Рішення

від 23.04.2025 по справі 708/260/25

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/260/25

Провадження № 2-о/708/24/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Попельнюха А.О.,

присяжних: Груня В. О., Пономарьова О. М.,

з участю:

секретаря судових засідань Омельченко О. М.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Кашицька Ольга Григорівна, Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою та

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що його брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з батьками та заявником у АДРЕСА_1 .

Станом на 2014 рік він був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Після окупації АРК військами московії військовослужбовці цієї військової частини вийшли на підконтрольну Україні територію до АДРЕСА_3 , військова частина НОМЕР_1 була переформована у військову частину НОМЕР_2 . Проте ОСОБА_2 не вийшов на підконтрольну Україні територію.

З відповіді командира військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2024 установлено, що згідно наказу командувача ВМС ЗС України від 06.04.2015 за № 37 колишній старший лейтенант ОСОБА_2 колишній бортовий авіаційний технік вертолітного загону вертолітної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , який перебував у розпорядженні командувача ВМС ЗС України, відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті, був звільнений з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключений зі списків особового складу ЗСУ з 21.03.2015. Документи були направлені для військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник звертався письмово із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що йому у телефонному режимі повідомили, що його брат туди не прибув і на військовий облік не став.

Зі свого боку ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів Національної поліції із заявами про розшук брата ОСОБА_2 . На останнє звернення заявникові повідомили, що під час перевірки по базі ІПНП «Армор» встановлено, що ОСОБА_2 з 2016 року оголошений у державний розшук підрозділами ГУНП в АР Крим та м. Севастополі та розшукується за ч. 1 ст. 408 КК України (дезертирство). Тому заведення другої розшукової справи не передбачено.

Крім державного розшуку брат заявника був оголошений також і в міжнародний розшук Центром дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного порядку «Миротворець».

Будь-який зв`язок із ОСОБА_2 , відомості про місце його знаходження на момент звернення до суду відсутні. Останній раз ОСОБА_1 спілкувався із братом на початку січня 2014 року у телефонному режимі.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника ОСОБА_3 . Проте брат ОСОБА_2 на поховання матері не приїхав, що на переконання заявника є безпосереднім доказом того, що на момент її смерті брата заявника вже не було серед живих.

Також підтвердженням наведеного є та обставина, що він протягом 12 років ні особисто, ні через представника не оформив право власності на успадковану ним частку після смерті батька.

Факт відсутності брата за місцем проживання з 2014 року підтверджують відомості органу місцевого самоврядування та свідки. Тривала неможливість встановити місце перебування ОСОБА_2 свідчить про те, що він імовірно помер. Наведені докази є обставинами, що дають підстави припускати його загибель.

Визнання ОСОБА_2 померлим необхідно заявникові для подальшого успадкування його частки у домоволодінні та земельній ділянці, співвласником якої є ОСОБА_1 . Тому просить суд оголосити його брата ОСОБА_2 померлим.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 26.03.2025 провадження у справі відкрито, справа призначена до судового розгляду. Під час підготовки справи до розгляду суд відповідно до вимог ст. 307 ЦПК України перевірив відомості щодо ОСОБА_2 та вжив заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив суд її задовольнити. Додатково пояснив, що він також свого часу був військовослужбовцем, після виходу у відставку перебував у АР Крим. Брат на той час ще проходив військову службу. У 2014 році, коли почалася окупація АР Крим, брат разом зі своїм підрозділом вивів закріплену за ним бойову машину, але сам повернувся на територію півострову та перейшов на бік загарбників. Тоді вони ще там зустрілися і ОСОБА_2 передав заявникові копію паспорта громадянина московії на своє ім`я. Від знайомих ОСОБА_1 відомо, що після окупації таких зрадників першочергово відправляли у найгарячіші точки, з яких з високою долею імовірності вони вже не поверталися. Тому з`ясувати де саме він загинув наразі нереально. Проте відсутність жодних дій, спрямованих на оформлення спадщини після смерті батька, відсутність брата на похоронах матері, відсутність спілкування із заявником та іншими знайомими особами, відсутність у соціальних мережах дають підстави стверджувати, що він загинув. Відповідно громадянин України ОСОБА_1 вже помер і повинен бути оголошений померлим судом, оскільки він помер з моменту отримання громадянства держави-агресора. Натомість держава буде продовжувати розшук зрадника, який отримав паспорт громадянина московії та перейшов на сторону окупанта. Додатково зазначив, що станом на 2014 рік у брата в АР Крим проживала дружина, із якою вони мали одну чи дві спільні дитини.

Заінтересована особа приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Кашицька О. Г. надала суду письмові пояснення, у яких повідомила, що вона завела спадкову справу № 145/2012 щодо майна ОСОБА_4 , 1942 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 . Серед спадкоємців, які звернулися із заявами про прийняття спадщини є діти померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За цей час свідоцтва про право на спадщину отримали дружина померлого ОСОБА_3 та його син ОСОБА_1 ОСОБА_2 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину не звертався та спадщину не оформляв.

