Рішення від 05.05.2025 по справі 710/188/25

Справа № 710/188/25

Провадження № 2/710/202/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2025 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Гегельської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Лип`янської сільської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських справ та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

03.02.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути аліменти утримання дитини.

В обґрунтування позову зазначено, що у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_1 . Мати - ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов`язки, з дитиною не спілкується, не піклується про її фізичний, і духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; мати свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, вказали, що позов підтримують повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав, що позов визнає повністю.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 04.02.2025 було відкрито провадження у цій цивільній справі й ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 16.04.2025 було вирішено закрити підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

2. Мотивувальна частина:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками дитини записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про народження № 1 від 03.01.2024, складеним Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (повторне свідоцтво про народження від 05.07.2024 серія НОМЕР_1 (а.с.12).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (копія ІД картки № НОМЕР_2 ) є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14-15).

Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 записаний відповідно частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 16.10.2025 №00047486151 (а.с.16-17).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані в АДРЕСА_1 (витяг №911 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 14.10.2024 (а.с.18)).

За змістом листа від 15.01.2024 КНЗ «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради ОТГ до служби у справах дітей було повідомлено про перебування на стаціонарному лікуванні новонародженої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який поступив у дитяче відділення в тяжкому стані з приводу застосування криничної води з підвищеним вмістом нітратів. Мати ( ОСОБА_2 ) з дитиною проживали в сторонніх людей, власного житла не має, дитина не зареєстрована, медичний нагляд дитини не здійснювався. Директором КНЗ «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» Шполянської міської ради ОТГ ОСОБА_4 рекомендовано в листі тимчасово влаштувати дитину до Будинку дитини та вирішити соціально - побутові питання з матір`ю (а.с.19).

ОСОБА_2 25.01.2024 разом з дитиною влаштована на тимчасове проживання до КЗ «Обласний центр психологічної допомоги Черкаської обласної ради». За час перебування в закладі ОСОБА_2 створювала конфлікті ситуації з іншими мешканцями постійно грубила спеціалістам закладу, на їх рекомендації, та допомогу реагувала агресивно. Вихованню та догляду за дитиною приділяла мінімум часу. За висновком спеціалістів закладу ОСОБА_2 має низький батьківський потенціал. Їй постійно потрібно було наголошувати на дотриманні норм проведення гігієнічних процедур та режиму дня відповідно віковим нормам новонародженої дитини. Гігієнічні процедури дитини мати ОСОБА_2 здійснювала тільки під контролем спеціалістів центру. Було встановлено, шо ОСОБА_5 на тривалий час залишала дитину саму в кімнаті без нагляду. Особа вміє входити в довіру до оточуючих та викликати співчуття жалю щоб отримати вигоду та допомогу на свою сторону, маніпулюючи своєю дитиною та вигаданими подіями. ОСОБА_2 має психологічно неврівноважений стан, часте коливання емоцій, конфліктна, не мас відчуття такту, має деструктивну поведінку. Більшість свого часу приділяє на спілкуванню з особами чоловічої статі, а не дитині. Адміністрацією закладу неодноразово виносилися попередження про недопущення подібної поведінки в закладі та рекомендовано службі у справах дітей порушити питання про вилучення дитини від матері зв`язку неналежним виконанням батьківських обов`язків. Наказом №6-м від 26.02.2024 родину ОСОБА_2 відраховано з закладу у зв`язку грубим порушенням Правил внутрішнього розпорядку та Договору , що підтверджується інформацією від 26.02.2024 №19 КЗ «Обласний центр психологічної допомоги Черкаської обласної ради» (а.с.20)

Питання щодо стану виховання, забезпечення та можливості вилучення дитини у ОСОБА_2 розглядалося на засіданні комісії із захисту прав дитини Лип`янської сільської ради (витяг з протоколу №3 від 15.03.2024). Члени комісії вирішили надати матері ще один шанс і залишити хлопчика на виховання матері. Матір з дитиною було тимчасово, на період опалювального сезону, поселена у вільну кімнату МКП, надано гуманітарну допомогу продуктами харчування, засобами гігієни та ліжко для дитини, поставлено матір та дитину на медичний облік, надано дитячу коляску, надано допомогу в оформленні державних соціальних допомог (а.с.21-23).

За даними акту обстеження умов проживання у АДРЕСА_2 , від 07.05.2024 було встановлено, що 06 та 07 травня 2024 року ОСОБА_2 залишила дитину па свою матір та поїхала в м. Шполу святкувати власний день народження. При перевірці умов проживання дитини 07.05.2024, комісією було виявлено, шо ОСОБА_6 , мати ОСОБА_5 , перебувала в нетверезому стані, влаштувала сварку з своїм співмешканцем, який на той час також прибув в МКП. ОСОБА_2 з`явилася, до дитини разом з комісією (а.с.24).

