Рішення

від 29.04.2025 по справі 909/27/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/27/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

(вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76018)

в інтересах держави в особі:

Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-

Франківської обласної державної адміністрації

(вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,

76015)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО"

(вул. Бельведерська, буд. 25- А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська

область, 76018)

про визнання недійсним п. 3.1. Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023 та стягнення коштів в сумі 50 000, 00 гривень,

за участі:

від прокуратури: Андрусяк Наталії Андріївни,

від позивача: Кручок Андрія Богдановича,

від відповідача: представник у судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.

2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У січні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" про визнання недійсним п. 3.1. Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023 та стягнення коштів в сумі 50 000, 00 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. Ухвалою від 14.01.2025 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду - повної копії Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023.

6. 16.01.2025 за вх. № 751/25 через підсистему "Електронний суд" від заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої прокурором долучено копію Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023.

7. Ухвалою від 17.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 20.02.2025; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

8. 28.01.2025 за вх. № 1343/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО", адвоката Мехедок Тетяни Сергіївни надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 909/27/25 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

9. Ухвалою від 29.01.2025 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО", адвоката Мехедок Тетяни Сергіївни (вх. № 1343/25 від 28.01.2025) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановив провести судове засідання призначене на 20.02.2025 об 10:00 год та усіх наступних судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

10. 31.01.2025 за вх. № 1637/25 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО", адвоката Мехедок Тетяни Сергіївни надійшло клопотання про участь у судових засіданнях по справі № 909/27/25 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

11. 03.02.2025 за вх. № 1662/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" надійшов відзив на позовну заяву. 03.02.2025 за вх. № 1692/25 через підсистему "Електронний суд" та за вх. № 1717/25 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" надійшли заяви аналогічного змісту.

12. 07.02.2025 за вх. № 2062/25 через підсистему "Електронний суд" від Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

13. 18.02.2025 за вх. № 2700/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14. В судовому засіданні 20.02.2025, протокольною ухвалою, суд відклав розгляд справи по суті на 11.03.2025.

15. 10.03.2025 за вх. № 3974/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16. В судовому засіданні 11.03.2025, протокольною ухвалою, суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 01.04.2025.

17. В судовому засіданні 01.04.2025 представник відповідача, адвокат Мехедок Т. С. заявила усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. В тому ж судовому засіданні суд протокольною ухвалою задовольнив означене клопотання представника відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні до 15.04.2025.

18. Судове засідання призначене на 17.04.2025 не відбулося, у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщень Господарського суду Івано-Франківської області.

19. Ухвалою від 15.04.2025 суд призначив розгляд справи по суті на 29.04.2025.

20. За наслідком судового засідання 29.04.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

21. Позиція прокуратури. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що всупереч пунктам 32 та 92 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК), пункт 3.1. Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023 містить умову щодо нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ), що є підставою для визнання недійсним цього пункту та, як наслідок, підставою повернення безпідставно сплаченого позивачем ПДВ у розмірі 50 000, 00 гривень.

22. Позиція позивача. Пояснень по суті спору та відповіді на відзив на позовну заяву не подав, позовні вимоги не підтримав та не заперечив.

23. Позиція відповідача. У поданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив, що умовами Договору чітко передбачено, що отримувачем, покупцем товару є Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації і аж ніяк не передбачено інших умов щодо передачі позивачем товару, що постачався, іншій особі (кінцевому споживачу товару), а саме - військовій частині НОМЕР_1 . Умови, при дотриманні яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлені підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у свою чергу, Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації не включено до переліку осіб визначених означеними положеннями Податкового кодексу України, а отже, операція з постачання позивачеві товару, а саме Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maH) в кількості 13 шт. не звільняються від оподаткування.

24. Окрім того, відповідач вказує, що для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у договорі на постачання таких товарів має бути зазначена інформація про кінцевого споживача, який визначено у вказаному підпункті Податкового кодексу України. Однак, на момент же укладення Договору позивачем не надано відповідачеві жодних документів, у тому числі сертифікату кінцевого споживача, які б підтверджували, що товар придбавається для потреб військової частини НОМЕР_1 .

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25. Як встановлено з матеріалів справи, листом № 3049 від 12.10.2023 командир військової частини НОМЕР_1 звернувся до Івано-Франківської обласної ради з проханням виділити кошти з обласного бюджету військовій частині НОМЕР_1 для ефективнішого виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій, а саме: FPV Drone 7 дюймів у кількості 28 штук на суму 462 000, 00 гривень (том 1, а. с. 21).

26. На підставі вищевказаного листа Департаментом вирішено здійснити закупівлю товару, а саме Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maH) шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, оскільки існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка документально підтверджена замовником, відповідно до підпункту 4 пункту 13 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

27. В обґрунтуванні підстав для здійснення даної закупівлі вказано, що нагальність потреби в закупівлі виникла на підставі рішення Ради оборони області, затвердженого розпорядженням Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 12.12.2023 № 529, яким доручено вирішити питання по придбанню товарів (том 1, а. с. 17 - 18).

28. Наказом директора Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 20.12.2023 № 39 "Про придбання товарів для військової частини НОМЕР_1 " на виконання пункту 1 Регіональної цільової програми надання шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України, військово-патріотичного виховання молоді на 2021 - 2025 роки у зв`язку із нагальною потребою в закупівлі товарів, робіт і послуг, відповідно до вимог "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, зобов`язано здійснити оплату витрат на суму 300 000, 00 гривень, включаючи ПДВ, пов`язаних з придбанням товарів для успішного виконання завдань по стримуванню агресії окупаційних військ російської федерації військовою частиною НОМЕР_1 (том 1, а. с. 22).

29. 20.12.2023 між Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" (Постачальник) укладено Договір купівлі-продажу № 42 (далі Договір) (том 1, а. с. 14 - 16).

30. Відповідно до пункту 1.1 Договору, за цим Договором Постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки Покупцеві товар, а саме Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maH), (Код ДК 021:2015:34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном), перелік, кількість, ціни та ідентифіковані особливості яких зазначені у видатковій накладній, Специфікації (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказані товари і сплатити за них грошову суму на умовах цього Договору. Товари належать Постачальнику на праві власності, не закладені, не арештовані і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено Сторонами.

31. Згідно із пунктами 1.2., 1.3. Договору, кількість товару зазначається у видаткових накладних, що є основою для оплати. Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Покупця.

32. За пунктом 2.1. Договору, загальна кількість та асортимент Товару, що поставляється за Договором, складається з кількості та асортименту Товару, погоджених Сторонами та вказаних в підписаній Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

33. За приписами пункту 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 300 000, 00 гривень, включаючи ПДВ 50 000, 00 гривень).

34. Згідно пункту 4.2. Договору, розрахунки здійснюються у національній валюті.

35. Як визначено у пункті 4.3 Договору, покупець здійснює оплату Товару шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі XIII даного Договору.

36. Відповідно до пункту 4.4 Договору, розрахунок за поставлений товар вважається здійсненим Покупцем після надходження в повному обсязі коштів на поточний рахунок Постачальника.

37. Місце поставки (передачі) товару здійснюється за адресою: 76015, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21 або на вимогу Покупця (п. 5.1. Договору).

38. Пунктами 5.7., 5.8. Договору визначено, що доказом передачі Товару Покупцю є накладна на поставку Товару, що підписана уповноваженою особою Покупця. Разом із товаром Постачальник передає Покупцю два примірники видаткової накладної.

39. У пункті 11.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023, а в частині зобов`язань сторін - до повного їх виконання.

40. Невід`ємною частиною цього договору є: Специфікація товару (Додаток № 1) (п. 13.1. Договору).

41. Специфікацією, що є додатком № 1 до Договору, сторони узгодили найменування товару, кількість, загальну вартість: Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maH) разом з ПДВ 300 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ: 50 000, 00 гривень (том 1, зворотній бік а. с. 16).

42. Згідно з видатковою накладною № РН-0000068 від 21.12.2023, Замовник отримав визначений у Договорі та додатку № 1 до нього товар - Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maН 13 шт.) загальною вартістю 300 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ 50 000, 00 гривень (том 1, а. с. 19).

43. Відповідно до платіжної інструкції № 953 від 21.12.2023, на виконання вказаного Договору Департаментом сплачено ТОВ "ЛІГО" усього 300 000, 00 гривень, без ПДВ (пп. 2 п. 19 пост. 590) (том 1, а. с. 20).

44. Згідно з актом прийому-передачі матеріальних цінностей від 29.12.2023 позивач передав, а Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у свою чергу, прийняла матеріальні цінності: Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maН 13 шт.) загальною вартістю 300 000, 00 гривень з ПДВ (том 1, а. с. 25).

45. Прокурор стверджує, що товар за Договором входить до переліку товарів, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість під час дії правового режиму воєнного стану, відтак сторонами Договору безпідставно включено до ціни товару суму податку на додану вартість чим порушено пункт 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України".

46. Відтак, отримання відповідачем грошових коштів, в рахунок суми податку на додану вартість, які не підлягали сплаті, мало наслідком збагачення відповідача поза підставою, передбаченою законом, тому такі грошові кошти підлягають стягненню з відповідача, як безпідставно збережені на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

47. Івано-Франківською обласною прокуратурою, в порядку частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано лист від 14.10.2024 № 15-840 вих-24 до Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в якому повідомлено про протиправне включення до ціни Договору суми ПДВ та безпідставне отримання цих коштів ТОВ "ЛІГО", а також витребувано необхідну інформацію (том 1, а. с. 26 - 27).

48. У відповідь Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації листом від 15.11.2024 № 960/01-18/010 повідомив, що заходи цивільно-правового характеру щодо повернення надмірно сплаченої суми ПДВ за вищевказаним Договором не вживались (том 1, а. с. 30).

49. Івано-Франківською обласною прокуратурою 10.12.2024 за № 15-986вих-24 до Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації скеровано лист, у якому повторно повідомлено про вищевказані порушення вимог Закону та витребувано необхідну документацію (том 1, а. с. 28).

50. Від Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 1094/01-18/010 від 24.12.2024 надійшла відповідь про те, що ТОВ "ЛІГО" не здійснено повернення коштів у розмірі нарахованого й сплаченого ПДВ, та надано копії документів щодо укладеного договору закупівлі (том 1, а. с. 31).

51. Листом від 24.12.2024 № 15-1037вих-24 прокуратурою повідомлено про намір пред`явлення позову в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ТОВ "ЛІГО" про визнання недійсним п. 3.1 Договору № 42 від 20.12.2023 в частині включення в загальну вартість товару податку на додану вартість у сумі 50 000, 00 гривень (том 1, а. с. 29).

52. Вказані обставини призвели до звернення прокурора до Господарського суду з вимогами про визнання недійсним пункту 3.1 Договору в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору та стягнення з відповідача 50 000, 00 гривень.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

53. Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

54. Згідно із частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

55. За приписами пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

56. Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

57. За правилами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

58. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

59. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (такі висновки наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

60. У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

61. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частина 1 якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

62. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

63. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

64. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

65. Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2024 у справі № 916/2407/22, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

66. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

67. Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

68. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

69. Звертаючись із зазначеним позовом у справі, яка розглядається, прокурор в обґрунтування порушення інтересів держави послався на укладення Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації, який є суб`єктом владних повноважень, договору, пункт якого суперечить вимогам чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставного перерахування продавцеві бюджетних коштів.

70. Відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток. Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

71. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління об`єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, сприяє створенню на цих об`єктах систем управління якістю, систем екологічного управління, інших систем управління.

