Ухвала

від 01.05.2025 по справі 910/8797/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.05.2025Справа № 910/8797/21За заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення 29738580,31 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від заявника: Гуменюк Т.М.

Від відповідача: не з`явились

Від Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система": не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 29238825,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, ідентифікаційний код 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) заборгованість у сумі 27108455 (двадцять сім мільйонів сто вісім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн 78 коп., штраф у сумі 375679 (триста сімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн 45 коп., пеню у сумі 910169 (дев`ятсот десять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн 65 коп., 3% річних у сумі 202359 (двісті дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн 00 коп., інфляційні втрати у сумі 1117710 (один мільйон сто сімнадцять тисяч сімсот десять) грн 68 коп., судовий збір у 445715 (чотириста сорок п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн 61 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 99918 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн 60 коп. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 22657,40 грн, 3% річних у розмірі 200,59 грн, втрат від інфляції у розмірі 1347,76 грн - відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021, яке набрало законної сили, 22.11.2021 видано наказ.

До Господарського суду міста Києва 17.04.2025 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником та зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24 в межах загальної суми стягнення 4472172,45 грн, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти. Заборонити Приватному акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Система" до закінчення розгляду питання про стягнення на грошові кошти вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником. Також заявник просив витребувати у відповідача та Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" відомості щодо наявної суми боргу у справі № 922/2949/24.

Ухвалою суду від 22.04.2025 заяву позивача призначено до розгляду на 01.05.2025, запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення по суті заяви, в тому числі щодо наявної заборгованості; витребувано у відповідача та Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" у строк до 29.04.2025 відомості щодо суми наявного боргу Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтернерго" за рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24, з долученням належних та допустимих доказів в підтвердження.

29.04.2025 від відповідача надійшли письмові пояснення на заяву позивача, в яких відповідач заперечує проти її задоволення, в тому числі в зв`язку з не доведенням позивачем суми наявної заборгованості у даній справі. Розгляд заяви просив проводити без участі його представника.

В судове засідання 01.05.2025 представники відповідача та Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Неявка представників відповідача та Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" не перешкоджає розгляду заяви по суті.

В судовому засіданні 01.05.2025 представник заявника підтримав свою заяву у повному обсязі, просив її задовольнити.

Розглянувши у судовому засіданні 01.05.2025 заяву позивача про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, що має заборгованість перед відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Частинами 1- 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

При цьому за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підставами відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 ГПК України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

У виконавчому провадженні особа, яка має заборгованість перед боржником і у випадку задоволення заяви стягувача набуває статусу боржника, має права та обов`язки боржника, визначені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження.

Реалізуючи ці права у виконавчому провадженні, особа, яка має заборгованість перед боржником, вже як боржник може заперечувати проти стягнення з неї коштів, зокрема якщо рішення вже виконано.

Норма частини дев`ятої статті 336 ГПК України спрямована на захист особи, яка має заборгованість перед боржником, від повторного стягнення з неї цієї заборгованості таким боржником як стягувачем і реалізується у відповідному виконавчому провадженні. Однак вона не встановлює додаткових умов для задоволення заяви стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать цій особі, яка має заборгованість перед боржником.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 913/558/17 та постанові від 01.07.2024 № 910/177/22.

Суд встановив, що рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство Система" (вул. Рудика, 6, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 32133730) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) заборгованість в розмірі 4472172,45 грн, з яких: 3451480,96 грн - основний борг за поставлену електричну енергію; 697811,03 грн - 15% річних, 256789,24 грн - інфляційних втрат та 66091,22 грн судового збору.

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Принцип змагальності (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України) і принцип рівності сторін (стаття 7 Господарського процесуального кодексу України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Суд зазначає, що під час вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, зокрема під час розгляду заяв про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суди та учасники судового процесу зобов`язані керуватися принципами змагальності, рівності та застосовувати стандарт доказування.

Як вказує стягувач, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 по справі № 910/8797/21 позовні вимоги ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" задоволено частково, ухвалено стягнути з ДПЗД "Укрінтеренерго" заборгованість у розмірі 27108455,78 грн основного боргу, 910169,65 грн пені, 375679,45 грн штрафу, 202359,00 грн три відсотки річних, 1117710,68 грн інфляційні втрати, 445715,61 грн судового збору та 99918,60 грн витрати на правову допомогу. На виконання зазначеного рішення, Господарським судом міста Києва видано наказ від 22.11.2021 № 910/8797/21 про його примусове виконання, який в подальшому пред`явлено до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Постановою Подільського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 30.12.2021 було відкрито виконавче провадження № 67991590. В ході виконавчого провадження № 67991590 заборгованість ДПЗЕД «Укрінтеренерго» частково стягнуто в розмірі 2104843,67 грн. Як зазначає позивач, залишок заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 по справі № 910/8797/21 складає 28155165,10 грн, з яких: 26422926 (двадцять шість мільйонів чотириста двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн 90 коп. основного боргу, 853688 (вісімсот п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн 99 коп. пені, 332915 (триста тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн 00 коп. штрафу, 445715 (чотириста сорок п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн 61 коп. судового збору та 99918 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн 60 коп. витрати на правову допомогу.

Ці доводи не спростовані боржником. Заперечення боржника стосуються того, що позивачем не підтверджено розмір заборгованості, проте сам боржник не вказав суму наявної заборгованості, як і не спростував визначений стягувачем розмір.

08.04.2025 представником стягувача було направлено запит від 07.04.2025 № 3/06/312 до відповідача та запит від 07.04.2025 № 3/06/311 до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" з приводу надання відомостей щодо суми наявного боргу у останнього перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" за рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24.

Крім того, ухвалою суду від 22.04.2025 у відповідача та Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" витребувано відомості щодо наявної суми заборгованості за рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24, які не були надані суду.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні як докази добровільного виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24 Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Система", так і докази його примусового виконання.

Відтак матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24, яке набрало законної сили, у розмірі 4472172,45 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки суду було доведено наявність у Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у розмірі 4472172,45 грн, що підтверджена Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24, яке набрало законної сили, суд вважає заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в цій частині.

З приводу вимог Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24 в межах суми 4472172,45 грн, суд зазначає наступне.

Приписами частини 6 статті 336 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що суд зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.

З огляду на те, що заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" в частині звернення стягнення на грошові кошти, які належать іншій особі, задоволена, у суду відсутні підстави для задоволення даної заяви в частині зупинення виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24.

Керуючись статтями 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про звернення стягнення на кошти третіх осіб задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Система" (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Рудика, 6, ідентифікаційний код 32133730) у розмірі 4472172 (чотири мільйона чотириста сімдесят дві тисячі сто сімдесят дві) грн 45 коп., що має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код 19480600), підтверджену рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі № 922/2949/24, на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011), в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 910/8797/21, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І. В. Усатенко