07.05.2024 ОСОБА_7 разом дитиною залишили місце проживання - АДРЕСА_2 , в телефонній розмові з начальником служби у справах тимчасового дітей - Теличко О.П. , ОСОБА_5 повідомила, що в неї все добре, шо вона проживає разом з дитиною в м. Шпола і наймає кімнату у знайомих. 04.07.2024 від Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що на лінію «102» зателефонувала гр. С. і повідомила, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля Шполянського ліцею №2, який розташований в АДРЕСА_3 , погрожує вбити себе та свою дитину - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі слів ОСОБА_7 , 03.07.2024 вона вирішила розслабитись і випити алкоголю. Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в присутності сторонніх осіб висловлювала наміри вбити свою дитину та себе, при цьому поводилася агресивно та психічно нестабільно (а.с.25-26).

Виконавчим комітетом Лип`янської сільської ради 09.07.2024 було прийнято рішення надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштувати до сімейної форми виховання, надавши час матері для вирішення соціально-побутових питань та можливість повернути дитину у біологічну сім`ю (рішення виконавчого комітету Лип`янської сільської ради від 09.07.2024 №135 (а.с.27)).

Згідно з наказом служби у справах дітей Бобрицької сільської рали Черкаської області від 15.07.2024 №18-ОД малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був переданий в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_9 , який проживає в с. Литвинець Черкаського району Черкаської області, відповідно до рішення виконавчого комітету Бобрицької сільської ради Черкаської області від 24.07.2024 №106 та Договору №l від 15.07.2024 про патронат над дитиною - малолітнього ОСОБА_1 було влаштовано в патронатну родину ОСОБА_9 терміном на три місяці (а.с.28-30).

За час перебування в патронатній родині (3 місяці) ОСОБА_2 лише один раз відвідала дитину. При відвідуванні дитини в патронатній родині, станом здоров`я дитини біологічна мати не цікавилась особливого інтересу дитини та піклування про сина не проявляла, особлива увага матері була прикута до телефону, а не до дитини, що підтверджується листом Бобрицької сільської ради Черкаської області від 13.11.2024 №110 (а.с.31).

Відповідно до характеристики голови вуличного комітету від 19.09.2024, за час ОСОБА_10 на АДРЕСА_4 , вона зарекомендувала себе з негативної сторони. В помешканні, де проживала ОСОБА_5 часто збиралися сумнівні компанії, розпивали алкогольні напої Неодноразово надходили скарги від сусідів на поведінку ОСОБА_5 та її співмешканця (а.с.32).

На даний час дитина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштована в прийомну сім`ю ОСОБА_11 , відповідно до розпорядження начальника Звенигородської РДА від 14.10.2024 №102 (а.с.33-34).

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 розглядалося на засіданні комісії питань захисту прав дитини Лип`янської сільської ради (протокол №11 від 17.12.2024) та було затверджено висновок на засіданні виконавчого комітету Лип`янської сільської ради №323 від 17.12.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Зі змісту висновку випливає, що ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов`язки, з дитиною не спілкується, не піклується про її фізичний, і духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; мати свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. (а.с. 7-10, 35-39).

Рішенням виконавчого комітету Лип`янської сільської ради №323 від 17.12.2024 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» виконавчий комітет Лип`янської сільської ради вирішив затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як роз`яснив Верховний Суд України в п. 15 постанови Пленуму від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з п.п.15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "Мак Майкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі Мак Майкла, п. 87).

Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).

Суд також акцентує увагу на тому, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я (див. справи "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, від 26 жовтня 2006 року; і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року).

З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року; згадані вище рішення у справі "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).

Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 8 січня 2002 року; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20 березня 2007 року; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8 січня 2007 року). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62, і Хазе, п. 97).

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, відповідно до висновку «Про доцільність позбавлення батьківських прав», вирішено доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.159-160).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 371/693/18.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. При цьому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18 (провадження № 61-19550св19), від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 (провадження № 61-12144св20) та ін.

Відповідно до ст. 180 СК України, ч.3 ст.181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, відповідач у справі, ОСОБА_2 не піклується про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не створює належних умов для розвитку його здібностей та не виконує свого обов`язку по утриманню.

Отже, малолітній ОСОБА_1 позбавлений батьківського піклування, матеріальної підтримки та захисту своїх особистих і майнових прав та інтересів. Відмова в задоволенні позову в даному випадку призведе до порушення Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, яка зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч її бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

З урахуванням установлених обставин, суд доходить до висновку про необхідність в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів », за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ч. 1 ст. 179 СК України).

Враховуючи зазначене, суд стягує з ОСОБА_2 на утримання сина: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї чверті доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особовий рахунок дитини, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду та до повноліття дитини.

З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дітей.

Згідно з ч.1 ст.190 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі по 1211,20 грн за кожну позовну вимогу, тобто 2422,40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів з відповідача за один місяць підлягає негайному виконанню, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

На підставі ст. 55, 60, 63, 242 ЦК України, ст. 19, 164, 165, 166, 171, 179, 180 -183, 190, 191, 243 СК України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , на особовий рахунок останнього.

Стягнення аліментів розпочати з часу звернення позивача до суду, тобто з 03.02.2025.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. (дві тисячі двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.

Рішення в частині стягнення з відповідача аліментів за один місяць допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Позивач: Орган опіки та піклування Лип`янської сільської ради, вул. І. Гончара, 1А, с.Лип`янка, Звенигородського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 04408301, інші дані про особу суду невідомі.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі.

Суддя Н.П. Побережна