72. Відповідно до Положення про Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації, що є додатком 2 до розпорядження Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 19.10.2023 № 405 "Про зміни у структурі Івано-Франківської обласної державної адміністрації" (далі Положення), Департамент є структурним підрозділом Івано-Франківської обласної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права, що має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

73. На підставі галузевих повноважень, визначених пунктом 6 Положення, Департамент, серед інших, виконує завдання щодо забезпечення ефективного й цільового використання бюджетних коштів, забезпечує ефективне збереження, використання та належне утримання державного майна, здійснює методичне керівництво з питань управління державним майном.

74. У підпункті 11 пункту 10 Положення передбачено, що директор Департаменту вправі видавати накази нормативно-правового характеру, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в територіальних органах Мін`юсту.

75. Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

76. За приписами пункту 18 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

77. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 пункту 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228).

78. Згідно із пунктом 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

79. У пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 77-83; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 8.8).

80. Разом із тим у даній ситуації Департамент є суб`єктом владних повноважень, розпорядником бюджетних коштів і водночас стороною договору про закупівлю, здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України, тому є належним позивачем у даній справі.

81. Як встановлено вище, Івано-Франківська обласна прокуратура неодноразово зверталася до Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації із запитами про надання інформації щодо вжитих заходів Департаментом щодо стягнення з ТОВ "ЛІГО" коштів у розмірі нарахованого й сплаченого ПДВ, а також чи заявлялися позовні заяви до суду до вказаного суб`єкта господарювання.

82. Водночас, Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації надавалися відповіді прокуратурі про те, що заходи цивільно-правового характеру щодо повернення надмірно сплаченої суми ПДВ за вищевказаним Договором не вживались.

83. З урахуванням означеного, прокурор вважає, що ним виконано всі можливі та передбачені законодавством дії для спонукання компетентного органу пред`явити відповідний позов, однак Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації, як вказує прокурор, не виконав належним чином свої повноваження.

84. Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

85. Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратура звернулася до Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації із повідомленням від № 15-1037вих-24 від 24.12.2024 в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

86. Відтак, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стало нездійснення уповноваженим суб`єктом захисту порушених інтересів держави. У зв`язку з вищевикладеним, прокурор правильно визначив орган, який може здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, в інтересах якого прокурор звернувся до суду. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 916/2407/22.

Щодо суті спору.

87. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

88. Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

89. За приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).

90. Згідно із частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

91. Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

92. Як встановлено судом, позивачем було здійснено публічну закупівлю за ідентифікатором UA-2023-12-21-002715-a, за результатами якої з відповідачем укладено Договір купівлі-продажу № 42 від 20.12.2023, яким у пункті 1.1. Договору передбачено, що відповідач зобов`язується поставити у зумовлені строки Покупцеві товар, а саме Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maH), (Код ДК 021:2015:34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном), перелік, кількість, ціни та ідентифіковані особливості яких зазначені у видатковій накладній, Специфікації (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказані товари і сплатити за них грошову суму на умовах цього Договору.

93. Відповідно до пункту 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 300 000, 00 гривень, включаючи ПДВ 50 000, 00 гривень).

94. У відповідності до вищевказаного Договору та видаткової накладної від № РН-0000068 від 21.12.2023, позивачем здійснено оплату згідно з платіжною інструкцією від № 953 від 21.12.2023 на суму 300 000, 00 гривень, а відповідачем передано товар на вказану суму.

95. За статтею 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення", вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

96. Згідно із підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

97. Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України.

98. За змістом підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

99. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

100. За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).

101. Пунктами 30.1 - 30.2, 30.9 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

102. Відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема, безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.

103. У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

104. Отже, суд приходить до висновку, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за умови, якщо:

- товари, щодо яких здійснюються такі операції, належать до категорії товарів, які визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та класифікуються у товарних позиціях згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), визначеною Законом України "Про митний тариф України" від 19.10.2022 № 2697-IX;

- кінцевим отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами відповідного договору визначено суб`єктів, перерахованих у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

105. У разі недотримання таких умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

106. При цьому суд зауважує, що визначальним для звільнення від оподаткування ПДВ за вказаною нормою є не лише категорія товарів та суб`єкт кінцевого отримувача таких товарів, а й документальне підтвердження особи такого суб`єкта відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору, в якому визначено осіб, зазначених у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, кінцевими отримувачами.

107. Порядок оформлення сертифіката кінцевого споживача регламентовано Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов`язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 № 920.

108. Пункт 5 цього Положення визначає, що з метою оформлення гарантій щодо кінцевого використання імпортованих в Україну товарів використовуються міжнародний імпортний сертифікат, сертифікат підтвердження доставки, сертифікат кінцевого споживача та інші документи, які містять державні гарантії та гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях.

109. Відповідно до пункту 15 вказаного Положення сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб`єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів (додаток 3).

110. Отже, сертифікат кінцевого споживача - це документ, який надається, зокрема, з метою підтвердження суб`єкта кінцевого отримувача товарів, який гарантує, що переданий йому товар не буде використовуватись в інших цілях або не буде переданий іншому суб`єкту.

111. Водночас, суд зауважує, що визначення суб`єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору насамперед обумовлено необхідністю підтвердити особу такого кінцевого отримувача товарів, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК, та не може бути формальністю, адже операції, зокрема, щодо постачання товарів, суб`єкт кінцевого отримувача яких не відповідає визначеному переліку, виключає можливість звільнення таких операцій від оподаткування ПДВ на підставі цієї норми.

112. Тобто, за вказаною нормою для звільнення від оподаткування ПДВ операцій, зокрема, щодо постачання на митній території України товарів, визначених у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, визначальним є документальне визначення суб`єкта кінцевого отримувача таких товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору.

113. Водночас, суд встановив, що матеріали справи не містять, а сторони не надали сертифікату кінцевого споживача, в якому було б зазначено, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Умови укладеного між позивачем та відповідачем договору також не визначають, що кінцевим отримувачем відповідних товарів буде будь-яка особа з переліку, визначеного підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

114. Відсутність такого документального підтвердження суб`єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору свідчить про відсутність підстав для звільнення операцій з постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, відповідно про відсутність підстав стверджувати, що включення ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних згідно з таким договором товарів та подальша його сплата постачальнику суперечить вимогам підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

115. При цьому суд наголошує, що лише визначене підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України документальне підтвердження суб`єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору є підставою для звільнення операцій щодо постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, а отже лише за наявності такого документального підтвердження визначення відповідачем вартості (ціни) закуповуваних згідно з договором товарів мало б бути здійснене без включення ПДВ.

116. Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 910/8235/24.

117. Варто зауважити що на позивача також не поширюються вимоги підпункту 1 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації за своїм видом діяльності не є відповідним суб`єктом щодо якого застосовуються відповідні податкові пільги, визначені цим підпунктом.

118. Окрім цього, суд звертає увагу, що саме позивачем як замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів вказана очікувана вартість предмета закупівлі з урахуванням суми ПДВ, у зв`язку із чим, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГО", як учасником торгів було подано пропозицію, де зазначено інформацію про ціну та інші критерії оцінки відповідно до їх попереднього встановлення Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

119. При цьому, умови Договору купівлі-продажу № 42 від 20.12.2023 не містять жодних посилань на те, що Дрон 7 дюймів (з акумулятором 5000 maH), в кількості 13 штук, підлягають використанню саме в оборонних цілях при запровадженні воєнного стану, чи будуть в подальшому передані саме для їх подальшого використання та потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб`єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.

120. Щодо листа № 3049 від 12.10.2023 Військової частини НОМЕР_1 до голови Івано-Франківської обласної ради з проханням виділити кошти з обласного бюджету військовій частині НОМЕР_1 для ефективнішого виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій, а саме: FPV Drone 7 дюймів у кількості 28 штук на суму 462 000, 00 гривень, та обґрунтування підстав для здійснення даної закупівлі в якому вказано, що нагальність потреби в закупівлі виникла на підставі рішення Ради оборони області, затвердженого розпорядженням Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 12.12.2023 № 529, яким доручено вирішити питання по придбанню товарів, не є тими документами, які відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначають (підтверджують) кінцевого отримувача товарів, що мало б наслідком звільнення операцій щодо їх постачання від оподаткування ПДВ, внаслідок чого можна було б стверджувати про те, що включення ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних згідно з цим договором товарів на момент його укладення суперечить вимогам підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

