 ; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 09.06.1994 року (повторно), виданного м/в ЗАГС м.Коростень про те, що 15.09.1993 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб і у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 502; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 від 15.01.1998 року, відповідно якого 15.01.1998 року у книгу реєстрацїі актів про розірвання шлюбу внесено запис № 18 та після розірвання шлюбу присвоєно прізвище йому ОСОБА_10 , їй ОСОБА_11 ; свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житло від 16.06.1998 року про те, що квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ; технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_3 , записів будинкової книги про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 25.09.1996 року; довідка № 25 від 13.02.2025 року органу самоорганізації населення Спілки голів окружних , будинокових, вуличних комітетів про те, що дійсно ОСОБА_1 проживала фактично без реєстрації за адресою АДРЕСА_5 разом з чоловіком ОСОБА_3 з 1996 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ; довіреностей від 27.03.2004 , від 26.09.2005, 10.12 2013 року, засвідчених начальником КВЖРЕП № 2 про те, що ОСОБА_3 доручає ОСОБА_1 отримувати належну йому пенсію та грошові кошти, які будуть надходити на його банківський рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк України», спільні фотознімки, а також копію спадкової справи № 279/2024 після смерті ОСОБА_3 , відповідно якої підтверджується, що за заявою ОСОБА_1 відкрито спадкову справу, інших спадкоємців немає; лист відділу РАЦС про те, що шлюбів зареєстрованих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1998 року у записах не виявлено.

Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності та в сукупності - достатності, суд дійшов висновку про таке.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Спірні відносини регулюються нормами книги 6 «Спадкове право» Цивільного кодексу України, та нормами Сімейного кодексу України.

Положеннями статті 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У своєму висновку, викладеному у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц (провадження №61-38901св18), Верховний Суд вказав, що обов`язковою умовою для визначення чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2023 року у справі № 372/3321/19 (провадження № 61-10538св22) зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Отже, основною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Із матеріалів справи убачається, що 15.09.1993 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб і у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 502.

Копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 15.01.1998 року підтверджено, що 15.01.1998 року був розірваний шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 з присвоєнням прізвища жінці ОСОБА_11 .

16.06.1998 року ОСОБА_3 набув право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_3 від 16.06.1998 року .

ОСОБА_1 фактично проживала разом і вела спільне господарство з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 з 1996 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ; (довідка № 25 від 13.02.2025 року органу самоорганізації населення Спілки голів окружних, будинокових, вуличних комітетів).

Відповідно до копій довіреностей від 27.03.2004 р, від 26.09.2005 р, 10.12.2013 р, засвідчених начальником КВЖРЕП № 2, підтверджується факт того, що ОСОБА_3 доручав ОСОБА_1 отримувати належну йому пенсію та грошові кошти, які будуть надходити на його банківський рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк України».

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.08.2024 року.

Приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Івчуком С.В. 17.09.2024 року за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу за № 279/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , який був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_5 . Оскільки ОСОБА_1 не надала документів, які б підтверджували факт перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , їй роз`яснено право встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до відкриття спадщини у судовому порядку (четверта черга спадкування за законом).

Листом з Коростенського відділу ДРАЦС у Коростенському районі Житомирської області від 05.04.2025 № 392/29.12-31 на запит суду повідомлено про відсутність відомостей про зареєстровані шлюби ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період з 01.01.1993 по 02.08.2024 р.

Відповідно до нормЦивільного процесуального кодексу Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами статей12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України)

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що письмовими доказами, а також показаннями свідків доведено факт проживання однієюсім`єюбез реєстраціїшлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з 1998року по ІНФОРМАЦІЯ_4 ,що вонибули пов`язаніспільним побутом,мали спільнийбюджет,взаємні праваі обов`язки отже, їх відносини мали характер сімейних.

Разом з тим, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), суд враховує правила ч. 2 другоїстатті 3 СК Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Для визнання за позивачем права на спадкування п`ятирічний термін охоплюється дією Сімейного кодексу України, термін проживання позивача зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу має обраховуватися з 01 січня 2004 року до моменту смерті останнього.

Враховуючи викладене, позовні вимоги у частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підлягають задоволенню лише за період з 01.01.2004 по 02.08.2024 року.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами не здійснюється.

Керуючись ст. 4, 12, 19, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенської територіальної громади в особі Коростенської міської ради Житомирської області про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, задовольнити частково.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

Відповідач: Коростенська територіальна громада в особі Коростенської міської ради Житомирської області, ЄДРПОУ 04346244, місцезнаходженння: Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 22.

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