Постанова від 26.03.2025 по справі 925/356/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2025 р. Справа№ 925/356/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Скрипки І.М.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024

у справі № 925/356/24 (суддя Н.М. Спаських)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут»

про стягнення 49 366 222, 95 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»

про визнання недійсними правочинів та стягнення 611 994,48 грн,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (далі - позивач, ТОВ «Юнайтед Енерджі») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» (далі - відповідач, ТОВ «Центренергозбут») про стягнення 49 366 222,95 грн, з яких: 38 636 681,07 грн основного боргу, 8 513 077,43 грн інфляційних втрат та 2 216 464,46 грн 3 % річних на підставі договору № БГ21/02/24-3 про участь у балансуючій групі від 24.02.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №БГ21/02/24-3 про участь у балансуючій групі від 24.02.2021, що зумовило заборгованість у розмірі 38 636 681,07 грн та підстави для стягнення з відповідача 8 513 077,43 грн інфляційних втрат та 2 216 464,46 грн 3 % річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» звернулося до Господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» про визнання недійсними Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів №1167 від 31.03.2022, Акта коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022 до вищевказаного акта купівлі-подажу та Змін №1646 від 11.08.2022 до Акту коригування від 31.03.2022 до договору № БГ21/02/24-3 про участь у балансуючій групі від 24.02.2021 та стягнення 611 994,48 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів №1167 від 31.03.2022, Акт-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів №1167 від 31.03.2022, Зміни №1646 від 11.08.2022 до Акту-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022 є значними правочинами, які було підписано заступником директора ТОВ «Центренергозбут» за відсутності рішення на це загальних зборів учасників товариства, що є підставою для визнання їх недійсним.

Крім того, у зв`язку з непроведенням коригування обсягів електричної енергії ТОВ «Юнайтед Енерджі» на підставі даних Системи ММS за період листопад 2021 року, ТОВ «Центренергозбут» понесло збитки у розмірі 611 994,48 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 у справі №925/356/24 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» - 38 636 681,07 грн основного боргу по врегулюванню небалансів, 8 513 077,43 грн інфляційних втрат, 2 216 464,46 грн 3 % річних на підставі договору №БГ21/02/24-3 про участь у балансуючій групі від 24.02.2021 та 592 394,67 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача заборгованості по врегулюванню небалансів у розмірі 38 636 681,07 грн за договором БГ21/02/24-3 від 24.02.2021.

Враховуючи прострочення виконання відповідачем свої зобов`язань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності ТОВ «Центренергозбут» свого порушеного права підписанням Актів неуповноваженою особою зі своєї сторони, а вимогу про стягнення з позивача 611 994,48 грн збитків суд визнав передчасною, оскільки відповідачем не було надано суду доказів вчинення дій, передбачених договором №БГ21/02/24-3 щодо коригування обсягів у системі управління ринком (ММS).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене при неповному з`ясуванні судом обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду не відповідають встановленим обставинам у справі.

Скаржник посилається на те, що оскаржувані: 1) Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів №1167 від 31.03.2022, 2) Акт-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022 до Акту купівлі продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів №1167 від 31.03.2022, 3) Зміни №1646 від 11.08.2022 до Акту-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022 є самостійними правочинами та можуть бути визнані недійсними з підстав, зазначених у ст. 215 Цивільного кодексу України.

За доводами апелянта, представник ТОВ «Центренергозбут» - ОСОБА_1., підписуючи оскаржувані правочини (Акти та Зміни до них) діяв із перевищенням повноважень, встановлених у Статуті ТОВ «Центренергозбут».

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у стягнені грошових коштів, не врахував надані ТОВ «Центренергозбут» до матеріалів справи лист ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (ОСП) щодо проведення на платформі відповідних коригувань, а тому у ТОВ «Юнайтед Енерджі» були підстави для проведення зазначених корегувань.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/356/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

25.09.2024 матеріали справи № 925/356/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Після виходу судді Агрикової О.В. з лікарняного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 у справі № 925/356/24 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

11.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 у справі № 925/356/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2024. Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 01.11.2024.

24.10.2024 підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що оспорювані Акти та Зміни до них не є самостійними правочинами, укладеними сторонами, оскільки відносини між позивачем та відповідачем врегульовані договором № БГ21/02/24-3 про участь у балансуючій групі від 24.02.2021, умови якого і передбачають складання таких Актів та Змін до них, як належну підставу для оплати вартості електроенергії для врегулювання небалансів.

Позивач також зауважив на тому, що відповідач підписав спірні Акти та Зміни до них без зауважень, тобто у відповідача не було сумнівів щодо обсягів та вартості електричної енергії, відображених в цих Актах та Змінах до них.

При підписанні Актів та Змін до них представник ТОВ «Центренергозбут» керувався довіреністю, у якій не було зазначено обмежень в укладанні представником правочинів чи актів від імені товариства. Крім того, на момент підписання спірних актів, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зазначений, як представник ТОВ «Центренергозбут», який має повноваження діяти від імені юридичної особи без довіреності, зокрема підписувати договори.

Позивач також наголошує на тому, що відповідно до п. 4.18 Договору, акти та зміни до них вважаються погодженими та прийнятими учасником і є підставою для здійснення розрахунків між сторонами Договору, навіть при умові їх непідписання ТОВ «Центренергозбут».

Як зазначає позивач, відповідачем не доведено, що позивач порушує умови Договору, відображаючи зміни в коригуванні обсягів небалансів для розрахунку між сторонами.

12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Центренергозбут» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі зміною керівника товариства, до якого долучено копію рішення учасника ТОВ «Центренергозбут» від 20.09.2024, копію витягу з ЄДРПОУ, копію наказу ТОВ «Центренергозбут» від 24.09.2024 «Про призначення директора».

