Рішення від 05.05.2025 по справі 761/6967/25

Справа № 761/6967/25

Провадження № 2/761/5354/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Габунії М.Г., Волощенко В.А.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представників відповідача: Яворського В.І., Андріїв С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.02.2025 року до суду надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача що полягає у відмові позивачу розслідувати нещасний випадок;

- зобов`язати відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 25.11.2023 та оформити Акт форми Н-1.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що 25.11.2023 року (субота) позивач разом з інженером-енергетиком ОСОБА_2 здійснював роботи по перевірці щитів електропостачання та підключення роутера на висоті 3,5 метра на другому поверсі, кімната 207. Як зазначає позивач, зазначені роботи та вихід на роботу були погоджені 24.11.2023 року (п`ятниця) з головним інженером ОСОБА_3 .

Також позивач вказує, що під час виконання зазначених робіт з ним стався нещасний випадок - падіння з висоти 3,5 м. - драбина на якій проводив роботи позивач «поїхала по стіні» і він впав на підлогу, травмувавши при цьому ліву ногу (п`яту) та ударився головою об підлогу затилочною частиною з правого боку.

29.11.2023 року позивач звернувся до закладу охорони здоров`я для обстеження. 01.12.2023 року в зв`язку з погіршенням стану здоров`я звернувся до лікарні та був госпіталізований.

Після виходу на роботу, 06.12.2023 року позивач звернувся до головного інженера ОСОБА_3 , інженера з охорони праці, першого проректора та ректора академії з проханням оформити Акт форми Н-1 (виробнича травма), однак в цьому було відмовлено.

А тому оскільки відповідач безпідставно відмовляє в складенні акту встановленої форми про нещасний випадок, для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.

20.03.2025 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначив представник у відзиві, ОСОБА_1 станом на 25.11.2023 працював в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду (наказом від 06.03.2025 № 51-ос звільнений за власним бажанням). Виклик швидкої медичної допомоги 25.11.2023 року до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури не зафіксовано, також ОСОБА_1 протягом грудня 2023 та січня 2024 не звертався до Академії з повідомленням про факт настання з ним виробничої травми 25.11.2023 року. Академія дізналася про ймовірну виробничу травму ОСОБА_1 лише 27.12.2023 з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-1007- 8/255169 від 27.12.2023 щодо надання інформації на громадянина ОСОБА_1 . Згідно з Екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) КНП «Київська міська клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» № 95-ПВ/в від 01.12.2023 р. - датою травмування/захворювання (отруєння) є 25.11.2023 року. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури 25.11.2023 року (субота) для електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду є вихідним днем.

У відповідності до положень статті 71 КЗпП України, як зазначає представник, жодних наказів на виконання будь-яких робіт в Академії 25.11.2023 року (субота) від безпосереднього керівника та/або керівництва Академії електромонтеру з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду ОСОБА_1 не надавалися.

Як вказує представник, екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) № 95-ПВ/в від 01.12.2023 р. в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» до НАОМА не направляло і Академія його не отримувала. Академія отримала його лише 27.12.2023 як додаток до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-1007-8/255169 від 27.12.2023. Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) № 95-ПВ/в від 01.12.2023 р. не відповідає формі згідно з додатком № 1 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337. Обґрунтовані сумніви у правдивості доводів Позивача викликає той факт, що у день ймовірного травмування а саме 25.11.2023, ОСОБА_1 не звертався до закладів охорони здоров`я, швидкої медичної допомоги, екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) датоване лише 01.12.2023, тобто аж після п`яти днів від настання ймовірної травми на виробництві.

Згідно з інформацією з Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України ОСОБА_1 27.11.2023 року було відкрито листок непрацездатності № 9868063-2018535625-1, у якому зазначено, що причина непрацездатності - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві. Представник звертає увагу, що медичний заклад який відкрив вказаний листок непрацездатності є Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 м. Вінниці», яке знаходиться у м. Вінниці, а не в м. Києві, де знаходиться Академія. Також ОСОБА_1 01.12.2023 року було відкрито листок непрацездатності № 9939616-2018671514-1, у якому вказано, що причина непрацездатності - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві. Таким чином, по-перше 25.11.2023 року для працівника ОСОБА_1 є вихідним днем, тому виконання трудових обов`язків в цей день є неможливим, подруге взагалі ніяким чином не зафіксовано, те що працівник ОСОБА_1 25.11.2023 року перебував на території та/або у приміщеннях НАОМА.