Заінтересована особаЧигиринський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уЧеркаському районіЧеркаської областіЦентрального міжрегіональногоУправління Міністерстваюстиції (м.Київ) явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила. Неявка представника вказаної заінтересованої особи не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши заявника, заінтересованих осіб та свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.293ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частина четверта статті 46 ЦК України визначає, що порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст.293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст.305ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч.1 ст.308ЦПК України судрозглядає справуза участюзаявника,свідків,зазначених узаяві,та осіб,яких самсуд визнаєза потрібнедопитати,і ухвалюєрішення провизнанняфізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Під час розгляду справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 . Батьки заявників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли, на підтвердження чого суду надані відповідні копії свідоцтв про смерть. Після смерті батька заявника ОСОБА_1 та його брата ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне померлому майно, у свою чергу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримали дружина померлого ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_1 , що підтверджено наданим суду свідоцтвом про право на спадщину за законом, витягом про державну реєстрацію права власності на та інформацією нотаріуса.

ОСОБА_2 звертався до приватного нотаріуса Кашицької О. Г. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька. У поданій нотаріусу заяві зазначив адресу свого зареєстрованого проживання по АДРЕСА_4 .

Долученими до матеріалів справи доказами підтверджено, що колишній старший лейтенант ОСОБА_2 колишній бортовий авіаційний технік вертолітного загону вертолітної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , який перебував у розпорядженні командувача ВМС ЗС України, відповідно до частини шостої статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті, був звільнений з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключений зі списків особового складу ЗСУ з 21.03.2015. Направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 (лист в/ч НОМЕР_2 від 05.03.2024).

З 2016 року ОСОБА_2 оголошений у державний розшук підрозділами ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за ч. 1 ст. 408 КК України (дезертирство). Крім того, за відомостями бази « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_2 рахується як особа, яка перейшла на військову службу до окупантів, з 01.08.2014. Адреса його проживання зазначена в АДРЕСА_2 .

Крім того, отриманою судом інформацією з сайту Міністерства внутрішніх справ підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває у розшуці як особа, яка переховується від органів влади. Датою його зникнення є 13.05.2014, стаття звинувачення ч. 1 ст. 408 КК України.

Також суд ураховує, що з наданої копії паспорта громадянина рф випливає, що зазначена особа отримала паспорт країни-агресора 02.04.2014.

Тобто наведена сукупність доказів дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу проживав та був зареєстрований у АР Крим, мав там родину, зокрема дружину та дітей. Після окупації півострова московією вирішив залишитися у звичному для нього місці проживання, зрадивши військовій присязі та отримавши громадянство країни-агресора. Твердження, про відсутність відомостей про нього за місцем його народження, а саме у с. Трушівці, яке є відмінним від місця його останнього проживання, не дає підстав оцінити такі обставини, як відсутність відомостей про нього за місцем його проживання. Оскільки у розумінні статті 46 ЦК України останнє його місце проживання було за адресою: АДРЕСА_4 .

Окремо суд звертає увагу, що надані заявником письмові свідчення свідків не відповідають критерію допустимості доказів, безпосередньо суд таких свідків не допитував, тому під час розгляду справи їх письмові свідчення до уваги судом не приймаються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційної цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19-ц (провадження № 61-6659св21) виснував, що рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав:

1) відсутність особи в місці її постійного проживання;

2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців;

3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).

Відповідно, у с. Трушівці ОСОБА_2 не мав постійного місця проживання, а відсутність за місцем його народження відомостей про нього на переконання суду може бути обумовлено його зрадою військовій присязі, переходом на бік окупантів та переховуванням від правоохоронних органів.

У свою чергу твердження заявника, що про брата відсутні будь-які відомості і від спільних знайомих, і з соціальних мереж, не спростовують наведених висновків суду. Оскільки така його поведінка може бути обумовлена не лише наміром переховування та мінімізації можливостей визначення його дійсного місця перебування, але й також наявними емоціями, які за цей час могли переважати над бажанням спілкуватися та отримувати інформацію про своїх близьких та рідних. Зокрема такими емоціями може бути страх осуду за зраду військовій присязі та перехід на сторону окупантів, усвідомлення та осуд своїх попередніх вчинків та усвідомлення відсутності можливостей щось змінити, а також сором за свою поведінку перед близькими та рідними, для яких він тепер на все життя залишиться зрадником. Відповідно будь-яке спілкування, тим паче після початку повномасштабного вторгнення московіїї на територію України, ураховуючи його військову спеціальність, не може мати для нього характеру дружнього чи близького.

За таких обставин під час розгляду справи судом не встановлені підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим, тому заява не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46-48 ЦК України, ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 293-294, 305-308, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Кашицька Ольга Григорівна, Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_5 , прож.: АДРЕСА_1 );

Заінтересована особа: Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Кашицька Ольга Григорівна (РНОКПП: суду не наданий, зареєстр.: АДРЕСА_6 );

Заінтересована особа: Чигиринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 04061004, місцезнаходження: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, буд. 28).

Повне рішення складено 05.05.2025.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ

Присяжні: Владислав ГРУНЬ

Олександр ПОНОМАРЬОВ