Того ж дня через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Центренергозбут» надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №904/2465/21.

12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Юнайтед Енерджі» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження.

13.11.2024 розгляд справи № 925/356/24 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці.

Після виходу судді Агрикової О.В. з відпустки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 у справі № 925/356/24 на 11.12.2024.

10.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Центренергозбут» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зміною керівника товариства, відсутністю в останнього спеціаліста в галузі права, ознайомленого з матеріалами даної справи та необхідністю реалізувати своє процесуальне право на захист.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги на 22.01.2025.

22.01.2025 розгляд справи № 925/356/24 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/306/25 від 23.01.2025 у зв`язку перебуванням судді Агрикової О.В., яка входить до складу колегії суддів у відпустці з 06.01.2025 по 30.01.2025, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/356/24.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 925/356/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 у справі № 925/356/24 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 12.02.2025.

11.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ «Центренергозбут» надійшло клопотання про забезпечення участі представника Чучупаки Т.В. в судовому засіданні, що відбудеться 12.02.2025 о 14:40 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 відкладено розгляд справи у режимі відеоконференції на 12.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 відкладено розгляд справи у режимі відеоконференції на 26.03.2025.

17.03.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» Виродова А.Ю. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено зазначене клопотання.

В судовому засіданні 26.03.2025, поставивши на обговорення учасників справи клопотання скаржника про зупинення провадження у справі №925/356/24 до розгляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/2465/21, вислухавши заперечення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи нижченаведене.

В обґрунтування свого клопотання апелянт зазначив, що предмет спірних правовідносин та підстави позову у справі №904/2465/21 та у даній справі №925/356/24 є тотожними, оскільки в судовому порядку визнаються недійсними договори, які підписані особами з перевищенням повноважень, про які інша сторона договору була обізнана. Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про подібність зазначених справ.

Втім, під судовими рішеннями у подібних правовідносинах варто розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, від 19.05.2020 у справі №910/719/19, від 26.05.2021 у справі №910/8358/19, пункти 38.1, 38.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у справі №904/2465/21 є визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які голова правління уклав за відсутності рішення загальних зборів чи наглядової ради.

Натомість, предметом спору у справі №925/356/24 (за зустрічним позовом) є визнання недійсними не договору, а лише Актів та Змін до них, укладених відповідно до умов договору про участь у балансуючій групі №БГ21/02/24-3 від 24.02.2021, які, як зазначає апелянт, підписані з перевищенням повноважень представника.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що справи №904/2465/21 та №925/356/24 не є подібними.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №904/2465/21.

Представник ТОВ «Центренергозбут» у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.

Представник ТОВ «Юнайтед Енерджі» у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

26.03.2025 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

З огляду на те, що скаржником оскаржується судове рішення лише в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, колегія суддів переглядає судове рішення в зазначеній частині, в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи нижченаведене.

Відносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Правилами ринків електроенергії.

Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила), визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

Правилами визначено, що договір про врегулювання небалансів електричної енергії - це договір, відповідно до якого суб`єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.

Небаланси у постачальників утворюються при розбіжності між реальними та прогнозованими показниками споживання електроенергії.

Саме постачальник несе фінансовий тягар при виникненні небалансів.

Небаланс може бути позитивний - коли споживач використовував менше енергії, замовленої постачальником. В такому випадку Укренерго (в ролі Оператора системи передач) викуповує використану енергію у постачальника за ціною, нижчою від закупівельної, а споживач - платить за невикористану енергію.

Також небаланс може бути негативний - коли споживання буде більше, ніж замовлено у постачальника. В такому випадку постачальник купує відсутню кількість енергії на ринку, при цьому в два-три рази дорожче.

Отже, профіцит або дефіцит електроенергії, має бути ліквідований шляхом її купівлі/продажу на балансуючому ринку і зазвичай за невигідними цінами.

Вартість небалансів розраховується НЕК «Укренерго». На ринку енергетики існує окремий сектор - Ринок небалансів, на якому відбуваються операції, пов`язані з докупівлею або продажем електроенергії за встановленими розмірами цін для врегулювання небалансів.

Балансуюча група - це об`єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи згідно із Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об`єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об`єднання (Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 N 2019-VII).

У балансуючих групах лише одна компанія-учасник відповідає за баланс перед оператором системи передачі.

Діяльність Балансуючої групи полягає у купівлі-продажу електричної енергії (в обсязі небалансів) між учасниками Балансуючої групи та Стороною, відповідальною за баланс (СВБ). В свою чергу, СВБ здійснює купівлю-продаж кінцевих (сальдованих) обсягів небалансів із НЕК «Укренерго».

У балансуючій групі дефіцит електроенергії одних учасників групи компенсується профіцитом інших, що дозволяє зменшити витрати на врегулювання небалансів для всіх учасників групи. Участь у балансуючій групі надає учасникам можливість значно заощаджувати на відхиленнях під час прогнозування.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (Сторона, відповідальна за баланс, СВБ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» (Учасник балансуючої групи, Учасник) укладено Договір № БГ21/02/24-3 про участь у балансуючій групі.

Як правильно встановлено судом першої інстанції доказів визнання цього договору недійсним матеріали справи не містять. При цьому, договір сторонами виконувався.

15.07.2021 позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 01/06/21 до Договору № БГ21/02/24-3 про участь у балансуючій групі від 24.02.2021, якою Договір із додатками №1 та №2 до Договору викладено у новій редакції, а також доповнено Додатками №3 та №4 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони об`єднались в балансуючу групу, в якiй визначили стороною, відповідальною за баланс - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (позивач).

За умовами Договору, СВБ зобов`язується нести фінансову відповідальність перед ОСП за небаланси електричної енергії ycix учасникiв ринку, якi увiйшли до Балансуючої групи, а Учасник нести фінансову відповідальність в рамках своїх небалансів електричної енергії перед СВБ, а також своєчасно та в повному обсязі виконувати інші зобов`язання, визначені Договором (п. 2.2 Договору).

Згідно з пунктами 2.3 та 2.4 Договору, купівля-продаж електричної енергії для врегулювання небалансів Балансуючої групи здійснюється між СВБ (Позивач) та ОСП (Оператор системи передачі) за укладеним між ними договором про врегулювання небалансів електроенергії.

Врегулювання небалансів Балансуючої групи є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП в областях та за цінами, визначеними відповідно до Правил ринку.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів здійснюється протягом розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого Системою MMS обсягу електричної енергії, якщо цим Договором не передбачено інше (пункт 2.5. Договору).

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3, 4.4 Договору, вартість купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів розраховується АР для кожного розрахункового періоду доби в залежності від обсягу небалансів електроенергії та цін електроенергії для врегулювання небалансів, визначених відповідно до Правил ринку для Балансуючої групи в цілому.

Обсяги небалансів електроенергії Учасника розміщуються в обліковому записі в Системі MMS цього Учасника та СВБ.

Сторони перевіряють інформацію щодо погодинних обсягів небалансів за добу, надану АР, на виявлення розбіжностей або невідповідностей. У разі виявлення таких розбіжностей або невідповідностей Учасник звертається до АР в порядку, визначеному Правилами ринку.

Відповідно до п. 4.8 Договору, фактичні обсяги купівлі-продажу електроенергії, продані однією стороною і куповані іншою стороною, з метою врегулювання небалансів, визначаються в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, Акті коригування (врегулювання) до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та в змінах до Акта коригування (врегулювання) до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, які оформлюються сторонами в порядку, визначеному Договором.

На підставі розрахунків, здійснених відповідно до п.п. 4.1-4.7 цього Договору, СВБ не пізніше третього робочого дня після отримання від ОСП акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, направляє Учаснику в порядку, встановленому п. 1.5 Договору, акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів. У разі відсутності розбіжностей, Учасник протягом 1-го робочого дня з моменту надіслання СВБ для Учасника акта купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів, оформляє та надсилає цей акт СВБ в порядку, встановленому у п. 1.5 Договору. У разі наявності розбіжностей сторони керуються п. 4.16 Договору (п. 4.10 Договору).

Згідно з п. 4.11 Договору, обсяги та вартість електроенергії для врегулювання небалансів, зазначені в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, підлягають врегулюванню в порядку, визначеному п. 4.12-4.15 Договору.

Якщо Учасник має заперечення до інформації, яка міститься в Актах купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів та /або в Актах коригування (врегулювання) до Акта купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів та/або в змінах до актів коригування (врегулювання) до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або у відповідних рахунках, він зобов`язаний повідомити про це СВБ шляхом надання письмових заперечень на наступний робочий день після їх направлення СВБ Учаснику в порядку, передбаченому п. 1.5 Договору (п. 4.16 Договору).

Приписами абзацу 3 п. 4.16 Договору передбачено, що сторони мають право передати неузгоджені розбіжності на вирішення до суду відповідно до підсудності та підвідомчості, встановленої чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.18. Договору, сторони узгодили, що у випадку непідписання та ненаправлення Учасником СВБ в порядку, передбаченому п. 1.5. Договору, протягом 2 (двох) робочих днів без обґрунтованих заперечень (викладених у письмовому вигляді в порядку, передбаченому п. 4.16. Договору) акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або змін до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у строки, визначені Договором, направлені СВБ для Учасника відповідні акти та рахунки вважаються погодженими та прийнятими Учасником та є підставою для здійснення розрахунків між Сторонами за Договором.

Учасник оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів СВБ (позивача) на її банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16:00 год. другого робочого дня, наступного за днем, у якому СВБ надіслано такий рахунок Учаснику у порядку, передбаченому п. 1.5. Договору, або за днем додаткового погодження вищезазначеного рахунку в порядку передбаченому п. 4.16. Договору (п. 4.19. Договору).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, та не заперечувалося сторонами, в період з 24.02.2021 по 14.03.2022 позивач та відповідач на виконання умов Договору здійснювали діяльність з купівлі-продажу електричної енергії з метою врегулювання небалансів.

За період з 30.04.2021 по 11.08.2022 позивачем врегулювано небаланси на суму 51 503 822,97 грн, а відповідачем сплачено на його користь лише 12 942 111,64 грн. Відтак, борг відповідача перед позивачем станом на серпень 2022 року становить 38 561 711,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідний період сторони без зауважень підписали Акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів відповідно до Договору (з подальшими коригуваннями та змінами), зокрема:

1. Акт № 911 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2021;

2. Акт-коригування (врегулювання) № 1006 від 31.03.2021 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів;

3. Акт № 1315 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2021;

4. Акт-коригування (врегулювання) № 1359 від 30.04.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1315 від 30.04.2021;

5. Акт № 1684 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2021;

6. Акт-коригування (врегулювання) № 1754 від 31.05.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1684 від 31.05.2021;

7. Акт № 2064 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2021;

8. Акт-коригування (врегулювання) № 2148 від 30.06.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 2064 від 30.06.2021;

9. Акт № 2465 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2021;

10. Акт-коригування (врегулювання) № 2547 від 31.07.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 2465 від 31.07.2021 року;

11. Акт № 2873 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2021;

12. Акт-коригування (врегулювання) № 2953 від 31.08.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 2873 від 31.08.2021;

13. Акт № 3283 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.09.2021 року;

14. Акт-коригування (врегулювання) № 3339 від 30.09.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 3283 від 30.09.2021 року;

15. Акт № 3709 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.10.2021;

16. Акт-коригування (врегулювання) № 3835 від 31.10.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 3709 від 31.10.2021;

17. Акт № 4187 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2021;

18. Акт-коригування (врегулювання) № 4307 від 30.11.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 4187 від 30.11.2021;

19. Акт № 4685 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2021;

20. Акт-коригування (врегулювання) № 4751 від 31.12.2021 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 4685 від 31.12.2021;

21. Зміни № 4261 від 17.12.2021 до Акта-коригування (врегулювання) № 1754 від 31.05.2021;

22. Зміни № 4447 від 30.12.2021 до Акта-коригування (врегулювання) № 2148 від 30.06.2021;

23. Акт № 353 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2022;

24. Акт-коригування (врегулювання) № 441 від 31.01.2022 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 353 від 31.01.2022 року;

25. Зміни № 162 від 02.02.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 2574 від 31.07.2021;

26. Зміни № 491 від 22.02.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 2953 від 31.08.2021;

27. Акт № 813 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2022;

28. Акт-коригування (врегулювання) № 888 від 28.02.2022 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 813 від 28.02.2022;

29. Зміни № 694 від 09.03.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 3339 від 30.09.2021;

30. Акт № 1167 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022;

31. Акт-коригування (врегулювання) № 1256 від 31.03.2022 року до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1256 від 31.03.2022;

32. Зміни № 1351 від 05.05.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 3835 від 31.10.2021;

33. Зміни № 1416 від 24.05.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 4307 від 30.11.2021;

34. Зміни № 1462 від 08.06.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 4751 від 31.12.2021;

35. Зміни № 1511 від 30.06.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 441 від 31.01.2022;

36. Зміни № 1565 від 19.07.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 888 від 28.02.2022;

37. Зміни № 1646 від 11.08.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 1256 від 31.03.2022.

На вищевказані Акти заперечення за процедурою, узгодженою в п. 4.15 - 4.18 Договору, відповідачем позивачу не направлялися, а тому вони вважаються узгодженими та є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Як підставно вказав в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, відповідач повну суму боргу за переліченими Актами не сплатив.

За доводами позивача, неоплаченими відповідачем по Договору № БГ21/02/24-3 від 24.02.2021 залишилися:

- акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1167 від 31.03.2022;

- акт коригування (врегулювання) № 1256 від 31.03.2022 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1167 від 31.03.2022 ;

- зміни № 1646 від 11.08.2022 до акту коригування (врегулювання) № 1256 від 31.03.2022;

Для оплати вказаних Актів та Змін до них позивачем було направлено відповідачеві наступні рахунки:

- № 443 від 31.01.2022 на суму 4 521 245,63 грн;

- № 840 від 28.02.2022 на суму 1 289 585,52 грн;

- № 934 від 31.03.2022 на суму 32 816 369,77 грн;

- № 345 від 02.02.2022 на суму 9 480,14 грн.

Отже, загальна сума боргу по врегулюванню небалансів за цими рахунками становить 38 636 681,07 грн.

Як стверджує позивач, відповідач як Учасник балансуючої групи не направляв у відповідності до умов Договору обґрунтовані заперечення щодо достовірності інформації, яка міститься у спірних Актах купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів та не передав неврегульовані спірні питання з приводу цього на вирішення суду.

Отже, всі спірні Акти та Зміни до них і рахунки на їх оплату мають бути оплачені відповідачем повністю, як незаперечене по суті зобов`язання.

Відповідно до статті 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначних змістом зобов`язання (неналежного виконання).

Відповідачем не подано належних і допустимих доказів того, що інформація про обсяги і вартість вказаної до оплати електроенергії для врегулювання небалансів у спірних Актах не відповідає дійсності та обліковим даним із системи MMS чи інших джерел обліку такого придбання, якими сторони керуються в межах виконання ними умов Договору.

Отже, станом на час вирішення спору для відповідача є такими що настали строки для повної оплати боргу, заявленого до стягнення позивачем.

Оскільки борг відповідачем не сплачено у добровільному порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 38 636 681,07 грн вартості електроенергії для врегулювання небалансів по Договору.

Крім основного боргу позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання розрахунків.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вона підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 6.3. Договору відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі, згідно з виставленими СВБ рахунками, оплачувати вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, з урахуванням положень п. 11.1. Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не заперечив доводів позивача стосовно того, що основна сума заборгованості за Договором за відповідачем рахується за такі періоди:

- з 23.02.2022 до 16.03.2024 - 4 521 245, 63 грн;

- з 29.03.2022 до 16.03.2024 - 1 289 585, 52 грн;

- з 27.04.2022 до 16.03.2024 - 32 816 369, 77 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за калькулятором Ліга-закон судом першої інстанції встановлено, що за вказані періоди стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 8 748 778,82 грн, втім позивач просив стягнути з відповідача 8 513 077,43 грн. Враховуючи те, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, судом визнано, що проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат є правильним у заявленій останнім сумі.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних на суму 2 216 464,46 грн, суд першої інстанції погодився з алгоритмом нарахування позивача та визнав його правильним.

Щодо вимог за зустрічним позовом, відмова у задоволенні яких і оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

У зустрічному позові ТОВ «Центренергозбут» просив суд визнати недійсними:

1) Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1167 від 31.03.2022 згідно з Договором № БГ21/02/24-3 від 24.02.2021;

2) Акт-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1167 від 31.03.2022 згідно з Договором № БГ21/02/24-3 від 24.02.2021;

3) Зміни №1646 від 11.08.2022 до акту Акта-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022 згідно з Договором № БГ21/02/24-3 від 24.02.2021, якими позивач обґрунтовує наявність боргу відповідача за первісним позовом.

Також ТОВ «Центренергозбут» просив суд стягнути з ТОВ «Юнайтед Енерджі» на свою користь 611 994,48 грн заборгованості (збитків).

Обгрунтовуючи вимоги за зустрічним позовом, ТОВ «Центренергозбут» посилається на те, що спірні Акти та Зміни до них є недійсними за правилами, які застосовуються до правочинів, оскільки, на переконання апелянта, оскаржувані Акти та Зміни до них є самостійними правочинами.

Відповідач зазначає, що оспорювані Акти та Зміни до них підписані від імені Учасника ТОВ «Центренергозбут» ОСОБА_1 як заступником директора (акт купівлі-продажу та акт-коригування) та як директором (зміни до акту-коригування (врегулювання) за відсутності рішення загальних зборів учасників, як це передбачено Статутом ТОВ «Центренергозбут», а саме пунктом 11.4.2 Статуту ТОВ «Центренергозбут», затвердженого Рішенням учасника ТОВ «Центренергозбут» №10 від 21.07.2021, в редакції чинній на дату підписання оспорюваних Актів та Змін до них, за змістом якого до компетенції загальних зборів учасників відноситься надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів Товариства станом на початок попереднього кварталу.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на березень та серпень 2022 року учасниками ТОВ «Центренергозбут» були:

1) ОСОБА_2 : частка в статутному капіталі 62,5%,

2) ОСОБА_1 : частка в статутному капіталі 37,5%.

На підставі офіційних даних Фінансової звітності малого підприємства ТОВ «Центренергозбут» (Баланс на 31 грудня 2021 року), вартість чистих активів товариства на кінець 2021 року становила 12 389 200 грн. (код рядка 1495, що дорівнює різниці рядків 1300 та 1695).

Відповідно до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № 1167 від 31.03.2022, СВБ (Позивач) продав, а Учасник (Відповідач) купив електричну енергію в обсязі 11 198,654 МВт*год вартістю 37 554 218,29 грн.

Відповідно до Акту-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022, СВБ продала, а учасник купив електричну енергію в обсязі 9 926,167 МВт*год вартістю 32 816 369,77 грн.

Відповідно до Змін №1646 від 11.08.2022 до Акту-коригування (врегулювання) №1256 від 31.03.2022, СВБ продала, а учасник купив електричну енергію в обсязі 9 927,393 МВт*год вартістю 32 811 769,34 грн.

Разом з тим, як зазначає відповідач, Загальними зборами учасників ТОВ «Центренергозбут» не приймалося рішення про вчинення вказаних оспорюваних правочинів та про уповноваження на їх підписання заступника директора.

Сума за оспорюваними правочинами перевищує вартість чистих активів ТОВ «Центренергозбут» на 20 422 569,34 грн (32 811 769,34 - 12 389 200,00).

Враховуючи зазначене, відповідач вважає вказані правочини такими, що вчинені з перевищенням повноважень представника ТОВ «Центренергозбут».

Відповідач просить застосувати до спірних правовідносин положення ст. 203 та 215 ЦК України та визнати вказані Акти та Зміни до них недійсними, як окремі, самостійні правочини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем підстав для визнання оспорюваних відповідачем Актів та Змін до них недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтями 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, у чому полягає його порушення, і в залежності від цього у який ефективний спосіб порушене право може бути захищено.

Відповідно до частин першої-третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та зазначено в судовому рішенні, спірні відносини сторін врегульовані Договором, істотними умовами якого передбачено складення Актів та Змін до них, як належної підстави для оплати відповідачем на користь позивача вартості електроенергії для врегулювання небалансів.

Тобто у контексті Договірних правовідносин сторін, акти є за своєю суттю документами, які сторони складають на підтвердження виконання умов договору про участь у балансуючій групі №БГ21/02/24-3 від 24.02.2021. Отже, акти підлягають коригуванню за процедурами, погодженими сторонами у Договорі.

Так, приписами п. 4.8 Договору передбачено, що фактичні обсяги купівлі-продажу електричної енергії, продані однією стороною та куповані іншою Стороною з метою врегулювання небалансів визначаються в акті купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів, акті коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу та змінах до акта коригування (врегулювання) до акта акті купівлі-продажу електроенергії.

У Актах та Змінах до них, зазначено, що акт є невід`ємною частиною договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Отже, колегія суддів, відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що Акти та Зміни до них є самостійними правочинами, що укладені сторонами, оскільки останні підписувалися позивачем та відповідачем у зв`язку з виконанням ними умов договору про участь у балансуючій групі №БГ21/02/24-3 від 24.02.2021, і зазначені акти не створюють прав та обов`язків сторін, які їх підписали, а лише слугують підтвердженням розміру небалансів електричної енергії.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, додатковим аргументом на підтвердження того, що оскаржувані Акти та Зміни до них не є самостійними правочинами, є те, що такі Акти (як підтвердження виконання договірного зобов`язання) неможливо спонукати до підписання стороною через суд за правилами вирішення переддоговірного спору. У випадку ухилення сторони договору від підписання акту на виконання умов договору, інша сторона має право відразу заявити позов про стягнення або на підставі умов договору вважати, що Акт є узгодженим, якщо на нього не надійшло належних заперечень.

Відповідач помилково ототожнює спірну ситуацію, що склалася між сторонами у зв`язку з виконанням Договору, з іншими відносинами господарюючих суб`єктів, які можуть виникати у останніх на підставі Актів, як єдиного підтвердження виникнення та виконання між ними договірних відносин (так звані угоди у спрощений спосіб).

Доводи скаржника у апеляційній скарзі про неврахування судом висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/546/21, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що предметом розгляду у справі №916/546/21 є визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, а предметом розгляду у даній справі №925/356/24 (зустрічний позов) є визнання недійсним актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, які укладені на виконання умов договору.

Отже, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що акти, підписані на виконання умов договору, не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До вищенаведених Актів та Змін до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину, визначені статтею 216 ЦК України.

Щодо тверджень апелянта про відсутність повноважень у ОСОБА_1 на підписання оскаржуваних Актів та Змін до них, оскільки їх сума перевищує вартість чистих активів ТОВ «Центренергозбут», колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо перевищення вартості підписаних Актів та Змін до них сумі, що перевищує 50% чистих активів ТОВ «Центренергозбут», дослідженню підлягають результати фінансової діяльності цього підприємства станом на кінець передуючого даті 31.03.2022 кварталу, тобто за перший квартал 2022 року та станом на 31.03.2022.

Судом касаційної інстанції у постанові від 12.12.2019 у справі № 916/40/19 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту частини 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», необхідним є встановлення, який конкретно розмір вартості майна, робіт або послуг був саме на момент вчинення правочину, оскільки згода має надаватися саме на вчинення правочину і відповідність договору вказаній правовій нормі оцінюється саме станом на момент його вчинення.

Втім, відповідач не надав інформації щодо розміру чистих активів товариства, саме на момент підписання Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів №1167 від 31.03.2022.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про необхідність застосування до поведінки відповідача доктрини суперечливої поведінки, яка знайшла своє відображення у ст. 13 ЦК України.

Даною нормою передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

При застосуванні наслідків суперечливої поведінки сторони договору, яка всіма своїми діями давала підстави іншій стороні вважати, що зобов`язання нею приймається та буде добросовісно виконано, суд має право відмовити у задоволенні позову цієї особи про визнання недійсним правочину, на підставі якого зобов`язання виникло.

Варто зауважити, що до моменту подання первісного позову про стягнення боргу за врегулювання небалансів, відповідач не мав жодних заперечень проти підставності його виникнення на умовах Договору, а спірні Акти та Зміни були підписані відповідачем без зауважень.

Як підставно зауважив представник ТОВ «Юнайтед Енерджі», відповідач, користуючись всіма перевагами учасника балансуючої групи, до цього часу є стороною Договору та не висловлює намірів щодо його розірвання.

Суд погоджується із доводами позивача, що підписанням спірних Актів та Змін до них без зауважень, відповідач давав підстави позивачеві для розуміння того, що всі зобов`язання за Договором Учасником будуть виконані на його умовах та в повному обсязі.

Істотною умовою Договору є те, що заперечення Учасника проти Актів мають стосуватися інформації про обсяг та вартість електроенергії, яку відповідач має оплатити позивачу.

Таких заперечень відповідачем не подавалося.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Позивач у суді першої та апеляційної інстанцій звертав увагу на те, що зі змісту довіреності від 04.02.2021 №429, виданої на ім`я ОСОБА_1., якою останній керувався при підписанні Актів, вбачається, що нею не було прямо передбачено обмежень в укладенні представником правочинів чи цих Актів від імені відповідача.

На момент складення спірних Актів, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 був зазначений як представник ТОВ «Центренергозбут», який має повноваження діяти від імені юридичної особи без довіреності, зокрема, підписувати договори.

Водночас, позивач просив врахувати, що згідно чинного законодавства, обидва засновника ТОВ «Центренергозбут» є пов`язаними особами, тобто особами, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. На переконання позивача, ця обставина виключає необхідність дослідження вчинення одним із засновників дій з перевищенням повноважень всупереч інтересам товариства.

Так, відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України пов`язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема, для фізичних осіб - це чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Пов`язаність (за визначеними законом критеріями) між собою обох засновників/учасників ОСОБА_1 представник відповідача належними і допустимими доказами не спростував.

До клопотання представника відповідача від 07.06.2024, яке подавалося суду першої інстанції на спростування наявності афілійованих осіб щодо директора ТОВ «Центренергозбут», суд поставився критично, оскільки витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поданий станом на 27.05.2024, де у переліку засновників значаться ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - керівник, та ОСОБА_4 .

Позивач слушно зауважив, що за правовою позицією, висловленою у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17 щодо застосування положень статті 241 ЦК України, «наступне схвалення правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбуватися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину».

Доказів того, що заступник директора ТОВ «Центренергозбут» підписував спірні Акти та Зміни таємно від директора, а директор за певних обставин не міг контролювати належність виконання товариством умов Договору (торгівля електроенергією є основним видом господарської діяльності відповідача за КВЕД ЄДРПОУ), не подано.

Виходячи зі специфіки умов Договору про обов`язкову погодинну та щодобову перевірку обсягів небалансів, відомості про які розміщуються в обліковому записі Учасника-відповідача в системі MMS цього Учасника та СВБ (п. 4.3. та 4.4.Договору), директор не міг не знати про стан розрахунків між сторонами по небалансах. При цьому суд виходить із презумпції добросовісності та відповідальності дій керівника щодо управління товариством.

Враховуючи, що до моменту пред`явлення первісного позову до суду у 2024 році відповідач жодним чином не висловлював своєї незгоди із підписаними у 2022 році заступником директора спірними Актами та Змінами, наведене свідчить про схвалення директором таких дій заступником директора як підписантом.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідач не надав доказів, що внутрішнім розслідуванням діяльності заступника директора Учасника не було встановлено, що ОСОБА_1 при підписанні ним Актів за Змін діяв упереджено і на шкоду товариству, а директор невідкладно не інформував позивача про незгоду із підписанням спірних Актів заступником директора, наявні підстави для висновку, що керівник відповідача був обізнаний про такі Акти та погодив дії свого заступника.

Крім того, колегія суддів зазначає, що приписами п. 4.18 Договору передбачено, що у випадку непідписання та ненаправлення Учасником СВБ в порядку, передбаченому п. 1.5 Договору, протягом двох робочих днів без обґрунтованих заперечень (викладених у письмовому вигляді в порядку передбаченому п. 4.16 Договору) Акти та Зміни до них, направлені СВБ для Учасника відповідні акти та рахунки вважаються погодженими та прийнятими Учасником та є підставою для здійснення розрахунків між сторонами за Договором.

Враховуючи встановлені судом обставини відсутності обґрунтованих заперечень у ТОВ «Центренергозбут» щодо інформації зазначеної у оскаржуваних Актах та Змінах до них, ці акти на підставі п. 4.18 Договору вважаються погодженими та прийнятими Учасником, тобто ТОВ «Центренергозбут», не залежно від їх підписання останнім.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідачем, при поданні зустрічного позову, обрано неефективний спосіб захисту.

Крім того, поведінка відповідача з оскарження підписаних Актів через два роки, суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, оскільки не відповідає попереднім заявам та поведінці відповідача. Відповідач не заперечив і не заперечував проти достовірності інформації, включеної позивачем до спірних Актів, яку має самостійно і ретельно перевіряти. Тим самим, відповідач вводить в оману другу сторону Договору, яка за всю балансуючу групу є фінансово відповідальною за баланс перед ОСП і розумно покладається на послідовну та добросовісну поведінку Учасника.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що відповідач не довів підстав для визнання недійсними спірних Актів та Змін, якими обґрунтовано первісні позовні вимоги.

Переглядаючи в апеляційному порядку вимогу за зустрічним позовом про стягнення з позивача на користь відповідача 611 994,48 грн, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про передчасність заявлення зазначеної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, приписами пункту 2.2. Договору передбачено, що СВБ (Позивач) зобов`язується нести фінансову відповідальність перед ОСП за небаланси електричної енергії усіх учасників ринку, які увійшли до Балансуючої групи, а Учасник (відповідач) зобов`язується нести фінансову відповідальність в рамках своїх небалансів електричної енергії перед позивачем як СВБ, а також своєчасно та в повному обсязі виконувати інші зобов`язання, визначені Договором.

Відповідно до п.2.5 Договору, купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів здійснюється протягом Розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого Системою ММS обсягу електричної енергії, якщо цим Договором не передбачено інше.

В питаннях підтвердження обсягів небалансів сторони керуються розділом 4 Договору, яким передбачено, що вартість купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії та цін електричної енергії для врегулювання небалансів, визначених відповідно до правил ринку для балансуючої групи в цілому (п. 4.2).

Обсяги небалансів електричної енергії Учасники розміщуються в обліковому записі в системі ММS цього Учасника та СВБ (п. 4.3.)

Сторони перевіряють інформацію щодо погодинних обсягів небалансів за добу, надану адміністратором розрахунків на виявлення розбіжностей або невідповідностей. У разі виявлення розбіжностей Учасник звертається до адміністратора розрахунків в порядку, визначеному Правилами ринку (п. 4.4.).

Для розрахунку обсягів врегулювання небалансів Учасник надає СВБ дані версії 2 останнього релізу, що містяться в системі управління ринком (системі MMS) за розрахунковий місяць станом на 00 год 16 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач вказав, що листом №3/03/37245 від 09.12.2022 Постачальник послуг комерційного обліку ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» повідомило ТОВ «Центренергозбут» про те, що 08.12.2022 ППКО було скориговано та відображено на платформі MMS фактичний обсяг споживання електроенергії за листопад 2021 року у версії 3.0 зі зміною загального обсягу в бік зменшення на 99 218 кВт*год.

На підставі змін, які були відображені в системі MMS, позивач, як сторона Договору відповідальна за баланс, зобов`язана була здійснити коригування обсягів в розмірі 99 218 кВт*год за листопад 2021 року та направити Учаснику-відповідачу Зміни до Змін №1416 до Акта-коригування (врегулювання) №4307 від 30.11.2021 згідно з Договором від 24.02.2021 №БГ21/02/24-3.

Отже, позивач в межах виконання умов Договору (як СВБ) купило у відповідача (як в Учасника) електричну енергію в обсязі 99 218 кВт*год. для врегулювання небалансів і за який між сторонами станом на час вирішення спору справі не було здійснено розрахунок.

Відповідач вважає, що саме у зв`язку з непроведеним коригуванням обсягів електричної енергії позивачем на підставі даних Системи MMS за період листопада 2021 року, відповідачу завдано збитки у розмірі 611 994,48 грн. Зазначена сума розрахована відповідачем наступним чином: 99 218 кВт*год х 6,16818 грн./кВт*год = 611 994,48 грн., де: 99 218 кВт*год - скоригований обсяг електроенергії за листопад 2021 року 6,16818 грн./кВт*год - вартість електроенергії з ПДВ, купленої СВБ в Учасника, згідно Змін №1416 до Акта коригування (врегулювання) №4307 від 30.11.2021 згідно з Договором від 24.02.2021 №БГ21/02/24-3.

Позивач заперечував проти зустрічного позову в частині стягнення 611 994,48 грн, посилаючись на те, що сторонами у Договорі погоджено (п. 4.17), що для цілей цього Розділу 4 Договору використовується наступна інформація:

- для акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів - інформація з системи MMS за версією 1;

- для акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та відповідних рахунків - інформація з системи MMS за версією 2, що отримана від Учасника;

- для змін до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та відповідного рахунку - остаточні звіти ОСП та акт коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, отриманий від ОСП.

Умовами договору передбачено, що пунктами 4.12. - 4.15 встановлено алгоритм дій для розрахунку та перевірки обсягів небалансів:

- Для розрахунку обсягів врегулювання небалансів Учасник надає СВБ дані версії 2 останнього релізу, що містяться в Системі MMS за Розрахунковий місяць станом на 00-00 год. 16 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, отримані з Системи MMS відповідно до інструкції, що є Додатком № 2 до Договору. Дані надаються Учасником СВБ не пізніше 12-00 год. 16 числа місяця, наступного за розрахунковим, Електронною поштою у форматі Microsoft Excel з накладенням КЕП уповноваженої особи Учасника. Сторони визнають дані Системи MMS за версією 1 та версією 2 достовірними та погоджуються на їх використання для проведення розрахунків за цим Договором без будь-яких заперечень.

- На підставі розрахунків, проведених відповідно до п. 4.12. Договору, СВБ не пізніше 18 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, направляє Учаснику в порядку, встановленому п. 1.5. Договору, акт коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів датований останнім календарним днем такого Розрахункового місяця та рахунки на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів. У разі відсутності розбіжностей Учасник протягом 1-го робочого дня з моменту надіслання СВБ для Учасника акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії оформляє та надсилає цей акт СВБ в порядку, встановленому п. 1.5. Договору. За наявності розбіжностей Сторони керуються п. 4.16. Договору.

- На підставі остаточних звітів ОСП та акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, отриманих від ОСП, СВБ здійснює розрахунок коригування (врегулювання) небалансів Учасника за Розрахунковий місяць.

- У разі виявлення розбіжностей між даними по версії 2 в Системі MMS (п. 4.12. Договору) та даними остаточних звітів ОСП (акта-коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів отриманих від ОСП, тобто ПрАТ НЕК «УКРЕНЕРГО») (п. 4.14. Договору), СВБ направляє Учаснику в порядку, передбаченому п. 1.5. Договору зміни до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та рахунки для сплати на суми, що Сторони повинні сплатити та/або повернути одна одній. У разі відсутності заперечень Учасник протягом 1-го робочого дня з моменту надіслання СВБ для Учасника таких змін до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів оформляє та надсилає ці зміни СВБ в порядку, встановленому п. 1.5. Договору. За наявності заперечень Сторони керуються п. 4.16 Договору.

Якщо за результатом порівняння розрахунку по версії 2 в Системі MMS (п.4.12 Договору) та даними остаточних звітів ОСП (п. 4.14 Договору) за розрахунковий місяць в Учасника не виникло різниці між обсягами купленої в Учасника та проданої Учаснику електричної енергії для врегулювання небалансів, а сальдована різниця вартості купленої в Учасника та вартості проданої Учаснику електричної енергії для врегулювання небалансів складає менше 1000 гривень зміни до акта коригування (врегулювання) до до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів між Сторонами не складаються.

У випадку отримання СВБ уточнених остаточних звітів ОСП після здійснення Сторонами врегулювання розрахунків передбачених пунктами 4.12-абз.1-2 п.4.15 Договору, застосовується порядок врегулювання аналогічний визначеному абз.1-2 п.4.15 Договору (п. 4.15 Договору в редакції Додаткової угоди №20/10/21-01 від 20.10.2021).

Позивач зазначав, що станом на час розгляду справи у суді першої інстанції ОСП не надав позивачу Акта-коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, тому у позивача (як СВБ) відсутні підстави для направлення Учаснику змін до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів.

Лише 27.03.2024 електронним листом ПрАТ НЕК «УКРЕНЕРГО» повідомило позивача, що ним прийнято рішення щодо проведення другого врегулювання (за версією 3) за період липня-грудня 2022 року.

Одночасно позивач посилається на те, що в платформі MMS позивача відображаються обсяги небалансів електричної енергії згідно з Актом № 4187 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2021 (версія 1), а також Змінами № 1416 до Акта-коригування (врегулювання) № 4307 від 24.05.2022 (версія 3), в справу з відзивом на зустрічний позов подано копії Актів та скриншоти з системи MMS.

Отже для здійснення коригування обсягів в системі управління ринком (MMS) саме Учаснику-відповідачу слід звернутись до ПрАТ НЕК «УКРЕНЕРГО» і лише після складення ним та направлення позивачу відповідного акта-коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів у позивача згідно з Договором виникнуть підстави для складання Змін до Змін № 1416 до Акта-коригування (врегулювання) № 4307 від 24.05.2022.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що ПрАТ НЕК «УКРЕНЕРГО», як ОСП, направило позивачу Акт-коригування (врегулювання) до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, а позивач навмисно ухиляється від виконання зобов`язань за Договором.

Лист, на якийй посилається апелянт в апеляційній скарзі, не є доказом того, що ПрАТ НЕК «УКРЕНЕРГО», як ОСП, направляло позивачеві Акт-коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, як того вимагають умови п. 4.15 Договору.

Відтак, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність зустрічних позовних вимог.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому в задоволенні апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» необхідно відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 у справі № 925/356/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2024 у справі № 925/356/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/356/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 286-291 ГПК України.

Повний текст складено 02.05.2025.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді І.М. Скрипка

Т.П. Козир