З огляду на вище викладене, у даному випадку НАОМА позбавлена обов`язку проводити розслідування та облік нещасного випадку, оскільки 25.11.2023 (вихідний день) працівник ОСОБА_1 не виконував трудові обов`язки, відсутній письмовий наказ (розпорядженням) роботодавця про залучення працівника до роботи у вихідний день, окрім того немає ніяких достовірних даних, про те, що Позивач взагалі у вихідний день перебував на території та/або у приміщеннях Академії, також відсутні будь-які достовірні дані про те, що ОСОБА_1 отримав будь-яку травму саме 25.11.23 і саме на території та/або у приміщеннях НАОМА.

Відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши сторони, врахувавши їх процесуальні заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Стаття 71 КЗпП України визначає, що робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Крім того, згідно з положеннями статті 72 КЗпП України, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Стаття 171 КЗпП України визначає, що роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.04.2019 року №337. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо;

прихований нещасний випадок на виробництві - нещасний випадок, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений цим Порядком строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства (установи, організації).

Згідно з п.4 зазначеного Порядку, потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).

Як визначено п.5 зазначеного Порядку, безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов`язані:

терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров`ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

В той же час згідно з п.6 Порядку, заклад охорони здоров`я зобов`язаний невідкладно передати з використанням засобів зв`язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно з додатком 1:

підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу;

територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

територіальному органові Пенсійного фонду України за місцем настання нещасного випадку (далі - територіальний орган Пенсійного фонду України).

Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу (п.9 Порядку).

Пункт 30 Порядку передбачає, що розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

Згідно з п.33, комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема, провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 з 17.10.2023 року перебував в трудових відносинах з відповідачем та займав посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду експлуатаційно-технічного відділу та був звільнений 06.03.2025 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

Як зазначив позивач при зверненні до суду з позовом, 25.11.2023 року (субота) він разом з інженером-енергетиком ОСОБА_2 здійснював роботи по перевірці щитів електропостачання та підключення роутера на висоті 3,5 метра на другому поверсі, кімната 207. Зазначені роботи та вихід на роботу були погоджені 24.11.2023 року (п`ятниця) з головним інженером ОСОБА_3 .

Також позивач в позові вказує, що під час виконання зазначених робіт з ним стався нещасний випадок - падіння з висоти 3,5 м. Драбина на якій він проводив роботи «поїхала по стіні» і позивач впав на підлогу, травмувавши при цьому ліву ногу (п`яту) та ударився головою об підлогу затилочною частиною з правого боку.

Під час слухання справи встановлено, що 25.11.2023 року швидка допомога не викликалась за місцезнаходженням відповідача (за місцем виконання робіт).

Суду не надано доказів, що в порядку передбаченому п.6.2.16 Правил внутрішнього трудового розпорядку підписувався наказ ректора за погодженням із профспілковим комітетом про роботу позивача 25.11.2023 року, який є вихідним днем згідно із правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В табелі обліку робочого часу працівників Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, 25.11.2023 року обліковується як вихідний.

Позивач через чотири дні - 29.11.2023 року о 14 год. 10 хв. звернувся до Деснянського районного травматологічного пункту та було встановлено діагноз - забій м`яких тканин лівої стопи, садна лівої кисті.

Потім в період з 01 по 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" з діагнозом: атерома м`яких тканин потиличної ділянки голови. Зі слів ОСОБА_1 вказано, що «впав з драбини 25.11.2023 року на роботі (вул.Вознесенський узвіз,20) вдарився головою».

Суду не надано доказів що з 25.11.2023 року та після завершення лікування позивач повідомляв відповідача (роботодавця) про настання нещасного випадку. Також суду не надано доказів, що заклади охорони здоров`я повідомляли відповідача про настання нещасного випадку.

На підтвердження настання нещасного випадку позивач надав акт, який був складений 30.01.2024 року за підписом позивача та інженера ОСОБА_4 в якому зазначено: "працювали 25.11.2023 року в суботу. Роботи проводились по перевірці щитів на другому поверсі з погодженням головного інженера ОСОБА_3 ".

Однак зазначений акт не може бути належним та допустимим доказом настання нещасного випадку.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, в листках непрацездатності №9868063-2018535625-1 від 27.11.2023 року та №9939616-2018671514-1 від 01.12.2023 року вказана причина непрацездатності «тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві».

Листом від 01.03.2024 року відповідач повідомив позивача, що 25.11.2023 року у суботу (вихідний день), він знаходився на роботі без дозволу та погодження з керівництвом Академії. Твердження щодо погодження будь-яких робіт головним інженером ОСОБА_3 та звернення до інженера з охорони праці не відповідають дійсності. Листками тимчасової непрацездатності відкритими в грудні 2023 року не підтверджується настання нещасного випадку на виробництві.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи суду не надано належних та допустимих доказів, що 25.11.2023 року позивач виконував трудові обов`язки та під час їх виконання сталася подія, внаслідок якої заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема внаслідок травми, яка призвела до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула