Рішення від 05.05.2025 по справі 905/42/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.05.2025р. Справа №905/42/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд ЛТД", с.Микільське Донецької області

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов`янськ

про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу) у сумі 108722,97 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

Представники сторін:

від позивача: Олійников С.І.

від відповідача: Федорченко А.В.

1. Стислий зміст позовних вимог:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технотрейд ЛТД", с.Микільське Донецької області, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов`янськ, про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу) у сумі 108722,97 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №99/2024 від 11.03.2024р. в частині відшкодування рахунків за спожиті користувачем майна комунальні послуги, внаслідок чого утворився борг за спожиту у вересні-жовтні 2023 року електричну енергію. Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2024р. у справі №905/970/24 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальності «Технотрейд ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заборгованість в розмірі 106300,57 грн., з яких: 103553,15 грн. сума боргу за спожиту електроенергію, 1291,36 грн. 3% річних, 1456,06 грн. сума інфляційних втрат, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. Як зазначає позивач, вказане рішення виконано ним повністю, а тому у товариства виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ, з огляду на неналежне виконання останнім договірних зобов`язань.

2. Стислий зміст правової позиції відповідача:

07.02.2025р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого товариство просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заявленої позиції відповідач наполягав на тому, що позивачем не було наведено жодного фактично підтвердженого факту протиправної поведінки відповідача - КЕВ м.Луганськ, стосовно виконання своїх зобов`язань, визначених договорами №306/2024 від 29.08.2024 року та №99/2024 року від 11.03.2024 року, що регулює взаємовідносини між позивачем та відповідачем, в частині здійснення відшкодування витрат за спожиту електроенергію, твердження позивача про завдання йому шкоди з боку відповідача, не має під собою фактичного підтвердження. З урахуванням наведеного, на думку відповідача, вимога позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу є безпідставною.

3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою суду від 24.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/42/25; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 18.02.2025 року о 11:30 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

12.02.2025р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

У судове засідання 18.02.2025р. в режимі відеоконференції з`явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.

Ухвалою суду від 18.02.2025р. відкладено судове засідання на 17.03.2025 року о 13:15 год.; запропоновано відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив згідно ст.167 ГПК України з належними доказами його направлення позивачу.

У судове засідання 17.03.2025р. сторони не з`явились. Перед початком розгляду справи відповідачем було подано через підсистему «Електронний суд» клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю отримання акту звірки від військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 17.03.2025р. відкладено судове засідання на 08.04.2025 року об 11:15 год.; запропоновано сторонам до дати судового засідання надати суду всі наявні докази на підтвердження / спростування заявлених позовних вимог.

У судове засідання 08.04.2025р. в режимі відеоконференції з`явились представники сторін. Позивач просив суд надати додатковий час для отримання акту звірки від військової частини НОМЕР_1 . Відповідач не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 08.04.2025р. відкладено судове засідання на 05.05.2025 року об 11:15 год.; запропоновано сторонам до дати судового засідання надати суду всі наявні докази на підтвердження / спростування заявлених позовних вимог.

У судове засідання 05.05.2025р. в режимі відеоконференції з`явились представники сторін.

4. Встановлені судом обставини справи:

11.03.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технотрейд ЛТД" (сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_2 (сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (сторона 3) було підписано договір №99/2024 (далі договір №99/2024), за умовами п. 1.1 якого сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном, що знаходиться у власності (управлінні) Сторони 1 на підставі номеру об?єкту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №5281913: нежитлова будівля (ремонтна майстерня), площею 511,8 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у подальшому майно.

Розділом 3 договору №99/2024 «Оплата» сторони погодили наступне: спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі. Сторона 3 зобов?язана відшкодувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані та підтверджені стороною 2 за час дії цього договору. Всі відшкодування за отримані комунальні послуги стороною 2 за цим договором сплачуються стороною 3, але виключно за погодженням із нею. Підставою для відшкодування стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є Акти виконаних робіт, що складені стороною 1 та підтверджені стороною 2, та копії рахунків, що виставлені стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги. Сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями сторони 2 крім тих зобов`язань, що визначені у договорі.

Згідно п.п.8.2, 8.3 договору №99/2024 обов`язками сторони 3 є відшкодувати стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у термін дії цього договору; укласти із стороною 1 договори на відшкодування вартості комунальних послуг.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися до моменту його укладання, а саме з 02.02.2024 року (п.11.1 договору №99/2024).

На виконання умов договору №99/2024 сторонами 1, 2, 3 підписано Акт приймання передачі майна (в користування) від 02.02.2024р., згідно якого сторона 1 передала об?єкт оренди - нежитлова будівля (ремонтна майстерня), площею 511,8 кв. м., що розташоване за адресою: с. Микільське, Слов?янського району, Донецької області, пл. Виробничий комплекс, будинок 7 (номер об?єкту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 5281913) в належному стані, з електропостачанням, а сторона 2 прийняла відповідне приміщення.

За домовленістю сторін умови договору №99/2024 застосовуються до відносин між ними, які виникли з моменту його укладення. Договір вступає в силу і діє з 02.02.2024 року на період воєнного стану.

Показники приладів обліку на момент прийому станом на 02 лютого 2024 року: Електроенергія 147670 кВт*год.

Окрім того, позивачем під час розгляду справи в суді було долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі комунальних послуг (постачання електричної енергії) від 02.09.2024р., за змістом якого ТОВ «Технотрейд ЛТД» та Військова частина НОМЕР_2 узгодили те, що у зв`язку з використанням нежитлових приміщень позивача за адресою: АДРЕСА_1 , військовою частиною НОМЕР_2 спожито електричної енергії у вересні 2023 року 9748,8 Квт (з 147670 по 157418,08 Квт), у жовтні 2023 року 598,8 Квт (з 157418,08 по 158014,88 Квт), лічильник НІК 2303 АК1 №0046096.

29.08.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технотрейд ЛТД" (сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_3 (сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (сторона 3) було підписано договір №306/2024 (далі договір №306/2024), за умовами п. 1.1 якого сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном, що знаходиться у власності (управлінні) сторони 1 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: комплекс будівель, площею 1962,8 кв. м., що розташоване за адресою відповідно до Заявки на розміщення військової частини (сторони 2) від 30.06.2024р. №10/560, у подальшому майно.

Розділом 3 договору №306/2024 «Оплата» сторони погодили наступне: спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі. Сторона 3 зобов?язана відшкодувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані та підтверджені стороною 2 за час дії цього договору. Всі відшкодування за отримані комунальні послуги стороною 2 за цим договором сплачуються стороною 3, але виключно за погодженням із нею. Підставою для відшкодування стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є Акти виконаних робіт, що складені стороною 1 та підтверджені стороною 2, та копії рахунків, що виставлені стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги. Сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями сторони 2 крім тих зобов`язань, що визначені у договорі.

Згідно п.п.8.2, 8.3 договору №306/2024 обов`язками сторони 3 є відшкодувати стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у термін дії цього договору; укласти із стороною 1 договори на відшкодування вартості комунальних послуг.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися до моменту його укладання, а саме з 01.04.2023 року (п. 11.1 договору №306/2024).

На виконання умов договору №306/2024 сторонами 1, 2, 3 підписано Акт приймання передачі майна (в користування) від 01.04.2024р., згідно якого сторона 1 передала об?єкт оренди частину нежитлових приміщень загальною площею 1962,8 кв. м., розташовані в будівлях за адресою: с.Микільське площа Виробничий комплекс буд.№5 та с.Микільське площа Виробничий комплекс буд.№6 в належному для експлуатації стані, а сторона 2 прийняла відповідне приміщення.

За домовленістю сторін умови договору №306/2024 застосовуються до відносин між ними, які виникли з моменту його укладення. Договір вступає в силу 01.04.2023р. і діє до закінчення особливого періоду.

В ході прийому-передачі виявлено: лічильники по споживанню енергоносіїв станом на 01.04.2023р. становить: лічильник НІК 2301 АП1 №0619640 з показником 042330,00.

Доказів укладення договорів на відшкодування вартості комунальних послуг на виконання вимог пунктів 8.3 договору №99/2024 та договору №306/2024 матеріали справи не містять.

Також до матеріалів справи сторонами не надавалось доказів повернення з оренди відповідного майна.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2024р. по справі №905/970/24 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальності «Технотрейд ЛТД» про стягнення заборгованості в сумі в розмірі 106300,57 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 106300,57 грн., з яких: 103553,15 грн. сума боргу за спожиту електроенергію, 1291,36 грн. 3% річних, 1456,06 грн. сума інфляційних втрат, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

03.10.2024р. на виконання вказаного рішення судом видано відповідний наказ.

ТОВ «Технотрейд ЛТД» вказаний наказ виконано в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 28.10.2024р. №1481, №1482, №1483, від 13.11.2024р. №1534, від 10.12.2024р. №1573.

Окрім того, позивачем було долучено до матеріалів даної справи примірник договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційної пропозиції «Надійна - Донецьк» з сайту постачальника, а також акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вересень 2023 в обсязі спожитої електроенергії 13140кВтгод на суму 100552,85 грн. та за жовтень 2023 в обсязі спожитої електроенергії 1001 кВтгод на суму 7910,70 грн. Також, було долучено до справи копії рахунків на вказані суми.

Досліджуючи вищенаведені документи, господарський суд Донецької області, ухвалюючи рішення від 11.09.2024р. по справі №905/970/24, дійшов висновку про те, що ТОВ «Технотрейд ЛТД» не виконав своїх зобов`язань за договором та не сплатив ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» кошти за спожиту електричну енергію в сумі 103553,15 грн.