121. При цьому суд наголошує, що лише визначене підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України документальне підтвердження суб`єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору є підставою для звільнення операцій щодо постачання таких товарів від оподаткування ПДВ, а отже лише за наявності такого документального підтвердження визначення відповідачем вартості (ціни) закуповуваних згідно з договором товарів мало б бути здійснене без включення ПДВ.

122. Водночас, у даній справі судом не встановлено обставин наявності сертифікату кінцевого споживача або визначення за умовами договору, в тому числі за змістом його преамбули, суб`єкта кінцевого отримувача товарів, що, в свою чергу, могло б свідчити про узгодженість сторонами відповідних умов та/або явну обізнаність постачальника на момент укладення такого договору про суб`єкта кінцевого отримувача товарів, та, як наслідок, про звільнення операцій щодо постачання закуповуваних за таким договором товарів від оподаткування ПДВ.

123. Також суд зауважує, що позивач як замовник відповідної закупівлі та суб`єкт, який відповідно до своїх повноважень здійснює у межах відповідних видатків місцевих бюджетів фінансування заходів з оборони, у тому числі військових частин, не був позбавлений можливості, як мінімум, якщо скорочені строки здійснення закупівлі та необхідності передачі товарів військовій частині не передбачали можливості отримати сертифікат кінцевого споживача від такої військової частини, ініціювати включення до договору умов щодо суб`єкта кінцевого отримувача товарів, операції щодо постачання яких відповідно підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України підлягають звільненню від оподаткування ПДВ за вищенаведених умов, що, в свою чергу, давало б підстави при укладанні договору погодити з постачальником вартість (ціну) закуповуваних згідно з цим договором товарів без ПДВ або у випадку незгоди відповідача в подальшому оскаржувати таке включення, та, відповідно, не витрачати бюджетні кошти на покриття суми ПДВ.

124. Отже, прокурором не надано належного доказу про те, що закупівля товарів за спірним Договором купівлі-продажу № 42 від 20.12.2023 здійснювалася на виконання рішення позивача для передачі товару кінцевому отримувачу Військовій частині НОМЕР_1 .

125. Щодо акту приймання-передачі матеріальних цінностей № 24 від 29.12.2023, то вказаний документ лише засвідчує факт переходу права на товар - Дрон 7-дюймів (з акумулятором 5000 maH), в кількості 13 штук на суму 300 000, 00 гривень з ПДВ, до військової частини НОМЕР_1 , однак, він жодним чином не доводить, що їх закупівля здійснювалася саме за спірним Договором купівлі-продажу № 42, адже жодних посилань на спірний договір чи безпосереднього постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" не містить.

126. З огляду на наведене та враховуючи встановлені судом обставини щодо відсутності в матеріалах справи документального підтвердження суб`єкта кінцевого отримувача товарів відповідно до сертифікату кінцевого споживача або згідно з умовами договору, як це визначено підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, суд виснує про недоведення прокурором правових підстав для звільнення операцій щодо постачання товарів за оспорюваним договором від оподаткування ПДВ, та, як наслідок, про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору в частині включення суми ПДВ до вартості (ціни) закуповуваних за цим договором товарів та повернення сплаченого позивачем постачальнику ПДВ.

127. За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

128. Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

129. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

130. Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

131. За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновок суду.

132. Відтак, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повністю.

Судові витрати.

133. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 4 844, 80 гривень покладається на прокуратуру.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У позові Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГО" про визнання недійсним п. 3.1. Договору купівлі - продажу № 42 від 20.12.2023 та стягнення коштів в сумі 50 000, 00 гривень відмовити.

2. Судовий збір залишити за прокуратурою.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повний текст рішення складено - 05.05.2025.

Суддя В. В. Михайлишин