Ухвала

від 05.05.2025 по справі 910/5481/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.05.2025Справа № 910/5481/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА І БЕЗПЕКА-КИЇВ» (02137, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9-В, кв. 255, ідентифікаційний код 33675629)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЛ» (03187, м. Київ, просп. Глушкова Академіка, буд. 9Є, ідентифікаційний код 44720888)

про видачу судового наказу

Представники: без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА І БЕЗПЕКА-КИЇВ» із заявою про видачу судового наказу, у якій останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЛ» заборгованість за договором № W4635/1B на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи ТОВ «ОХОРОНА І БЕЗПЕКА-КИЇВ» від 01.02.2023 у розмірі 5 834,93 грн, інфляційні витрати у розмірі 653,90 грн, 3% річних у розмірі 130,93 грн, а також судові витрати у розмірі 3 298,14 грн, з яких 242,24 грн - судовий збір, 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та витрати на відправлення Роз`яснення адвоката як додаткового повідомлення Боржника про розірвання договору у розмірі 55,90 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн та 55,90 грн - витрат на відправлення Роз`яснення адвоката як додаткового повідомлення Боржника про розірвання договору, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, у наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Грошовим, за змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З вищезазначеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу за укладеним між заявником та фізичною особою-підприємцем Матарикіною Світланою Петрівною договором про надання правової допомоги з адвокатом (договір про надання юридичних послуг) №08/08 від 08.08.2024 суперечить самій суті наказного провадження, оскільки договір не є укладеним між заявником та боржником, а відтак не може свідчити про наявність у боржника неоспорюваної заборгованості за таким правочином.

Разом із тим, нормами процесуального закону не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості та витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, що вбачається з наступного.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, за приписами Господарського процесуального кодексу України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив).

Водночас розділ ІІ Господарського процесуального кодексу України, що регулює наказне провадження у господарському судочинстві, не передбачає подання будь-якої заяви по суті спору, що унеможливлює подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Крім того, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, а також беручи до уваги приписи ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить положенням ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи засади господарського судочинства, зокрема, пропорційність та розумність строків розгляду справи, побудову наказного провадження на принципі безспірності, суд зазначає, що включення до судового наказу зобов`язання про стягнення витрат, відмінних від стягнення заборгованості по договору, може призвести до подання заяви про скасування судового наказу з мотивів непогодження боржника на понесення додаткових витрат в цілому або в частині їх неспівмірності. Зазначене порушує мету наказного провадження, яка полягає в швидкому відновленню порушених прав заявника та процесуальній економії.

Отже, нормами ГПК України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору, в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні. Наведені обставини свідчать про те, що заявлена заявником вимога щодо стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн та витрати на відправлення Роз`яснення адвоката як додаткового повідомлення Боржника про розірвання договору у розмірі 55,90 грн не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Пунктом 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За приписами частини 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі, якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 152, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА І БЕЗПЕКА-КИЇВ» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЛ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн та витрати на відправлення Роз`яснення адвоката як додаткового повідомлення Боржника про розірвання договору у розмірі 55,90 грн.

Ухвала набирає законної сили 05.05.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Г. Пукшин