23.12.2024р. ТОВ «Технотрейд ЛТД» звернулось до відповідача з претензією №1/23-12-24 від 23.12.2024р., в якій наголошувало на необхідності відшкодування суми, стягнутої рішенням господарського суду Донецької області №905/970/24. До відповідної претензії позивачем було долучено акти приймання-передавання електроенергії за вересень, жовтень 2023 року; рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2024р. №905/970/24; платіжні доручення від 28.10.2024р. №1481, №1482, №1483, від 13.11.2024р. №1534, від 10.12.2024р. №1573.

Як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду, відповіді на претензію відповідачем надано не було, заборгованість в добровільному порядку не сплачено.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу) у сумі 108722,97 грн.

Відповідач категорично не погоджується з позицією позивача та заперечує проти задоволення позовних вимог. Зі змісту наданого відзиву та усних пояснень, наданих під час судових засідань, представником відповідача було акцентовано увагу суду на тому, що:

- між сторонами не було укладено договори на відшкодування вартості комунальних послуг;

- відсутні докази виконання позивачем умов пунктів 3.4 договорів №99/2024 від 11.03.2024р. та №306/2024 від 29.08.2024р.

5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

За приписами ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ч.1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 2 статті 224, частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов`язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб`єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю (ст.228 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками; вини боржника.

У разі відсутності хоча б одного із вказаних елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому слід зазначити, що у договірних відносинах протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вже було зазначено судом, між ТОВ "Технотрейд ЛТД", Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ та відповідною військовою частиною було укладено договори №99/2024 від 11.03.2024р. та №306/2024 від 29.08.2024р., які містять ідентичні умови і відрізняються лише в частині набрання чинності та в моменті початку поширення дії.

Одночасно, в матеріалах справи відсутні докази укладення договорів на відшкодування вартості комунальних послуг на виконання вимог пунктів 8.3 договору №99/2024 та договору №306/2024.

З цього приводу, суд зауважує на слушності позиції позивача стосовно того, що обов`язок укладення відповідних договорів було покладено саме на відповідача.

Поряд із цим, суд не може не надати оцінку тому, що умови укладених між сторонами 1, 2, 3 договорів регламентують окрім обов`язку відповідача укласти договори на відшкодування вартості комунальних послуг, також обов`язок Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ відшкодувати позивачу за отримані військовою частиною комунальні послуги, але виключно за погодженням із військовою частиною. Підставою для відшкодування позивачу за військову частину комунальних послуг є Акти виконаних робіт, що складені ТОВ "Технотрейд ЛТД" та підтверджені військовою частиною, та копії рахунків, що виставлені позивачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Відповідач заперечує факт отримання від позивача Актів виконаних робіт, що складені ТОВ "Технотрейд ЛТД" та підтверджені військовими частинами НОМЕР_2 та А4287. Більш того, сам позивач у клопотанні від 15.03.2025р. підтвердив відсутність вказаних актів на момент звернення до суду з даним позовом.

Недотримання саме позивачем вказаних умов спірних договорів в частині надання відповідачу узгоджених з військовими частинами Актів виконаних робіт позбавило можливості КЕВ міста Луганськ вчасно виконати взяті на себе зобов`язання, а тому вина останнього в даному випадку відсутня.

Окрім цього слід зазначити, що заявлені позивачем до стягнення в рамках даної справи збитки складаються з сум 3% річних, інфляційного збору, судового збору, що були стягнуті з позивача рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2024р. по справі №905/970/24.

При цьому КЕВ міста Луганськ не було стороною у справі №№905/970/24, як і не було стороною договору, обставину невиконання якого було покладено в основу підстав позову у даній справі.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14.04.2025р. у справі №925/1196/18 зазначила, що процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством.

Отже заявлені позивачем у даній справі у складі збитків витрати зі сплати ним судового збору за рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2024р. по справі №905/970/24 за своєю правовою природою не можуть вважатися збитками.

Таким чином, ТОВ "Технотрейд ЛТД" не доведено наявності таких елементів господарського правопорушення, як факт наявності самих збитків у заявленому позивачем розмірі, вини відповідача, причинного зв`язку між бездіяльністю відповідача та збитками позивача, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, у господарському судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Враховуючи той факт, що позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу), суд здійснив розгляд справи саме в контексті предмету заявленого позову та дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд ЛТД" є необґрунтованими та недоведеними, а отже, задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 80, 81, 120, 123, 126, 129, 161, 165, 169, 177, 178, 181, 182, 195, 207, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд ЛТД", с.Микільське Донецької області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов`янськ про відшкодування збитків в порядку зворотної вимоги (регресу) у сумі 108722,97 грн.

В судовому засіданні 05.05.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.05.2025р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина