Рішення від 02.05.2025 по справі 914/399/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2025 Справа № 914/399/25

м. Львів

За позовом: Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», м.Львів

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення 7368,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

2.Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7368,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу та зберіганням рекламної конструкції.

3. Ухвалою суду від 24.02.2025 позовну заяву залишено без руху.

4. 26.02.2025 в системі документообігу суду зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх.№5064/25).

5.Ухвалою суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/399/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

6.Ухвала суду від 03.03.2025 року про відкриття провадження у справі надіслана позивачу до його електронного кабінету, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена - 03.03.2025 року о 19:15 год.

7.Відповідно до положень ч. 11 ст. 242 ГПК України у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету, ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

8.Поштова кореспонденція яка надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з вкладенням та Довідкою Ф.20.

9.Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

10.Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

11.Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

12.Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

13.Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

14.Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

15.Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

16.Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

17. АРГУМЕНТИ СТОРІН.

18.Позиція позивача.

19.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановив спеціальні конструкції зовнішньої реклами на АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

20.У зв`язку з виявленим порушенням ФОП ОСОБА_1 було скеровано вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 30.06.2021р. №23/Р-28-1896, якою було запропоновано Відповідачу добровільно усунути допущене порушення у зазначений у вимозі термін.

21.ФОП ОСОБА_1 звернувся до КП «Адміністративно-технічне управління» листом від 20.08.2024 № 2003, у якому просив розтермінувати сплату заборгованості на термін 5-6 місяців. Позивач зазначає, що Відповідачем частково оплачено суму боргу у розмірі 1842,00 грн, що підтверджує визнання ОСОБА_1 права власності на самовільно встановлену конструкцію.

22.03.08.2021 року КП «Адміністративно-технічне управління» здійснило із залученням підрядної організації, примусовий демонтаж самовільно встановленої конструкції ФОП ОСОБА_1 , про що було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 03.08.2021 року № 2.

23.Вартість робіт по демонтажу самовільно встановленої відповідачем конструкції склала 1470,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату та актом надання послуг. Сума, яку Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати за зберігання самовільно встановленої конструкції, демонтованої 20.05.2021 року складає 6205,00 грн. Загальна сума становить 9310,00грн, в т.ч. ПДВ 20% 1585,60грн.

24.Відтак, з врахуванням часткової оплати заборгованість відповідача становить 7368,00 грн, яку позивач просить стягнути.

25.Позиція відповідача.

26.Відповідач відзиву на позов не подав.

27. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

28.ФОП ОСОБА_1 самовільно, без отримання дозволу на розміщення реклами, встановило спеціальну конструкцію зовнішньої реклами по АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

29.У зв`язку з виявленим порушенням ФОП ОСОБА_1 було скеровано вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 30.06.2021р. № 23/Р-28-1896, якою було запропоновано відповідачу добровільно усунути допущене порушення у зазначений у вимозі термін (до 08.07.2021). Проте, відповідач вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про демонтаж не виконало.

30.Департамент економічного розвитку Львівської міської ради видав наказ від 15.07.2021р. № 77-Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами», яким доручив КП «Адміністративно-технічне управління» демонтувати самовільно встановлену конструкцію зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 в примусовому порядку.

31.На підставі вищезазначеного наказу самовільно встановлена конструкція зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 була демонтована позивачем із залученням підрядних організацій, що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 03.08.2021р. №2.

32.Демонтаж самовільно встановленої рекламної конструкції проводив підрядник ФОП ОСОБА_2 згідно Договору про надання послуг від 18.05.2021 № 18/05/21. Вартість робіт по демонтажу самовільно встановлених конструкцій ФОП ОСОБА_1 склала 1470,00 грн (демонтаж конструкції розміром 3,50м*1,50м 640 грн, демонтаж конструкції 0,50м*1,00м 830 грн), що підтверджується рахунком та актом надання послуг, які долучені позовної заяви.

33.Оплата позивачем витрат за демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами в розмірі 1470,00 грн. підряднику ФОП ОСОБА_2 підтверджується копією банківської виписки.

34.Сума, яку ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний, відшкодувати за зберігання самовільно встановленої конструкції, демонтованої 03.08.2021, складає 6205 грн. (з 03.08.2021 - 365 днів *17 грн * 1 конструкція = 6205,00 грн).

35.Зберігання самовільно встановлених рекламних конструкцій підтверджується копією накладної № 51 від 03.08.2021.

36.З метою досудового врегулювання спору позивачем скеровувася відповідачу лист- вимога від 20.06.2024. № 2410-10-3043, про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку з демонтажем та зберіганням конструкцій, однак відповідач не оплатив витрат КП «Адміністративно-технічне управління», понесених у зв`язку з демонтажем та зберіганням самовільно встановленої конструкції зовнішньої реклами.

37.Вартість витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління», у зв`язку з демонтажем та зберіганням конструкції зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 включає: 1470,00 грн. за демонтаж рекламних конструкцій; 6205,00грн. за зберігання вивісок на складі. Загальна сума витрат становить 9210 грн та ПДВ 20% 1585,60грн.

38.Відповідачем частково оплачено суму боргу у розмірі 1842,00 грн.

39.З матеріалів справи вбачається, що невиконання Відповідачем у добровільному порядку демонтажу самовільно встановлених конструкцій призвело до того, що комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» понесло витрати, пов`язаних з демонтажем та зберіганням рекламних конструкцій у кількості двох штук, на суму яких також нараховано податок на додану вартість в розмірі 1585,60грн., відтак загальна ціна позову з врахуванням часткової оплати (1875 грн ) складає 7368,00 грн.

40.ОЦІНКА СУДУ.

41.Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з приводу примусового демонтажу самовільно встановленої рекламної вивіски.

42.Відносини, які виникають у зв`язку з встановленням малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, розміщення яких передбачено законодавством України, процедуру встановлення архітектурних форм (вивісок) та правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі розташування архітектурних форм (вивісок), врегульовано Порядком розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 (зі змінами та доповненнями), який також регламентує загальні вимоги до їх розміщення (надалі Порядок).

43.Вказаний Порядок розроблений відповідно до Законів України «Про рекламу», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про адміністративні послуги», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, ухвали міської ради від 21.04.2011 № 376 «Про Правила благоустрою м. Львова».

44.Такий Порядок є обов`язковим для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичними особами підприємцями, які встановлюють малі архітектурні форми (вивіски) у м. Львові (п.1.4 Порядку).

45.Згідно з п.п. 1.6, 5.1 Порядку, встановлення малих архітектурних форм (вивісок) з порушенням цього Порядку забороняється, а моніторинг їх розміщення у м. Львові здійснює комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління.

46.У п.6.2 Порядку визначено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.

47.У вимозі Департаменту містобудування Львівської міської ради №23/Р-28-1896 від 30.06.2021, надісланій відповідачу, зазначено про встановлене порушення вимоги Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м.Львові, а саме: самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами рекламоносій по АДРЕСА_1 .

48.Відповідачем не заперечено належність йому такої вивіски.

49.Згідно з ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Частинами 1, 4 статті 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

50.Проте, відповідачем вимог вказаних актів органу місцевого самоврядування не виконано, внаслідок чого допущено відповідне порушення, встановлене позивачем.

51.Відповідно до п.5.3 Порядку, відповідальність за розміщення малої архітектурної форми (вивіски) (міцність, стійкість, безпеку, відповідність погодженому паспорту, цілісність фасаду будівлі після монтажу/демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) несе власник або уповноважена власником особа.

52.Відповідно до пп.6.1.1, п.6.1 Порядку, самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски) підлягають демонтажу.

53.У п.п. 6.3, 6.6 Порядку встановлено, що демонтаж таких малих архітектурних форм (вивісок) повинен провести власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі уповноваженого органу. Малі архітектурні форми (вивіски), власники яких не виконали у встановлений термін вимог уповноваженого органу про добровільний демонтаж (або отримання паспорта) вносяться до наказу на примусовий демонтаж. Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради, проект якого готує орган, який здійснює нагляд за станом малої архітектурної форми (вивіски) (комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління).

54.Оскільки відповідачем у добровільному порядку самовільно встановлену малу архітектурну форму (вивіску) не демонтовано, Департаментом містобудування Львівської міської ради 15.07.2021 винесено відповідний наказ №77-Д, за яким КП Адміністративно-технічне управління повинно в строк до 08.07.2021 року демонтувати самовільно встановлену вивіску. Такий наказ відповідачем не оскаржено та в судовому порядку незаконним не визнавався.

55.Суд звертає увагу на те, що на КП Адміністративно-технічне управління покладено функції з організації примусового демонтажу малих архітектурних форм (вивісок). Відтак, як вбачається з матеріалів справи, ним залучено до проведення відповідних робіт Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 .

56.Зазначеним вище Порядком встановлено, що під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або користувач малої архітектурної форми (вивіски), представники державних органів, міських служб та інших організацій (п.6.6). Примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) оформляється актом (2 примірники), який підписують власник (користувач) малої архітектурної форми (вивіски) (у разі його присутності при демонтажі), представник комунального підприємства Адміністративно-технічне управління та представник організації, яка здійснювала демонтаж. До акта додається в обов`язковому порядку фотофіксація місця розташування малої архітектурної форми (вивіски) до і після демонтажу (п.6.7). У разі відсутності власника малої архітектурної форми (вивіски) при демонтажі або його відмови від підписання акта демонтажу (про що робиться відповідна відмітка на акті) другий примірник акта комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління у п`ятиденний термін надсилає поштою за місцем реєстрації власника рекомендованим листом (якщо встановлено його місцезнаходження) (п.6.8).

57.Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) проведено у відповідності до встановлених вимог, акт проведення демонтажу зазначеної спеціальної конструкції №2 від 03.08.2021 складено належним чином та направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 у встановленому порядку, зважаючи на його відсутність при демонтажі. Надіслання інших документів Порядком не передбачено.

58.У відповідності до п.п. 6.9, 6.10 Порядку, після проведення демонтажу складається акт демонтажу малої архітектурної форми (вивіски) з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління (замовник) та організація або особа (виконавець), які надали послуги з демонтажу. Демонтовані малі архітектурні форми (вивіски) зберігаються на складі комунального підприємства Адміністративно-технічне управління.

59.До матеріалів справи долучено належні та допустимі докази на підтвердження того, що вартість послуг демонтажу самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски), належної ФОП ОСОБА_1 , наданих ФОП ОСОБА_2 на підставі укладеного з КП Адміністративно-технічне управління договором №18/05/2021 про надання послуг від 18.05.2021 (з додатком).

60.Відповідно до п.13.4.2 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, витрати за зберігання конструкції зовнішньої реклами відшкодовують її власники у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

61.Відтак, за зберігання демонтованої вивіски відповідача за період з 03.08.2021 365 днів позивачем нараховано 6205,00грн. без ПДВ.

62.Суд також звертає увагу на те, що кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

63.З огляду на вищенаведене, загальна вартість понесених КП Адміністративно-технічне управління витрат, пов`язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски), належної ФОП ОСОБА_1 становить 9210 грн разом з ПДВ.

64.20.08.2024 р. Відповідач, ФОП ОСОБА_1 , звернувся до КП «Адміністративно-технічне управління» з проханням розтермінувати сплату заборгованості на термін 5-6 місяців (Лист № 2003). Згідно з інформацією на рахунок підприємства, надійшло 1842 грн, що підтверджує визнання ОСОБА_1 права власності на самовільно встановлену конструкцію.

65.У відповідності до п.6.11 Порядку, компенсація витрат комунального підприємства Адміністративно-технічне управління, пов`язаних з примусовим демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), покладається на власника (користувача) демонтованої малої архітектурної форми (вивіски).

66.Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч.4 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

67.Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП Адміністративно-технічне управління до ФОП ОСОБА_1 про стягнення суму 7368,00 грн разом з ПДВ витрат, понесених у зв`язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням малої архітектурної форми (вивіски), обґрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

68.Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

69.Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

70.У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

71.Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

72.Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

73.У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

74.Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

75.Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

76.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

77.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

78.СУДОВІ ВИТРАТИ.

79.Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 7368,00 грн витрат, пов`язаний з проведенням демонтажу та зберігання рекламної конструкції та 3 028,00 грн судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

СуддяЩигельська О.І.