Ухвала від 02.05.2025 по справі 910/11932/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" травня 2025 р. Справа№ 910/11932/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 (повний текст рішення складено 11.06.2024)

у справі №910/11932/23 (суддя О.В. Гумега)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валерія Лобановського, 4-В"

про скасування наказу Міністерства юстиції України,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5 "Про задоволення скарги".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5, яким задоволено скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" про скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, порушує права та законні інтереси позивача як власника об`єкта нерухомого майна (1/500 частки нежитлового приміщення № 178, що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/11932/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 №4087/5 в частині пунктів 1, 2 та 4 щодо скасування рішення від 28.04.2021 №57923371, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, в частині вчинення реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" (Україна, 08200, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ОЛЕГА КОШОВОГО, будинок 13-Б/1, нежиле приміщення 78; ідентифікаційний код 37076280). В іншій частині позову відмовити. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" 2 684,00 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, 25.04.2025 засобами поштового зв`язку Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2023 у справі №910/11932/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на апеляційне оскарження рішення суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно змісту статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Розглянувши подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2023 у справі №910/11932/23, колегія суддів зазначає наступне.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що станом на момент подання апеляційної скарги повний текст оскаржуваного рішення скаржником не було отримано.

Однак, відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу "Діловодство спеціалізованого суду"), рішення суду від 03.06.2024 було надіслано Міністерству юстиції України до його електронного кабінету (доставлено 11.06.2024 о 20:50).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи дату складення повного тексту судового рішення та дату доставки рішення суду до "Електронного кабінету" відповідача, останній, враховуючи положення статей 242, 256 Господарського процесуального кодексу України, мав би безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження у разі її подання у строк до 01.07.2024 включно.

Однак, з апеляційною скаргою апелянт звертається 25.04.2025, тобто з пропуском двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду, передбаченого частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини (неотримання судового рішення жодним із передбачених законом засобом комунікації) спростовуються наявним у матеріалах справи доказом отримання скаржником судового рішення в системі "Електронний суд", відповідно, не можуть вважатися поважними.

Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником не наведено.

Крім того, суд зауважує, що представник відповідача Костюк А.Л. брав участь у судовому засіданні 03.06.2024 та був присутній при оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення. Тобто, представнику відповідача було достеменно відомо про результат вирішення спору у даній справі, починаючи з дати його прийняття.

Статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Колегією суддів встановлено, що повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 було складено 11.06.2024 та опубліковано у ЄДРСР 14.06.2024 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/119647632.

Таким чином, заявник або його представник в особі адвоката, який був присутній при прийнятті судового рішення, починаючи з 14.06.2024, також могли ознайомитися з його повним текстом у ЄДРСР.

Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного та на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Міністерства юстиції України у справі №910/11973/23 без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 242, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Визнати причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 03.06.2024 у справі №910/11932/23 - не поважними.

2. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/11932/23 залишити без руху.

3. Роз`яснити Міністерству юстиції України, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку.

4. Попередити Міністерство юстиції України, що якщо відповідну заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

5. Копію даної ухвали направити учасникам апеляційного провадження через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до їх електронних кабінетів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун